Дивіденди-2016: кому — прибутки, а кому — суцільні податки…

Нараховуємо дивідендний авансовий внесок з податку на прибуток

Найголовніше, про що ми з вами повинні пам’ятати: платники податків, які виплачують дивіденди на користь власників-юросіб, зобов’язані нараховувати та виплачувати авансовий внесок з податку на прибуток.

Правила розрахунку дивідендного авансу закріплено в п.п. 57.1¹.2 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Вони передбачають, що дивідендний аванс ми розраховуємо виходячи із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене.

Отже, маючи намір виплачувати дивіденди, добре запам’ятайте основні принципи, які дозволять правильно визначити суму «дивідендного» авансу. Їх декілька.

1. Аванс нараховується не з усієї суми дивідендів, а тільки з суми перевищення над значенням об’єкта оподаткування за рік, за результатами якого вони виплачуються (тобто в нашому випадку ми порівнюватимемо суму дивідендів з об’єктом оподаткування за 2015 рік).

2. Під об’єктом оподаткування треба розуміти бухгалтерський фінрезультат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності платника податків за правилами П(С)БО або МСФЗ і відкоригований на «податкові різниці», які розраховують за правилами розд. III ПКУ.

Конкретніше,

для визначення суми перевищення, з якої справлятиметься дивідендний аванс, підприємству треба скористатися алгоритмом розрахунку, закладеним у рядку 2 додатка АВ до декларації з податку на прибуток* за 2015 рік**

* За формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897.

** Подробиці див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 8, с. 18.

Подробиці заповнення декларації з податку на прибуток ми розглядали в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 8. Там же ми звертали вашу увагу, що в рядку 2 додатка АВ електронної звітності з податку на прибуток запрограмована невірна формула розрахунку. Тому при поданні декларації за 2015 рік рекомендуємо відключати автоматичний розрахунок показників декларації і розраховувати суму перевищення вручну. Крім того, не забудьте повідомити податківців про застосування іншого, ніж передбачено програмою, алгоритму розрахунку. Зробити це ви можете у спеціальному полі для доповнень декларації.

3. Якщо дивіденди виплачують за неповний календарний рік, то для розрахунку суми перевищення треба використовувати значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які виплачують дивіденди ( абзац третій п.п. 57.11.2 ПКУ).

4. Попередні правила застосовуються тільки в тому випадку, якщо податкові зобов’язання за відповідний рік погашено. Тобто, замало просто розрахувати об’єкт оподаткування та порівняти його із сумою нарахованих дивідендів. Ви зможете застосовувати пільговий порядок розрахунку дивідендного авансу, якщо розрахуєте і сплатите до бюджету податок на прибуток за попередній 2015 рік. Якщо податок ви не сплатили — будьте готові розрахувати авансовий внесок з усієї суми дивідендів.

Більше того, у своїх роз’ясненнях (див., наприклад, листи ДФСУ від 29.01.2015 р. № 2707/7/99-99-19-02-01-17//«Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 12, с. 5, від 20.11.2015 р. № 24734/6/99-99-19-02-02-15) податківці не раз уточнювали вимоги ПКУ та попереджали, що застосувати пільговий порядок сплати дивідендного авансу підприємство може тільки в разі одночасного дотримання двох умов:

— воно надало декларацію з податку на прибуток за відповідний рік

та

— повністю сплатило податкові зобов’язання, самостійно визначені в цій декларації.

Якщо ж хоч одну умову підприємство не виконало, авансовий внесок доведеться сплатити з усієї суми дивідендів.

З цієї причини рекомендуємо вам нараховувати та виплачувати дивіденди вже після подання Декларації з податку на прибуток за 2015 рік і сплати зазначених у ній податкових зобов’язань. Відповідно, чим раніше ви хочете виплатити дивіденди за 2015 рік, тим раніше вам треба відзвітувати та розплатитися з бюджетом з податку на прибуток.

5. У разі виплати дивідендів у негрошовій формі базою для нарахування авансового внеску є вартість такої виплати ( абзац шостий п.п. 57.1¹.2 ПКУ):

— визначена в рішенні про виплату дивідендів або

— розрахована за звичайними цінами (якщо операція визнана ст. 39 ПКУ контрольованою).

Дивідендний авансовий внесок з податку на прибуток нараховують за ставкою 18 % і вносять до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів

При цьому дивідендний аванс треба нараховувати «згори», тобто належну до виплати суму дивідендів на авансовий внесок ми не зменшуємо ( п.п. 57.1¹.2 ПКУ).

Для наочності наведемо два невеликі приклади.

Приклад 1. Об’єкт оподаткування підприємства — 20000 грн. Сума дивідендів, що підлягає розподілу між власниками за підсумками 2015 року, — 25000 грн. Авансовий внесок з податку на прибуток слід сплатити з 5000 грн. (20000 грн. - 25000 грн.) у сумі 900 грн. (5000 грн. х х 18 % : 100 %).

Приклад 2. Об’єкт оподаткування підприємства — 24000 грн. Сума дивідендів, що підлягає розподілу між власниками за другу половину 2015 року (липень — грудень 2015 року), — 15000 грн. Авансовий внесок з податку на прибуток слід сплатити з 3000 грн. ((24000 грн. : 12 міс. х 6 міс.) - 15000 грн.) у сумі 540 грн. (3000 грн. х х 18 % : 100 %).

Зверніть увагу: на сьогодні єдиноподатники не мають пільги з нарахування та виплати дивідендного авансу (на це вказують і податківці у своїй консультації, розміщеній у підкатегорії 108.01.04 БЗ). А отже,

підприємства-єдиноподатники ІІІ і IV груп нараховують і сплачують авансовий внесок на загальних підставах

Причому зараз єдиноподатники перебувають у свідомо програшному положенні порівняно із загальносистемниками. Адже передбачений ПКУ механізм зменшення бази для нарахування авансу на суму позитивного об’єкта оподаткування абсолютно не розрахований на спрощенців, а тому сплачувати дивідендний аванс їм доведеться з усієї суми нарахованих дивідендів. Більше того, єдиноподатник не зможе також зменшити суму нарахованого податкового зобов’язання з єдиного податку на суму дивідендного авансу, сплаченого при виплаті дивідендів (див. «Вісник. Право знати все про податки та збори», 2015, № 27-28, с. 14).

У декларації юрособи-єдиноподатника не передбачено рядки, щоб відображати в них авансові внески. Податківці у своїх консультаціях рекомендують суми дивідендних авансових внесків відображати в доповненні до декларації єдиноподатника. Це доповнення слід подати з поясненням мотивів його заповнення (відповідно до п. 46.4 ПКУ).

І останнє, на що хочеться звернути увагу щодо дивідендних авансів. Описаний вище порядок їх сплати поширюється на виплату дивідендів і за попередні роки, зокрема за 2013 — 2014 рр. Про це податківці зазначають у своєму листі від 20.11.2015 р. № 24734/6/99-99-19-02-02-15 (ср. ). При цьому авансовий внесок з прибутку не нараховується за умови, що сума дивідендів не перевищує значення об’єкта оподаткування за відповідні періоди, грошові зобов’язання за які задекларовано та сплачено.

Припустимо, зараз ви вирішили виплатити дивіденди не тільки за 2015 рік, а й за 2014 рік. У цьому випадку, щоб дізнатися суму дивідендного авансу, яку треба сплатити до бюджету, потрібно зробити окремий розрахунок перевищення за кожен рік. При цьому вам слід зіставити суму нарахованих дивідендів з об’єктом оподаткування окремо за 2015 рік і окремо за 2014 рік (показник рядка 07 Декларації з податку на прибуток за 2014 рік, збільшений на позитивний результат від операцій з цінними паперами (рядок 10 цієї Декларації), якщо, звичайно, у 2014 році такі операції узагалі мали місце).

Коли дивідендний аванс не нараховують

Разом з правилами нарахування та сплати дивідендного авансу, пп. 57.1¹.3 і 57.1¹.4 ПКУ встановлюють низку випадків, коли його нараховувати та сплачувати не потрібно. Отже, дивідендного авансу не буде при виплаті дивідендів:

1) на користь власників корпоративних прав материнської компанії. Єдина умова — сума виплачених дивідендів не повинна перевищувати прибутки материнської компанії у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, сума перевищення обкладається авансовим внеском за загальними правилами;

2) платником податку на прибуток, прибуток якого звільнено від оподаткування згідно з ПКУ (у розмірі звільненого від оподаткування прибутку в періоді, за який він виплачує дивіденди);

3) фізичним особам (не забудьте: замість податку на прибуток такі дивіденди обкладаються ПДФО та військовим збором (ВЗ). Детальніше про це йтиметься далі);

4) інститутами спільного інвестування.

А ось що стосується реінвестиції дивідендів, то тут жодних винятків ПКУ не передбачає. Тобто сума нарахованих і нововкладених «у справу» дивідендів авансовим внеском з прибутку обкладається на загальних підставах (на відміну від ПДФО, від якого такі виплати звільнено, див. про це нижче).

Залік дивідендного авансу в рахунок податку на прибуток

Дивідендний аванс вважається невід’ємною частиною податку на прибуток. З цієї причини законодавець дає «добро» на залік платником податків суми сплачених дивідендних авансів у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого в податковій декларації за звітний (податковий) рік ( абзац четвертий п.п. 57.1¹.2 ПКУ).

Простіше кажучи, на сплачену в поточному році суму дивідендного авансу підприємство зможе зменшити нараховану за цей рік суму податку на прибуток. Такий взаємозалік реалізують через рядок 16.3.1 додатка ЗП до декларації з податку на прибуток*.

* Подробиці див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 8, с.18.

Більше того, нещодавно податківці нарешті погодилися з тим, що сума перевищення дивідендних авансів над сумою нарахованого за рік податку має переноситися в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних звітних (податкових) періодів.

Усі платники дивідендів добре пам’ятають епопею з правом на дивідендне перенесення. Податківці досить довго відмовляли підприємствам у можливості зарахувати не перекриту податковими зобов’язаннями частину дивідендного авансу наступного року (див. «Вісник. Право знати все про податки та збори», 2015, № 48, с. 9, лист ДФСУ від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17).

Проте Мінфін розкритикував таку позицію податківців*. На його думку, залишок суми авансових внесків, що не враховані в рахунок зменшення податкових зобов’язань у минулих роках, можна зарахувати в рахунок зменшення податкових зобов’язань звітних (податкових) років до повного погашення такого залишку.

* Див. роз’яснення від 20.01.2016 р. на сайті Мінфіну http://www.minfin.gov.ua/.

Податківці врахували критику Мінфіну і переглянули свою точку зору (див. лист ДФСУ від 28.01.2016 р. № 2279/7/99-99-19-02-01-17). Тепер їх позиція звучить так: невраховані у зменшення податкового зобов’язання суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів станом на 01.01.2015 р. мають враховуватися у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у податковій декларації за 2015 рік і наступних звітних (податкових) періодів до повного погашення. При цьому податківці дозволяють частину непогашеної суми дивідендного авансу минулих років уключити до рядка 16.3.1 додатка ЗП до декларації з податку на прибуток за 2015 рік (звичайно ж, з урахуванням відомого правила заповнення цього рядка: показник рядка 16.3.1 не може бути більше, ніж податок, що залишився, зменшений на щомісячні аванси та податок на нерухомість).

Крім того, на наш погляд, перетікаючі дивідендні аванси минулих років треба показати в повній сумі ще й у рядку 16.3 декларації з податку на прибуток. Хоча податківці про це не говорять, ми вважаємо цілком логічним показати повну суму дивідендних авансів, що претендують на залік, щоб не втратити її в наступні роки.

І ще. Пам’ятайте: якщо ви вирішили скористатися своїм правом на дивідендне перенесення, то, керуючись вимогами п. 46.4 ПКУ, не забудьте повідомити про це податківців і розшифрувати суми, з яких сформовано показники рядків 16.3 і 16.3.1 додатка ЗП, у спеціально відведеному полі декларації.

У рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків та зборів (обов’язкових платежів) сума сплаченого дивідендного авансу не зараховується ( абзац п’ятий п.п. 57.1¹.2 ПКУ).

Зверніть увагу ще на один момент. Незважаючи на те, що за правилами ПКУ підприємство-прибутківець має право наприкінці року зарахувати суму сплачених дивідендних авансів у рахунок сплати податку на прибуток, права на зворотний залік воно не має. Тобто,

за наявності переплати з податку на прибуток автоматично зарахувати її в рахунок сплати дивідендного авансу не можна, а отже, сплачувати аванс у такому разі все одно доведеться

На неможливість такого заліку податківці вказували у своїх роз’ясненнях (див. «Вісник. Право знати все про податки та збори», 2015, № 47, с. 16). Головний аргумент, який вони наводять для обґрунтування своєї позиції: податок на прибуток і дивідендний авансовий внесок сплачуються на різні коди платежів (відповідно, податок на прибуток — за кодом «101», а дивідендний авансовий внесок — за кодом «125»). Ідеться про коди, що використовуються при заповненні поля «Призначення платежу» «бюджетної» платіжки відповідно до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.07.2015 р. № 666.

ПДФО, ВЗ і ЄСВ

Дещо раніше ми звертали вашу увагу на той факт, що на суму дивідендів, що виплачуються на користь фізосіб, дивідендний авансовий внесок не нараховується. Проте такі виплати є об’єктом обкладення ПДФО і ВЗ. Але про все по порядку.

Під оподаткування сума дивідендів потрапляє завдяки п.п. 164.2.8 ПКУ як один із видів пасивних прибутків. Не обкладаються ПДФО тільки дивіденди, зазначені в п.п. 165.1.18 ПКУ, тобто дивіденди, які юридична особа — резидент нараховує на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих їм, при виконанні двох умов. Перерахуємо їх:

1) таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента;

2) у результаті нарахування збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Порядок оподаткування прибутків фізосіб у вигляді дивідендів визначає п. 170.5 ПКУ.

Податковим агентом при виплаті дивідендів (з усіма обов’язками, що випливають з цього статусу) є підприємство — емітент корпоративних прав або за його дорученням — інша особа, яка здійснює нарахування дивідендів на користь фізосіб ( п.п. 170.5.1 ПКУ). Причому виняток для єдиноподатників та інших неплатників податку на прибуток ПКУ не робить — такі підприємства сплачують ПДФО із суми дивідендів на загальних підставах. Це спеціально підкреслює п.п. 170.5.2 ПКУ.

Ставка ПДФО залежить від платника, який виплачує дивіденди.

Підприємства-«прибутківці» дивіденди обкладають ПДФО за ставкою 5 % ( пп. 167.5.2 і 170.5.4 ПКУ), а неплатники податку на прибуток (наприклад, єдиноподатники) — за ставкою 18 %

Виняток становлять окремі категорії дивідендів, які для цілей справляння ПДФО законодавець прирівняв до заробітної плати ( п.п. 170.5.3 ПКУ). До них відносять дивіденди, нараховані на користь фізосіб (у тому числі нерезидентів) за акціями чи іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів або суму, що перевищує розмір виплат, розрахований на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку.

Такі «зарплатні» дивіденди обкладають ПДФО за загальною ставкою — 18 % усі підприємства, що виплачують їх, у тому числі і платники податку на прибуток.

Строки сплати ПДФО залежать від способу виплати дивідендів. Так, якщо:

1) дивіденди виплачують готівкою, знятою з рахунку в банку, або перераховують на карткові рахунки фізосіб — ПДФО сплачують у день виплати дивідендів ( п.п. 168.1.2 ПКУ);

2) дивіденди виплачують у негрошовій формі або готівкою з каси* — ПДФО перераховують до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем нарахування ( п.п. 168.1.4 ПКУ);

3) дивіденди нараховано, але не виплачено — ПДФО сплачують протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем місяця нарахування ( п.п. 49.18.1, п. 57.1, п.п. 168.1.5 ПКУ).

* За рахунок грошових коштів, що не були отримані в банку на зазначені цілі, а надійшли до каси підприємства, наприклад, як виручка.

Базою обкладення ПДФО в загальному випадку буде сума нарахованих на користь фізособи дивідендів. Якщо ж дивіденди виплачують у формі, відмінній від грошової (наприклад, у вигляді готової продукції, наданих послуг), базу оподаткування визначають відповідно до п. 164.5 ПКУ, тобто з урахуванням «натурального» коефіцієнта (при ставці 5 % він становить 1,052632, при ставці 18 % — 1,219512).

Разом з ПДФО дивіденди також підпадають під обкладення ВЗ. Тобто,

із суми всіх дивідендів, нарахованих після 01.01.2015 р., в обов’язковому порядку утримують ВЗ у розмірі 1,5 %

До речі, не виняток і дивіденди, що зазначені в п.п. 165.1.18 ПКУ. Хоча вони, як ми вже зазначили, не обкладаються ПДФО, але підпадають під обкладення ВЗ за прямою вказівкою п. 1.7 підрозділу 10 розд. ХХ ПКУ.

Про утримання ВЗ із суми дивідендів фізособам говорять і податківці (див. «Вісник. Право знати все про податки та збори», 2015, № 34, с. 45).

І, звичайно ж, не забудьте відобразити суму виплачених дивідендів та утриманих із них ПДФО та ВЗ у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ**.

** За формою, затвердженою наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4.

Суму нарахованих дивідендів (у тому числі дивідендів, що звільнені від оподаткування) та утриманих з них ПДФО відображають у розділі І Податкового розрахунку за формою № 1ДФ з такими ознаками прибутків:

— «142» — неоподатковувані дивіденди з п.п. 165.1.18 ПКУ;

— «101» — дивіденди, прирівняні до заробітної плати згідно з п.п. 170.5.3 ПКУ;

— «109» — інші дивіденди ( п.п. 164.2.8 ПКУ).

Єдиний соціальний внесок із сум дивідендів не справляється. Адже такі виплати не мають відношення ані до заробітної плати (див. п. 3.35 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5), ані до виплати за цивільно-правовим договором на виконання робіт (надання послуг). Крім того, вони зазначені в п. 14 розд. II Переліку видів виплат, на які не нараховується ЄСВ, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

Бухоблік нарахування та виплати дивідендів

Для обліку сум дивідендів, що підлягають виплаті учасникам (засновникам), у бухгалтерському обліку застосовують субрахунок 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами». За кредитом цього субрахунку відображають дивіденди, нараховані власникам простих і привілейованих акцій (часток у статутному капіталі), а за дебетом — їх виплату. Також за дебетом субрахунку 671 показують суми податків, що підлягають сплаті за рахунок дивідендів (наприклад, ПДФО, ВЗ).

Як правило, нарахування дивідендів здійснюється за рахунок прибутку. У цьому випадку їх суму відображають кореспонденцією Дт 443 — Кт 671. Сальдо за субрахунком 443 наприкінці року закривається в кореспонденції з субрахунком 441 (або 442).

І наприкінці давайте розглянемо приклад.

Приклад 3. Підприємство — платник податку на прибуток за результатами 2015 року отримало позитивний об’єкт оподаткування в сумі 100000 грн. Сума податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 18000 грн. (100000 грн. х 18 % : 100 %) сплачена в січні 2016 року.

У лютому 2016 року зборами учасників підприємства прийнято рішення виплатити дивіденди засновникам-резидентам за підсумками роботи за 2015 рік у розмірі 150000 грн., у тому числі:

— засновнику-юрособі — у сумі 120000 грн.;

— засновнику-фізособі — у сумі 30000 грн.

У такій ситуації головне запитання: як розраховувати суму перевищення нарахованої суми дивідендів над об’єктом обкладення податком на прибуток? Чи враховувати при розрахунку загальну суму нарахованих дивідендів (у нашому випадку 150000 грн.) або ж тільки суму дивідендів, нарахованих на користь юридичних осіб (яка, власне, й підлягає обкладенню дивідендним авансом)?

Незважаючи на наші побоювання, які ми висловлювали ще на самому початку застосування нових правил оподаткування дивідендів*, податківці, схоже, сповідують дуже «гуманний» підхід до цього питання (див. «Вісник. Право знати все про податки та збори», 2015, № 27 - 28, с. 9). Вони зазначають, що у випадку, що розглядається нами, суму перевищення визначають при порівнянні суми дивідендів, нарахованої на користь юридичної особи, та об’єкта оподаткування за рік, за результатами якого виплачуються дивіденди.

* Тоді ми припустили, що податківці підійдуть до цього питання фіскально і запропонують варіант пропорційної сплати дивідендного авансу з суми дивідендів, що належать юридичній особі (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 40, с. 18).

У бухгалтерському обліку підприємства нарахування та виплату дивідендів учасникам — фізичним і юридичним особам відображаємо так:

Нарахування та виплата дивідендів

Ось, загалом, і все, що ми хотіли вам розповісти про чинні правила оподаткування та обліку дивідендів. Удачі вам і стабільного прибутку, якого вистачатиме не тільки на дивіденди засновникам, а й на премію бухгалтерам, які їх обліковують! ☺

висновки

• Підприємства, які нараховують і виплачують дивіденди засновникам-юрособам, повинні сплачувати дивідендний авансовий внесок з податку на прибуток.
• При дотриманні низки умов авансовий внесок нараховують не з усієї суми дивідендів, а тільки з суми перевищення над значенням об’єкта оподаткування за рік, за результатами якого їх виплачують.
• Підприємство-«загальносистемник» має право зарахувати суму сплачених дивідендних авансів у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого в податковій декларації за звітний (податковий) рік.
• Суму «звичайних» дивідендів, нарахованих на користь засновника-фізособи, обкладають ПДФО і ВЗ. Саму суму дивідендів, а також суми утриманих з них ПДФО і ВЗ підприємства —податкові агенти відображають у Податковому розрахунку за формою № 1 ДФ.