Хороше діло браком не назвуть… А що назвуть?
Визначення браку у виробництві ми можемо знайти одразу у двох нормативних документах: Методрекомендаціях № 373* та Інструкції № 291**. Визначення ці ідентичні і зводяться до того, що браком у виробництві вважаються продукція, напівфабрикати, деталі, вузли та роботи, що не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення (п. 407 Методрекомендацій № 373, Інструкція № 291).
* Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені наказом Мінпромполітики від 09.07.2007 р. № 373.
У свою чергу, не вважаються браком продукти, вироби, напівфабрикати, виготовлені за особливо підвищеними технічними вимогами, у тому випадку, якщо вони не відповідають цим вимогам, але відповідають стандартам або технічним умовам на аналогічні продукти або вироби широкого вжитку. Крім того, не відносять до браку втрати від сортності, тобто від переведення продукції до нижчого сорту за якістю (п. 408 Методрекомендацій № 373).
Дещо забігаючи наперед, зауважимо: нюанси бухобліку браку залежать від багатьох факторів, зокрема від місця його виявлення, причин виникнення, а також можливості виправити недоліки. А це означає, що нам потрібно розібратися в тому, яким буває брак залежно від перелічених критеріїв.
Класифікація браку у виробництві
| Класифікація браку (п. Методрекомендацій № 373) | Вид браку | Характеристика |
| За місцем виявлення (п. 409) | Внутрішній | Брак продукції, виявлений на виробництві до її відправлення споживачу |
| Зовнішній | Брак, виявлений споживачем у процесі складання, монтажу або під час експлуатації виробу та пред’явлений для відшкодування збитків | |
| За характером дефектів (пп. 410 — 411) | Виправний | Вироби, напівфабрикати, деталі, вузли та роботи, які після усунення недоліків можуть використовуватися за прямим призначенням та виправлення яких технічно можливо і економічно доцільно |
| Невиправний (остаточний) | Вироби, напівфабрикати, деталі, вузли і роботи, які не можуть використовуватися за прямим призначенням і виправлення яких технічно неможливе та економічно недоцільне | |
| Унаслідок виникнення внутрішнього браку (п. 412) | Технічно неминучий (плановий, нормативний)* | Обумовлений специфікою або рівнем розвитку технології та організації виробництва, передбачений технічною або технологічною документацією, виникає в межах установлених такою документацією норм, не залежить від вини працівників |
| Непередбачений (випадковий, наднормативний) | Не планований заздалегідь, а такий, що виникає внаслідок вини працівників підприємства або інших чинників (наприклад, неточної роботи обладнання, гарантійний строк експлуатації якого минув і норми браку щодо якого не переглянуті), а також з вини постачальників матеріалів або внаслідок форс-мажорних обставин | |
| * Технічно неминучий брак у виробництві потрібно відрізняти від технологічних втрат, до яких належить вилучення напівфабрикатів, деталей, вузлів і виробів, що не відповідають вимогам нормативно-технічної документації, що виникає у виробництві через недостатню керованість окремими операціями технологічного процесу, пов’язаного з недостатнім знанням фізико-хімічних властивостей використовуваних матеріалів та виробів, що виготовляються; недосконалими технологічним обладнанням та вимірювальною технікою; а також невідповідністю окремих фізико-хімічних властивостей використовуваних матеріалів та напівфабрикатів, що виготовляються і поставляються за чинною нормативно-технічною документацією, оптимальним вимогам виробництва (пп. 406, 422 Методрекомендацій № 373). Бухоблік технологічних втрат відрізняється від обліку браку. Обліковані за дебетом рахунку 23 «Виробництво» втрати щомісячно повністю відносять на собівартість випуску продукції (Дт 26 — Кт 23). У НЗВ вони можуть залишатися тільки в разі відсутності випуску продукції (п. 424 Методрекомендацій № 373). | ||
Як бачите: видів браку багато, але ще більше нюансів обліку кожного з них. Тому одразу зазначимо: щоб сильно не «розпилятися», сьогодні нас цікавить тільки внутрішній брак, що виник і виявлений безпосередньо на підприємстві.
Що стосується зовнішнього браку, то його облік, як правило, пов’язаний з виконанням підприємством своїх гарантійних зобов’язань. А це вже тема окремої статті (див., наприклад, «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 34, с. 28).
Ну що ж, з видами браку ми розібралися, тепер давайте поглянемо, як правильно задокументувати факт виникнення браку, щоб підприємство мало повне право облікувати такі витрати як у бухгалтерському, так і в податковому обліку.
«Без папірця — ти комашка, а з папірцем…» право на витрати маєш
Звичайно ж, цей вираз ми з вами найчастіше вживаємо жартома. Але, як це часто буває, за жартівливою формою криється глибокий зміст. Адже будь-яка операція, для того, щоб її можна було провести в бухгалтерському обліку, має бути відповідним чином оформлена документально. І втрати від браку тут не виняток.
Перш за все, слід зазначити, що для систематизації відомостей про брак на підприємствах установлюють перелік причин браку та винних у ньому. Також підприємства розробляють класифікатори дефектів продукції з переліком операцій, за якими передбачають технологічні втрати і плановий брак. Зазначені в класифікаторах шифри втрат від браку проставляють у первинних документах, супровідних листах, маршрутних листах, актах про брак тощо (п. 415 Методрекомендацій № 373).
Виявлений у виробництві виправний або остаточний брак відділ технічного контролю (ВТК) оформляє актом (повідомленням) про брак
Якщо на підприємстві служби ВТК немає, то рекомендуємо довірити складання такого акта спеціальній комісії, до якої входитимуть працівники підприємства, спеціально уповноважені керівником на приймання і контроль якості продукції.
Слід зауважити, що офіційно затвердженої форми такого акта немає, тому підприємству доведеться розробити та затвердити її самостійно. Нагадаємо, таке право нам дає п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.
При розробці форми акта обов’язково включіть до неї всі обов’язкові реквізити, які повинен містити первинний документ згідно зі ст. 9 Закону про бухоблік*. Крім того, в акті потрібно навести таку інформацію:
* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
— найменування бракованого виробу;
— номенклатурний/технічний номер виробу;
— вид браку (поправний або остаточний);
— кількість забракованих виробів;
— у чому саме полягає брак і його причини;
— місце виявлення браку;
— дату виявлення браку;
— вартість браку за фактичною собівартістю;
— ким допущено брак (працівником підприємства чи постачальником матеріалів/напівфабрикатів);
— П. І. Б. працівника, винного у виникненні браку (за умови, що винна особа може бути встановлена);
— підписи працівника, який допустив брак виробу, і працівника, який прийняв його до комори (якщо брак поправний) або до ізолятора браку (якщо брак остаточний).
Акт про брак зазвичай складають у трьох примірниках. Перший примірник залишається в підрозділі, що відповідає за виявлення браку та складання акта. Другий — передається до бухгалтерії та є підставою для розрахунку собівартості браку, визначення втрат і стягнення компенсації з винних осіб. Третій примірник акта передається до виробничого відділу.
Якщо у процесі виробництва виявлено, що продукція виявилася бракованою з вини постачальника сировини, матеріалів і купівельних напівфабрикатів, то крім акта про брак мають бути оформлені і спеціальні документи для пред’явлення претензій постачальнику. Порядок пред’явлення претензій (рекламацій) до постачальників установлюється з урахуванням конкретних умов відповідно до договорів на постачання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, виробів. Втрати від браку, зумовлені низькою якістю матеріалів і напівфабрикатів, підлягають стягненню з постачальників як відшкодування збитків і зменшуються на відповідну суму після визнання претензії постачальниками або після задоволення позову судом.
На підставі актів про брак складається звіт про собівартість браку у звітному місяці. У ньому визначається сума втрат від забракованої продукції із зазначенням видів продукції, причин і винних у браку (п. 417 Методрекомендацій № 373). Цей документ підприємству також доведеться розробити та затвердити самостійно.
До речі, сьогодні, коли податковий облік підприємств-«прибутківців» безпосередньо залежить від обліку бухгалтерського, рекомендуємо вам не забувати про головні вимоги до оформлення будь-яких первинних документів, у тому числі тих, що підтверджують факт виникнення браку. Головний орієнтир у цій справі — Закон про бухоблік (див. вище).
Ось, загалом, і все, що хотілося б сказати з приводу видів і документального оформлення бракованої продукції. Звичайно ж, ми не зможемо обминути й питання відображення втрат від браку в бухобліку, але про це буде вже наша наступна стаття.
висновки
Виробничий брак буває: зовнішній/внутрішній, технічно неминучий (нормативний) /непередбачуваний (наднормативний), виправний/невиправний (остаточний).
Виявлений на підприємстві внутрішній брак (виправний або остаточний) оформляють актом (повідомленням) про брак.
Типової форми акта (повідомлення) про брак законодавчо не затверджено, тому підприємства розробляють і затверджують її самостійно.
