(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/11
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Березень , 2016/№ 18

«Роздрібний» акциз і первинка

Акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів справляється от уже більше року. І суб’єкти підприємництва, яким судилося опинитися у колі його платників, уже мають певний досвід документального супроводу подібних операцій. Проте з 01.01.2016 р. тих із них, хто реалізує вроздріб пальне (АЗС), зустріли серйозні новації (а з 01.03.2016 р. — ще серйозніші). А оскільки первинні документи — це основа будь-якого обліку, є сенс поговорити про особливості їх оформлення.

Немає резону говорити про «роздрібно»-акцизну первинку, так би мовити, взагалі. Давайте спершу розглянемо питання документального оформлення операцій з таким особливим під«роздрібно»акциз­ним товаром, як пальне. Адже його обговорювані новації 2016 року зачепили найсильніше, тоді як аналогічні питання щодо інших під«роздрібно»акцизних товарів (таких як алкоголь тощо) і сьогодні вирішуються по-старому. Тому про останні ми згадаємо наприкінці статті.

Документи на автоперевезення та прийняття пального

Почнемо з оформлення перевезень пального на АЗС і великим кінцевим споживачам, наприклад, на АТП.

У цій сфері найголовніший нормативний акт — це Інструкція № 281, що регламентує порядок прий­мання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку, зокрема, пального.

Згідно з п.п. 5.4.1 Інструкції № 281 вантажовідправник пального в автоцистерні оформляє на нього спеціальну товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою № 1-ТТН (нафтопродукт), затвердженою як додаток 3 до цієї Інструкції.

При цьому в п.п. 7.5.6 Інструкції № 281 установлено, що форма № 1-ТТН оформляється в чотирьох примірниках, з яких: 1-й — залишається у вантажовідправника, 2-й — пред’являється водієм як пропуск при виїзді з нафтобази і залишається охороні, 3-й і 4-й — підписуються вантажоотримувачем, причому 3-й — так і залишається в нього як первинний документ для подальшого оприбутковування пального, а 4-й — віддається перевізнику для обліку його транспортної роботи.

Зауважимо, що у формі № 1-ТТН передбачено графу 1 «Найменування, марка, вид нафтопродукту (нафти)», причому в п.п. 5.4.1 Інструкції № 281 вимагається забезпечити відповідність цих даних так званому паспорту якості на пальне. Дивіться. У світлі обговорюваних СЕАРП-новацій (за відсутності спеціальної графи)

доцільно зазначати в цій самій графі код УКТ ЗЕД пального

Це звільнить покупця від можливих проблем з класифікацією пального для цілей СЕАРП (оформлення акцизних накладних).

Що стосується обліку пального саме на АЗС (від моменту прийняття і до моменту відпуску покупцю), то тут найголовніше, що згідно з п. 10.1 Інструкції № 281 облік руху пального на АЗС ведеться в одиницях обсягу, тобто у літрах. Тоді як, наприклад, оптовики змушені обліковувати пальне ще і в кілограмах (і для цього робити перерахунок до певної температури).

Наступний найважливіший первинний документ на АЗС — це журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП (додаток 13 до Інструкції № 281). Паралельно запис про оприбутковане пальне заноситься до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП ( додаток 14 до Інструкції № 281). Ці вимоги містяться в п.п. 10.2.10 Інструкції № 281 (ср. 025069200). Зауважимо, що наша рекомендація щодо зазначення коду УКТ ЗЕД пального у графі 1 форми № 1-ТТН також стосується як графи 4 у формі № 13-НП, так і графи 1 у формі № 17-НП.

Дата виникнення зобов’язання з «роздрібного» акцизу

Перш ніж говорити про документальне оформлення роздрібної реалізації саме пального (тобто з АЗС), повернемося до зазначеного на с. 8 щодо дати виникнення податкових зобов’язань з роздрібної реалізації під«роздрібно»акцизних товарів, а точніше — доповнених новацій 2016 року в п. 216.9 ПКУ. Ще раз процитуємо тут текст, доданий до цього пункту:

для безготівкових розрахунків — дата оформлення розрахункового документу на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару

Так от, незважаючи на те, що в Інструкції № 281 є своє — максимально «розтяжне» визначення розрахункового документа, проте пріоритет слід віддати цитованій нормі ПКУ. Тобто під первинними документами, за датою оформлення яких (саме при безготівковій формі оплати за під«роздрібно»акцизні товари) у їх реалізатора виникає податкове зобов’язання з «роздрібного» акцизу, законодавець, очевидно, розуміє не банківські платіжки, а конкретно накладні або фіскальні чеки РРО (нехай і з відміткою в останніх про безготівкову форму оплати при «талонному» або інших подібних варіантах відпуску пального з АЗС) — увага! — оформлені саме на фізичний відпуск пального. Цей висновок випливає також з проектів нормативки, що оприлюднюються на порталі ДФСУ і готуються на виконання відповідних СЕАРП-новацій.

Інша справа, що при оформленні рахунка на оплату пального покупцем (і зокрема за талонами — див. подробиці в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 36-37, с. 30) у такому рахунку, звісно, треба зазначати (виділяти) суму «роздрібного» акцизу, нараховану на відповідний обсяг пального. А оскільки гривнева величина ставки «роздрібного» акцизу саме щодо пального незмінна лише в межах одного календарного кварталу, то при оформленні рахунка на оплату пального протягом певного кварталу в загальному випадку треба зазначати суму цього акцизу в ціні пального виходячи з валютного курсу на 20-е число місяця, що передує кварталу виписки рахунка, і чітко прописувати в ньому дату (хоча б граничну) фактичного («фізичного») відпуску такого пального отримувачу. У принципі, якщо такий рахунок виписується після 20-го числа останнього місяця кварталу і встановлено дату відпуску, що припадає на наступний квартал, то можна зазначити в рахунку суму «роздрібного» акцизу, що відповідає курсу, «дійсному» на наступний квартал. І нарешті, якщо оплачено пальне за ціною з «роздрібним» акцизом згідно зі «старим» курсом, а відпуск пального відбувається в період дії «роздрібного» акцизу згідно з «новим» курсом, то, щоб уникнути доплати, можна скоригувати кількість відпущеного палива (зрозуміло, цей варіант слід прописати в договорі).

Відповідно доведеться зазначати (виділяти) суму «роздрібного» акцизу і в накладній на його відпуск (у разі такого варіанта оформлення відпуску пального).

Як відпускають пальне з АЗС: документи

А тепер нагадаємо про варіанти відпуску пального з АЗС.

Якщо йдеться про АЗС, так би мовити, загального користування — тобто загальнодоступні, а не розташовані за огорожею конкретного підприємства і призначені для заправки виключно своїх транспортних засобів, — то такі роздрібні АЗС обов’язково оснащені спеціалізованими РРО, пов’язаними з роздавальними колонками. Таким чином, відпуск пального з резервуару повз РРО+пістолет виключається (сподіваємося, що таке категоричне твердження не викличе гомеричного сміху у працівників АЗС ☺)... Отже, варіанти відпуску.

1. Відпуск пального за готівковий розрахунок (у тому числі й банківською карткою через термінал — п. 10.3.4 Інструкції № 281). Тут усе однозначно: згідно з п.п. 10.3.1.3 Інструкції № 281 облік реалізації ведеться через спеціалізований РРО (зрозуміло, зареєстрований тощо) — увага! — з роздруківкою відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків РРО), що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки з покупцями готівкою. Такий відпуск відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП у розрізі отриманої готівки (графа 30) і коштів за картками (графа 31).

Оскільки цей варіант є типовою для роздрібної торгівлі усною угодою, за якою фізичний відпуск пального і розрахунок за нього відбуваються формально одномоментно, згідно з п. 216.9 ПКУ ця сама

дата здійснення розрахункової операції (що супроводжується роздруківкою фіскального чека РРО) і буде датою виникнення податкового зобов’язання з «роздрібного» акцизу

2. Відпуск пального з оплатою (як правило, попередньою) за безготівковим розрахунком. Незважаючи на те, що в Інструкції № 281 допускаються різні «підваріанти» цього варіанта — відпуск за відомостями (п. 10.3.2) або за талонами (п. 10.3.3) — як паперовими, так і за спеціальними картами, — принципово вони не відрізняються від талонного варіанта, який ми детально описали в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 36-37, с. 30.

Головне, що в будь-якому такому «підваріанті» фізичний відпуск пального реєструється РРО з роздруківкою фіскального чека, в якому зазначається відповідна (безготівкова) форма оплати (що цілком відповідає вимогам п. 3.2 Положення № 614). Саме ця дата (зазначена в такому фіскальному чеку РРО), очевидно, й буде датою виникнення податкового зобов’язання з «роздрібного» акцизу згідно з доповненою редакцією п. 216.9 ПКУ.

Невеликий відступ. У цій статті, кажучи про операції з пальним, ми звично апелюємо до Інструкції № 281. Тому що, очевидно, так само діятимуть офіційні органи незважаючи на ту обставину, що, з одного боку, в цій Інструкції йдеться — увага! — про «нафтопродукти» (і нафту), тоді як з іншого боку — ПКУ, по-перше, оперує з формально іншим терміном — «пальне», а по-друге — з 2016 року перелік речовин, що «підпадають» під цей термін згідно з п.п. 215.3.4 ПКУ, істотно розширено (див. с. 3).

І все ж таки, за відсутності іншого документа, логіка й досвід вказують на цей.

Проблема відображення «роздрібного» акцизу у фіскальному чеку РРО

А тепер про фіскальний чек РРО на АЗС. Точніше — знову про фіскальний чек.

Оскільки жодних проблем з відображенням в роздруківці цього первинного документа (форма № ФКЧ-1) усіх інших його обов’язкових реквізитів, перелічених у п. 3.2 Положення № 614, у АЗС не виникає, зосередимося тут тільки на одній — відображенні у фіскальному чеку РРО власне суми «роздрібного» акцизу.

Коли ця проблема виникла вперше (минулого року) ми розібрали її по кісточках у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 82, с. 33.

Не станемо повторюватися, а тільки нагадаємо, що тоді майже всі реалізатори під«роздрібно»акцизних товарів порівняно швидко впоралися із завданням відображення у фіскальних чеках РРО суми тоді ще адвалорного для усіх «роздрібного» акцизу за ставкою 5 %. «Майже всі» — отже: крім АЗС, що реалізують пальне, яке минулого року в ПКУ називалося «паливом»... ☹ А все через те, що для застосування на АЗС підходять не будь-які моделі РРО, а чи не єдина спеціалізована модель, перепрограмувати яку без участі виробника виявилося неможливим. Протягом минулого року АЗС переоснастилися новою моделлю РРО, що вміла рахувати і відображати у фіскальних чеках суми «роздрібного» акцизу за однаковою тоді для всіх «роздрібно»-акцизників адвалорною ставкою (5 %)...

І ось з 01.01.2016 р. такі РРО перестали задовольняти АЗС, оскільки, як ви вже знаєте, ставка «роздрібного» акцизу з пального стала специфічною (0,042 євро за 1 л)... ☹

І що — «наша пісня гарна й нова — починаймо її знову»?

Приблизно так. Тому що податківці, як і раніше, вимагають суму «роздрібного» акцизу у фіскальному чеку РРО відображати в обов’язковому порядку. І до речі, лояльна консультація з підкатегорії 109.20 БЗ, про яку ми інформували вас у зазначеній минулорічній публікації, пізніше (з 01.01.2016 р.) була під благовидним приводом переведена до розряду недіючих. І її свіжого аналога у БЗ поки що немає. Але ми добре пам’ятаємо, що там було написано: що законодавством не передбачено штрафних санкцій за невідображення «роздрібного» акцизу в розрахункових документах, зокрема тих, які друкуються РРО.

Та все ж і сьогодні податківці змушені погоджуватися з тим, що, як і минулого року,

за невідображення суми «роздрібного» акцизу у фіскальному чеку РРО суб’єкта (АЗС) покарати неможливо

У будь-якому разі доти, доки в зазначеному п3.2 Положення № 614 нічого не зазначено про суму «роздрібного» акцизу як обов’язковий реквізит фіскального чека РРО. Так, внести відповідні зміни давно планується, але до сьогоднішнього дня вони так і не внесені! Ось і добре...

Тому як продавцям, так і покупцям пального — увага! — за відсутності відображеної у фіскальному чеку РРО суми специфічного «роздрібного» акцизу — залишається всі три доданки загальної суми розрахункової операції — (1) «роздрібний» акциз, (2) ПДВ — якщо продавець зареєстрований платником ПДВ — і (3) вартість пального без урахування перших двох — самостійно виділяти розрахунковим шляхом. І проводити їх у бухобліку.

Щоб закрити тему первинки, що супроводжує роздрібну реалізацію пального (з АЗС), зазначимо ще два нюанси.

1) У податковій накладній (ПН), що оформляється продавцем, сума «роздрібного» акцизу не відображається (це, звісно, не новина).

2) На увесь обсяг реалізованого пального з початком дії СЕАРП усім АЗС треба буде оформляти та реєструвати акцизні накладні (по ланцюжку, так би мовити, «звичайного» акцизного податку з пального) — але цьому присвячено окремий матеріал сьогоднішнього номера.

Загадка: не пальне, а горить?

Декілька слів на «первинну» тему для інших (адвалорних) «роздрібно»-акцизників.

За минулий рік ця когорта роздрібних торговців вже достатньо набила руку на оформленні відповідної первинки — їх уже нічим не здивуєш... ☺

Ну, хіба що ще раз зауважимо: з 01.01.2016 р. чіткіше формулювання п.п. 214.1.4 ПКУ звільнило їх від колишніх сумнівів, і тепер абсолютно однозначно ПДВ входить до бази «роздрібного» акцизу, але не навпаки! Тобто «роздрібний» акциз за адвалорною ставкою 5 % накручується зверху на вартість під«роздрібно»акцизного товару, що включає ПДВ. Про всяк випадок зауважимо, що й цей «роздрібний» акциз теж не відображається в ПН.

Наприкінці згадаємо про фізосіб-єдинників другої і третьої груп, які завдяки «кватирці», залишеній для них у п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ, мають право торгувати вроздріб такими під«роздрібно»акцизними товарами, як ПММ в ємностях до 20 л, пиво і столові вина. Зрозуміло, що вони є платниками «роздрібного» акцизу нарівні з іншими роздрібними суб’єктами.

По-перше, їм не слід забувати, що до складу їх доходу (а для третьогрупників — і бази ЄП) уключається й отриманий від покупців у складі ціни товару «роздрібний» акциз — це випливає не тільки з ПКУ, а й прямо зазначено в листі ДФСУ від 07.08.2015 р. № 16757/6/99-95-42-03-15.

По-друге, навіть якщо вони не застосовують РРО на підставі п. 296.10 ПКУ, то, видаючи покупцю «замінник» розрахункового документа, вони повинні зазначати в ньому ціну товару, що включає як ПДВ (якщо продавець — платник ПДВ), так і «роздрібний» акциз.

Набагато гірше ситуація для ФОП-загальносистемників: у підкатегорії 104.05 БЗ податківці зайняли украй фіскальну позицію, що ґрунтується на формальному прочитанні п. 177.4 ПКУ, мовляв, оскільки в ньому акциз не зазначений — до витрат його включати не можна, а до прибутків — потрібно! Виходить так: законодавець нашкодив (забув відкоригувати цей пункт), а ФОП покарані! ☹

От і все, що заслуговує згадки щодо оформлення «роздрібно»-акцизної первинки. Поки що все. Але продовження напевно буде... ☹

висновки

  • У супровідних документах на відвантаження, перевезення, оприбутковування, зберігання та відпуск пального з 01.01.2016 р. крім його найменування, марки та виду доцільно зазначати (у тій самій графі) і відповідний код УКТ ЗЕД.

  • Облік руху пального в документації АЗС ведеться тільки в одиницях обсягу (літрах).

  • Незалежно від форми оплати пального (готівкова, безготівкова) датою виникнення податкового зобов’язання з «роздрібного» акцизу вважатиметься дата його фізичного відпуску покупцю (з оформленням відповідного розрахункового документа).

  • За невідображення суми «роздрібного» акцизу у фіскальному чеку РРО сьогодні (до внесення відповідних змін до РРОшної нормативки) суб’єкта (АЗС) покарати неможливо.

роздрібна торгівля, акциз, первинні документи додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті