(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/13
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Квітень , 2016/№ 29

«Дванадцять місяців», або Казки для спецрежимника

висновок документа


Сільгосппідприємства здійснюють розрахунок питомої ваги вартості зернових і технічних культур, продукції тваринництва та інших сільгосптоварів/послуг у загальній вартості всіх сільгосптоварів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних періодів (без урахування поточного звітного періоду)

Питання з визначенням періоду для цілей розрахунку коефіцієнта розподілу між різними видами сільгоспоперацій виникло одразу ж після появи нової форми декларації з ПДВ. Згідно з п.п. «а» п.п. 209.15.1 ПКУ ця міжвидова частка розраховується за останні 12 місяців. Тобто вона визначається не на календарний рік (як це передбачено, наприклад, для розрахунку ЧВ згідно зі ст. 199 ПКУ), а на кожен звітний період заново.

І найважливіше, що про участь у цьому розрахунку операцій поточного періоду в ПКУ нічого не зазначено. Можна було припустити, що показники поточного періоду включати до розрахунку не потрібно. Саме так і написали податківці в листі від 27.01.2016 р. № 2533/7/99-99-19-03-01-17 (ср. 025069200). Наприклад, при купівлі товарів/послуг у березні 2016 року вони радили розраховувати питому вагу за звітні періоди березень 2015 року — лютий 2016 року. Але цей лист з’явився до набуття чинності новою формою декларації з ПДВ. А в ній прописано іншу формулу: як випливає з виноски до гр. 2 додатка ДС9, у ній потрібно зазначити «Дванадцять послідовних звітних (податкових) періодів сукупно (уключаючи поточний)». Тобто за даними цього прикладу брати потрібно період квітень 2015 року — березень 2016 року.

У «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 13, с. 15 ми намагалися обґрунтувати позицію Мінфіну. Певна логіка в запропонованій декларацією формулі дійсно є. Наприклад, спецрежимник із січня почав здійснювати постачання за якимось новим видом операцій. І в січні здійснив закупівлю товарів/послуг, які братимуть участь у тому числі і в цьому новому виді операцій. Цілком логічно, що ці закупівлі потрібно розподілити відповідно до напряму використання. Зрозуміло, що на абсолютно правильний показник ми не вийдемо, оскільки закупівлі для різних видів операцій могли здійснюватися і в більш ранніх періодах (коли постачань за цим видом операцій зовсім не було), але все ж таки справедливіше діяти за цією методикою, ніж узагалі не враховувати поточний період.

Утім не виключено, що Мінфін керувався прозаїчнішими мотивами: слова «включаючи поточний» могли просто перетекти зі старої форми додатка ДС9, за якою розраховувалася тільки сільгоспчастка (до речі, тоді ПКУ також нічого про поточний період не згадував, але на практиці поточний період ураховували).

І проте податківці врешті-решт вирішили піти суто формальним шляхом — оскільки в ПКУ про поточний період не зазначено, то слова «уключаючи поточний» у додатку ДС9 потрібно ігнорувати. Таке розуміння підтверджують і прийдешні зміни до форми декларації*: у проекті змін у додатку ДС9 скандальні слова «включаючи поточний» виключаються.

* http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2016-rik/67292.html.

Наступне запитання: чи потрібно виправляти помилку, якщо ви включили до розрахунку частки за січень — лютий 2016 року і поточні місяці? Ситуація схожа на виправлення ІПН покупця/постачальника у гр. 2 додатка Д2 (нашу думку див. у коментарі до листа ДФСУ від 22.02.2016 р. № 6111/7/99-99-19-03-02-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 17, с. 6), але, чітко кажучи, не аналогічна. Неоднозначність гр. 2 додатка Д2 обмежується тільки самим додатком Д2, у ПКУ про розшифровку від’ємного значення взагалі нічого не зазначено. А ось про розрахунковий період для визначення частки сільгоспоперацій — зазначено. І проте, оскільки декларація з ПДВ пройшла Мін’юст, а отже, теоретично повинна відповідати ПКУ, вважаємо, що про помилку говорити не можна.

висновок документа


Сума від’ємного значення попередніх звітних періодів, зазначена в ряд. 24 спецдекларації з ПДВ за грудень 2015 року, розподіляється одноразово між ряд. 11.1 табл. 1, 2 і 3 додатка ДС10 виходячи з того, для використання в яких саме видах сільгоспдіяльності були придбані товари/послуги, за рахунок яких сформовано це від’ємне значення. Такий розподіл доцільно здійснити на підставі бухгалтерської довідки.

Повидовий розподіл сільгоспоперацій, запроваджений з 1 січня 2016 року, передбачає окремий облік податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі трьох видів операцій. У тому числі окремо має враховуватися і від’ємне значення (ряд. 14 відповідних таблиць ДС10, що переноситься до ряд. 21 декларації). Не виняток і старе від’ємне значення, що значиться в сільгоспдекларації за грудень 2015 року і перетікає в січень 2016 року.

Жодних рекомендацій щодо його перенесення ані ПКУ, ані Порядок № 21* не містять. Адже до 2016 року воно фігурувало загальною сумою без розподілу за видами операцій. Як його втягнути в нову декларацію? Цим питанням ми задавалися в зазначеній вище публікації в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 13, с. 15. Нагадаємо, в умовах невизначеності ми пропонували цей мінус розподіляти пропорційно порахованим у додатку ДС9 міжвидовим часткам. Інший варіант — витягувати цей мінус «прямим розрахунком» за кожною операцією, точно визначаючи, до якого виду він належить. Але це дуже трудомістка процедура. Там же ми попереджали, що думка податківців з цього приводу поки що не відома.

* Порядок заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

І ось вона з’явилася. На жаль, у цьому листі податківці нічого не говорять про застосування міжвидової долі. Схоже, вони схиляються саме до більш трудомісткого варіанта. Якщо дотримуватися його, то спецрежимник повинен розподілити від’ємне значення «прямим розрахунком» за всіма деклараціями, починаючи з декларації за той період, в якому воно вперше з’явилося. А це означає, що по суті до кожного з цих періодів потрібно скласти як для себе окремий додаток ДС9 і додаток ДС10! Завдання не з легких.

Але насправді це ще складніше, ніж може здатися на перший погляд. Річ у тім, що тоді (до 2016 року) податковий кредит від одного виду операцій міг перекритися податковими зобов’язаннями від іншого, адже облік вівся «всім скопом». Це стосувалося обліку як у межах періоду, так і у разі, коли від’ємне значення переходило на наступний період і зменшувалося додатним значенням наступного періоду. І як нам витягнути це від’ємне значення, якщо мінус за одними видами операцій перекрився плюсом за іншими?! Тут явно потрібна якась методика. Нехай податківці тепер дадуть відповідь на це запитання! А не висвітлюють і без того зрозумілі істини, що старий ряд. 24 декларації повинен перетікати в новий ряд. 11.1 додатка ДС10, і розподіл старого мінуса повинен оформлятися бухдовідкою.

А взагалі окремий повидовий облік у контексті від’ємного значення викликає чимало запитань, навіть без перехідних проблем. Наприклад, у спецрежимника є від’ємне значення за якимось видом діяльності. Рано чи пізно збиткову діяльність закривають. Ось і наш спецрежимник вирішив припинити цей вид операцій. Як використовувати цей мінус? Жодної методики ані ПКУ, ані Порядок № 21 не пропонує. Мовчать і податківці. Невже це означає, що цей мінус і надалі постійно перетікатиме в додатку ДС10 з одного періоду в іншій, так і не зігравши у зменшення додатного значення?

спецрежим, ПДВ, сільгосппідприємство додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті