(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 47
  • № 46
  • № 45
  • № 44
  • № 43
  • № 42
  • № 41
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/19
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Червень , 2016/№ 48

Якщо постачальник не хоче виправляти/несвоєчасно виправляє помилку

«Потрібно вміти домовлятися»! — часто чуємо ми навколо. Дійсно, це вміння важливе для всіх і часто значно полегшує життя усіх, хто домовилися. Але іноді доводиться мати справу з людьми, які домовлятися зовсім не бажають. Що робити, якщо ваш постачальник один з них і навідріз відмовляється виправляти або виправляє несвоєчасно допущену в ПН помилку? Як можна на нього вплинути і які наслідки загрожують вам? Давайте шукати відповіді разом.

На жаль, на практиці досить часто трапляються ситуації, коли постачальник своїми діями ставить покупця в дуже незручне становище. Відмова виправити помилку в ПН — одна з таких ситуацій. А буває, що постачальник виправити помилку ніби й не проти, але примудряється це зробити таким чином, що покупцю доводитися хвилюватися, як би самому не бути оштрафованим. Йдеться про ситуацію, коли постачальник направляє покупцю зменшуючий розрахунок коригування (РК) вже після закінчення строків, відведених для його реєстрації. Ось про ці незручні ситуації ми з вами зараз і поговоримо.

Отже, ситуація 1.

Постачальник відмовляється виправити помилку в ПН

У такому разі покупцю нічого іншого не залишається, як шукати методи впливу на несумлінного постачальника. Адже доки у нього на руках не буде виправляючого РК, скористатися своїм правом на податковий кредит (ПК) покупець не зможе*.

* Звичайно, під помилкою ми тут маємо на увазі тільки ту помилку, яка позбавляє покупця права на податковий кредит (детальніше див. статтю на с.3).

Які методи впливу нам пропонує ПКУ?

Такий метод один, і передбачений він абз. 17 п. 201.10 ПКУ. Згідно з цим абзацом у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок в обов’язкових реквізитах ПН, передбачених п. 201.1 ПКУ, покупець таких товарів/послуг має право додати до декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця (додаток Д8 до декларації з ПДВ).

Це право зберігається за покупцем протягом 365 календарних днів, які настають за граничним терміном подання декларації за період, у якому допущено помилку

До заяви він повинен додати копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Причому, подати ці документи в електронному виді поки не вдасться (БЗ 101.20) — доведеться «топати» до податкової.

Зверніть увагу: сам факт подачі скарги не дає покупцю права відобразити ПК за дефектною ПН. Подаючи її, покупець просто заявляє про те, що його права порушено. А далі залишається тільки чекати, що заходи, вжиті контролюючим органом на підставі цієї заяви, дадуть свої плоди — помилку буде виправлено.

Яких заходів він вживатиме?

Спочатку згідно з п.п. 4 п. 73.3 ПКУ контролюючий орган направляє порушникові запит. На такий запит постачальник повинен не просто відповісти, а й надати документальне підтвердження (судячи з усього — того, що помилку виправлено). Його відповідь разом із документальним підтвердженням має бути надана протягом місяця з дня, наступного за днем отримання запиту ( п. 6. п. 73.3 ПКУ).

Якщо постачальник відреагує на запит (виправить помилку і надасть документальне підтвердження), то ані перевірка, ані штрафи йому не загрожують

Покупець у такому разі отримає РК і зможе відобразити ПК.

Якщо ж постачальник проігнорує запит і не надасть документального підтвердження, то у податківців з’явиться право провести позапланову перевірку порушника ( п.п. 78.1.9 ПКУ).

Щоправда, тут важливо пам’ятати, що в 2016 році діє мораторій на перевірки, установлений п. 3 розд. II Закону України від 28.12.14 р. № 71-VIII (ср. 025069200). А отже, суб’єктам господарювання, чий дохід за 2015 рік не перевищує 20 млн грн. (за винятком імпортерів/виробників/реалізаторів підакцизної продукції), в 2016 році перевірки (у тому числі позапланові за заявою-скаргою покупця) не загрожують.

Тому, якщо постачальник проігнорував запит, але належить до цієї когорти захищених, — перевірити його податківці не зможуть. Отже, є велика ймовірність того, що помилку в ПН так і не буде виправлено.

А ось постачальнику, що проігнорував запит, на якого дія мораторію не поширюється, пережити перевірку, очевидно, доведеться. У такому разі відповідальності за п. 1201.4 ПКУ йому не уникнути. За результатами перевірки він повинен буде сплатити штраф у розмірі 170 грн. і виправитися. Якщо ж помилку в ПН не буде виправлено протягом 10 днів, наступних за днем отримання повідомлення-рішення про сплату першого штрафу, то постачальнику загрожує додаткова відповідальність у розмірі від 10 до 100 % суми ПДВ, зазначеної в помилковій ПН. Загалом, як не крути, а виправитися такому постачальнику все ж доведеться.

Як бачимо, заява-скарга хоча й покликана допомогти покупцю у поновленні свого права на ПК, але в 2016 році допоможе вона далеко не всім. То ж радимо ще при укладенні договорів із постачальниками враховувати можливість такої ситуації і передбачати в них додаткову відповідальність (наприклад, у сумі ПДВ за помилковою ПН) на випадок її настання. Вважаємо, що тоді й скаржитися доведеться набагато рідше.

А тепер розглянемо другу ситуацію.

Постачальник несвоєчасно направив зменшуючий РК

Уявімо собі: покупець виявив, що в ПН, отриманій від постачальника, помилково завищено суму ПДВ. Попросив його виправити помилку. А той надсилає покупцю РК вже після того, як скінчилися терміни, відведені для його реєстрації. Наприклад, покупець 01.06.2016 р. отримує РК, датований 10.05.2016 р. Як діяти у такому разі? Адже зареєструвати в ЄРПН зменшуючий РК повинен саме покупець ( п. 192.1 ПКУ). А строки вже пройшли. Невже у такому разі йому загрожують штрафи за порушення термінів реєстрації, передбачені п. 1201.1 та п. 1201.2 ПКУ?

«Але ж покупець ні в чому не винен», — скажете ви. І матимете рацію. Саме у цьому твердженні й криється порятунок від зазначеного штрафу.

Причому не так давно це підтвердив і суд (див. постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2016 р. № 810/198/16* (далі — постанова № 810)). Наведемо стисло аргументи, якими суд обґрунтував невинність покупця в такій ситуації.

* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 57285607

Згідно з п. 109.1 ПКУ податковим правопорушенням є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У цьому випадку покупець не вчиняв протиправних дій, які б призвели до порушення граничного терміну реєстрації РК, що свідчить про відсутність у його діях такої ознаки податкового правопорушення, як протиправність.

Покупець не порушував вимоги ст. 192, 201 ПКУ, оскільки не отримував складені постачальниками РК у строк, достатній для здійснення їх реєстрації в ЄРПН

Крім того, неможливість зареєструвати такі РК свідчить про відсутність у поведінці покупця такого елементу складу злочину, як об’єктивна сторона. Отже, відсутній причинно-наслідковий зв’язок між поведінкою покупця і наслідком у вигляді порушення граничного терміну реєстрації РК, несвоєчасно отриманих від постачальника.

Недоречність застосування до покупця санкцій у цьому випадку можна обґрунтувати також нормами ГКУ. Адже штрафи, передбачені п. 1201.1 та п. 1201.2 ПКУ, — це не що інше, як адміністративно-господарська санкція, яка у свою чергу є видом господарсько-правової відповідальності. А в ч. 2 ст. 218 ГКУ зазначено: учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Це означає, що у разі,

якщо покупець зробить усе можливе, щоб зареєструвати РК своєчасно, але не зареєструє його з не залежних від нього причин, то відповідальність за таке порушення йому не загрожує

Усе тому, що вини покупця в настанні такого правопорушення в цьому випадку немає. А те, що для застосування адміністративно-господарських санкцій обов’язкова наявність вини, неодноразово підтверджували й суди (див., наприклад, лист ВАСУ від 03.07.2009 р. № 962/13/13-09, постанову ВСУ від 05.06.2012 р. у справі № 21-97а12*).

* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 24976420

У них, зокрема, сказано: елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між порушенням та його наслідками (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 20, с. 44).

Отже, в цьому випадку відповідальність до покупця застосовуватися не повинна. Причому довести це можна, спираючись як на норми ПКУ, так і на норми ГКУ.

Щоправда, у будь-якому випадку факт того, що РК отримано з порушенням терміну, слід документально зафіксувати (у постанові № 810, до речі, зазначено, що таким підтвердженням стали скріншоти до РК з комп’ютерної програми M.E.Doc IS, у яких зафіксовано час надходження електронних РК від постачальника до покупця). Крім того, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 218 ГКУ, краще мати також і вимогу до постачальника направити РК. Тоді вже буде цілком зрозуміло, що вини покупця немає і всіх залежних від нього заходів вжито.

А що робити, якщо постачальник направив зменшуючий РК після закінчення 180 календарних днів з дати його складання?

Зареєструвати такий РК у покупця просто не вийде. У такому разі єдиний вихід — просити постачальника змінити дату РК. До речі, постачальник у цьому теж зацікавлений. Адже він зможе зменшити податкові зобов’язання тільки після того, як РК буде зареєстровано ( абз. 4 п.п. 192.1.1 ПКУ).

висновки

  • Відобразити ПК за помилковою ПН покупець зможе тільки тоді, коли отримає виправляючий РК.
  • У ПКУ передбачено тільки один спосіб впливу на постачальника, що відмовляється виправляти помилку в ПН, — подача заяви-скарги (додатка Д8 до декларації з ПДВ).
  • Факт подачі заяви-скарги не дає платнику права відобразити ПК за дефектною ПН.
  • На підставі скарги контролюючий орган направляє порушнику запит. А у разі, якщо постачальник на нього не відреагує, може бути проведена позапланова перевірка.
  • Якщо постачальник несвоєчасно направив зменшуючий РК, то відповідальність за несвоє­часну реєстрацію до покупця застосовуватися не повинна.
постачальник, виправлення помилок додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті