Оподаткування в перехідному місяці
ПДФО і ВЗ. Ставки ПДФО і ВЗ, що застосовуються до доходів фізосіб, не залежать від того, мають вони інвалідність чи ні. Водночас працівники-інваліди можуть скористатися «спец-ПСП» (див. табл. на с. 19) і зменшити базу обкладення ПДФО.
Важливо! Навіть якщо заява про застосування ПСП і відповідні підтвердні документи були подані не з початку звітного місяця, пільгу необхідно застосовувати до загальної суми заробітної плати, нарахованої за такий місяць.
ЄСВ. Ви вже знаєте, що страхувальнику-підприємцю для цілей справляння ЄСВ не важливо, чи встановлена його працівнику інвалідність. На базу справляння ЄСВ, визначену щодо працівника-інваліда, він нараховує ЄСВ у тому самому порядку і за тими самими ставками, що й на базу справляння звичайних працівників (див. с. 18).
А ось звичайним роботодавцям-юрособам у цьому питанні пощастило більше. На базу справляння ЄСВ, визначену за працівниками-інвалідами, вони нараховують ЄСВ за ставкою 8,41 %.
Важливо! Підтвердженням того, що працівнику встановлено інвалідність, є засвідчена копія довідки до акта огляду у МСЕК про встановлення групи інвалідності. Засвідчує копію довідки безпосередньо роботодавець інваліда. Це прямо зазначено в п. 7 Інструкції № 449. Майте це на увазі.
Причому нараховувати ЄСВ за пільговою ставкою на зарплату інваліда слід
з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше отримання підприємством копії довідки до акта огляду МСЕК про встановлення групи інвалідності, і до дати припинення інвалідності
А як бути з вимогою про сплату ЄСВ з МЗП* у місяці зміни статусу «звичайний працівник — працівник-інвалід», якщо основному працівнику було встановлено інвалідність не в перший робочий день цього місяця (знята інвалідність не в останній робочий день місяця)? Роботодавці-юрособи його можуть не застосовувати. Чому?
* Мінімальна заробітна плата, встановлена законом на місяць, за який отримано дохід.
По-перше, вимогу про ЄСВ з МЗП не застосовують роботодавці-юрособи при нарахуванні ЄСВ за ставкою 8,41 %.
По-друге, сума трудових виплат, нарахованих працівнику в перехідному місяці за період до встановлення інвалідності (з дня зняття інвалідності), — це дохід тільки за частину місяця. Порівнювати його з місячним розміром МЗП не коректно*.
* Аналогічні роз’яснення з цього питання були надані фахівцем ДФСУ в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 28, с. 38.
А якщо працівник працює у фізособи-підприємця? Тоді, на жаль, якщо база нарахування ЄСВ щодо цього працівника в перехідному місяці виявиться менше МЗП, його роботодавцю-підприємцю доведеться виконувати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП. Адже, як ми вже говорили вище, вимога про сплату ЄСВ з МЗП не працює при нарахуванні ЄСВ на базу справляння ЄСВ за ставкою 8,41 %. А підприємці на базу справляння ЄСВ, визначену за працівником-інвалідом, нараховують ЄСВ за загальною ставкою 22 %.
Зарплата і лікарняні
Лікарняні. Як правильно оплатити листок непрацездатності, якщо після тривалої хвороби працівнику встановлено інвалідність? Для відповіді на це запитання звернемося до документів, що регламентують порядок його видачі та заповнення, а саме до Інструкції № 455 та Інструкції № 532.
Листок непрацездатності видається на весь період тимчасової непрацездатності до її відновлення або до встановлення групи інвалідності МСЕК (п. 2.1 Інструкції № 455).
Хворого для огляду до МСЕК направляє лікарсько-консультативна комісія (ЛКК) лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування:
— за наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання;
— якщо хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності або протягом п’яти місяців у зв’язку з одним і тим самим захворюванням чи його ускладненнями за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз — протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності (п. 4.1 Інструкції № 455).
МСЕК проводить огляд хворого протягом п’яти робочих днів (у разі заочного проведення МСЕК — трьох робочих днів) з дня надходження направлення ЛКК і приймає рішення про наявність або відсутність інвалідності (п. 7 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 р. № 1317).
Якщо хворого визнають інвалідом, його листок непрацездатності закривають днем надходження документів на МСЕК. При цьому дата встановлення інвалідності повинна збігатися з днем надходження (реєстрації) документів у МСЕК (п. 3.11 Інструкції № 532) і вона обов’язково має бути зазначена в листку непрацездатності (п. 4.3 Інструкції № 455).
Таким чином, період, протягом якого документи хворого розглядалися в МСЕК (уключаючи день, яким закрито листок непрацездатності і встановлено інвалідність), оплаті не підлягає. Це також випливає з листа Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 31.03.2010 р. № 04-06/Ш-155з-230.
Як оподатковувати лікарняний лист, що засвідчує дні хвороби до встановлення інвалідності, але наданий та нарахований після? З ПДФО і ВЗ питань немає. А як бути зі ставкою ЄСВ? Чи можна на їх суму нараховувати ЄСВ за ставкою 8,41 %? Ні, не можна. Оскільки ви нараховуєте працівнику лікарняні за період до встановлення інвалідності, то ЄСВ на такі виплати нараховуєте за ставкою 22 %.
Зарплата. Тут на перше місце виходить питання оплати періоду, протягом якого МСЕК розглядала документи працівника. Чому? У цей період працівник міг вийти на роботу. Тоді такі дні мають бути оплачені в загальному порядку.
А якщо працівник не працював, а чекав на рішення МСЕК? Тоді за дні, протягом яких його документи розглядалися в МСЕК з метою встановлення інвалідності, середній заробіток не зберігається. Тобто, простіше кажучи, за такі дні ані лікарняні, ані зарплата не нараховуються.
Приклад 1. Працівник підприємства (менеджер відділу збуту) хворів протягом чотирьох місяців, після чого був направлений для огляду до МСЕК. Останній листок непрацездатності (продовження попереднього лікарняного) був наданий працівником у серпні 2016 року. Він свідчить про тимчасову непрацездатність працівника з 11.07.2016 р. Згідно з листком непрацездатності 02.08.2016 р. працівник був направлений на МСЕК. Оглянутий у МСЕК — 08.08.2016 р. За результатами огляду працівнику було встановлено III групу інвалідності з 02.08.2016 р. Попередні листки непрацездатності, що свідчать про хворобу працівника, були надані та оплачені раніше. Середньоденна зарплата для оплати періоду тимчасової непрацездатності — 165 грн. Страховий стаж — 10 років 5 місяців.
Працівник вийшов на роботу 09.08.2016 р. Цього ж дня він надав лікарняний лист і копію довідки МСЕК про встановлення інвалідності.
Згідно зі штатним розписом оклад працівника — 5000,00 грн.
На підставі листка непрацездатності підприємство нарахує лікарняні за період з 11.07.2016 р. по 01.08.2016 р. (22 календарні дні). Період з 02 по 08 серпня 2016 року не оплачується, оскільки працівник у цей період не працював, а день, яким закрито листок непрацездатності та встановлено інвалідність (02.08.2016 р.), оплаті не підлягає (див. вище).
У серпні 2016 року працівнику нараховано:
— допомогу по тимчасовій непрацездатності в сумі 3630 грн. (165 грн. х 22 к. дн.);
— заробітну плату за 16 фактично відпрацьованих днів серпня в сумі 3636,36 грн. (5000 грн. : 22 роб. дн. х 16 роб. дн.).
Допомогу отримано від Фонду на спеціальний рахунок, відкритий підприємством для цих цілей, 15.08.2016 р. і виплачено разом зі зарплатою за 1-шу половину серпня (тобто з авансом) 19.08.2016 р. Розмір авансу — 1136,36 грн. (ПДФО — 204,54 грн., ВЗ — 17,05 грн., сума авансу до виплати «на руки» — 914,77 грн.).
Працівник надав копію довідки до акта огляду МСЕК 09.08.2016 р. Отже, на виплати, нараховані за період:
— до 9 серпня 2016 року (у цьому випадку — на суму лікарняних (3630 грн.)), підприємство нарахує ЄСВ за ставкою 22 %;
— з 9 по 31 серпня (на зарплату в сумі 3636,36 грн.) — 8,41 %.
Розрахуємо суму ЄСВ, яку підприємство нарахує на суму лікарняних і зарплати за 16 фактично відпрацьованих днів серпня:
3630 х 22 : 100 + 3636,36 х 8,41 : 100 = 1104,42 (грн.).
Облік нарахування та виплати зарплати і допомоги у перехідному місяці
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Отримано допомогу по тимчасовій непрацездатності | 315 | 378 | 3630,00 |
| 2 | Перераховано ЄСВ з суми авансу та допомоги по тимчасовій непрацездатності (3630 х 22 : 100 + 1136,36 х 8,41 : 100) | 651 | 311 | 894,17 |
| 3 | Перераховано ПДФО з суми авансу | 641/ПДФО | 311 | 204,54 |
| 4 | Перераховано ПДФО з суми допомоги (3630 х 18 : 100) | 641/ПДФО | 315 | 653,40 |
| 5 | Перераховано ВЗ з суми авансу | 642/ВЗ | 311 | 17,05 |
| 6 | Перераховано ВЗ з суми допомоги (3630 х 1,5 : 100) | 642/ВЗ | 315 | 54,45 |
| 7 | Виплачено аванс | 661 | 311 | 914,77 |
| 8 | Виплачено допомогу (3630 - 653,40 - 54,45) | 663 | 315 | 2922,15 |
| 9 | Нараховано зарплату за серпень | 92 | 661 | 3636,36 |
| 10 | Нараховано допомогу по тимчасовій непрацездатності | 378 | 663 | 3630,00 |
| 11 | Нараховано ЄСВ на суму доходу працівника | 92 | 651 | 1104,42 |
| 12 | Утримано ПДФО з зарплати (3636,36 х 18 : 100) | 661 | 641/ПДФО | 654,54 |
| 13 | Утримано ПДФО з допомоги | 663 | 641/ПДФО | 653,40 |
| 14 | Утримано ВЗ з зарплати (3636,36 х 1,5 : 100) | 661 | 642/ВЗ | 54,55 |
| 15 | Утримано ВЗ з допомоги | 663 | 642/ВЗ | 54,45 |
| 16 | Перераховано ЄСВ (1104,42 - 894,17) | 651 | 311 | 210,25 |
| 17 | Перераховано ПДФО (654,54 + 653,40 - 204,54 - 653,40) | 641/ПДФО | 311 | 450,00 |
| 18 | Перераховано ВЗ (54,55 + 54,45 - 17,05 - 54,45) | 642/ВЗ | 311 | 37,50 |
| 19 | Виплачено зарплату працівнику (3636,36 - 654,54 - 54,55 - 914,77) | 661 | 311 | 2012,50 |
Щорічна відпустка
У загальному випадку тривалість щорічної основної відпустки, що надається працівникам за відпрацьований робочий рік, має бути не менше 24 календарних днів ( ст. 75 КЗпП і ст. 6 Закону про відпустки). Тривалість відпрацьованого робочого року обчислюють з дня укладення трудового договору.
Водночас працівники-інваліди мають право на щорічну відпустку більшої тривалості (див. ч. 7 ст. 6 Закону про відпустки). Так, інваліди I і II груп мають право на щорічну основну відпустку тривалістю 30 календарних днів, а інваліди III групи — 26 календарних днів.
Але як визначити кількість календарних днів відпустки за робочий рік, у якому працівнику установили/зняли інвалідність? Адже, наприклад, за період до дати встановлення інвалідності працівник міг мати право на щорічну відпустку з розрахунку 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, а після цієї дати — з розрахунку 26 (30) календарних днів як інвалід III (I або II) групи.
Відповідь проста:
розрахувати тривалість відпустки пропорційно відпрацьованому часу до і після встановлення/зняття інвалідності в такому робочому році
Наведемо порядок розрахунку тривалості відпустки.
Крок 1. Визначаємо тривалість звичайної та окремо «інвалідної» щорічної відпустки, що припадає на один календарний день робочого року, за який надається відпустка. Для цього скористаємося формулою:
Тк.дн. = Дв : (К - С),
де Тк.дн. — тривалість відпустки, що припадає на один календарний день робочого року;
Дв — кількість календарних днів відпустки за повністю відпрацьований робочий рік (наприклад, для звичайної відпустки — 24 календарні дні, для «інвалідної» — 26 (30) календарних днів);
К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надаємо відпустку;
С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який надаємо відпустку.
Тобто показник Тк.дн. розраховуємо двічі. Один — виходячи з тривалості щорічної відпустки, встановленої для звичайних працівників (назвемо його (Тк.дн.24), другий — встановленої для працівників-інвалідів (Тк.дн. 26(30)).
Крок 2. Визначаємо «відпускний» стаж працівника (кількість календарних днів) у робочому році до дати встановлення інвалідності (Двідпр.24) і після цієї дати (Двідпр.26(30)) (у випадку зі зняттям інвалідності — «відпускний» стаж до дати зняття інвалідності (Двідпр.26(30)) і після нього (Двідпр.24)).
Крок 3. Визначаємо кількість належних працівнику днів щорічної відпустки, використовуючи формулу:
К = Двідпр.24 х Тк.дн.24 + Двідпр.26(30) х Тк.дн.26(30),
де К — кількість календарних днів відпустки в робочому році, в якому було встановлено інвалідність.
Такий порядок розрахунку днів відпустки узгоджується з роз’ясненнями, наведеними Мінсоцполітики в листі від 27.03.2013 р. № 321/13/84-13.
Приклад 2. Працівник прийнятий на роботу 20.05.2014 р. З 16.03.2016 р. йому було встановлено ІІ групу інвалідності, про що свідчить копія довідки з акта огляду в МСЕК. Згідно з колективним договором тривалість щорічних основних відпусток, що надаються працівникам організації за відпрацьований робочий рік, становить 24 календарні дні.
Отже, за період до дати встановлення інвалідності працівник мав право на щорічну відпустку з розрахунку 24 календарних дня, а після цієї дати (з 16.03.2016 р.) — з розрахунку 30 календарних днів як інвалід II групи.
Визначаємо тривалість звичайної щорічної відпустки, що припадає на один календарний день робочого року:
24 : (366 - 10) = 0,0674.
Визначаємо тривалість «інвалідної» щорічної відпустки, що припадає на один календарний день робочого року:
30 : (366 - 10) = 0,0843.
Визначаємо «відпускний» стаж за відпрацьований робочий рік, у якому було встановлено інвалідність (період з 20.05.2015 р. по 19.05.2016 р.).
Припустимо, що в робочому році, за який надається щорічна відпустка (з 20.05.2015 р. по 19.05.2016 р.) були відсутні періоди, що не включаються до стажу роботи, що дає право на таку відпустку (див. ст. 9 Закону про відпустки). Отже, «відпускний» стаж:
— за період з 20.05.2015 р. по 15.03.2016 р. становитиме 294 к. дн. без урахування святкових і неробочих днів, що припадають на цей період. У цей період тривалість відпустки становить 24 к. дн.;
— за період з 16.03.2016 р. по 19.05.2016 р. — 62 к. дн. без урахування святкових і неробочих днів, що припадають на цей період. У цей період працівник уже має право на відпустку тривалістю 30 к. дн.
Далі розрахуємо кількість днів щорічної відпустки, належних працівнику за відпрацьований робочий рік з 20.05.2015 р. по 19.05.2016 р.:
0,0674 х 294 + 0,0843 х 62 = 25 (к. дн.).
Таким чином, за відпрацьований робочий рік з 20.05.2015 р. по 19.05.2016 р. працівник-інвалід матиме право на щорічну основну відпустку тривалістю 25 календарних днів.
Як бачите, у місяці (а у випадку з визначенням днів щорічної відпустки — робочому році) зміни статусу «звичайний працівник — працівник-інвалід» роботодавцю слід мати на увазі чимало нюансів. Не забути про них вам допоможе ця стаття.
висновки
- Нараховувати ЄСВ за пільговою ставкою на зарплату інваліда слід з дати отримання підприємством копії довідки до акта огляду МСЕК про встановлення групи інвалідності і до дати припинення інвалідності.
- Якщо база справляння ЄСВ, визначена за місяць зміни статусу «звичайний працівник — працівник-інвалід», нижче мінзарплати, роботодавець:
- — юрособа нараховує ЄСВ на фактичну базу справляння ЄСВ;
- — підприємець зобов’язаний розрахувати додаткову базу справляння ЄСВ і виконати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП.
