Спочатку ще раз нагадаємо, що до складу первісної вартості запасів і основних засобів суми непрямих податків (до яких належить ПДВ) повинні включатися тільки ті, що не відшкодовуються підприємству/установі ( п. 9 П(С)БО 9, п. 8 П(С)БО 7).
Звичайно, відшкодовуватися платнику ПДВ можуть тільки суми податків, підтверджені ПН, зареєстрованими в ЄРПН*. У цій ситуації, на відміну від попереднього запитання, йдеться якраз про «дефектні» ПН — що не були проведені постачальниками через ЄРПН (а можливо, вони взагалі навіть і не були виписані постачальником). А такі ПН/ситуації якраз і не дають права на податковий кредит з ПДВ з постачань товарів/послуг, тобто ПДВ за ними відшкодовуватися не може.
* А також — належно оформленими МД (рахунками, квитками тощо).
Тому деякий час ви чекаєте від постачальника зареєстровану в ЄРПН ПН. Можливо, чекаєте не покірно, а намагаючись вплинути на нього, у тому числі шляхом подання фіскалам «кляузи» (додатка Д8 до ПДВшної декларації). Але у результаті на виході — пшик, замість повноцінної ПН. Коли ж покупцеві слід віднести «загублений» ПДВ на витрати? Відмітимо, що включення ПДВ по конкретній ПН в ПК норми ПКУ обмежують 365 днями з дати складання ПН ( п. 198.6 ПКУ).
Водночас граничний строк реєстрації ПН (і РК) в ЄРПН законодавці так досі і не встановили. По-хорошому, він повинен становити ті самі 365 днів.
Проте, податківці ще з 2015 року абсолютно незаконно обмежили цей строк 180 днями, пославшись при цьому на якісь «загальні правила».
Про те, що таке обмеження — щирісінький волюнтаризм фіскалів, ми зазначили давно (див., наприклад, «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 66, с. 13). Відтоді фіскалів намагався змусити змінити цей незаконний підхід і переналаштовувати СЕА з 180 на 365 днів навіть їх «наглядач» — Мінфін (див. лист Мінфіну від 30.03.2016 р. № 31-11120-09-10/9133). Але «віз і нині там». ☹
Для чого ми все це нагадали? А для того, що згідно з нормами ПКУ останній шанс отримати нормальну ПН від постачальника повинен померти тільки на 366-й день з дати виписки ПН. Після чого (якщо підходити до питання формально!) тільки й можна перевіднести в обліку суму вхідного ПДВ, що стала «неокредитувальною/невідшкодовуваною», до витрат (або до вартості запасів, ОЗ).
Проте через зазначене незаконне обмеження фіскалами строку реєстрації ПН (і РК) в ЄРПН цей шанс фактично на практиці вмирає вже на 181-й день з дати виписки ПН. Тобто якщо ПН постачальник не зареєстрував протягом зазначених 180 днів, то ПК уже точно «тю-тю»?
Але це не зовсім так. А раптом ваш постачальник доведе через суд неправомірність такого обмеження, а також змусить фіскалів зареєструвати ПН уже після закінчення 180 днів з дати її виписки?..
Водночас, ураховуючи настирність фіскалів у цьому питанні, думаємо, ви сильно не ризикуватимете, якщо спишете на 181-й день такий «неокредитнений» ПДВ з кредиту субрахунку 644 до дебету субрахунку 949, або рахунків обліку запасів (раптом ви ще нічого з ними не зробили), або ОЗ. Якщо постачальник потім якимсь дивом зареєструє ПН після закінчення зазначених 180 днів, зробите відповідні облікові коригування...
