(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 43
  • № 42
  • № 41
  • № 40
  • № 39
  • № 38
  • № 37
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/16
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Червень , 2016/№ 44

«Дляподаткові» наслідки отримання фіндопомоги

Отримати фінансову допомогу приємно та корисно, особливо безповоротну, але сьогодні існує декілька критеріїв, установлених у цілях застосування відповідних норм податкового законодавства, що прив’язані до величини отриманого платником доходу. Давайте простежимо, як пов’язані «фіндопоможні» операції з розрахунком таких критеріїв.

Ви уже в курсі всіх облікових та податкових приколів як щодо поворотної фіндопомоги (по суті — безвідсоткової позики, див. с. 3), так і щодо безповоротної (по суті — подарунка чи пожертви, див. с. 11). Звернемося до деяких можливих наслідків отримання вами подібної допомоги... Принцип: усе по бухобліку. Але важливо, по якому: якщо ви «як усі» працюєте за П(С)БО, то керуйтесь написаним нижче як є, а якщо за МСФЗ — дійте за аналогією, але ураховуючи прочитане на с. 3. Зокрема, ці наслідки можуть зачепити:

1) сільгосп-єдиноподатників четвертої групи;

2) платників податку на прибуток підприємств щодо трансфертних заморочок при здійсненні контрольованих операцій;

3) платників, які мають намір скористатися процеду­рою звільнення від сплати штрафних санкцій, установленої на 2016 рік п. 35 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

«Сільгосп-частка»

Почнемо з питання впливу/не впливу таких сум на розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва — тобто питомої ваги доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки, в загальній сумі його доходу ( п.п. 14.1.262 ПКУ).

Нагадаємо, що згідно з п.п. 4 п. 291.4 ПКУ на четвертій групі ЄП можуть працювати тільки ті сільськогосподарські товаровиробники, в яких

частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік не менша ніж 75 %

До речі кажучи, якщо за податковий (звітний) рік величина частки сільськогосподарського товаровиробництва фактично становить менше 75 %, такий єдиноподатник з наступного року буде зобов’язаний сплачувати податки на загальних підставах. Тобто залишити спрощенку. Це прямо встановлено в п.п. 298.8.4 ПКУ. Хоча в консультації 108.02.06 БЗ податківці дозволяють йому при самостійному виявленні факту порушення критеріїв (і цього критерія теж) прийняти самостійне рішення про перехід до третьої групи ЄП, причому навіть протягом календарного року (але зрозуміло, тільки з початку найближчого календарного кварталу).

Що стосується запитання, поставленого в цьому розділі статті, звертаємо вашу увагу на іншу консультацію 108.02.06 БЗ, в якій податківці стверджують:

1) для розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробницва слід і сьогодні використовувати форму відповідного Розрахунку, затверджену наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 р. № 772 (і, до речі, нещодавно підправлену);

2) при складанні цього Розрахунку сільськогосподарські товаровиробники зобов’язані керуватися даними бухгалтерського обліку;

3) отримана сума безповоротної фінансової допомоги до загальної суми доходу включається (слід розуміти — до рядка 2 Розрахунку), зменшуючи таким чином величину частки сільськогосподарського товаровиробництва. Це і зрозуміло: ця сума визнається доходом у бухобліку;

4) отримана сума поворотної фінансової допомоги до загальної суми доходу не включається, не впливаючи таким чином на величину частки сільськогосподарського товаровиробництва. Це теж зрозуміло: ця сума НЕ визнається доходом у бухобліку;

5) сума такої поворотної фінансової допомоги — увага! — не повернена у визначений договором строк — на думку фіскалів, теж уключається до загальної суми доходу! ☹ А ось тут панове лукавлять, та ще й як лукавлять... Адже, по-перше, згідно зі ст. 1046 ЦКУ для договору позики конкретний строк повернення коштів зовсім не обов’язковий (а може встановлюватися строк від дати вимоги кредитора). По-друге, ст. 1050 ЦКУ, що регулює наслідки порушення договору позичальником, відсилаючи до ст. 625 ЦКУ, по суті передбачає всілякі неприємності для останнього (див. ч. 2 ст. 625 ЦКУ), крім... обов’язку визнати дохід у бухгалтерському обліку!.. ☺ Зрозуміло, подібного обов’язку не передбачає й П(С)БО 15! Можливо, податківців збив з пантелику п.п. 3 п. 292.11 ПКУ, на підставі якого вони вимагають уключення до ЄП-доходу сум поворотної фіндопомоги, не повернених протягом 12 календарних місяців з дня отримання? Ну, так це їх халепа, оскільки ст. 292 ПКУ поширюється на платників першої — третьої груп, а для четвертої — повторимо для тих, хто «у танку», — усе, як у бухобліку!

І ще. Прохання не плутати цю частку сільськогосподарського товаровиробництва п.п. 14.1.262 ПКУ), що розраховується для цілей ЄП (четвертої групи), з іншим схожим показником — питомої ваги (з п. 209.6 ПКУ), що розраховується для цілей спецрежиму ПДВ, регламентованого ст. 209 ПКУ. Там уже бухоблік, як-то кажуть, побоку... І фінансова допомога (як поворотна, так і безповоротна) теж. Адже при розрахунку цього показника враховується вартість саме постачань товарів/послуг платником ПДВ протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. А операції фінансової допомоги, не будучи постачанням, узагалі не створюють об’єкта для ПДВ згідно з п. 185.1 ПКУ.

Останнє на сільгосп-тему: згідно з п.п. 137.4.1 ПКУ ті сільгосппідприємства, для яких виробництво сільгосппродукції (визначеної такою в п. 209.7 ПКУ) є основною діяльністю, тобто дохід яких від продажу сільгосппродукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 % загальної суми доходу, — мають право обрати особливий звітний період: з 1 липня одного року по 30 червня наступного. Оскільки поворотна фіндопомога (що не визнається ані тим, ані іншим доходом) не потрапляє ані до чисельника, ані до знаменника розрахунку цього відсотка, а безповоротна (що визнається у складі «загальної суми доходу», але не визнається доходом від сільгосп-продажу) потрапляє до його знаменника, їх невплив/вплив на цей розрахунок аналогічний розрахунку розміру частки сільськогосподарського товаровиробництва (див. вище).

«Вартісні» трансфертні критерії

Не станемо «розповзатися» по всіх трансфертних питаннях, детально розписаних у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 29, с. 11, а зосередимося тільки на певних критеріях віднесення операцій до категорії конт­рольованих.

Нагадаємо, що згідно з п.п. 39.2.1.7 ПКУ операції, перелічені в пп. 39.2.1.1 — 39.2.1.3 і 39.2.1.5 ПКУ, вважатимуться контрольованими у разі одночасного виконання таких умов:

(1) річний дохід платника від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

(2) обсяг контрольованих господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Як бачите, з (1) усе очевидно: оскільки сума отриманої безповоротної фінансової допомоги бухгалтерський дохід платника податку на прибуток збільшує — вона до розрахунку цього критерію входить (збільшує розрахунковий показник), а поворотна відповідно — не збільшує — не увійде — не збільшить.

Щодо (2) дещо складніше, адже в ньому згадується не рафінований бухгалтерський термін, а якийсь «обсяг контрольованих господарських операцій» ☹. При цьому згідно з п.п. «а» п.п. 39.2.1.1 ПКУ для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими вважаються такі господарські операції, які впливають на об’єкт оподаткування сторін, але — увага! — не будь-які, но (а) з пов’язаними особами — нерезидентами і (б) з нерезидентами, зареєстрованими у країні (території) за кабмінівським «переліком» ( п.п. 39.2.1.2 ПКУ). А критерії визнання сторін пов’язаними, зокрема для юридичних осіб, установлено в п.п. «а» п.п. 14.1.159 ПКУ, і що цікаво — один із таких критеріїв: перевищення більш ніж у 3,5 раза (для нефінансових і нелізингових фірм) середньоарифметичних значень (на початок і кінець звітного періоду), зокрема сум взаємної — увага! — поворотної фіндопомоги. Інакше кажучи, ситуація така: якщо контрагенти, зазначені у (2), за будь-яким із критеріїв п.п. «а» п.п. 14.1.159 ПКУ визнані пов’язаними особами, то вплив на величину обсягу контрольованих господарських операцій сум взаємної безповоротної та поворотної фінансової допомоги аналогічний (1). А ось на саму правомірність розрахунку (2) можуть вплинути суми поворотної фіндопомоги між потенційно пов’язаними сторонами (і з нерезидентами з країн за «переліком»)... ☹

До речі, судячи з усього, у консультації 137.03 БЗ податківці цей другий момент «не осилили», оскільки запитання було поставлене про два критерії з п.п. 39.2.1.7 ПКУ, а відповідь дана начебто тільки щодо одного...

Прощення штрафних санкцій

На закінчення звернемося до ситуації, регламентованої на 2016 рік, тобто тимчасово — п. 35 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Нагадаємо: якщо протягом 2016 року (1) платник податків, який отримав податкове повідомлення-рішення (ППР), що приписує йому погасити недоїмку у зв’язку з виявленим податківцями заниженням податкового зобов’язання, — зрозуміло зі сплатою штрафних (фінансових) санкцій (тобто штрафу та пені), і (2) якщо такий платник — увага! — не оскаржуючи таке ППР, покірно сплатить визначену в останньому суму недоїмки (донарахованого податкового зобов’язання) у встановлений ПКУ 10-денний строк, то рішенням податківців його звільнять від обов’язку сплачувати за відповідним ППР зазначені в останньому суми штрафів. Зрозуміло, після цього «дарунка» він не повинен розпочинати процедуру оскарження «прощеного» ППР (інакше рішення про списання санкцій буде анульовано)...

Так от, головне, що претендувати на право скористатися зазначеною нормою може тільки той платник,

обсяг доходів та/або операцій якого за попередній (звітний) рік становить менше 20 млн грн.

«Попередній» — означає конкретно 2015 рік.

Не станемо переказувати все прочитане вами в нашому коментарі до Порядку скасування штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення, затвердженого наказом Мінфіну від 10.02.2016 р. № 40 (далі — Порядок № 40), у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 23, с. 4. А просто зауважимо, що з дати набуття Порядком № 40 чинності ніхто так і не спромігся офіційно роз’яснити, що розуміється під критерієм «обсяг доходів та операцій», який встановлений у п. 35 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Не знайти визначеного порядку розрахунку величини цього критерію ані в самому Порядку № 40, ані в двох тупо-листах ДФСУ від 21.03.2016 р. № 6144/6/99-99-22-02-01-15 і від 20.10.2015 р. № 22064/6/99-99-10-03-02-15, ані в тупо-консультації 138.01 БЗ. Що цікаво — цей показник згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку № 40 податківці повинні неодмінно зазначати у своєму рішенні про списання штрафних санкцій... І хоча б з цієї причини «згори» давно повинні були розтлумачити цей нюанс «на місця», але...

Чи то на місцях платники ігнорують цю «замануху» фіскалів, вважаючи за краще боротися за свої права, чи то фіскалам насправді немає резону відмовлятися від щонайменших варіантів поповнення казни і вони умисно блокують процес... Та віз і нині там. ☹

Знаючи звички законодавця, можна звичайно припустити, що навряд чи він мав на увазі під написаними «20 млн грн.» щось інше, крім відомого критерію «малодохідності» з п.п. 134.1.1 ПКУ. Якщо так — усе просто: поворотна фіндопомога на цей показник не впливає, а безповоротна — навпаки — впливає. Але термін «операції» у цю теорію не вкладається, змушуючи припустити, що величину критерію для застосування процедури згідно з п. 35 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ податківці «вийматимуть» з податкової звітності за 2015 рік. Якщо конкретно з декларації з податку на прибуток підприємств — тоді «замануха» стосується тільки малодохідників, і тоді вплив сум фіндопомоги такий, як уже описано в цьому абзаці статті. Загалом, Мінфін і ДФСУ «сплять», а строк дії норми «йде»... ☹

висновки

  • Отримана сума поворотної фіндопомоги (на думку податківців — тільки повернена в договірний строк) не впливає на величину сільгосп-частки, а безповоротної — зменшує її. І при виборі сільгосп-звітного періоду теж.
  • У трансфертному «вартісному» критерії (50 млн) ураховується сума безповоротної фіндопомоги, а при визначенні «пов’язаності», зокрема, юросіб — і взаємної поворотної.
фінансова допомога додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті