(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 38
  • № 37
  • № 35-36
  • № 34
  • № 33
  • № 32
  • № 31
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/18
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Травень , 2016/№ 39

ПДВ-мікс

У листі, що коментується, надано відповіді на три важливі для багатьох платників запитання. Давайте пройдемося по кожному з них.

1. Помилкові гроші (чи виникають податкові зобов'язання (ПЗ) при отриманні помилково перерахованих коштів після розірвання договору постачання?).

висновок документа


При отриманні на поточний рахунок коштів, помилково перерахованих контрагентом після розірвання договору постачання, ПЗ постачальник не нараховує і відповідно ПН не складає

Повністю згодні з податківцями. Адже об’єктом обкладення ПДВ є операції постачання товару та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України ( п. 185.1 ПКУ). А кошти, що не пов’язані з такими відносинами між суб’єктами господарювання, не потрапляють під об’єкт обкладення ПДВ. Отже, нараховувати ПЗ і складати ПН за відсутності договірних відносин не потрібно!

Причому податківці не встановлюють у цьому випадку жодних строків повернення зарахованих помилково грошей. Залишають це на відкуп сторін.

Проте хочемо нагадати, що при банківській помилці, у результаті якої платнику ПДВ на рахунок «зайшли» чужі гроші, податківці «співають» інакше (див. 101.02 БЗ). Вони наполягають, що в такому разі неналежний отримувач зобов’язаний повернути їх протягом 3 робочих днів з дати надходження повідомлення банку-порушника, як це передбачено п. 35.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III (ср. 025069200). Тільки тоді такі кошти, на думку фіскалів, не потрапляють під об’єкт обкладення ПДВ.

Хоча узагалі-то, навіть якщо помилково отримані кошти повернено пізніше за встановлений 3-денний строк або не повернено зовсім (ані банк, ані неналежний платник не вимагають їх повернення), підстав для нарахування ПЗ і складання ПН усе одно немає.

А ось за наявності договірних відносин на предмет постачання товарів, надання послуг з контрагентом, який помилково зарахував гроші на рахунок платника, від ПЗ з ПДВ і складання «авансової» ПН не відкрутитися.

2. «Залікове» коригування (чи можна відкоригувати ПЗ при заліку авансу в рахунок погашення заборгованості за іншим договором?).

висновок документа


Якщо продавець на дату отримання попередньої оплати відобразив ПЗ з ПДВ і далі настали обставини, через які неможливо виконати умови договору і відбулися зміни умов договору і було складено інший договір, то продавець має право скласти РК до ПН і зменшити суму нарахованих ПЗ

Загалом ситуація така: у платника отримані гроші втрачають статус передоплати за товар за анульованим договором і за рішенням сторін спрямовуються в рахунок оплати вже відвантажених товарів за іншим договором. Оскільки оплата вже відвантаженого товару — друга подія, і ПЗ за цим договором уже мали місце (у період відвантаження товару), то повторно відображати ПЗ не потрібно. Платнику слід просто прибрати ПЗ за договором, що не відбувся.

Нагадаємо, що раніше податківці в «заліковому» випадку (без фактичного повернення авансу покупцю) не дозволяли складати РК, а вимагали проводити коригування через бухдовідку (див. підкатегорію 101.20 БЗ, що діяла до 01.07.2015 р.). А це, ураховуючи роботу СЕА, несприятливо позначалося на ліміті для реєстрації ПН. І ми вже звертали на це вашу увагу, абсолютно не погоджуючись з методами коригування податківців (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 23, с. 22).

Нарешті податківці все ж дійшли вірної думки — зменшити ПЗ через РК. Адже, ураховуючи СЕА з ПДВ, тільки коригування ПЗ і ПК через РК, зареєстрований в ЄРПН, «правильно» вплине на формулу визначення ліміту реєстрації згідно з п. 2001.3 ПКУ ( п. 9 Порядку № 569*).

* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

Скласти такий РК податківці радять на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за одним договором, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів за іншим договором.

При цьому у графі 2 РК слід зазначити: «Залік попередньої сплати в рахунок поставлених товарів/послуг за іншим договором № _ від ___ _____р.».

Зареєструвати такий «зменшуючий» РК повинен покупець. Такий РК буде підставою для зменшення ПЗ у продавця іПК у покупця, що не відбувся.

3. Зайвий реквізит в ПН (чи буде право на ПК за ПН з даними філії, якщо філії вже не делеговано право на складання ПН?).

висновок документа


ПН, отримана з номером філії, позбавленої права на складання ПН, не заважає ідентифікувати покупця. Тому присутність «зайвих» даних у ПН — не перешкода для відображення головним підприємством сум ПДВ у складі ПК. Головне — щоб ПН була зареєстрована в ЄРПН

Насправді податківці спершу зазначили, що підприємство-постачальник може скласти ПН на філію у випадку, якщо головним підприємством делеговано їй право складання ПН. Якщо у філії відсутні права на складання ПН, постачальник зобов’язаний скласти ПН на головне підприємство.

А далі вони просто процитували норми п. 201.10 ПКУ, зазначивши, що ПН, не зареєстрована в ЄРПН, не звільняє постачальника від ПЗ і не дає право покупцю на ПК. А ПН з помилками в обов’язкових реквізитах (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), що дозволяють при цьому ідентифікувати склад і сторони операції, — не перешкода для ПК у покупця.

Що ж нам дають ці норми? Розберемося?

При складанні ПН на «делеговану» філію у графі «Отримувач (покупець)» зазначається ( п. 1 Порядку № 1307):

— найменування головного підприємства-платника ПДВ і через кому — найменування такої філії;

— податковий номер головного підприємства і додатково числовий номер філії.

Дії постачальника, який склав ПН, з урахуванням даних неправомочної філії цілком виправдані. Адже ще в минулому році, співпрацюючи з правомочною на виписування ПН філією, постачальник міг не знати, що вже з цього року такого права у філії немає. Тому й зазначив у ПН дані філії.

Хоча в ідеалі — у ПН, складеній при постачанні товарів/послуг неправомочної філії, у графі «Отримувач (покупець)» має стояти тільки найменування та ІПН головного підприємства (див. лист ДФСУ від 27.04.2016 р. № 9524/6/99-95-42-01-15, підкатегорію 101.17 БЗ).

Але незважаючи на «сухість» відповіді податківців, перешкоди для відображення ПК через зайві дані (найменування і номери філії) у головного підприємства не буде.

Цей реквізит є обов’язковим ( пп. «г», «д» п. 201.1 ПКУ). І оскільки найменування та ІПН головного підприємства на місці, то в цьому випадку можна і не вважати його заповненим з помилкою.

Але навіть якщо розцінити зайві дані про філію як помилку в обов’язковому реквізиті, то, враховуючи норми абзацу дев’ятнадцятого п. 201.10 ПКУ, вони абсолютно не перешкодять ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що поставляється), період, сторони і суму ПЗ.

Отже, якщо ПН крім даних головного підприємства містить ще й зайві дані про філію, але вона при цьому успішно (!) пройшла реєстрацію в ЄРПН, то головне підприємство сміливо може включати суму ПДВ за нею до складу ПК.

ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті