Кожен працівник має право на оплачувану щорічну відпустку. Це право йому гарантують ст. 45 Конституції України, ст. 2 КЗпП і ст. 2 Закону про відпустки.
На період перебування у відпустці за працівником зберігаються його місце роботи (посада) і заробітна плата.
Давайте, друзі, детально розберемося з тим, що є щорічною відпусткою, кому саме та на яких умовах вона надається.
Види щорічних відпусток
Щорічні відпустки ст. 4 Закону про відпустки і ст. 74 КЗпП поділяють на два види: основна та додаткові (див. рисунок).
Щорічна відпустка — тільки для працівника
Право на щорічну відпустку, як і на інші види відпусток, мають усі фізособи, які працюють у роботодавця за трудовим договором. Причому таке право гарантоване незалежно від того, ким є працівник — громадянином України, іноземцем або особою без громадянства, працює він за основним місцем роботи чи за сумісництвом, а також від того, працює він у режимі повного, неповного чи скороченого робочого часу.
Не важливі тут і статус роботодавця — юридична чи фізична особа, а також її форма власності, вид діяльності та галузева приналежність ( ст. 2 Закону про відпустки).
Урахуйте: відпустка не належить особам, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами. Чому? Та тому, що відносини з ними регулює не трудове, а цивільне законодавство.
Щорічну основну відпустку надавайте всім працівникам в обов’язковому порядку! Адже вона гарантована державою.
А як справи зі щорічною додатковою відпусткою? Ось вона належить не всім, а тільки деяким категоріям працівників — за особливі умови та характер праці. Перелічимо їх у таблиці.
Категорії працівників, які мають право на щорічну додаткову відпустку
| Вид щорічної додаткової відпустки | Особи, які мають право на щорічну додаткову відпустку | Примітка |
| Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці ( ст. 7 Закону про відпустки) | Працівники за Списком № 1290-1 | Атестацію робочих місць за умовами праці проводять згідно з порядком, затвердженим постановою КМУ від 01.08.92 р. № 442. Правила надання додаткової відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами праці регулює Порядок № 16-1 |
| Працівники, професії та посади яких не зазначені у Списку № 1290-1, але які окремі періоди робочого часу виконують роботу на виробництвах, у цехах, за професіями та посадами, зазначеними в ньому | ||
| Якщо працівник працює в таких умовах менше половини тривалості робочого дня, установленої для відповідних виробництв (цехів, професій, посад), то права на цей вид відпустки він не має (див. лист Мінпраці від 22.03.2010 р. № 49/0/010/80-10). | ||
| Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці ( п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки) | Працівники за Списком № 1290-1. До них належать особи, чия робота пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я | Правила надання додаткової відпустки за особливий характер праці регулює Порядок № 16-2 |
| Права на цей вид відпустки не мають працівники, які зайняті на роботах з особливим характером праці менше половини тривалості робочого часу, установленого для працівників відповідних виробництв, цехів, професій, посад (див. лист Мінпраці від 24.05.2007 р. № 154/13/116-07). | ||
| Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці працівникам з ненормованим робочим днем ( п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки) | Працівники з ненормованим робочим днем згідно зі списками посад, робіт і професій, визначеними колективним договором | Надається відповідно до Рекомендацій № 7 |
| Щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день не «світить» працівникам, які працюють в умовах неповного робочого часу шляхом зменшення тривалості: — робочого дня (абзац перший п. 2 Рекомендацій № 7); — робочого тижня з одночасним зменшенням тривалості робочого дня. А ось режим неповного робочого тижня — не перешкода для застосування ненормованого робочого дня. Тому працівники, які працюють в умовах неповного робочого тижня, мають право на додаткову відпустку за особливий характер праці (абзац другий п. 2 Рекомендацій № 7). | ||
Щорічні додаткові відпустки, передбачені ст. 7 і 8 Закону про відпустки (див. таблицю вище), надають понад щорічну основну відпустку і тільки за однією підставою, обраною працівником ( ст. 10 Закону про відпустки). Виняток становлять категорії працівників, відмічені у списках № 1290-1 і № 1290-2 знаком «*», — вони мають право на щорічні додаткові відпустки за декількома підставами одночасно.
А ось якщо щорічні додаткові відпустки надають відповідно до інших норм законодавства, як, наприклад, одному з батьків ВІЛ-інфікованої дитини (п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 1972), то на такі відпустки зазначене обмеження не поширюється.
Щорічні додаткові відпустки працівники можуть використовувати як одночасно із щорічною основною відпусткою, так і окремо від неї.
Черговість надання щорічних відпусток установлюйте графіком відпусток. Детально про нього ви могли прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 13, с. 35.
Загальна тривалість щорічних відпусток
Тривалість щорічних відпусток визначають Закон про відпустки, інші закони та нормативно-правові акти. В основному це документи, що регламентують діяльність працівників окремих професій.
Запам’ятайте: розраховують тривалість щорічних відпусток у календарних днях незалежно від режимів і графіків роботи підприємства ( ст. 5 Закону про відпустки). Тобто, наприклад, робота на умовах неповного робочого часу (неповного робочого дня та/або неповного робочого тижня) не зменшує тривалість щорічних відпусток.
Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток за відпрацьований робочий рік не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів ( ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки).
Щорічні основна та додаткові відпустки надавайте з таким розрахунком, щоб працівники використовували їх, по можливості, до закінчення робочого року
При визначенні періоду, протягом якого працівник перебуватиме у щорічній відпустці (як в основній, так і в додатковій), не враховуйте святкові та неробочі дні. Виходить, що на ці дні відпустка подовжується, але вони не оплачуються ( ч. 2 ст. 5 Закону про відпустки).
Святкових і неробочих днів у нас у країні 11 ( ст. 73 КЗпП). Перелічимо їх:
1 січня — Новий рік;
7 січня — Різдво Христове;
8 березня — Міжнародний жіночий день;
1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;
9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);
28 червня — День Конституції України;
24 серпня — День незалежності України;
14 жовтня — День захисника України;
один день (неділя) — Пасха (Великдень) (у 2015 році — 12 квітня, у 2016 році — 1 травня);
один день (неділя) — Трійця (у 2015 році — 31 травня, у 2016 році — 19 червня).
Що стосується вихідних днів, то вони увійдуть до загальної тривалості відпусток, як будь-які інші календарні дні.
Тривалість щорічної основної відпустки
Тривалість щорічної основної відпустки може бути різною для різних категорій працівників. Проте в будь-якому разі вона має становити не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік ( ст. 75 КЗпП і ст. 6 Закону про відпустки).
Відпрацьований робочий рік починають відлічувати з дня прийняття працівника на роботу
Водночас Закон про відпустки, КЗпП та інші нормативно-правові акти для окремих категорій працівників передбачають більшу тривалість щорічної основної відпустки (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 33, с. 12). Так, наприклад, інваліди I і II груп мають право на щорічну основну відпустку тривалістю не менше 30 календарних днів, а інваліди III групи — не менше 26 календарних днів. Якщо у вас працюють особи віком до 18 років, то тривалість їх щорічної основної відпустки не може бути менше 31 календарного дня.
Важливо! Право на щорічну основну відпустку повної тривалості в перший рік роботи мають тільки ті працівники, які безперервно пропрацювали в на підприємстві не менше 6 місяців ( абзац п’ятий ст. 10 Закону про відпустки).
Якщо ж працівник бажає піти у відпустку до закінчення такого 6-місячного періоду і роботодавець не проти цього, то тривалість його відпустки розраховують пропорційно відпрацьованому часу.
Утім, ця умова стосується не всіх новачків. Деякі категорії новоприйнятих працівників мають право взяти повну відпустку і до закінчення 6-місячного строку (детальніше про це читайте на с. 9).
Тривалість щорічних додаткових відпусток
Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці. Максимальну тривалість такої відпустки визначає Список № 1290-1.
Конкретну ж тривалість «шкідливої» відпустки роботодавець установлює в колективному або трудовому договорі залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.
Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці. Максимальну тривалість цієї відпустки для окремих категорій працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, установлює Список № 1290-2.
Конкретну тривалість «особливої» відпустки з урахуванням такого максимуму підприємство встановлює самостійно в колективному або трудовому договорі пропорційно часу, відпрацьованому працівником у цих умовах.
Відпустка за ненормований робочий день. Максимальна тривалість цієї відпустки — до 7 календарних днів ( п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки). А конкретну тривалість установлюють в колективному або у трудовому договорі.
Перелік професій, посад працівників, яким установлено ненормований робочий день, із зазначенням конкретної тривалості додаткової відпустки (від 1 до 7 днів включно) зазвичай затверджують на підприємстві як додаток до колективного договору.
У наступній статті з’ясуємо, які періоди включаються до стажу, що дає працівнику право на щорічну відпустку.
висновки
Щорічні відпустки поділяють на два види: основна та додаткові.
Право на щорічну відпустку мають усі, хто працює за трудовим договором.
Тривалість щорічної основної відпустки має бути не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік.
