(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 81
  • № 80
  • № 79
  • № 78
  • № 77
  • № 76
  • № 75
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/21
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2015/№ 82

Чек — з акцизом, ПН — без акцизу: чому вірити?

Насамперед — здоровому глузду. А він підказує, що нічого страшного в цьому не немає. Адже ці документи, хоч і виписані на одну й ту саму госпоперацію, але мають абсолютно різне призначення. Тому й відомості, наведені в них, різні. Однак на Гарячу лінію редакції час від часу надходять запитання розгублених читачів з проханням про допомогу. Ось одне з них.
Підприємство роздрібної торгівлі використовує у своїй діяльності РРО, через який пробиває як підакцизні товари, так і всі інші. Акцизний податок у чеках виділяється окремим рядком. Видно його й у Z-звіті. На яку суму виписувати та реєструвати підсумкову ПН за день — на загальну суму виручки, показану у Z-звіті, чи на суму виручки за мінусом акцизного податку?

Розгубленість читача стане ще зрозумілішою, якщо ми наведемо конкретні цифри, зафіксовані у Z-звіті. А щоб вам було зовсім легко вникати в суть, не відволікаючись на складні розрахунки, візьмемо такі умовні числові значення:

обороти за податками:

— оборот А — 60000 грн. (виручка від продажу непідакцизних товарів, що підлягають обкладенню ПДВ за ставкою А = 20 %);

— оборот Г — 12600 грн. (виручка від продажу підакцизних товарів, що підлягають обкладенню як ПДВ за ставкою Г = 20 %, так і акцизним податком за ставкою Г = 5 %);

— загальний оборот — 72600 грн. (підсумкова сума виручки від продажу всіх товарів);

суми податків:

— ПДВ А = 20 % — 10000 грн.;

— ПДВ Г = 20 % — 2000 грн.;

— акцизний податок Г = 5 % — 600 грн.

Легко переконатися, що загальна сума ПДВ, отримана від продажу всіх товарів (12000 грн.), не дорівнює одній шостій від загальної суми виручених грошових коштів (72600 грн.), як ми до того звикли. Проте якщо відкинути акцизний податок (72600 - 600 = 72000), то все стає на свої місця: 12000 : 72000 = 1/6.

Приходимо до дивної на перший погляд ситуації: готівкової виручки, отриманої за день, у скриньці РРО лежить 72600 грн., у Z-звіті відображається та ж сума, але підсумкова ПН, складена за підсумками цього робочого дня, має бути виписана на 72000 грн. Ця ж сума потрапить і до декларації з ПДВ у ряд. 1.1, розподілившись між її двома колонками: 60000 — у кол. А (обсяг постачань без ПДВ) і 12000 — в кол. Б (сума ПДВ).

У чому тут справа? Чому так?

З історією питання ви вже знайомі (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 30, с. 22). Нагадаємо стисло, звідки ростуть ноги.

Акциз — на ПДВ, ПДВ — без урахування акциза

Із запровадженням з початку року так званого роздрібного акцизу виявилось, що через недбалість законодавця не так-то просто визначити базу, від якої його слід обчислювати. Якщо читати п.п. 214.1.4 ПКУ* буквально, то базою обкладення акцизним податком є вартість підакцизних товарів з ПДВ. Водночас сама база для справляння ПДВ повинна включати акциз, як того вимагає п. 188.1 ПКУ. У зв’язку з цим одразу виникло запитання: чи слід нараховувати податок на податок, тобто ПДВ на акциз і навпаки?

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Податківці в листі ДФСУ від 20.01.2015 р. № 1519/7/99-99-19-03-03-17 дали таку відповідь (і підтвердили її зовсім недавно — у листі ДФСУ від 02.09.2015 р. № 18693/6/99-99-19-03-03-15): ПДВ на «роздрібний» акциз не нараховується. Отже,

щоб визначити розмір «роздрібного» акцизу, потрібно до вартості підакцизного товару без ПДВ додати ПДВ 20 % і від отриманої суми знайти акцизний податок за ставкою 5 %

Інакше кажучи, якщо вартість підакцизного товару без ПДВ дорівнює 10000 грн., то база для обкладення акцизним податком визначається як 10000 + + ПДВ 20 % = 10000 + 2000 = 12000 грн. Тоді акциз становитиме 600 грн. (12000 грн. х 5 %/100 %). У підсумку продажна вартість товару дорівнюватиме 12600 грн. (10000 + 2000 + 600). Тобто отримали ті самі цифри, які вище самі собі й задали. ☺

Якщо ж зайти з іншого боку, тобто відштовхнутися від кінцевої ціни (тієї, що написана на ціннику підакцизного товару та пробита у чеку РРО — вона вже містить у собі й «роздрібний» акциз, і НДС), то застосовуємо такі формули:

Акциз = (Виручка : 1,05) х 0,05;

НДС = [(Виручка - Акциз) : 1,2] х 0,2.

Скажіть, просто? Не те слово — узагалі елементарно!

Що тепер?

Підсумкова ПН — теж без акциза

А тепер згадуємо, що в разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачу (неплатнику ПДВ), розрахунки за які проводяться через касу/РРО**, складають податкову накладну за щоденними підсумками операцій (далі — підсумкова ПН). Про це зазначено в п. 201.4 ПКУ. Особливості її заповнення ми нещодавно розглядали (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 46, с. 21). Проте податкове законодавство таке мінливе, що відтоді вже дещо змінилося, тому є сенс стисло повторити пройдене раніше:

— тип причини, який проставляєте в підсумковій ПН, — «11» ( п. 9 Порядку № 957***);

— у ПН покупця зазначаєте «100000000000»;

— у рядку «Особа (платник податку) — покупець» вписуєте «Неплатник» ( п. 12 Порядку № 957);

— повну номенклатуру всіх проданих за день послуг і вітчизняних/непідакцизних товарів не наводите, а у графі 3 робите запис «Товари в асортименті» або «Послуги в асортименті». Якщо серед проданих товарів є імпортні чи підакцизні, їх групуєте відповідно до кодів УКТ ЗЕД і виділяєте окремим рядком у графі 3, а в графі 4 зазначаєте відповідний код УКТ ЗЕД (БЗ 101.19);

— графи 5.1, 5.2, 6, 7 не заповнюєте (БЗ 101.19, лист ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17).

** Або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), але ми цього випадку торкатися не будемо.

*** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957.

Декілька слів про необов’язкові реквізити ПН (що не зазначені в п. 201.1 ПКУ). Так, у листі ДФСУ від 29.07.2015 р. № 27651/7/99-99-19-03-02-17 податківці роз’яснили, що платники можуть (з 29.07.2015 р.) не заповнювати в заголовній частині ПН поля необов’язкових реквізитів, зокрема вид цивільно-правового договору, його номер і дату, а також форму проведених розрахунків.

Водночас у разі заповнення рядка «Вид цивільно-правового договору» допускається (див. БЗ 101.19), щоб у підсумковій ПН:

— у полі «вид договору» зазначали вид договору, на підставі якого платник ПДВ здійснює операції, наприклад: «Договір купівлі-продажу», «Договір виконання робіт», «Договір надання послуг» тощо;

— поля «від» та «№» цивільно-правового договору не заповнювали;

— у полі «форма проведених розрахунків» наводили — «готівка», «оплата з поточного рахунка», «чек» тощо.

Фрагмент заповненої підсумкової ПН за умовами прикладу, наведеного на початку статті, наведено на с. 36.

Акциза у чеку нема — платимо податки правильно

До речі, така ситуація — зовсім не рідкість, хоча й минуло вже 9 місяців поточного року, протягом яких справляється «роздрібний» акциз.

Як бути, коли в чеку РРО акциз досі не виділяється?

Перше, що варто повторити — нічого протизаконного в цьому немає. Адже нова форма розрахункового документа досі не затверджена, а нині чинна не передбачає виділення в ньому жодних інших податків, крім ПДВ. Про це ми вже зазначали в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 30, с. 22 і продовжуємо наполягати на цьому й зараз.

Хоча змушені вас попередити — податківці впираються не менше нашого. ☺ Так, вони, як і раніше, стверджують, що акцизний «роздрібний» податок повинен відображатися у фіскальному чеку як окрема податкова група (БЗ 109.10). Те ж саме говориться й у свіжій консультації з категорії 109.20 БЗ у відповіді на запитання про відповідальність за видачу фіскального чека, в якому відсутні обов’язкові реквізити, у тому числі акцизний податок 5 %.

Проте в ній вони вже зменшили свій запал і тепер заявляють, що наразі законодавством не передбачені штрафні санкції за невідображення «роздрібного» акциза в розрахункових документах, зокрема тих, які друкуються РРО. Хоча в аналогічному роз’ясненні, але зі строком дії «до 23.07.2015 р.» останнього застереження ще не було. Тобто на той момент контролери збиралися по повній штрафувати за «безакцизний» чек.

Додамо також, що у відомчому виданні фіскалів «Вісник. Право все знати про податки та збори», 2015, № 29-30, с. 13 провідний фахівець ДФСУ повторює той самий ліберальний висновок з БЗ. Однак, на особливу увагу заслуговує такий фрагмент його консультації:

Згідно з чинним законодавством податки нараховуються суб’єктами господарювання на підставі даних обліку (бухгалтерського і податкового), а не на підставі роздрукованих РРО фіскальних звітних чеків за відповідний період

А це означає, що незалежно від того, виділений у вас у чеку РРО «роздрібний» акциз чи ні, а також правильно обрахований при цьому у чеку ПДВ чи ні, змусити вас сплачувати обидва ці податки за Z-звітами касового апарату податківці не мають права!

Як же треба їх сплачувати в такому разі? Покажемо це на тому самому прикладі (див. вище), виходячи з припущення, що ваш РРО «роздрібний» акциз окремо не пробиває. Тоді маємо Z-звіт з такими цифрами:

— оборот А — 72600 грн. (це виручка від продажу всіх — і підакцизних, і непідакцизних товарів);

— ПДВ А = 20 % — 12100 грн.

Зауважимо, що вести окремий облік підакцизних і непідакцизних товарів ви зобов’язані в будь-якому разі, який би РРО у вас не був (і навіть у тому випадку, якщо ви зовсім звільнені від його застосування). Отже, з такого Z-звіту (або іншого аналогічного звіту) ви здатні виділити виручку за підакцизні товари. Припустимо, вона, як і раніше, дорівнює 12600 грн.

Тоді ви маєте самостійно розрахувати податки з цієї суми за нехитрими формулами, що наведені вище:

Акциз = (12600 грн. : 1,05) х 0,05 = 600 грн.,

ПДВ = [(12600 грн. - 600 грн.) : 1,2] х 0,2 = 2000 грн.

А далі розраховуємо ПДВ, що сидить у виручці за непідакцизні товари:

[(72600 - 12600) : 1,2] х 0,2 = 10000 грн.

Тобто загальна сума ПДВ за день, що підлягає відображенню в підсумковій ПН, дорівнює 12000 грн. (2000 + 10000), а не 12100 грн., як зазначено у Z-звіті. Загальна сума такої ПН дорівнює 72000 грн., а не 72600 грн., як у чеку РРО.

Ну і що? Та, власне, нічого страшного! Сміливо заповнюйте підсумкову ПН точно так, як ми показали на с. 36. До речі, з тим, що акциз у ПН не відображається, погоджуються і податківці (БЗ 101.19).

А наприкінці місяця відображайте отримані значення в податковій звітності (з ПДВ і з акцизного податку) і нікого більше не слухайте…

Щоправда, настільки сміливими можна бути тільки до затвердження нового Положення про форму та зміст розрахункових документів. Як випливає з мінфінівського проекту цього документа*, суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів і зареєстровані платниками акцизного податку, будуть зобов’язані окремим рядком зазначати в чеку розмір ставки такого податку і загальну суму цього податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами).

* Див. за посиланням http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=425876&cat_id=407082&ctime=1441207983401.

Ось тоді вже не відкрутитеся! Доведеться наводити форму фіскального чека до законодавчих вимог або сплачувати штраф за кожен неправильний чек.

Тож будьте дуже уважними. І читайте наші подальші публікації на цю тему. Ми не залишимо вас наодинці з податківцями.

Коли верстався номер

Буквально в останню хвилину на очі потрапив лист Міжрегіонального ГУ ДФС** від 18.09.2015 р. № 21987/10/28-10-06-11 (ср. 025069200). Документ настільки цікавий, що не сказати про нього в цій статті ми не могли. Так от, «міжрегіональні» податківці через 9 місяців після введення «роздрібного» акцизу спромоглися пустити на світ білий «оригінальну» думку (яка, утім, від самого початку була прописана в ПКУ): акциз повинен накручуватися на ПДВ, а база обкладення ПДВ має уключати в себе акциз. Більше того, вони запропонували свою формулу для розрахунку роздрібної ціни, що не відповідає всім колишнім роз’ясненням головного податкового відомства:

Ціна + (Ціна х 0,05 + Ціна) х 0,2 + (Ціна х 0,2 + Ціна) х 0,05,

де Ціна — це ціна без урахування ПДВ та акцизного податку;

0,2 — ставка ПДВ 20 %;

0,05 — ставка 5 % акцизного податку.

Дивіться, що виходить на наших цифрах. Якщо ціна підакцизного товару без ПДВ дорівнюватиме 10000 грн., то другий доданок з цієї формули (а це, зрозуміло, сума ПДВ) дорівнює 2100 (!!!) грн. [(10000 х 0,05 + 10000) x 0,2], а третій (це сума акцизного податку) — 600 грн. [(10000 х 0,2 + 10000) х x 0,05]. Тоді продажна вартість товару становитиме 12700 грн. (10000 + 2100 + 600).

** Ця структура обслуговує великих платників податків, на яких, судячи з усього, припадає левова частка надходжень до бюджету від «роздрібного» акцизу.

Відчули різницю? Саме так,

за новою формулою виходить, що всі платники «роздрібного» акцизу весь цей час занижували ПДВ!!!

При цьому покупцям підакцизних товарів (наприклад, ПММ) саме час задатися питанням, мали вони право на податковий кредит протягом поточного року чи ні. Адже якщо на хвилинку пристати на думку, висловлену «міжрегіональними» податківцями, вийде, що всі виписані постачальниками податкові накладні містять помилку в такому обов’язковому реквізиті, як «відповідна сума податку в цифровому значенні» ( п.п. «ж» п. 201.1 ПКУ).

Що це? Надмірна завзятість авторів листа, які навіть не полінувалися для обґрунтування свого підходу послатися на Директиву Ради про загальну систему податку на додану вартість № 2006/112/ЄС від 28.11.2006 р.*? Чи пробна куля, запущена фіскалами нижчого рівня, щоб поглянути, як на неї відреагує громадськість?

* Лякає тенденція, що простежується в останніх роз’ясненнях податківців, — посилатися на екзотичні, але абсолютно необов’язкові для застосування в Україні документи та робити з них несподівані висновки. Помітили?

Сподіваємося, що просто дурість…

Адже правильна формула, за якою з 01.01.2015 р. слід було б формувати продажну ціну підакцизних товарів у повній відповідності з ПКУ, така (її ми навели ще в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 4, с. 16):

Х + ПДВ + Акциз,

де Х — продажна ціна без ПДВ і акцизу;

ПДВ = 0,2121 Х;

Акциз = 0,0606 Х.

Тобто продажна ціна з урахуванням цих непрямих податків склала б приблизно 1,2727 Х.

Але ДФСУ тоді розсудила інакше (посилання на її листи і консультації в БЗ див. вище) і для простоти розрахунків просто пожертвувала ПДВ, вирішивши його на акциз не накручувати. Гадаємо, думка головних фіскалів щодо цього залишається незмінною. Інакше…

Навіть складно уявити, що буде інакше…

висновки

  • Певні проблеми з обкладенням підакцизних товарів ПДВ і «роздрібним» акцизом, коли акциз повинен нараховуватися на базу, що включає ПДВ, а ПДВ, у свою чергу, — на базу, що включає акциз, досі викликають низку запитань.
  • На одне з них — чи повинен у податковій накладній міститися акциз — податківці відповідають упевнено: відображення в ПН суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не передбачено (див. БЗ 101.19). Цей самий висновок справедливий і при складанні підсумкової ПН.
  • Водночас фіскали продовжують неправомірно наполягати на тому, що «роздрібний» акциз має відображатися в чеку РРО. Але з ліберальним застереженням: податки нараховуються суб’єктами господарювання на підставі даних обліку (бухгалтерського та податкового), а не на підставі роздрукованих РРО фіскальних звітних чеків.
  • Тоді як ДФСУ залишається вірна своїй колишній позиції (до бази обкладення ПДВ «роздрібний» акциз не включається — див. БЗ 101.06), підпорядкований їй підрозділ, що обслуговує великих платників податків, намагається ревізувати підхід власного патрона. Наслідки такої ревізії можуть виявитися непередбачуваними — саме з цієї причини поки що не варто ставитися до неї серйозно. Зачекаємо?.. ☺
чек, податкова накладна, акциз додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті