При отриманні на поточний рахунок коштів, помилково перерахованих контрагентом (не в оплату товарів/послуг), податкові зобов’язання не виникають. Відповідно складати ПН та реєструвати її в ЄРПН не потрібно.
Об’єктом обкладення ПДВ є операції постачання товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України ( п. 185.1 ПКУ). При цьому датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що відбулася раніше, зокрема дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню ( п. 187.1 ПКУ).
Проте кошти, що не пов’язані з відносинами між суб’єктами господарювання з приводу постачання товарів/послуг, не підпадають під об’єкт обкладення ПДВ. Отже,
отримавши від контрагента грошові кошти на рахунок за відсутності з ним договірних відносин, нараховувати ПЗ і складати ПН не потрібно
На це звертають увагу й податківці (див. лист ДФСУ від 15.03.2016 р. № 5575/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 39, с. 5). Причому в разі звичайної помилки між суб’єктами господарювання (зарахування грошових коштів не в оплату товарів/послуг) податківці не ставлять жодних строків повернення зарахованих помилково грошей. Залишають строки повернення грошових коштів на відкуп сторін.
Проте при банківській помилці, у результаті якої платнику ПДВ на рахунок «крапнули» чужі гроші, податківці «співають» інакше (див. БЗ 101.02). Вони наполягають, що в такому разі неналежний отримувач зобов’язаний повернути їх протягом 3 робочих днів з дати надходження повідомлення банку-порушника, як це передбачено п. 35.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III (ср. ). Тільки тоді такі кошти, на думку фіскалів, не підпадають під об’єкт обкладення ПДВ.
Хоча, чітко кажучи, навіть якщо помилкові кошти повернено пізніше встановленого 3-денного строку або не повернено зовсім (ані банк, ані неналежний платник не вимагають їх повернення), підстав для нарахування податкових зобов’язань, складання податкової накладної та реєстрації її в ЄРПН все одно немає.
Інша справа — наявність договірних відносин на предмет постачання товарів, надання послуг з контрагентом, який помилково зарахував вам на рахунок гроші
У такому разі, на думку податківців, від нарахування податкових зобов’язань, складання «авансової» податкової накладної та реєстрації її в ЄРПН не відкрутитися. Причому не допоможе й «миттєво» або «своєчасно за банківськими строками» проведене повернення таких грошових коштів.
Податківці напевно визнають такі гроші постачанням за існуючим договором, а тому складену ПН доведеться зареєструвати і в ЄРПН.
