Спершу пригадаємо, що зазвичай Розрахунком неплатника ПДВ скорочено називають Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (далі — Розрахунок).
Форма Розрахунку затверджена наказом № 21 і разом з ПДВ-декларацією та УР є частиною ПДВ-звітності ( п. 8 розд. І Порядку № 21). Різниця тільки в тому, що декларацію з ПДВ подають суб’єкти підприємництва, зареєстровані платниками ПДВ, а Розрахунок складають резиденти — неплатники ПДВ, на яких поширюються вимоги п. 180.2 ПКУ. Нагадаємо, що він покладає відповідальність за нарахування та сплату ПДВ до бюджету на неплатників ПДВ, якщо вони є отримувачами послуг на митній території України від:
— нерезидентів або
— постійних представництв нерезидента, не зареєстрованих як платник ПДВ.
Розрахунок складають і подають тільки за наявності оподатковуваних операцій (тобто, за період, у якому на території України були отримані (оплачені) ПДВ-оподатковувані послуги нерезидентів) і призначений він для розрахунку ПДВ-зобов’язань за такими операціями.
Так, у графі 7 «Обсяг отриманих робіт/послуг (без податку на додану вартість)» Розрахунку наводять дані про обсяг отриманих робіт/послуг без ПДВ. Цей показник визначають за правилами п. 190.2 ПКУ. У загальному випадку це договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів (без урахування ПДВ), що включаються до такої ціни згідно із законодавством, перерахована у гривні за валютним (змінним) курсом НБУ на день виникнення податкових зобов’язань (передоплати або отримання).
У графі 8 «Нарахована сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету» Розрахунку наводиться сума ПДВ, нарахована на обсяг отриманих нерезидентських послуг («зверху») за ставкою 20 %.
Не будемо зараз детально зупинятися на порядку складання Розрахунку (за бажання про це можна прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 19, с. 31). Для нас зараз важливе інше: форма Розрахунку, затверджена наказом № 21, як і її попередниця з наказу № 966, не розрахована ані для уточнення його показників, ані для подання нового звітного Розрахунку. Адже службові поля Розрахунку не містять виділених для цих цілей окремих рядків.
Це означає, що припустившись помилки при заповненні Розрахунку, отримувачу «нерезидентських» послуг самовиправитися не вийде. Тому в разі неправильного розрахунку ПДВ і його недоплати особі, яка подала такий неправильний розрахунок, загрожуватимуть штрафні санкції на підставі п. 123.1 ПКУ. Ну а щоб уникнути штрафних санкцій, усім неплатникам ПДВ рекомендуємо спочатку заповнювати Розрахунок так, щоб, як-то кажуть, комар носа не підточив.
