Так, може, і ось чому.
Не станемо переказувати правову сторону питання, детально «препаровану» в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 25, с. 3. Що ж до податкової сторони — відішлемо вас до «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 11, с. 23. А тут тільки нагадаємо: оскільки дивідендами ви збираєтеся ощасливити «непривілейованих» фізичних осіб, то «дивідендний» аванс з податку на прибуток вас не стосується ( п.п. 57.11.3 ПКУ).
Зверніть увагу, що сучасне (що діє з 01.01.2015 р.) визначення дивідендів з п.п. 14.1.49 ПКУ
«дивіденди — платіж, що здійснюється юридичною особою — емітентом корпоративних прав <…> у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку»
взагалі-то, призначене для цілей оподаткування. Проте воно не суперечить ані п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦКУ, де дивіденди розуміються як частина прибутку підприємства, ані п. «б» ст. 10 Закону про госптовариства*, де вони розуміються так само.
* Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-ХІІ.
Головне, що дивіденди — це частина бухгалтерського прибутку ТОВ, що підлягає розподілу між учасниками. Хто ж його розподіляє? Затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частини прибутку (дивідендів) віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства (див. ст. 59, а також п. «д» ч. п’ятої ст. 41 Закону про госптовариства).
Важливо! Згадані вище визначення дивідендів не конкретизують ані періодичності їх виплати (розподілу прибутку), ані того, який саме прибуток підлягає розподілу. А все тому, що порядок розподілу прибутку обов’язково встановлюється в установчих документах ТОВ (ч. друга ст. 4 Закону про госптовариства).
Що стосується строків, то це — внутрішня справа учасників і компетенція їх загальних зборів. Навіть за порушення встановленої у статуті ТОВ періодичності законодавство жодних санкцій не передбачає. Більше того, ображений учасник може оскаржити в суді невиплату (недовиплату) дивідендів, тільки якщо рішення про їх виплату було загальними зборами прийнято. А от якщо збори вирішили прибуток не розподіляти — суд такому учаснику не допоможе**.
** Див. п. 35 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 р. № 13.
Таким чином, нехай навіть у загальному випадку йдеться про розподіл показника прибутку за минулий рік, але в законодавстві немає обмеження ані щодо права загальних зборів учасників прийняти рішення про НЕрозподіл прибутку конкретного календарного року (повторюємо — крім «привілейованих ситуацій»), ані щодо строку прийняття рішення про розподіл прибутку — тобто як у вас, за позаминулий рік. ☺
Виходить, що розподілити прибуток і виплатити його у 2016 році як дивіденди за 2014 рік вам ніщо не забороняє.
Питання тільки в тому, який саме прибуток вам розподілити. Дивіться. Формально сума отриманого за 2014 календарний рік чистого прибутку наводиться у гр. 3 рядка 2350 «Чистий фінансовий результат: прибуток» форми № 2 відповідного (зрозуміло, за 2014 рік) Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід). І ви зможете обґрунтувати величину розподілюваного прибутку за 2014 рік цим показником. Але враховуючи вашу конкретну ситуацію (збитковий 2015 рік), виплативши таку суму (тобто вилучивши активи за мірками «жирного» 2014 року), ви ризикуєте підірвати фінансовий стан свого підприємства. Тому логічно було б спрямувати прибуток 2014 року (його частину) на погашення збитків 2015 року. Хоча повторимо: у розподілі всього прибутку за 2014 рік порушення немає.
