(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 103
  • № 102
  • № 101
  • № 100
  • № 99
  • № 98
  • № 97
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/16
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2016/№ 104

Неплатники теж платять ПДВ з послуг від нерезидента

У попередніх статтях номера ми говорили про ПДВ з послуг, отриманих від нерезидента, який нараховує платник ПДВ. Але виявляється, що і неплатник, який «має справу» з такими послугами, не буде вільним від ПДВшного обов’язку. Тож у цій статті звертаємо вашу увагу саме на цю ситуацію.

Одразу зауважимо основне: будемо говорити виключно про ті випадки, коли місце постачання послуг, отриманих від нерезидента, знаходиться на митній території України. Виходить, що і неплатникам ПДВ знадобиться вивчити ст. 186 ПКУ... Крім того, послуга, отримана від нерезидента, повинна «по суті» бути об’єктом оподаткування ПДВ. Тому, якщо ви отримуєте від нерезидента послуги, зазначені у ст. 196 ПКУ, вас нижчевикладене, на нашу думку, також не стосується.

Коли неплатник стає платником

Отже, аби неплатник ПДВ, який отримує послуги від нерезидента, потрапив у «тенета» ПДВ-зобов’язань, повинно виконуватися дві умови: (1) операція з постачання послуг має бути ПДВ-оподатковуваною; (2) місце постачання послуг має знаходитися на митній території України.

Ми вже знаємо, що у випадку, коли місце постачання послуг, отриманих від нерезидента, знаходиться на митній території України, саме отримувач послуг є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ ( п. 180.2 ПКУ; п. 7 розд. І Порядку № 21). А тепер найцікавіше:

отримувач ПДВ-оподатковуваних послуг від нерезидента зобов’язаний нарахувати і сплатити ПДВ з таких послуг незалежно від того, чи є він платником ПДВ

Аналогічного висновку доходять також податківці (див. лист ДФСУ від 03.10.2016 р. № 21407/6/99-99-15-03-02-15). Це правило стосується усіх суб’єктів господарювання: і тих, які не зареєстровані платниками ПДВ, бо не «дотягують» до критеріїв обов’язкової ПДВ-реєстрації, а добровільно реєструватися не хочуть; і єдиноподатників-безПДВшників, які свідомо відмовилися від сплати ПДВ, обравши «безПДВшну» ставку єдиного податку, і узагалі будь-яких суб’єктів господарювання. Так-так, хоча формально п. 208.1 ПКУ говорить про правила оподаткування в разі постачання нерезидентом послуг юридичній особі, податківці стверджують, що аналогічним чином повинен діяти також і ФОП — неплатник ПДВ (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.26).

Щодо надавача послуг теж не все так просто. Згідно з п. 208.1 ПКУ ідеться про випадки, коли послуги постачає нерезидент. Але податківці роз’яснюють, що абсолютно ідентична ситуація складається і в тому випадку, коли послуги резиденту-неплатнику постачає постійне представництво нерезидента, не зареєстроване в Україні як платник ПДВ. Про це говорять щонайменше дві консультації із БЗ, підкатегорія 101.26. Тож неплатнику — отримувачу послуг від такого представництва теж не слід забувати про податкові зобов’язання з ПДВ. Більше того, під оподаткування підпадають і послуги, що надаються нерезидентом — звичайною фізособою.

Але це ще не все! Неплатник, який отримав від нерезидента ПДВ-оподатковувані послуги, прирівнюється до платника ПДВ для цілей розд. V ПКУ щодо сплати ПДВ, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування ( пп. 208.5 і 180.3 ПКУ). Тож він зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на отримані від нерезидента послуги.

Податкові зобов’язання неплатник-резидент нараховує виходячи з договірної вартості таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ (якщо послуги у нерезидента придбано) або виходячи зі звичайної ціни послуг (якщо послуги отримано від нерезидента безоплатно) ( п. 190.2 ПКУ). При цьому база оподаткування може також уключати податки і збори, сплачені нерезидентом у своїй країні у зв’язку з наданням послуг неплатнику-резиденту. За умови, що такі податки і збори нерезидент уключає до договірної вартості (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.26).

Податкові зобов’язання виникатимуть на ту саму дату, що і для платника ПДВ: (1) або за датою списання коштів на користь нерезидента в оплату послуг; (2) або за датою оформлення документа, що підтверджує факт надання послуг ( п. 187.8 ПКУ).

Але ж неплатник ПДВ не має права складати податкові накладні*. Яким же чином він може нарахувати і сплатити ПДВ із отриманих ним послуг? Для цього неплатнику доведеться подати спеціальний Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України ( п. 3 розд. І Порядку № 21). Далі будемо називати його просто Розрахунок.

* Та й не повинен цього робити ( п. 208.4 ПКУ).

Форму зазначеного Розрахунку затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21 — тим самим, що і форму нині чинної декларації з ПДВ. І нехай вас не бентежить те, що у п. 208.4 ПКУ сказано, що цей Розрахунок подається у вигляді додатка до декларації. Насправді зазначений Розрахунок не є додатком до декларації з ПДВ і стоїть «особняком» як особлива і самостійна форма ПДВ-звітності ( п. 8 розд. І Порядку № 21), для якої зроблено виняток щодо правил подання ( п. 9 розд. І Порядку № 21). Отже,

Розрахунок подається до податкового органу без декларації з ПДВ

Аналогічної позиції дотримуються також податківці. Вони говорять, що у неплатника виникає обов’язок подати виключно Розрахунок (як самостійну форму ПДВ-звітності), жодним словом не обмовляючись про декларацію з ПДВ (див. консультацію із БЗ, підктакегорія 101.26 і листи ДФСУ від 12.03.2016 р. № 5305/6/99-99-19-03-02-15 і від 05.05.2016 р. № 10097/6/99-99-15-03-02-15).

Такий Розрахунок подається тільки у разі наявності у неплатника операцій з отримання ПДВ-оподатковуваних послуг від нерезидента ( п. 9 розд. ІІІ Порядку № 21). Тобто порожній Розрахунок у ПДВ-періодах, коли неплатник не придбаває у нерезидентів ПДВ-оподатковувані послуги, подавати не потрібно.

Порядок заповнення Розрахунку

Про заповнення Розрахунку Порядок № 21 говорить нам дуже скупо ( пп. 1 і 2 розд. VII Порядку № 21). Тому про заповнення конкретних полів і граф Розрахунку доводиться здебільшого здогадуватися із його форми, а також натяків, що містяться у роз’ясненнях податківців. Наведемо у вигляді таблиці інформацію щодо деяких полів і граф Розрахунку, які можуть викликати запитання.

Заповнення Розрахунку

Назва поля/графи Розрахунку

Що зазначається

1

2

Звітний (податковий) період

02

Зазначається ПДВ-період, у якому у неплатника виникли податкові зобов’язання (дата визначається згідно з п. 187.8 ПКУ).

Оскільки податківці роз’яснюють, що Розрахунок подається у «місячний» строк, у цьому полі слід зазначати місяць, у якому виникли ПДВ-зобов’язання, і рік. У такому випадку наявність поля «квартал» виглядає у Розрахунку явно зайвою

Платник

03

Зазначається найменування підприємства (для юрособи)

або П. І. Б. (для фізособи-підприємця)

Податковий номер платника податку

031

Поле заповнюють виключно юрособи.

Зазначається код ЄДРПОУ підприємства

Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта

032

Поле заповнюють фізичні особи — підприємці.

Тут підприємець — неплатник ПДВ відображає свій реєстраційний номер облікової картки. Якщо ж підприємець через свої релігійні переконання відмовився від такого реєстраційного номера, у цьому полі зазначаються серія та номер паспорта

Податкова адреса

04

Зазначається місцезнаходження підприємства (для юрособи) або місце проживання (для фізособи-підприємця) ( ст. 45 ПКУ). Крім того, у цьому полі зазначаються також поштовий індекс, телефон, факс та електронна пошта

Розрахунок подається до

Зазначається найменування податкового органу, в якому отримувач послуг перебуває на обліку ( п. 49.1 ПКУ)

Нерезидент (постійне представництво нерезидента)

2

Зазначається найменування нерезидента, від якого неплатник ПДВ отримав ПДВ-оподатковувані послуги. На нашу думку, у цій графі доцільно через кому також зазначити країну нерезидента

Договір про надання робіт/послуг

3

4

Зазначаються дата та номер договору, за яким передбачено, що неплатник ПДВ отримає від нерезидента ПДВ-оподатковувані послуги

Акт виконаних робіт/послуг

5

6

Зазначаються номер і дата акта — документа, який засвідчує факт надання послуг. Зверніть увагу: якщо у вас ПДВшною подією була передоплата нерезиденту — ці графи ви заповнювати не будете

Обсяг отриманих робіт/послуг

7

Зазначається обсяг отриманих від нерезидента послуг (без ПДВ). При цьому такий обсяг відображається у гривневому еквіваленті договірної вартості, визначеному за курсом НБУ

Нарахована сума податку на додану вартість

8

Зазначається сума ПДВ у гривнях, нарахована неплатником на договірну вартість послуг. Зверніть увагу: ПДВ нараховується на базу оподаткування «ззовні», тобто становить 20 % договірної вартості

Як бачите, у складенні Розрахунку ніяких особливих труднощів бути не повинно.

Строки подання Розрахунку і сплати ПДВ

Відразу зауважимо:

подати Розрахунок потрібно у строк, передбачений для базового (місячного) ПДВ-періоду, а нараховані у ньому ПДВ-зобов’язання сплатити протягом 10 календарних днів після граничного строку його подання

Саме такого висновку доходять податківці у спеціальній консультації із БЗ, підкатегорія 101.26, посилаючись на строки подання ПДВ-декларації ( п. 203.1 ПКУ) і сплати податкових зобов’язань, відображених у ній ( п. 203.2 ПКУ). Тож нехай вас не турбує, що для Розрахунку в ПКУ немає спеціальних норм. Можете сміливо користуватися «деклараційними» строками, адже Розрахунок для неплатників ПДВ, по суті, замінює собою декларацію.

Тож у разі, якщо у вас виникла потреба нарахувати податкові зобов’язання згідно з пп. 208.4 і 208.5 ПКУ, вам потрібно скласти і подати Розрахунок протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, в якому наявні операції з постачання послуг нерезидентами. Натомість суми ПДВ, зазначені у такому Розрахунку, підлягають сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем зазначеного 20-денного строку. Правило переносу строків (згідно з п. 49.20 ПКУ) для Розрахунку теж «працює». Податківці в уже загаданій вище консультації із БЗ, підкатегорія 101.26 доходять аналогічного висновку.

А якщо... не подавати і не платити?

Вище ми вже говорили, що отримувач послуг від нерезидента — неплатник ПДВ щодо сплати ПДВ, стягнення податкового боргу і притягання до відповідальності прирівнюється до платника ( п. 208.5 ПКУ). До того ж Розрахунок є однією з форм звітності з ПДВ. Не подавши його або подавши несвоєчасно, ви неодмінно будете покарані в тому ж порядку, що і платник ПДВ. Чекайте на штраф згідно з п. 120.1 ПКУ у розмірі 170 грн. (1020 грн. — при повторному порушенні).

Якщо ж ви як отримувач оподатковуваних послуг від нерезидента затримаєте або взагалі не сплатите необхідну суму, то вам загрожують штрафні санкції, передбачені пп. 123.1 і 126.1 ПКУ. Так, затримка сплати задекларованої суми податкових зобов’язань:

— до 30 календарних днів (включно) — обійдеться вам у 10 % від суми погашених податкових зобов’язань, що перетворилися на податковий борг;

— понад 30 календарних днів — у 20 %.

За «самостійно знайдені» податківцями суми податкових зобов’язань вам доведеться викласти 25 % такої суми (або 50 % — якщо ви вже були спіймані за це протягом 1095 днів). А на додачу — ще й пеня згідно з п.п. 129.1.1 або п.п. 129.1.2 ПКУ у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення або за весь період заниження суми ПДВ ( п. 129.4 ПКУ). Тож краще все-таки подати Розрахунок і заплатити ПДВ.

І не забувайте ще одну, надважливу річ:

для Розрахунку не передбачено жодного порядку виправлення помилок

Ані Порядок № 21, ані власне форма Розрахунку не передбачають можливості подавати його як уточнюючий чи звітний новий. Тому якщо ви помилилися при заповненні Розрахунку — це вже невиправно ☹. Тож заповнюйте Розрахунок уважно, аби не було помилок. Особливу увагу приділіть сумі ПДВ. Адже якщо ви неправильно її розрахуєте і внаслідок цього буде недоплата до бюджету, ви одразу «попадаєте» на штрафні санкції, визначені п. 123.1 ПКУ**. Тож будьте обережні!

** Читайте про це у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 28, с. 42.

висновки

  • Неплатники ПДВ, які придбавають ПДВ-оподатковувані послуги у нерезидента, повинні нараховувати на такі послуги ПДВ.
  • Нарахування податкових зобов’язань відображається у спеціальному Розрахунку, який містить інформацію про операцію з придбання послуг у нерезидента.
  • Розрахунок подається до податкових органів за підсумками того ПДВ-періоду (місяця), в якому наявні придбання послуг у нерезидента. Строки подання Розрахунку і сплати ПДВ до бюджету — ті ж самі, що і для декларації з ПДВ ( пп. 203.1 і 203.2 ПКУ).
  • У разі допущення помилок у Розрахунку виправити їх через подання уточнюючого розрахунку неможливо.
неплатник ПДВ, сплата ПДВ, отримання послуг, місце постачання послуг, нерезидент, оподаткування ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті