Особливості ПДВ-обліку при комісійних операціях установлено в п. 189.4 ПКУ. Утім, ця специфіка зводиться до того, що і база оподаткування, і момент виникнення ПЗ та ПК визначаються за загальними правилами ( ст. 187, 188 і 198 ПКУ відповідно).
Передача товару на комісію для комітента буде звичайним постачанням і, як правило, першою подією, а отже, за цією датою він нараховує ПЗ і виписує ПН. Комісіонер має повне право збільшити ПК. При продажу товару комісіонером за правилом першої події в нього виникають ПЗ виходячи з договірної вартості товару.
ЦКУ передбачає можливість відступів від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповідь на свій запит ( ст. 1017 ЦКУ). У цьому випадку комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок, як тільки це стане можливим.
Комісіонер, який продав майно за нижчою ціною, повинен заплатити різницю комітентові, якщо не доведе, що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки.
У вашому випадку для зменшення ціни, судячи з усього, були достатні підстави, тому припускаємо, що комісіонер діяв у межах договірних відносин.
У результаті остаточна ціна продажу товару виявилася нижче застереженої, тобто маємо справу із зменшенням суми компенсації. Це є підставою для застосування ст. 192 ПКУ.
Тому ПДВ-облік таких ситуацій регулюється за допомогою виписки зменшуючого РК
Складається він комітентом на ім’я комісіонера, а реєструє його комісіонер. Свого часу податківці вважали, що виписувати його потрібно за датою отримання звіту від комісіонера, в якому зазначено, що товар продано за іншою ціною (щоправда, ця консультація стосувалася збільшення ціни, але на суть це не впливає (101.06 БЗ, діяла до 01.01.2016 р.)). Вважаємо, що їх думка змінитися не повинна.
Що стосується застосування мінімальної бази ( абз. другий п. 188.1 ПКУ), то вважаємо, що до комісіонера вона жодного стосунку не має. По-перше, він не купував цей товар, а отже, ціни придбання в нього немає і бути не може, а по-друге, навіть якщо і застосовувати до нього мінбазу, то врешті-решт ціна на «вході» для нього буде така сама, як і на «виході», тому ні про яку мінбазу для комісіонера не може бути й мови.
Інша справа — комітент. Фактичний продаж здійснює саме він. І якщо з урахуванням виписаного РК з’ясується, що ціна продажу виявилася нижчою за ціну придбання товару, то саме для комітента включаються положення абз. другого п. 188.1 ПКУ.
Отже, на дату виписки РК (адже саме в цей момент комітент дізнався фактичну ціну) він повинен нарахувати додаткові ПЗ на різницю між ціною придбання (не первісно обумовленою договором комісії, а саме придбання комітентом) і продажу та скласти ще одну ПН з типом причини «15» (особливості її заповнення див. у «Шпаргалці для заповнення ПН» // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 75, с. 4).
