(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/10
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2016/№ 96

Розраховуємо середню зарплату... А куди дівати період служби?

Стандартна ситуація: «солдат підприємства», відслуживши належне, повернувся на рідне місце роботи. Працює добре, ну просто розумничок. Та ось невдача, захворів... А може, і не захворів зовсім, а просто вирішив піти у відпустку (роботодавець не проти) — побути з сім’єю, покопатися на дачі або в машині, з’їздити з друзями порибалити... Сів бухгалтер йому розраховувати середню зарплату, щоб оплатити період такої «законної нероботи». Опа! А в розрахунковому періоді «сидить» час військової служби! Що з ним робити? Викидати або залишати? Давайте розбиратися!

Ви вже знаєте, що на час військової служби за мобілізованими працівниками, а також тими, хто вступив на військову службу за контрактом (контрактники) або був призваний на строкову службу (строковики), роботодавці зберігають місце роботи, посаду та середній заробіток ( ст. 119 КЗпП).

Причому, у 2015 році роботодавці мобілізованих працівників могли отримати з бюджету компенсацію такого «військового» середнього заробітку, нарахованого за місяці 2014 — 2015 років, і не справляти з його сум ЄСВ.

Середній заробіток, нарахований «солдатам підприємства» за місяці цього (2016) року, уже не компенсується з бюджету ☹. Роботодавці виплачують його за рахунок власних коштів і справляють з нього ЄСВ у загальному порядку.

Запам’ятаємо. Це важливо!

Порядок оплати періоду військової служби освіжили в пам’яті. Час переходити до суті запитання. Припустимо, що колишній «солдат підприємства»...

...опинився на лікарняному

Тут на перше місце виходять Закон № 1105 і Порядок № 1266.

У загальному випадку середньоденну зарплату для оплати періоду тимчасової непрацездатності знаходимо, поділивши нараховану в розрахунковому періоді (12 календарних місяців) зарплату, з якої справлявся ЄСВ, на кількість календарних днів у такому періоді. При цьому із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді виключаємо дні, не відпрацьовані з поважних причин.

З «військової» середньої зарплати, нарахованої за місяці 2016 року, справлявся ЄСВ. Тому й сума такої зарплати, і дні військової служби «солдата підприємства» братимуть участь у розрахунку лікарняних.

А ось з «військовою» середньою зарплатою, нарахованою за місяці 2014 — 2015 років, не все так однозначно. Якщо роботодавці отримували її компенсацію з бюджету, то вони ЄСВ з такої зарплати не сплачували.

Якщо ЄСВ не сплачували, то й «військова» середня зарплата до розрахунку лікарняних потрапити не може

Її треба викинути звідти.

А як тоді бути з періодом, за який її нараховано? Календарні дні, що припадають на цей «безЄСВшний» період, можете сміливо прибирати із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді. Проти цього не заперечують ані Мінсоцполітики (листи від 31.07.2015 р. № 445/18/99-15, від 17.08.2015 р. № 469/18/99-15, від 15.12.2015 р. № 696/18/99-15), ані ФТВП* (лист від 25.05.2016 р. № 5.2-32-812).

* Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Але якщо ви за місяці 2014 — 2015 років не отримували компенсацію «військової» середньої зарплати з бюджету (справляли з неї ЄСВ, як зі звичайної зарплати), то і сума такої зарплати, і місяці, за які її нараховано, братимуть участь у розрахунку середньої зарплати для оплати періоду тимчасової непрацездатності.

Приклад 1. Працівник, який був призваний у липні 2015 року, демобілізований 31 жовтня 2016 року. З 7 листопада 2016 року він приступив до роботи, а 11 листопада захворів.

У розрахунковому періоді (листопад 2015 року — жовтень 2016 року) ЄСВ не справляли тільки з суми «військового» середнього заробітку, нарахованого за листопад 2015 року (5250,00 грн.).

Сума середнього заробітку, нарахованого працівнику за грудень 2015 року — жовтень 2016 року, — 46000,00 грн.

З розрахункового періоду виключаємо календарні дні листопада 2015 року. Адже за цей період ЄСВ не сплачено.

Кількість календарних днів, що братиме участь у розрахунку лікарняних:

366 - 30 = 336 (к. дн.),

де 366 і 30 — це загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді та кількість календарних днів у листопаді 2015 року відповідно.

У розрахунку лікарняних братиме участь тільки «військовий» середній заробіток, з якого справлявся ЄСВ (46000,00 грн.).

Розрахуємо суму середньоденної зарплати для оплати періоду тимчасової непрацездатності:

46000,00 : 336 = 136,90 (грн.).

Але для правильного обчислення суми лікарняних недостатньо розрахувати суму середньоденної зарплати. Потрібно ще знати страховий стаж працівника. Порядок його обчислення встановлено ст. 21 Закону № 1105.

Так-от, з 01.01.2011 р. до страхового стажу місяць потрапляє як повний за умови, що за нього сплачено ЄСВ у сумі не менше мінімального страхового внеску. Виняток — періоди, передбачені абзацом другим ч. 1 ст. 21 Закону № 1105.

Якщо ж сума сплаченого ЄСВ нижча за мінімальний страховий внесок, то місяць зараховується до страхового стажу пропорційно сумі сплаченого ЄСВ.

А як же бути з періодами несплати ЄСВ із сум «військового» середнього заробітку, що компенсувався з бюджету? На жаль, вони до страхового стажу не увійдуть (лист Мінсоцполітики від 15.12.2015 р. № 696/18/99-15).

Але ця біда не біда, якщо ваш працівник — учасник бойових дій (що підтверджено відповідним посвідченням).

Працівникам — учасникам бойових дій лікарняні виплачують у розмірі 100 % середньоденної зарплати

Це закріплено в п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1105, п. 11 ч. 1 ст. 12 Закону № 3551.

Проте не забувайте про обмеження за максимальною сумою допомоги для працівників, які за 12 місяців заробили собі страховий стаж менше 6 місяців (ч. 4 ст. 19 Закону № 1105). Детально про них читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 77. Для того щоб їх дотримати, можливо, доведеться розраховувати стаж навіть за пільговиками.

А тепер давайте розглянемо ситуацію, коли колишній «солдат підприємства»...

...йде у відпустку

Тут усе вирішує Порядок № 100. Нарахування виплат за час відпустки здійснюють виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. У загальному випадку його знаходять, поділивши сумарний заробіток, нарахований за розрахунковий період (останні перед початком відпустки 12 календарних місяців), на відповідну кількість календарних днів у розрахунковому періоді. Далі отриманий результат множать на число календарних днів відпустки і знаходять суму відпускних.

У розрахунку «відпускної» середньоденної зарплати беруть участь виплати, зазначені в п. 3 Порядку № 100, а також ті, що нараховані за час, протягом якого за працівником зберігали середній заробіток, у тому числі за час виконання державних і громадських обов’язків. Це прямо прописано в абзаці четвертому п. 3 Порядку № 100. Військова служба — це не що інше, як виконання громадських обов’язків ( ст. 119 КЗпП).

Підсумок:

середній заробіток за період військової служби «солдата підприємства» бере участь у розрахунку середньоденної зарплати при обчисленні відпускних

При цьому не має значення, компенсувався він з бюджету чи ні.

А як бути з «відпускним» стажем? Тут усе зрозуміло. Період військової служби мобілізованих працівників, а також «строковиків» і «контрактників» уключається до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Підстава — п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки.

Приклад 2. Використовуючи умови прикладу 1, припустимо, що працівник з 11 листопада 2016 року йде у щорічну відпустку на 24 календарні дні.

Розрахуємо суму «відпускного» середньоденного заробітку:

(5250,00 + 46000,00) : 356 = 143,96 (грн.),

де 356 — кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 34, с. 46).

Сума відпускних дорівнює:

143,96 х 24 = 3455,04 (грн.).

А тепер давайте поглянемо, як розвиватимуться події, якщо працівник...

...виїжджає у відрядження

Працю у відрядженні оплачують згідно з трудовим або колективним договором. При цьому розмір такої оплати праці не може бути нижче середнього заробітку працівника.

Розрахунок середньої зарплати для оплати періоду відрядження здійснюють також згідно з Порядком № 100. Але на відміну від середньоденної зарплати для оплати періоду відпустки, «відрядну» середньоденну зарплату розраховують виходячи з виплат, нарахованих за фактично відпрацьовані робочі дні в розрахунковому періоді (у загальному випадку в останніх двох місяцях, що передують місяцю від’їзду у відрядження).

Причому при розрахунку «відрядної» середньоденної (середньогодинної) зарплати разом з виплатами, переліченими в п. 4 Порядку № 100, також не враховують виплати за час, протягом якого зберігався середній заробіток за працівником (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної та додаткової відпусток, відрядження тощо), і лікарняні.

Таким чином, навіть якщо до розрахункового періоду у вас потрапить «військовий» середній заробіток, ви його сміливо викидайте з розрахунку «відрядної» середньоденної (середньогодинної) зарплати.

Порядок розрахунку середньоденної зарплати за два місяці ви знайдете на с. 18 цього номера.

Підіб’ємо підсумки?

висновки

  • Сума «військової» середньої зарплати, з якої не справлявся ЄСВ, не бере участь у розрахунку лікарняних.
  • При розрахунку відпускних не має значення, компенсувалася «військова» середня зарплата з бюджету чи підприємство виплачувало її за рахунок власних коштів. Така виплата, нарахована в розрахунковому періоді, візьме участь в обчисленні суми відпускних.
  • Сума «військової» середньоденної зарплати не бере участі в розрахунку середньоденної зарплати для оплати періоду відрядження.
Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
військова служба, відпустка, лікарняний, середня зарплата додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті