* Див. на офіційному сайті ДФСУ за посиланням zir.sfs.gov.ua у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс».
висновок документа
Вибираючи варіант зведеної ПН, платник ПДВ самостійно визначає товари/послуги, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, виходячи з умов договору
Запитання — чи має постачання безперервний характер (згідно з абзацом другим п. 201.4 ПКУ) як умова складання зведеної ПН — будучи формально коректним, по суті абсурдне…
Адже вибір цього варіанту складання ПН — право, а не обов’язок постачальника. І абзац шостий п. 201.4 ПКУ, який виглядає як «критерій ритмічності» постачання («два та більше разів на місяць»), — лише банальна розсудливість. І дійсно: менше — це або нуль відвантажень (а значить, ПН узагалі не складається), або одне відвантаження за календарний місяць — але на таке одне постачання і так складається «мінімальна» кількість ПН, тобто одна, а отже, і «зводити» тут у принципі немає чого…
Проте, у законодавця «вилетіло» не одне, а два слова — «безперервний або ритмічний» (характер), а визначив він лише друге з них. Ось і формальний привід запитати.
Ви напевно пам’ятаєте, що це словосполучення придумали податківці ще в тому первинному канонічному порядку складання ПН, в якому сама зведена ПН власне і була ними винайдена (і красується в п. 19 нинішнього Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307). А через багато років воно було суто механічно переписане в п. 201.4 ПКУ.
Також ви знаєте, що договір постачання — це різновид договору купівлі-продажу, коли сторонами його виступають саме і тільки суб’єкти підприємницької діяльності ( ст. 256 ГКУ та ст. 712 ЦКУ). Діяльності! Тобто по життю це не одноразовий акт, а постійні (довготривалі) господарські взаємини постачання/збуту, у рамках яких постачальники регулярно (якщо хочете — «ритмічно») відвантажують одержувачам певний асортимент товарів/послуг, а ті їх (як правило, пізніше) регулярно оплачують. Тому власне договір постачання укладається на рік або навіть більше ( ч. 1 ст. 267 ГКУ), бажано календарний — як універсальний планово-економічний період. Очевидно, що саме з ч. 2 ст. 267 ГКУ, у якій йдеться про необхідність «ритмічності та безперебійності» постачань, і ростуть вуха нашого «безперервного або ритмічного» характеру! ☺
Логіка винахідників зведеної ПН цілком зрозуміла: навіщо постійним партнерам морочитися зі складанням/отриманням ПН на кожне відвантаження (а завдяки наказу Мінфіну від 25.05.2016 р. № 503 з 01.07.2016 р.— для електро-, теплоенергії та вугілля згідно п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ навпаки — на кожну оплату), якщо для податкового обліку ПДВ достатньо підсумкових (сумарних) показників податкового зобов’язання та податкового кредиту відповідно за календарний місяць у цілому? Хоча, чесно кажучи, поголовна комп’ютеризація усіх подібних процедур робить сьогодні вигоди від такої «раціоналізації» вельми примарними (див. детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», № 2014, № 83, с. 15). До речі, дуже детально (з прикладом складання) ви читали про таку зведену ПН зовсім недавно — в «Податки та бухгалтерський облік», № 2016, № 20, с. 27.
Тобто, якщо сторони договору постачання прописали у ньому графік (періодичність) відвантажень/оплат протягом календарного місяця, а також допустили варіант складання зведеної «ритмічної» ПН — бажано з подробицями стосовно періодичності (чи одноразовості на місяць) і граничної дати її виписки/реєстрації в ЄРПН — тоді зі зведеною ПН жодних проблем бути не може. ☺
