Продаємо «нульовий» комп’ютер

основні засоби

Зауважимо, таке запитання доволі поширене і цікавить багатьох. Адже по суті сам по собі комп’ютер — об’єкт, який має нетривалий строк використання. Тому навіть у податковому обліку для комп’ютера — об’єкта ОЗ групи 4 «Машини та обладнання» — строк амортизації встановлено «мінімум мініморум» ☺ — 2 роки ( п.п. 138.3.3 ПКУ). А в бухобліку його можна прийняти й того менше. До того ж, з об’єктивних причин «мізки комп’ютера» швидко втрачають свої якості і можуть уже через декілька років виявитися такими, що абсолютно не відповідають вимогам виробництва.

Отже, якщо у вас завалявся старий комп’ютер, що повністю вичерпав свій амортизаційний ресурс (тобто з бухгалтерською балансовою вартістю, що дорівнює нулю), і якщо він вас не влаштовує як актив, то ви на правильному шляху. Адже

ліквідація комп’ютера та його утилізація* — занадто клопітка справа, і вплутуватися в неї небажано

* Детальніше про процедуру утилізації комп’ютерного заліза див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 16, с. 29.

Отже, доки є покупець, продайте його. А з обліком ми вам допоможемо. Почнемо з бухгалтерського.

Бухгалтерський облік

Коли об’єкт основних засобів повністю замортизовано, то це ще не є підставою для його списання з балансу в бухгалтерському обліку (деталі див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 50, с. 4). А ось його продаж — якраз достатня підстава для цього ( п. 33 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 40 Методичних рекомендацій з бухобліку ОЗ, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561).

Отже, якщо для вашого замортизованого об’єкта знайшовся покупець (ним може виявитися як звичайна фізособа, у тому числі і працівник підприємства, так і будь-який суб’єкт господарювання і, зокрема, юрособа), то чому б такий об’єкт не продати.

Переглядати вартість комп’ютера, що «обнулилася», у бік її збільшення (інакше кажучи — дооцінювати його перед продажем) не потрібно. По-перше, ви його маєте намір продати, а отже, «корисно використовувати» у господарстві вже точно не будете. По-друге, сама по собі дооцінка — справа добровільна ( п. 16 П(С)БО 7). Тому

підприємству не обов’язково проводити дооцінку об’єкта ОЗ з нульовою залишковою вартістю, тим більше того, який воно має намір продати

Продаючи замортизований об’єкт ОЗ (!) у незмінному стані, переводити його в розряд товару (тобто на субрахунок 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу») не потрібно, навіть якщо виконуються всі умови п. 1 розд. II П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність». Чому? Навіть попри все бажання зробити це просто не вийде. Адже до продажу на дату балансу утримуваний для продажу об’єкт відображається за найменшою з двох вартостей ( п. 9 розд. II П(С)БО 27):

— балансовою вартістю або

— чистою вартістю реалізації (справедливої вартості активу за вирахуванням очікуваних витрат на його реалізацію).

А в повністю замортизованого об’єкта ОЗ найменшою в цьому випадку буде його балансова вартість, що дорівнює нулю. Тому переводити в товари просто нічого. Ну насправді, не створювати ж «нульовий» об’єкт?!

Отже, жодних облікових рухів до моменту продажу комп’ютера не робимо. Чекаємо покупця, а потім просто (за наказом керівника) виводимо нульовий об’єкт ОЗ з експлуатації, списавши суму нарахованого зносу.

Дохід від продажу визнають на дату переходу ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності, до покупця ( п. 8 П(С)БО 15 «Дохід»), тобто на дату відвантаження або передачі покупцю (якщо інше не буде встановлено договором). Дохід від реалізації комп’ютера показуємо за кредитом субрахунку 712, призначеного в тому числі для відображення доходів від продажу ОЗ.

ПДВ

Базу обкладення ПДВ операцій з постачання необоротних активів визначаємо виходячи з договірної вартості, але (!) не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася на початок звітного періоду, протягом якого здійснюються такі операції ( п. 188.1 ПКУ).

При продажу замортизованого об’єкта ОЗ (з нульовою залишковою вартістю) мінімальна база для нарахування ПДВ дорівнює нулю

Тобто нараховувати податкові зобов’язання можна виходячи з будь-якої договірної вартості, нехай навіть вона дорівнюватиме 1 грн. або й того менше (наприклад, замортизований об’єкт ви вирішите віддати безоплатно**). Отже, комп’ютер юрособі можна продати за будь-якою, найнижчою ціною.

** Тим паче, що завдяки нульовій залишковій вартості при безоплатній передачі не доведеться нараховувати додаткові «негосподарські» ПЗ за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ.

Виключний випадок: коли підприємство встигне продати непотрібний комп’ютер у місяці нарахування останньої суми амортизації. Тоді мінімальна база для ПДВ все ж буде. У такому разі податкові зобов’язання з ПДВ мають бути не нижче за балансову вартість комп’ютера на початок такого місяця. Тому щоб не виписувати дві ПН (першу звичайну — на договірну вартість, а другу — з типом причини 16 на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання), установіть нормальну вартість комп’ютера — вище за залишкову вартість. Тоді обійдетеся складанням однієї звичайної ПН.

Щоправда, якщо в ролі покупця виступатиме звичайна фізособа (у тому числі і працівник підприємства), то в лівому верхньому полі звичайної ПН слід зазначити тип причини — 02 (постачання неплатнику ПДВ), у полях продавця зазначте свої дані — найменування і свій ІПН, у полі «Покупець (отримувач)» запишіть — «Неплатник» і зазначте умовний ІПН «100000000000». Інші частини ПН — А і Б заповнюйте в загальному порядку.

Із зазначеного в цьому розділі ви можете зробити висновок, що з повністю замортизованим комп’ютером у вас пройде так званий продаж за 1 гривню.

Але будьте обережні (!), якщо покупець — звичайна фізособа (не підприємець), у тому числі і працівник підприємства.

Продаємо комп’ютер фізособі

Продаючи комп’ютер звичайній фізособі (чи то «з вулиці», чи то «своїй»), гратися з маленькою вартістю не варто.

Продаж комп’ютера фізособі за 1 грн. не обійдеться підприємству без додаткових наслідків

Тут податківці напевно прив’яжуть вартість комп’ютера до звичайної ціни. Значить, різницю як податковий агент ви повинні будете обкласти ПДФО і утримати військовий збір.

У цій ситуації є реальна небезпека, що при перевірці податківці пригадають про п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ. А згідно з ним сума індивідуальної знижки фізособі є ні чим іншим, як додатковим благом, з якого ви повинні утримати ПДФО!

Санкції за неутримання ПДФО о-го-го які! 25 %, 50 % і навіть 75 % від неутриманої суми податку ( ст. 127 ПКУ).

За роз’ясненнями податківців, якщо продаж рухомого майна здійснюється юрособою фізособі за звичайними цінами, то об’єкт обкладення ПДФО у фізособи не виникає, оскільки фізособа фактично несе витрати на придбання майна.

Але якщо при продажу рухомого майна юрособою надається індивідуальна знижка фізособі, то у фізособи виникає дохід у розмірі наданої знижки (див. лист ДФСУ від 08.04.2016 р. № 3614/Ф/99-99-17-03-03-14, а також консультацію в підкатегорії 103.02 БЗ).

Причому при визначенні звичайної ціни слід орієнтуватися на п.п. 14.1.71 ПКУ. Нагадаємо, звичайна ціна — це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

У свою чергу ринкова ціна — це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику, за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони взаємно незалежні юридично і фактично володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, що склалися на ринку ідентичних (а в разі їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах ( п.п. 14.1.219 ПКУ).

Зверніть увагу! При нарахуванні такого доходу юрособа зобов’язана збільшити його вартість на «натуральний» коефіцієнт, порядок застосування якого встановлено п. 164.5 ПКУ.

Додатково до ПДФО вам доведеться сплатити і військовий збір (ВЗ). Адже доходи у вигляді додаткового блага, визначеного п.п. 164.2.17 ПКУ, підлягають обкладенню ВЗ за ставкою 1,5 % (див. підкатегорію 132.02 БЗ). При цьому сплатити його слід із суми додаткового блага, нарахованого в бухобліку.

Наша порада:

продаючи комп’ютер фізособі, орієнтуйтеся на звичайні ціни, щоб уникнути надання додаткового блага та додатково не нараховувати ПДФО і ВЗ

Головне — обґрунтувати документально звичайність продажної ціни комп’ютера. Для цього слід ураховувати вік комп’ютера, його обчислювальну потужність та інші технічні характеристики. Зокрема, складаючи до моменту продажу наказ про виведення комп’ютера з експлуатації, у ньому можна зазначити, що комп’ютер підлягає реалізації не нижче такої-то вартості (бажано зазначити її) у зв’язку з моральним або фізичним зносом або — якщо є такі — пошкодженнями тощо.

Отже, звичайна ціна вашого комп’ютера — це звісно, далеко не ціна нового комп’ютера, але й не вартість у декілька гривень (ураховуючи його «чудовий» стан).

Фізособа та готівка. Нагадаємо, що продавати по суті комп’ютер, що відпрацював своє, підприємство буде як об’єкт ОЗ з рахунку 104. Так-от, якщо раптом доведеться продати комп’ютер працівникові за готівку, то підприємству, що не має РРО, такі розрахунки не перешкода. Адже податківці дозволяють при продажу комп’ютера, що значиться в бухобліку на рахунку 10 «Основні засоби», за готівковий розрахунок не використовувати РРО і оформляти таку операцію прибутковим касовим ордером (див. консультацію в підкатегорії 109.02 БЗ). Але водночас є нехороший «індивідуальний» лист ДФСУ від 11.04.2016 р. № 8020/6/99-99-22-03-07-15, в якому списаний з балансу автомобіль вони вимагають продавати через РРО. Тому зовсім безпечний варіант — попросити покупця внести оплату через банк.

Податковоприбутковий облік

У разі продажу ОЗ високодохідний платник (і малодохідний «доброволець») повинен відкоригувати фінрезультат на різницю між податковою та бухгалтерською залишковою вартістю об’єкта, що продається ( пп. 138.1 і 138.2 ПКУ). Для цього до бухгалтерського фінрезультату слід приплюсувати бухгалтерську залишкову вартість об’єкта, що продається, і тут же відмінусувати його податкову залишкову вартість. Для відображення зазначених коригувань у додатку PI до декларації з податку на прибуток передбачено спеціальні рядки 1.1.3 (для бухгалтерської залишкової вартості) і 1.2.3 (для податкової залишкової вартості).

Зауважте: якщо об’єкт ОЗ обнулився тільки в бухобліку, а в податковому обліку ще не замортизований і має залишкову вартість, то це тільки на користь високодохідному продавцю. Адже фінрезультат буде зменшено на залишок податкової залишкової вартості об’єкта.

Малодохідні платники, які вирішили не коригувати фінрезультат на різниці, при визначенні податку на прибуток орієнтуватимуться виключно на бухгалтерський фінрезультат.

І на завершення — приклад.

Приклад. Підприємство прийняло рішення продати повністю замортизований комп’ютер. Первісна вартість комп’ютера — 10000 грн., сума нарахованого зносу — 10000 грн. Договірна вартість, за якою комп’ютер продано, становить 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.).

Облік продажу замортизованого комп’ютера

висновки

• Продаючи повністю замортизований комп’ютер, проводити його дооцінку не потрібно.
• При продажу замортизованного в бухобліку об’єкта ОЗ мінімальна база для нарахування ПДВ дорівнює нулю.
• Якщо юрособі без додаткових податкових наслідків можна продати комп’ютер і за 1 грн., то при продажу фізособі для ненарахування ПДФО і ВЗ доведеться орієнтуватися на звичайну ціну комп’ютера.
• У податковоприбутковому обліку у високодохідних продавців може виникнути «корисна» амортизаційна різниця (коли балансова вартість на дату продажу об’єкта ОЗ у податковому обліку ще не обнулилася).