(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 56
  • № 55
  • № 54
  • № 53
  • № 52
  • № 51
  • № 50
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/18
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Липень , 2016/№ 57

Продаємо заставне майно через електронні торги

Нещодавно ви вже прочитали статтю* про операції вилучення заставного майна у заставодавця. Щоправда, у ній ішлося про ситуації, в яких банк звертає стягнення на предмет застави у добровільному позасудовому порядку, — за взаємною згодою сторін. Але умовами договору добровільний порядок урегулювання «заставного» питання може бути й не передбачений. Як у такому разі діятиме банк і які облікові та податкові наслідки чекають заставодавця? Про це — прямо зараз.

* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 55, с. 32.

Якщо банк звертає стягнення на предмет застави у примусовому порядку, до процедури вилучення заставного майна буде притягнено значно більше учасників, ніж при використанні добровільного механізму. Так, окрім банку, боржника і покупця майна в ній будуть безпосередньо задіяні суд (або нотаріус), органи державної виконавчої служби, а також спеціалізована організація, що здійснює реалізацію. А чим більше ланок — тим більше запитань. Тому перш ніж говорити про оподаткування та відображення в обліку операції примусового стягнення заставного майна, давайте розберемося з процедурою, за якою воно відбувається, а заразом і з роллю, яку виконує кожен із зазначених учасників.

Процедура «примусового» стягнення

Якщо законом або договором застави не передбачено іншого, то банк звертає стягнення на предмет застави на підставі рішення суду (третейського суду) або виконавчого напису нотаріуса (абзац шостий ст. 20 Закону про заставу**). Для того, щоб отримати судове рішення, банк звертається до суду з відповідним позовом. Якщо ж банк звертає стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, до суду звертатися не потрібно — нотаріус зробить його на договорі застави/іпотеки після пред’явлення банком документів, що підтверджують безперечність його вимог. Такими документами є договір застави/іпотеки, кредитний договір, за яким забезпечувалося зобов’язання, а також документ, що підтверджує прострочення виконання зобов’язання боржником.

** Закон України «Про заставу» від 02.10.92 р. № 2654-ХII.

Виконання як судового, так і нотаріального рішення про стягнення здійснюватимуть органи державної виконавчої служби. Для цього за заявою банку та на підставі відповідного виконавчого документа (виконавчого листа, виданого судом, або виконавчого напису нотаріуса) держвиконавець протягом трьох робочих днів відкриває виконавче провадження. Про що виноситься відповідна постанова.

Важливо!

Навіть після відкриття виконавчого провадження у боржника є можливість виконати судові/нотаріальні рішення добровільно

Щоправда, відведено йому на це всього сім днів з моменту винесення постанови. Про це держвиконавець зазначає в постанові про відкриття виконавчого провадження, копії якої не пізніше наступного робочого дня надсилає і боржнику, і банку (ч. 2, 5 ст. 25 Закону про виконавче провадження***).

*** Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р. № 606-XIV.

До речі, за заявою банку держвиконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно боржника. Про це також виноситься відповідна постанова.

Але як же тоді боржник зможе добровільно його продати? За погодженням з держвиконавцем. Таку можливість передбачено ч. 2 ст. 27 Закону про виконавче провадження. Кошти в такому разі покупець вносить на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового стягнення.

Якщо ж протягом семи днів боржник не надасть держвиконавцю документальне підтвердження того, що рішення виконане добровільно, буде почато примусове його виконання. В такому разі з боржника додатково стягаються виконавчий збір (у розмірі 10 % від суми, яка підлягає стягненню) і понесені виконавчою службою витрати, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій. А майно, на яке звернене стягнення, підлягає примусовій реалізації шляхом проведення електронних торгів згідно з Порядком № 2710/5****).

**** Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затверджений наказом Мін’юсту від 22.12.2015 р. № 2710/5.

Організатором таких торгів є уповноважена спеціалізована організація — ДП «СЕТАМ» (далі — Організатор торгів). Вартість її послуг — 5 % продажної ціни лота (п. 2 розд. III Порядку № 2710/5).

Майте на увазі: на рахунок державної виконавчої служби переможець торгів перераховує різницю між ціною продажу і сумою винагороди Організатора торгів. А зазначена винагорода перераховується Організатору і вважається оплатою за його послуги (п. 1 розд. Х Порядку 2710/5). Але все ж таки

вартість послуг Організатора торгів входить до ціни продажу заставного майна

За рахунок коштів, отриманих виконавчою службою від реалізації заставного майна, погашаються всі понесені виконавчою службою витрати, задовольняються вимоги банку, стягається виконавчий збір і штрафи, накладені держвиконавцем. Залишок коштів перераховується боржнику (ст. 43 Закону про виконавче провадження)

У разі, якщо коштів, що надійшли від реалізації заставного майна, недостатньо для задоволення вимог за виконавчим документом, цей документ повертається заставодержателю (ч. 2 ст. 54 Закону про виконавче провадження)

Ось так, у загальних рисах, виглядає процедура примусового стягнення заставного майна у заставодавця. Перейдемо до оподаткування цієї операції. А почнемо з найцікавішого — з ПДВ.

Примусовий продаж і ПДВ

Перш за все, зауважимо: для того, щоб правильно визначити дату і суму податкових зобов’язань (ПЗ), що виникають при примусовому продажу заставного майна, підприємство-боржник має врахувати вимоги «посередницького» п. 189.4 ПКУ*****. Адже в його останньому абзаці сказано прямо: «посередницький» порядок визначення дати виникнення ПЗ і податкового кредиту (ПК) застосовується також до операцій з примусового продажу арештованого майна органами юстиції.

***** Податковий кодекс України.

Згідно з цим пунктом дата виникнення ПЗ і ПК у платників, які здійснюють постачання/отримання товарів у межах посередницьких договорів і без переходу права власності на них, визначається за правилами ст. 187 і 198 ПКУ. Тобто продавець визнає ПЗ з ПДВ і виписує ПН на посередника за загальними правилами — на дату, що сталася раніше: або на дату отримання оплати, або на дату передачі товару посереднику.

Невелика складність нашої ситуації полягає в тому, щоб правильно визначити, хто ж у цьому випадку є посередником?

З одного боку, посередником можна вважати державну виконавчу службу. Адже саме вона уповноважена виконати судове/нотаріальне рішення та реалізувати заставне майно. З іншого боку, безпосереднім виконавцем є Організатор торгів. Так на кого ж повинен виписати податкову накладну (ПН) заставодавець?

Позиція редакції. Ми вважаємо, що заставодавець складає ПН на Організатора торгів. Тому що саме йому заставодавець передає товар на реалізацію, здійснюючи при цьому постачання товару згідно з п.п. «е» п.п. 14.1.191 ПКУ (хоча жодного письмового договору підприємство боржник з Організатором торгів не укладає).

Коли виникнуть ПЗ у заставодавця?

На дату внесення до системи електронних торгів інформаційного повідомлення про відповідні торги майно вважатиметься переданим на реалізацію. Це встановлено в п. 1 розд. II Порядку № 2710/5. Тому не виключаємо, що податківці вже в цей момент захочуть побачити першу подію. Але врахуйте: фізичної передачі майна при цьому може й не відбутися. А навіть якщо майно буде передано, то тільки на зберігання. Про це чітко зазначено в п. 5 розд. II Порядку № 2710/5. А така передача об’єктом оподаткування не є ( п.п. 196.1.2 ПКУ).

Тому, на наш погляд, першою подією за операцією примусової реалізації заставного майна для боржника буде отримання акта про проведені електронні торги. Саме цей документ підтверджує отримання оплати за реалізоване майно. Він же підтверджує і перехід права власності (пп. 4 — 9 розд. Х Порядку № 2710/5).

Як визначити базу оподаткування?

Дуже просто. Нею буде зазначена в акті про електронні торги ціна продажу. При цьому пам’ятайте: база оподаткування має бути не нижче мінбази, встановленої абзацом другим п. 188.1 ПКУ. Отже, якщо продажна вартість виявилася нижчою, ПЗ на різницю доведеться донарахувати.

Урахуйте також: зменшувати базу оподаткування на суму винагороди Організатора торгів (5 % ціни продажу), на наш погляд, законодавчих підстав немає. Адже вона є частиною продажної вартості. Водночас ця винагорода є платою за послуги Організатора. Тому він на відповідну суму визнає ПЗ і виписує ПН. Причому покупцем цієї послуги є заставодавець — ПН має бути видана йому.

Виписується така ПН на дату зарахування суми гарантійного внеску, сплаченого переможцем електронних торгів, у рахунок оплати послуг, наданих Організатором торгів. А в разі, якщо майно реалізоване за ціною, що перевищує стартову, на дату отримання різниці між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди, на цю різницю виписується друга ПН. Саме цими ПН і перекриються «зайві» ПЗ заставодавця.

Але попереджаємо: порядок оподаткування операції з примусового продажу заставного майна, який ми наразі запропонували, відрізняється від того, який пропонують податківці.

Позиція податківців. Так, БЗ у категорії 101.06 містить роз’яснення, в якому контролери хоч і зазначають, що орієнтуватися при оподаткуванні цієї операції потрібно на вимоги п. 189.4 ПКУ, але посередником визнають державну виконавчу службу. Тобто ПН, на їх думку, продавець повинен виписати на виконавчу службу, а та, у свою чергу, — на покупця (при цьому конкретної дати виникнення і суми ПЗ вони не називають — просто посилаються на загальні правила). А ось до Організатора торгів посередницькі правила не застосовуються. Він, на думку податківців, просто визнає ПЗ і складає ПН на вартість отриманої винагороди. Але на чиє ім’я складається така ПН, податківці, на жаль, теж не уточнюють.

Є в цій самій категорії і ще одне цікаве роз’яснення. Щоправда, у ньому фіскали говорять про примусовий продаж майна, що перебуває в податковій заставі. Тут вони повідомляють: ПЗ у боржника виникають тільки на дату отримання документа, що підтверджує факт реалізації майна через спеціалізоване підприємство. На зазначену дату боржник виписує спеціалізованому підприємству ПН на вартість реалізованого майна за вирахуванням суми, фактично залишеної спеціалізованим підприємством на покриття власних витрат з урахуванням ПДВ.

Як бачимо, у цьому випадку податківці начебто теж застосовують посередницькі правила з п. 189.4 ПКУ. І дату виникнення ПЗ, що була запропонована нами (дата отримання акта про проведені електронні торги) тут вони підтверджують. Та й посередником уже визнають спеціалізоване підприємство. От тільки базу оподаткування пропонують обчислювати своїм «особливим» способом.

Підбиваємо підсумки. Загалом, якими будуть вимоги податківців на практиці, залишається тільки здогадуватися.

Але важливо не тільки це. Ураховуючи перше роз’яснення, велика імовірність того, що спеціалізовані підприємства, що здійснюють примусову реалізацію заставного майна, ПН на повну вартість реалізації складати не будуть. А обмежаться тільки ПЗ на свою 5 % винагороду. Причому, цілком можливо, що видавати таку ПН вони будуть переможцю торгів — покупцю майна. Адже саме від нього будуть отримані кошти.

Заставодавець у такому разі не зможе скористатися правом на ПК у цій сумі. А покупець не отримає ПН на 95 % продажної вартості. Що ж робити?

Звичайно, дуже хочеться сказати, що в такому разі заставодавцю можна не враховувати посередницькі правила з п. 189.4 ПКУ і в нього є всі підстави визнати ПЗ на 95 % продажної вартості майна (з урахуванням вимог абзацу другого п. 188.1 ПКУ) і виписати ПН безпосередньо на покупця. Але, на жаль, знайти таким діям законодавче обґрунтування нам не вдалося. Тому робити так на практиці можна тільки в тому випадку, якщо у вас є відповідне індивідуальне податкове роз’яснення. Інакше можливі штрафи за заниження ПЗ.

«Примусовий» продаж в обліку

У «податковоприбутковому» обліку з примусовим продажем заставного майна все набагато простіше — жодного особливого порядку оподаткування таких операцій розд. III ПКУ не встановлює. Тому основа тут — бухгалтерський облік. А що в ньому? Давайте поглянемо на прикладі.

Приклад. За договором іпотеки підприємство передало в заставу будівлю. Його первісна вартість — 5000000 грн., а заставна — 1800000 грн. Будівлі, передані в заставу, підприємство обліковує на субрахунку 1032, а «незакладені» — на субрахунку 1031.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду. Оціночна вартість будівлі склала 2000000 грн. За цією самою ціною об’єкт реалізовано.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації, погашено такі зобов’язання боржника:

— 1000000 грн. поточної заборгованості за довгостроковим кредитом банку;

— 200000 грн. — відсотки за кредитом;

— 1800 грн. — судові витрати банку;

— 120000 грн. — виконавчий збір;

— 10000 грн. — витрати виконавчої служби, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій;

— 100000 грн. — винагорода Організатора торгів.

Нерозподілений залишок коштів, отриманих від реалізації, перерахований на поточний рахунок заставодавця.

Примусова реалізація заставного майна в заставодавця

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Дт

Кт

1

Передано будівлю в іпотеку

1032

1031

5000000

2

Відображено на позабалансовому рахунку заставну вартість будівлі

05

1800000

3

Переведено будівлю до складу активів, що утримуються для продажу:

— списано нараховану амортизацію

131

1032

2000000

— відображено залишкову вартість

286

1032

3000000

4

Відображено дохід від примусового продажу будівлі

377

712

2000000

5

Нараховано ПЗ з ПДВ

712

641/ПДВ

333333,33

6

Донараховано ПЗ на різницю між балансовою вартістю та ціною реалізації

949

641/ПДВ

166666,67

7

Списано балансову вартість реалізованого необоротного активу

943

286

3000000

8

Списано з позабалансового рахунка заставну вартість майна

05

1800000

9

Здійснено залік з поточною заборгованістю за довгостроковим кредитом

611

377

1000000

10

Здійснено залік із заборгованістю за відсотками

684

377

200000

11

Відображено у витратах судові витрати банку

949

685

1800

12

Здійснено залік взаємних вимог

685

377

1800

13

Нараховано виконавчий збір

948

685

120000

14

Здійснено залік взаємних вимог

685

377

120000

15

Нараховано витрати виконавчої служби

949

685

10000

16

Здійснено залік взаємних вимог

685

377

10000

17

Нараховано винагороду Організатору торгів

949

685

83333,33

18

Відображено право на ПК з ПДВ

644/1

685

16666,67

19

Отримано зареєстровану ПН і відображено у складі ПК

641/ПДВ

644/1

16666,67

20

Здійснено залік взаємних вимог

685

377

100000

21

Отримано різницю

311

377

568200

висновки

  • Рішення (і судове, і нотаріальне) про примусове стягнення заставного майна виконують органи державної виконавчої служби.
  • Навіть після відкриття виконавчого провадження у боржника є можливість добровільно виконати судове/нотаріальне рішення.
  • Примусова реалізація заставного майна здійснюється шляхом проведення електронних торгів. Їх організатором є спеціалізована організація — ДП «СЕТАМ».
  • Сума винагороди Організатора торгів входить до продажної ціни заставного майна.
  • Обкладаючи ПДВ операцію примусового продажу, заставодавець повинен врахувати вимоги «посередницького» п. 189.4 ПКУ.
  • Жодних особливих правил оподаткування операції примусового продажу «податковоприбутковий» розділ ПКУ не встановлює.
заставне майно, електронні торги, продаж додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті