Оскільки із запитання незрозуміло, про яку саме кредиторську заборгованість ідеться, розглянемо обидва можливих варіанти.
Отримано і не оплачено товари. У цьому випадку за фактом оприбуткування товарів покупець відобразив податковий кредит. До закінчення строку позовної давності товар він не оплатив.
Податківці наполягають, що у цьому випадку відсутній факт придбання товарів, а отже, вони є безоплатно отриманими. Тому покупець, на їхню думку, має відкоригувати податковий кредит за допомогою бухдовідки. Зменшення податкового кредиту, продовжують податківці, відображається в рядку 16.1 декларації і в додатку Д1. При цьому в колонці 6 таблиці 2 та/або таблиці 3 додатка 1 податківці пропонують зазначати дату складення бухгалтерської довідки, в колонці 7 — БО, а в колонці 8 — підставу для коригування податкового кредиту «Списання кредиторської заборгованості». Інші колонки таблиць 2 і 3 додатка 1 заповнюються в загальному порядку (див. БЗ, підкатегорія 101.23).
Проте на практиці заповнити додаток Д1 таким чином неможливо. Тому вважаємо, що дату бухдовідки потрібно зазначати не в графі 6, а у графі 7. А от у графі 6 чудово виглядатиме запис БО.
На тому, що треба сторнувати податковий кредит, податківці неодноразово наполягали й раніше, і зовсім нещодавно вони ще раз підтвердили свою позицію у листі ДФСУ від 05.10.2015 р. № 21062/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 86, с. 5. Ми ж зі свого боку продовжуємо заперечувати проти подібних висновків. Два основних аргументи: (1) товари, не оплачені протягом строку позовної давності, не відповідають визначенню безоплатно отриманих ( п.п. 14.1.13 ПКУ); (2) постачання товарів відбувалося на умовах оплатності, тому сторони залишаються відповідно кредитором і боржником ( ч. 2 ст. 267 ЦКУ).
Змагатися за податковий кредит у цьому випадку можна. Для цього треба за погодженням сторін продовжити строк позовної давності, аби заборгованість не вважалася простроченою ( ст. 259 ЦКУ). На судову практику у цьому питанні краще не сподіватися, бо вона є неоднозначною. Причому не забувайте: навіть якщо ви послухаєтеся податківців і зменшите податковий кредит, ваш ліміт реєстрації від цього наразі не зменшиться.
Отримано аванс і не відвантажено товари. У цьому випадку продавець, отримавши аванс, відобразив податкові зобов’язання. Але постачання товару так і не відбулося.
Тут усе простіше. Аванс, за яким протягом строку позовної давності не було постачання, прирівнюється до безповоротної фінансової допомоги ( п.п. 14.1.257 ПКУ). Тож перестав існувати власне об’єкт обкладення ПДВ. А тому продавець може відкоригувати податкові зобов’язання.
Причому зауважте: на таке коригування не складається РК і не відбувається його реєстрація у ЄРПН. У декларації такі коригування відобразяться у рядку 8.1 або 8.2 залежно від дати авансу (до чи після 1 лютого 2015 року). До декларації додається додаток Д1, у графах 6 і 7 якого будуть проставлені прокреслення.
Податківці не так давно погодилися із таким підходом. У листі Міндоходів від 23.06.2014 р. № 11237/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 72, с. 8, вони визнали: якщо за отриманим авансом протягом строку позовної давності не відвантажено товари, продавець має право відкоригувати свої податкові зобов’язання.
Є ще наразі нечинна консультація з аналогічним висновком (101.07 БЗ). У ній податківці доповнюють висновки листа. Зокрема, від продавця вимагають відобразити отриманий аванс, за яким не відбулося постачання, як безповоротну фіндопомогу (включити її в дохід). Причому якщо продавець повернув покупцеві аванс після того, як сплив строк позовної давності, у ПДВ-звітності продавця це не відображається.
Докладніше про ПДВ-облік простроченої кредиторської заборгованості читайте у «Податки та бухгалтерський обік», 2015, № 29, с. 11; 2013, № 33, с. 5.(ср. )
