Не секрет, що сьогодні платники податків можуть на власний розсуд обирати напрям використання ВЗ звітного періоду. Так, за правилами п. 200.4 ПКУ ви можете:
— за наявності податкового боргу з ПДВ — урахувати суму ВЗ у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (рядок 20.1 декларації з ПДВ);
— якщо податкового боргу немає:
1) заявити всю суму ВЗ до бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податків (рядок 20.2.1 декларації з ПДВ) і в рахунок сплати грошового зобов’язання або погашення податкового боргу такого платника податків за іншими платежами, які сплачують до держбюджету (рядок 20.2.2 декларації з ПДВ);
2) перенести всі ВЗ до складу ПК наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20.3 декларації з ПДВ).
Якщо платник податків задекларував оплачене ВЗ не як БВ на поточний рахунок у банку (рядок 20.2.1 ПДВ-декларації), а переніс його до складу ПК наступного податкового періоду (рядок 20.3 ПДВ-декларації), то, чітко кажучи, навряд чи це можна назвати помилкою. Платник податків просто не скористався своїм правом на БВ, але це не помилка. А оскільки немає помилки, то й виправляти нічого. Не вийде скористатися і п. 5 розд. ІV Порядку № 21. Нагадаємо: згідно з цим пунктом зміна напряму БВ за рішенням платника податків здійснюється шляхом подання до контролюючого органу УР за звітний період, в якому було задекларовано таке БВ. Але тут ідеться про виправлення напряму відшкодування (на поточний рахунок або в рахунок інших платежів), а не власне суми відшкодування.
Тут більше підходить інша рекомендація. Навіщо взагалі зв’язуватися з УР? Оскільки відшкодування є не обов’язком, а правом, то ніхто не заважає заявити в декларації за березень збільшений раніше ПК (рядок 20.3 декларації за лютий) як БВ березня (рядок 20.2 декларації за березень). Більше того, самі податківці були не проти такого підходу. Принаймні до 09.12.2015 р. в БЗ діяла консультація, що дозволяла платнику податків задекларувати сплачену частину від’ємного значення в рядку 23.2 (нагадаємо, що зараз це рядок 20.2.1) у наступних періодах після періоду виникнення права на отримання БВ.
Утім, якщо вам настільки вже необхідно поставити це відшкодування саме через УР, то можна спробувати обґрунтувати й цей варіант. Як на аналогічну ситуацію можна орієнтуватися на відображення ПК за «запізнілою» ПН. У загальному випадку таку ПН можна поставити в ПК у поточній декларації в межах 365 днів, не вдаючись до подання УР. Проте навряд чи хтось сперечатиметься з тим, що якщо ви хочете поставити цю ПН саме як виправлення помилки, то ви можете подати УР (детальніше див. «Строки давності за ПН» // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 25, с. 17). У вашому запитанні ситуація дуже схожа. Виходить, і у вашому випадку можна спробувати подати УР до ПДВ-декларації за лютий 2016 року. У графу 4 такого УР переносите показники «помилкової» лютневої декларації, а у графі 5 показуєте правильні уточнені дані (у тому числі суму БВ в рядках 20.2 і 20.2.1 УР). Також разом з УР подають уточнюючі додатки Д2, Д3, Д4.
Водночас, зважившись на подання УР, обов’язково врахуйте, щоб сума ВЗ до відшкодування:
— за підсумками лютого фактично була оплачена ( п.п. «б» п. 200.4 ПКУ);
— не перевищувала ліміту реєстрації, заявленого у спеціальному полі в рядку 19.1 декларації з ПДВ за лютий, а також за березень (детальніше див. «Виправляємо помилки у від’ємному значенні» на с. 23).
І на завершення звернемо увагу ще на один момент. Сума БВ, заявленого через УР, ураховується при розрахунку показника ∑Відшкод і зменшує ліміт реєстрації, що розраховується за формулою п. 2001.3 ПКУ (детальніше про порядок розрахунку всіх показників формули див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 74, с. 5).
