(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 103
  • № 102
  • № 101
  • № 100
  • № 99
  • № 98
  • № 97
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
13/16
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2016/№ 104

Цивільно-правовий договір з нерезидентом

Підприємство планує укласти з фізособою-нерезидентом договір про надання послуг. Що слід урахувати при укладенні такого договору? Який порядок оподаткування винагороди за виконані роботи, що виплачується нерезиденту?

Почнемо з договору. Укладаючи з нерезидентом договір, що передбачає виплату «українського» доходу, обов’язково зазначте в ньому ставку податку, що буде застосована до такого доходу. Цю вимогу прописано в п.п. 170.10.3 ПКУ.

Але договір — це ще півділа. Щоб відобразити у звітності інформацію про суми доходу, нарахованого (виплаченого, наданого) нерезиденту, вам знадобиться його реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Як нерезиденту отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків

Для цього йому або його законному представнику (уповноваженій особі) необхідно звернутися до органів фіскальної служби:

— в областях або в місті Києві, якщо він не має посвідки на проживання в Україні;

— у районах, містах, районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекціях, що відповідають місцю проживання в Україні, зазначеному в посвідці на постійне або тимчасове проживання в Україні, якщо іноземець має посвідку на проживання в Україні.

Для реєстрації іноземець зобов’язаний подати до відповідного органу фіскальної служби:

1) облікову картку фізичної особи — платника податків (далі — облікова картка) за формою № 1ДР (додаток 2 до Положення № 779). Облікова картка є одночасно заявою для реєстрації в Держреєстрі;

2) документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство (після пред’явлення повертається). Для іноземців та осіб без громадянства такими документами є (див. п. 6 розд. I Положення № 779): паспортний документ; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; посвідчення біженця;

— посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;

3) переклад українською мовою документа, що посвідчує особу, засвідчений у встановленому законодавством порядку (після пред’явлення повертається);

4) копію перекладу, зазначеного в п. 3.

Якщо перелічені вище документи на реєстрацію подає законний представник або уповноважена особа іноземця, то цій особі необхідно прихопити з собою (п. 4 розд. VII Положення № 779):

1) документ, що посвідчує його особу;

2) документ, що посвідчує особу довірителя-іноземця, або його ксерокопію з чітким зображенням;

3) засвідчену в нотаріальному порядку довіреність на проведення реєстрації фізичної особи в Держреєстрі (після пред’явлення повертається) та її копію;

4) засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад українською мовою документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається) і копію такого перекладу — якщо довірена особа є іноземцем або особою без громадянства і не має посвідки на постійне (тимчасове) проживання в Україні.

Урахуйте: у тому, щоб в отримувача доходу — іноземця був такий номер, перш за все має бути зацікавлений суб’єкт господарювання — замовник послуг. Адже саме в нього виникнуть проблеми із заповненням звітів за формою № 1ДФ і формою № Д4.

І ось так непомітно ми з вами підійшли до питань оподаткування доходів нерезидентів.

ЄСВ. Тут на перше місце виходять положення п. 1 ч. 1 ст. 4 і п. 1 ч. 7 Закону № 2464. І що ж ми бачимо? Що суб’єкти господарювання, які виплачують винагороду за ЦПД за виконані роботи (надані послуги) звичайною фізособою, є платниками ЄСВ. Причому базою нарахування ЄСВ для них буде, зокрема, сума нарахованого кожній фізособі винагороди за виконані роботи (надані послуги). І... жодних винятків. «Правила ЄСВ-гри» для суб’єктів господарювання, які виплачують «українські» доходи фізособам, у тому числі й фізособам-нерезидентам, однакові. Інакше кажучи,

резидентський статус фізособи — отримувача доходу для цілей стягування ЄСВ не має значення

Зазначимо, що подібні роз’яснення щодо виплат нерезидентам надавав свого часу Пенсійний фонд у листі від 28.01.2011 р. № 1583/03-30. Погоджується з цим ДФСУ, що адмініструє сьогодні ЄСВ (див. роз’яснення в підкатегоріях 301.03 і 301.04.02 БЗ). Що стосується листа фіскалів від 01.12.2016 р. № 26021/6/99-99-13-02-03-15, який з’явився нещодавно, то, за усними роз’ясненнями фахівців ДФСУ, зроблений у ньому висновок стосувався виняткової ситуації, що до загальних випадків не має жодного стосунку.

Таким чином, якщо українське підприємство виплачує нерезиденту винагороду за виконані роботи за договором про надання послуг з джерелом походження з України, то сума такої винагороди потрапить до бази справляння ЄСВ.

Інформацію про:

— початок/кінець строку дії ЦПД на послуги відображайте в таблиці 5 форми № Д4. Якщо дохід нараховано нерезиденту, проставте у графі 6 відмітку «0»;

— нараховані суми винагороди за ЦПД і суми нарахованого на нього ЄСВ в таблицях 1 і 6 форми № Д4. Ставка ЄСВ для «звичайних» підприємств — 22 %.

ПДФО. Оскільки дохід виплачуватиметься нерезиденту України, то тут важливо знати: (1) резидентом якої країни є фізособа — отримувач доходу, (2) чи укладено з цією країною договір про уникнення подвійного оподаткування і (3) чи є в цієї фізособи документи, що підтверджують статус резидента країни, з якою Україною укладено договір про уникнення подвійного оподаткування ☺.

Навіщо все це щастя? Річ у тім, що п. 3.2 і ст. 103 ПКУ встановлено: якщо міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, установлено інші правила, ніж ті, що передбачено ПКУ, то застосовують правила міжнародного договору. А ПДФО якраз належить до податків, на які поширюється дія договорів про уникнення подвійного оподаткування.

Детально про такі договори, а також про документи, що підтверджують статус резидента країни, з якою Україною укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, ви могли прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 23, спецвипуск, с. 92.

Водночас ніхто не змушує суб’єкта господарювання «вставляти пальці фізика в розетку» і вимагати від нього всієї цієї інформації. Якщо іноземець не надав такі документи, податковий агент оподатковує його доходи за правилами та ставками, установленими ПКУ.

Хто буде податковим агентом нерезидента? Суб’єкт господарювання — резидент, який виплачує «українські» доходи такому нерезиденту.

Якщо положення міжнародних договорів не застосовуються, винагороду за ЦПД обкладаєте ПДФО за ставкою, установленою п. 167.1 ПКУ, а саме: 18 %.

Важливо! Незалежно від того, за якими правилами (українськими чи міжнародними) податковий агент оподатковуватиме дохід нерезидента, суму такого доходу, а також суму утриманого ПДФО слід відобразити в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ. Ознака доходу — «102».

Військовий збір. З 01.01.2015 р. об’єкт обкладення ВЗ — доходи, визначені ст. 163 ПКУ ( п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Крім того, до бази обкладення ВЗ потрапляють доходи, перелічені в пп. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 ПКУ. При цьому резидентський статус отримувача вас цікавити не повинен.

Хто відповідальний за сплату ВЗ? Ті ж, хто і за сплату ПДФО. Розмір ставки ВЗ становить 1,5 %.

Суму доходу нерезидента та утриманого з нього ВЗ зазначте в розділі II Податкового розрахунку за формою № 1ДФ.

І не забувайте про ПДВ. Як його сплачувати, читайте на с. 16.

цивільно-правовий договір, договір з нерезидентом, договір про надання послуг, винагорода за виконані роботи, оподаткування винагороди додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті