Теми статей
Обрати теми

Допомагаємо у скрутну хвилину — надаємо позику працівнику

Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці
Життя — штука складна, а головне, складно передбачувана. Сьогодні начебто все «в шоколаді», а завтра — бац! — двох-трьох тисяч (десятків тисяч) для щастя не вистачає. Можна звернутися з проханням позичити грошей до родичів-друзів. Але як бути, якщо і в них в кишенях не густо? Може кредит у банку? Теж не варіант. Адже віддавати, найшвидше, доведеться з відсотками. То де ж вихід? Він може бути там, де ви працюєте! Якщо роботодавець не жадібний і має вільні гроші, цілком імовірно умовити його надати вам позику. Роботодавець згоден? Тоді про переваги цього варіанта вирішення ваших грошових проблем ми зараз і поговоримо.

img 1

Про те, що собою являють договори позики, ви могли прочитати на с. 3. Тут же зазначимо таке.

Підприємство може зайняти гроші будь-якій фіз­особі, незалежно від того, перебуває вона з ним у трудових відносинах чи ні. АЛЕ! Якщо позику надаємо директору, то від імені підприємства договір повинна підписати інша посадова особа, уповноважена керівником (наприклад, його заступник). Якщо на цю дрібницю «забити», договір позики може бути визнано недійсним (див. постанови ВГСУ від 02.02.2011 р. № 32/233-10, від 21.05.2012 р. № 5010/868/2011-9/37).

Майте на увазі: якщо позика повертається частинами, то, як правило, до договору позики у вигляді додатка складають графік погашення позичальником отриманої ним грошової позики.

Повернення грошової позики може здійснюватися шляхом:

— відрахувань із заробітної плати позичальника (якщо позика видана працівнику його роботодавцем);

— унесення грошових коштів до каси (перерахування на поточний рахунок) підприємства.

Обраний порядок повернення позики зафіксуйте в договорі. Навіщо це потрібно? Розповімо на прикладі.

Припустимо, що позику надано працівнику. Умовами договору не передбачено, що він погашається шляхом відрахувань із зарплати, і немає відповідної заяви від працівника. Тоді навіть якщо працівник прострочить установлені договором строки погашення позики, роботодавець не має права здійснювати відрахування з його зарплати в рахунок погашення позики.

Договір позики вважається укладеним з моменту передачі грошей працівнику. З цього ж моменту договір набуває чинності.

А чи потрібно оподатковувати суму позики? Про це мі з вами поговоримо далі ☺.

Не оподатковуй, але інформуй!

ПДФО. Підприємство надає грошову позику на поворотній основі (поворотну фінансову допомогу). Тому говорити про виникнення у фізособи-позичальника доходу на суму отриманої позики підстав немає. Підтвердження нашому висновку знаходимо в п.п. 165.1.31 ПКУ. Він виводить зі складу оподатковуваних доходів основну суму поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податків.

Причому

строк, на який видають позику, для цілей розд. IV ПКУ, що встановлює порядок оподаткування доходів фізосіб, значення не має

Тобто підприємство може видати позику у 2016 році зі строком погашення у 2116 році. І протягом дії договору позики дохід у фізособи-позичальника не виникне.

Не буде доходу у фізособи і тоді, коли сума позики погашається ним з порушенням строків, установлених договором позики (графіком погашення), але в межах строку позовної давності.

Важливо! Незважаючи на відсутність доходу у фіз­особи-позичальника, підприємство-позикодавець зобов’язане відобразити суму позики в розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ. Коли це потрібно зробити і як?

У Податковому розрахунку за той звітний квартал, у якому видали фізособі позику, одноразово зазначте у графах 3а і 3 всю суму позики, а у графі 5 проставте ознаку доходу «153».

ВЗ. Поворотна фіндопомога не є об’єктом обкладення ВЗ (див. п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Проте, як і у випадку з ПДФО, суму такої допомоги слід відобразити в розділі II форми № 1ДФ у загальній сумі доходів, нарахованих/виплачених фізособам у звітному кварталі.

ЄСВ. Тут усе спокійно. Ані нараховувати на суму позики ЄСВ, ані відображати її у звіті за формою № Д4 не потрібно. Щодо непрацівників — оскільки ця виплата не за трудовим договором і не за договором на виконання робіт / надання послуг. Щодо працівників — бо ця виплата зазначена в п. 13 розд. I Переліку № 1170 як виплата, на яку не нараховується ЄСВ. Крім того, сума позики не включається до фонду оплати праці на підставі п. 3.28 Інструкції № 5.

З оподаткуванням позики розібралися. А тепер давайте поговоримо про ситуацію, коли позика погашається шляхом відрахувань із зарплати позичальника. Повірте, цікавого там вистачає.

Погашаємо із зарплати

На нашу думку, найкраще погашення позики шляхом відрахувань із заробітної плати позичальника проводити в день виплати зарплати за другу половину місяця. Чому? У цьому випадку не виникає проблем зі сплатою ПДФО, ВЗ і ЄСВ із суми позики. Заінтригували? Зараз пояснимо.

Наприклад, на підприємстві зарплата виплачується 22 і 7 числа. Зарплату за травень 2016 року нараховано 31.05.2016 р. і в цей же день проведено утримання позики (у бухобліку проведено операцію: Дт 661 — Кт 377). Тоді...

...ПДФО і ВЗ. Проведення госпоперації з утримання частини заробітної плати в рахунок погашення позики фактично прирівнюється до виплати зарплати в негрошовій формі. Тому роботодавець повинен сплатити ПДФО і ВЗ протягом банківського дня, що настає за днем виплати ( п.п. 168.1.4 ПКУ). Тобто в цій ситуації ПДФО і ВЗ мають бути сплачені до бюджету 01.06.2016 р.

...ЄСВ. Тут аналогічна ситуація. Фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці вважається у тому числі і фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Тобто, по суті,

погашення позики шляхом відрахувань із зарплати, що здійснюються на підставі договору позики або заяви працівника, є однією з форм виплати заробітної плати

Ураховуючи це, роботодавець у день здійснення господарської операції з утримання частини зарплати в рахунок погашення позики зобов’язаний нарахувати і сплатити ЄСВ з виплаченої в негрошовій формі зар­плати.

У нашому прикладі виходить, що ЄСВ у частині нарахувань на суму такої виплати потібно перераховати 31.05.2016 р.

Не хочете морочитися з розрахунками і проміжною сплатою зарплатних податків? Прислухайтеся до нашої думки. І все піде як по маслу!

А що коли роботодавець вирішив простити працівнику непогашену суму позики? Зараз усе розповімо.

Анулюємо до

Підприємство за самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, прийняло рішення анулювати (простити) основну суму боргу фізособи за договором позики до закінчення строку позовної давності. До чого це призведе?

ПДФО і ВЗ. Якщо така сума не перевищить у 2016 році 689 грн., то нічого страшного не станеться. Як і раніше, вона не потрапить до складу оподатковуваного доходу фізособи, але вже на підставі п.п. 165.1.55 ПКУ.

А якщо прощена у 2016 році основна сума боргу більше 689 грн.? Тоді все, що вище за цю величину, перетвориться для фізособи на оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага. На цьому наполягає п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ.

Важливо! Про анулювання (прощення) боргу підприємство-позикодавець повинне проінформувати позичальника. У який спосіб? В один із таких на вибір:

— надіслати рекомендований лист з повідомленням про вручення;

— укласти відповідний договір;

— надати повідомлення боржнику особисто під підпис.

У цьому випадку ПДФО з такого доходу зобов’язаний буде сплатити позичальник самостійно за підсумками річного декларування.

А ось

підприємству-позикодавцю, яке не проінформує позичальника про прощення боргу, доведеться нарахувати та утримати з цієї суми ПДФО за ставкою 18 %

Незалежно від того, проінформував позико­давець фізособу про прощення боргу чи ні, він у розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ суму прощеного боргу (його частину):

— не оподатковувану на підставі п.п. 165.1.55 ПКУ (тобто що не перевищує у розрахунку на 2016 рік 689 грн.), відображає з ознакою доходу «127»;

— що увійшла до складу оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага — з ознакою доходу «126». При цьому позикодавець, який виконав повідомні вимоги п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ, у графах 4а і 4 проставить нулі, а той, який їх не виконав, — суми утриманого та сплаченого ПДФО.

Усе зазначене вище справедливе і для ВЗ. Неоподатковувана на підставі п.п. 165.1.55 ПКУ анульована основна сума позики не обкладатиметься ВЗ (див. п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Сума позики, що обкладаеться ПДФО на підставі п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ, увійде до складу доходу фізособи, що обкладається ВС. Причому, якщо підприємство-позикодавець проінформувало позичальника про прощення його боргу, то ВЗ з такого доходу повинен сплатити позичальник за підсумками декларування.

Важливо! Основну суму боргу фізсоби за договором позики, анульовану (прощену) позикодавцем за самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, як оподатковувану, так і неоподатковувану, обов’язково відобразіть у розділі II Податкового розрахунку за формою № 1ДФ.

ЄСВ. Поворотна фінансова допомога не є складовою заробітної плати або виплатою за договором підряду (договору на надання послуг), а тому на неї ЄСВ не нараховуєте (див. лист ДФСУ від 28.10.2015 р. № 22849/6/99-99-17-03-03-15).

Списуємо після

Позикодавець списав заборгованість зі строком позовної давності, що минув.

ПДФО. Якщо списана сума заборгованості фіз­особи за договором позики, за якою минув строк позовної давності, не перевищує суму, що дорівнює у 2016 році 689 грн., дохід у фізособи не виникає. А ось усе, що вище за цю величину, потрапить до оподатковуваного доходу фізособи.

Сплатити ПДФО з цієї суми повинна фізособа-­позикодавець самостійно, за результатами річного декларування (див. п.п. 164.2.7 ПКУ). І це цілком логічно! Адже на момент надання фізособі фіндопомоги об’єкт оподаткування був відсутній, а на момент списання заборгованості в підприємства відсутнє джерело, за рахунок якого потрібно сплатити ПДФО.

Водночас, підприємство, що списало борг фіз­особи зі строком позовної давності, що минув, зобов’язане відобразити в розділі I форми № 1ДФ:

— неоподатковувану суму списаного боргу, що не перевищує у 2016 році 689 грн., — з ознакою доходу «127» у графі 5;

— суму перевищення — з ознакою доходу «107».

У графах 4а і 4 воно проставляє нулі (у паперовому варіанті — прокреслення).

ВЗ. Підприємство не утримує ВЗ із суми заборгованості, списаної після закінчення строку позовної давності. Проте воно зобов’язане відобразити такий дохід у розділі II форми № 1ДФ у загальній сумі доходів, нарахованих/виплачених фізособам у звітному кварталі.

ВЗ із суми заборгованості, що списана після закінчення строку позовної давності та перевищує у 2016 році 689 грн., сплачує фізособа-позичальник самостійно за підсумками декларування.

ЄСВ. На нашу думку, списана заборгованість, за якою минув строк позовної давності, не повинна потрапляти до бази справляння ЄСВ. Це стосується і випадку, коли позичальник — працівник підприємства-позикодавця. Аргументи тут такі: відносини, що виникають у межах договору позики, не є трудовими. Вони регулюються ЦКУ. Крім того, списаний борг — це не виплата за цивільно-правовим договором на виконання робіт (надання послуг).

Підіб’ємо підсумки...

висновки

  • Хочете погашати заборгованість працівника за позикою шляхом утримань із зарплати? Передбачте це в договорі позики або отримайте від працівника відповідну заяву.
  • Суму позики не обкладайте ані ПДФО, ані ВЗ. Крім того, на неї не потрібно нараховувати ЄСВ.
  • Підприємство анулювало непогашену суму позики до закінчення строку позовної давності? Повідомте про це належним чином позикодавця і відобразіть такий дохід у формі № 1ДФ. У цьому випадку ПДФО і ВЗ повинна буде сплатити фізособа-позичальник самостійно.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі