Єдиний податок. 3. Єдиний податок для груп 1 — 3 (ч. 3)

Тут проставляють дати всіх робочих днів підприємця, протягом яких отримано дохід. Вихідні дні, а також дні, коли в підприємця не було доходу, тут не наводяться. У цій графі також зазначають період, за який підбивається підсумок доходу за місяць, квартал, рік.

У цих графах фіксують доходи, що оподатковуються за основними ставками, у вигляді:

— вартості проданих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (графи 2 — 4 КОД і розділу І КОДВ);

— вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (графа 5 КОД і графа 5 розділу І КОДВ);

— суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (графа 6 розділу І КОДВ). Оскільки кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності, згідно з абзацом третім п. 292.3 ПКУ включається тільки до доходу єдиноподатників групи 3 на ставці 3 % (зі сплатою ПДВ), ця графа присутня тільки в КОДВ.

У графі 6 КОД та у графі 7 розділу І КОДВ відображають загальну суму доходу за день, яку оподатковують за основними ставками.

Тут вказують щоденний підсумок доходу, отриманого від продажу товарів, виконання робіт, надання послуг у межах «єдиноподатної» діяльності ФОП. «Громадянські» доходи ФОП (наприклад, від продажу автомобіля або відсоток від депозиту) у цій графі та у Книзі у принципі не зазначають.

До цієї графи вносять тільки той дохід, який отримано у вигляді готівкових грошових коштів (у тому числі отримано реалізаторами) або коштів, що надійшли на поточний рахунок підприємця.

Зверніть увагу: дохід сюди записують з розбиттям за видами доходу. Тобто у графі 2 необхідно окремо показати готівковий дохід і окремо безготівковий (п.п. 2 п. 6 Порядку ведення КОД і п.п. 3 п. 6 Порядку ведення КОДВ). Як зазначено у листі ГУ ДФС у м. Києві від 25.02.2016 р. № 1529/Л/26-15-12-02-14, при отриманні протягом дня доходу у готівковій та безготівковій формах кожен вид доходу відображають підсумково за день окремим рядком.

До цієї графи не потрапить дохід, що оподатковується за ставкою 15 %. Місце такому доходу у графі 8 КОД і в графі 9 розділу І КОДВ (див. нижче пояснення до цих граф).

Інтерес викликають надходження в межах посередницьких договорів. З одного боку, оскільки доходом єдиноподатника в межах таких договорів є сума винагороди, то й у КОД/КОДВ потрібно показувати тільки суму винагороди. По суті, на користь цього свідчать самі форми книг: у графі 2 КОД (графі 2 розділу I КОДВ) відображається дохід від здійснення діяльності, а значить, там місце тільки для суми винагороди агента (повіреного). Але, з іншого боку, є небезпека, що при готівкових розрахунках не будуть дотримані вимоги п. 2.6 Положення № 637 про те, що вся готівка, яка надходить до каси, має бути своєчасно (у день отримання готівкових коштів) і в повній сумі оприбуткована — облікована в КОД/КОДВ. За неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки, як ми зазначили вище, підприємцю загрожує штраф у 5-кратному розмірі неоприбуткованої суми. Тому безпечніше, звичайно ж, навести в цій графі всю суму готівки, що надійшла, і одночасно рядком нижче зі знаком «-» зазначити транзитні суми, які не є доходом єдиноподатника. Такий порядок заповнення виключить усі спроби звинуватити підприємця в неоприбуткуванні готівки, що надійшла.

У разі отримання доходу в іноземній валюті дохід перераховують у гривні за курсом НБУ на день його отримання ( п. 292.5 ПКУ). Детальніше див. у табл. 3.6 на с. 45.

До графи 2 рекомендуємо включати й доходи, що не пов’язані з продажем товарів (робіт, послуг), безоплатним отриманням товарів (робіт, послуг) і списанням простроченої кредиторської заборгованості, зокрема:

— унесення власних грошових коштів фізособи на підприємницький рахунок (якщо ФОП керується роз’ясненнями податківців);

— суми поворотної фінансової допомоги, якщо минуло 12 місяців з дня її отримання;

— суми неустойки (штрафів, пені), фактично отримані у зв’язку з порушенням контрагентом умов договору;

— суми відшкодування орендарем комунальних платежів за переданим в оренду майном (якщо вони не включені до складу орендної плати та передбачені договором оренди).

Детальніше про те, які саме доходи включаються до бази обкладення єдиним податком, а які ні, див. у підрозділі 3.2 на с. 41.

До цієї графи не повинна потрапляти вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Такі суми необхідно відображати у графі 5 КОД і в графі 5 розділу І КОДВ (див. нижче пояснення до цієї графи).

Крім того, не місце у графі 2 розділу І КОДВ і кредиторській заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Єдиноподатники групи 3, які є платниками ПДВ, зазначають суми такої заборгованості у графі 6 розділу І КОДВ (див. нижче пояснення до цієї графи).

У цій графі відображають суму коштів (у тому числі отримані аванси), яку єдиноподатник повернув своїм покупцям або замовникам у зв’язку з розірванням договору, поверненням товару або за листом-заявою про повернення коштів ( п.п. 5 п. 292.11 ПКУ).

Записи в цій графі повинні підтверджуватися відповідним документом (платіжне доручення, угода про розірвання договору, лист-заява про повернення коштів тощо).

Дані з графи 3 Книги враховують при заповненні графи 4. Тобто зазначені тут показники зменшать загальну суму «єдиноподатного» доходу, наведеного у графі 6 КОД і в графі 7 розділу І КОДВ.

Більше про відображення повернених авансів в обліку та звітності єдиноподатників ви можете прочитати в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 32, с. 9.

У цій графі наводять скориговану суму доходу за продані товари (виконані роботи, надані послуги), яка визначається як різниця між значеннями граф 2 і 3. Тобто скориговану суму доходу визначають за вирахуванням повернених покупцям коштів.

Значення цієї графи може бути від’ємним. Але! Фіскали дотримуються іншої думки (див. категорію 107.07 БЗ). Із їхньої точки зору, відомості у графі 4 не можуть зазначатися з від’ємним значенням.

У цій графі відображають вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). До безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) для цілей сплати єдиного податку, нагадаємо, належать ( абзац другий п. 292.3 ПКУ):

1) товари (роботи, послуги), надані єдиноподатнику згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними відповідно до законодавства, які не передбачають грошової чи іншої компенсації їх вартості або їх повернення;

2) товари, передані на відповідальне зберігання єдиноподатнику та використані ним.

Такий дохід виникає на дату підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

У цій графі зазначають кредиторську заборгованість єдиноподатника, за якою минув строк позовної давності. Нагадаємо: згідно зі ст. 257 ЦКУ загальний строк позовної давності встановлено тривалістю у 3 роки (детальніше про це див. у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 15, с. 33).

При цьому встановлена п. 292.3 ПКУ вимога (про включення до складу «єдиноподатного» доходу) стосується виключно кредиторської заборгованості, що списується у зв’язку із закінченням строку позовної давності (тобто яка списується за цією ознакою).

Якщо кредиторська заборгованість списується за домовленістю сторін до закінчення строку позовної давності, то в цій графі їй не місце. Таку заборгованість потрібно відобразити у графі 5 Книги обліку як доходи від безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Кредиторську заборгованість зі строком позовної давності, що минув, до складу доходів включають тільки ті підприємці-єдиноподатники групи 3, які є платниками ПДВ і сплачують єдиний податок за ставкою 3 %.

Дохід показують на дату списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

На наш погляд, не слід відображати у графі 6 розділу І КОДВ кредиторку, що списується після закінчення строку позовної давності, за авансами отриманими та поворотною фінансовою допомогою, не поверненою протягом 12 місяців з дати її отримання. Адже ці суми вже були раніше включені до доходів.

Що стосується ФОП-єдиноподатників груп 1 і 2, а також групи 3, які не зареєстровані платниками ПДВ, то вони із суми простроченої кредиторської заборгованості єдиний податок не сплачують. Тому, власне, в КОД цієї графи й немає.

Детальніше про включення до доходу ФОП-єдиноподатника кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув, див. у журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 29, с. 33.

Тут відображають загальну суму оподатковуваного за основною ставкою доходу, який отримано єдиноподатником. Значення цієї графи є сумою значень граф 4 і 5 КОД / значень граф 4, 5 і 6 розділу І КОДВ.

Показник цієї графи слугує підставою для заповнення єдиноподатником:

— групи 1 — рядка 01 розділу II декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця;

— групи 2 — рядка 03 розділу III декларації;

— групи 3 — рядка 05 (06) розділу IV декларації.

Більше про заповнення декларації ФОП-єдиноподатників ви можете дізнатися в підрозділі 4.2 на с. 73.

На наш погляд, значення цієї графи може бути від’ємним. Проте податківці дотримуються іншої думки (див. категорію 107.07 БЗ). Із їхньої точки зору, відомості у графі 6 КОД не можуть зазначатися з від’ємним значенням. Вважаємо, така думка поширюється і на графу 7 розділу І КОДВ.

У цій графі наводять вид доходу, отриманого з порушенням правил роботи на спрощеній системі оподаткування та оподатковуваного за ставкою 15 %. Згідно з приміткою до цієї графи для зазначення виду доходу використовують цифру від 1 до 5, що відповідає виду доходу, наведеного в пп. 1 — 5 п. 293.4 ПКУ. Так, у цій графі потрібно вказати цифру:

— «1» — для суми перевищення граничної річної суми доходу відповідної «єдиноподатної» групи, визначеної пп. 1 — 3 п. 291.4 ПКУ. Нагадаємо: «дохідна» межа для групи 1 становить 300 тис. грн., для групи 2 — 1,5 млн грн., для групи 3 — 5 млн грн.;

— «2» — для доходу, отриманого від здійснення діяльності, не зазначеної в реєстрі платників єдиного податку групи 1 або 2. Такий вид доходу не вказують єдиноподатники групи 3 (як зі сплатою, так і без сплати ПДВ), тому у графі 8 розділу І КОДВ він апріорі не може бути наведений;

— «3» — для доходу, отриманого при використанні негрошових форм розрахунків;

— «4» — для доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, що не дозволяють застосовувати спрощену систему оподаткування (перелічених у п. 291.5 ПКУ);

— «5» — для доходу, отриманого єдиноподатниками групи 1 або 2 від здійснення діяльності, не передбаченої в пп. 1 і 2 п. 291.4 ПКУ відповідно. Цей вид доходу не вказують єдиноподатники, які заповнюють КОДВ.

Як ми зазначили раніше, вказані доходи обкладають єдиним податком за ставкою 15 %. Крім того, єдиноподатники, які отримали такий дохід, зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування ( п.п. 298.2.3 ПКУ). Виняток становлять єдиноподатники груп 1 і 2, які при перевищенні допустимого розміру доходу можуть перейти до «старшої» групи.

Зверніть увагу: усе зазначене стосується тільки тих випадків, коли такий дохід був отриманий за договором, в якому єдиноподатник виступав підприємцем, а не як громадянин-фізособа. Якщо фізособа отримала заборонений для єдиноподатників дохід як громадянин (з якого було утримано ПДФО), а не як ФОП, то податківці не повинні позбавляти її права працювати на спрощеній системі.

У графі 8 КОД і в графі 9 розділу І КОДВ зазначають суму доходу, вид якого було записано у графі 7 КОД і в графі 8 розділу І КОДВ відповідно.

Зверніть увагу: єдиноподатники групи 3 — платники ПДВ відображають тут дохід без ПДВ.

Показник цієї графи слугує підставою для заповнення:

— рядка 02 розділу II декларації єдиноподатниками групи 1;

— рядка 04 розділу III декларації єдиноподатниками групи 2;

— рядка 07 розділу IV декларації єдиноподатниками групи 3.

У цій графі зазначають дату запису. Тут проставляють дати усіх робочих днів підприємця, протягом яких було здійснено витрати. Вихідні дні, а також дні, коли у підприємця не було витрат, у графі 1 не наводять.

До цієї графи записують види витрат на придбання товарів (робіт, послуг), наприклад:

— вартість сплачених постачальнику (підряднику) товарів (робіт, послуг) згідно із договором;

— суми ввізного мита;

— суми непрямих податків, сплачені у зв’язку з купівлею товарів (робіт, послуг), які не відшкодовуються підприємцю;

— транспортно-заготівельні витрати;

— інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням товарів (робіт, послуг) і доведенням їх до стану, придатного для використання в запланованих цілях.

У цій графі зазначають підсумкову суму коштів, витрачену підприємцем протягом дня у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) за кожним видом витрат. При цьому, щоб здійснити запис про витрати, підприємцю не потрібно чекати моменту отримання доходу від продажу куплених товарів — достатньо одного тільки факту сплати грошових коштів. Інакше кажучи, записи до цієї графи повинні потрапляти за касовим методом: сплатив гроші — записав до графи 3 загальним підсумком за день. Вартість придбаних товарів (робіт, послуг) записують без ПДВ.

Витрати, які єдиноподатники відображають у цій графі, мають бути підтверджені первинними документами. Цю вимогу містить п. 44.1 ПКУ. Якщо документів, що підтверджують витрати у платника єдиного податку, не буде, податківці можуть застосувати до нього штраф у розмірі 510 грн. (при повторному порушенні особою, яка протягом року вже була оштрафована за це порушення, — 1020 грн.) на підставі ст. 121 ПКУ (див. роз’яснення з категорії 107.11 БЗ).

Крім того, наявність первинних документів убереже вас від можливих претензій податківців з приводу того, що бездокументні товари (роботи, послуги) могли бути отримані безоплатно або придбані у громадян без утримання з них ПДФО і ВЗ та відображення відповідних сум у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ. Адже якщо виявиться, що не підтверджені документально товари (роботи, послуги) були придбані у громадян без відповідного оподаткування, до підприємця застосують ще і штраф як до податкового агента на підставі п. 127.1 ПКУ. Також на суму податкового боргу буде нараховано пеню відповідно до ст. 129 ПКУ. Тому, щоб уникнути проблем з контролюючими органами, документи, що підтверджують витрати, краще все ж таки мати.

Якщо у підприємця є наймані працівники, то до цієї графи він записує суму нарахованої їм зарплати (без вирахування ПДФО і ВЗ, тобто «грязну» суму). Запис здійснюється в день виплати зарплати.

У цій графі, на наш погляд, слід відображати суму ЄСВ, нарахованого на зарплату працівників. Утім, назва самої графи 5 не виключає можливості вписувати сюди й суми ЄСВ, сплачені підприємцем за себе. Запис у графі 5 здійснюють у день перерахування (сплати) ЄСВ на рахунки органу ДФСУ.

Тут зазначають суму інших витрат, пов’язаних з підприємницькою діяльністю єдиноподатника (наприклад, на рекламу, оренду, оплату вартості електроенергії, тепла, води, телефонного зв’язку, на передплату спеціалізованих періодичних видань, на сплату податків тощо).

У цій графі підраховують загальну суму витрат за день. Значення цієї графи є сумою значень граф 3, 4, 5 і 6 розділу II КОДВ.

Неподання або несвоєчасне подання декларації єдиноподатником

П. 120.1

Штраф у розмірі 170 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання

Неподання або несвоєчасне подання декларації при повторному порушенні платником, до якого протягом року вже було застосовано штраф за таке порушення

Штраф у розмірі 1020 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання

Помилки в обов’язкових реквізитах декларації єдиноподатника

П. 48.7

Декларацію визнають недійсною. Вважатиметься, що декларація не подана — відповідальність настане, як за неподання декларації (див. вище)

Інші помилки в декларації, що не вплинули на суму податкового зобов’язання

—

Відповідальність не передбачено

— для єдиноподатників груп 1 і 2

Несплата (неперерахування) фізичними особами — платниками єдиного податку груп 1 і 2 ( пп. 1 і 2 п. 291.4 ПКУ) авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ

П. 122.1

Штраф у розмірі 50 % ставки єдиного податку*, обраної єдиноподатником відповідно до ПКУ

* Зверніть увагу: розмір штрафу не залежить від суми несплаченого авансового внеску з єдиного податку. Як у ситуації, коли платник податків зовсім не сплатив єдиний податок, так і в ситуації, коли сума недоплати склала усього 1 грн., розмір штрафу буде однаковий — 50 % ставки єдиного податку.

— для єдиноподатників групи 3

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного податку, заявленого в декларації, при затримці сплати:

— до 30 календарних днів (включно), що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання

П. 126.1

Штраф у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу

— більше 30 календарних днів, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання

Штраф у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу

Пеня за несвоєчасне перерахування податкових зобов’язань

П.п. 129.1.1, п. 129.4

Пеня, що нараховується на суму податкового боргу з урахуванням штрафів (за їх наявності) за кожен календарний день прострочення* з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення податкового боргу або на день його погашення (залежно від того, яка зі ставок більше)

* Нарахування пені починається:

а) при самостійному визначенні суми грошового зобов’язання — після закінчення 90 днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати єдиного податку, визначеного ПКУ;

б) при нарахуванні суми грошового зобов’язання органом ДФСУ — з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно з ПКУ.

Заниження суми податкових зобов’язань, виявлене органом ДФСУ

П. 123.1

Штраф у розмірі 25 % суми донарахованого податкового зобов’язання

Повторне протягом 1095 днів визначення органом ДФСУ суми податкового зобов’язання з єдиного податку

Штраф у розмірі 50 % суми донарахованого податкового зобов’язання

Пеня за заниження податкових зобов’язань

П.п. 129.1.2, п. 129.4

Пеня, що нараховується з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день заниження, за весь період заниження

Заниження податкового зобов’язання з єдиного податку єдиноподатниками:

— груп 1 і 2 (коли в результаті виправлення нараховується єдиний податок за ставкою 15 %);

— групи 3

П. 50.1*

Штраф 5 % від суми недоплати — якщо помилка виправляється в поточній декларації за будь-який наступний звітний період.

Штраф 3 % від суми недоплати — якщо помилка виправляється в уточнюючій декларації**

П.п. 129.1.2, п. 129.4

Пеня з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день заниження зобов’язань, за весь період заниження***

* Перелічені в п. 50.1 ПКУ штрафні санкції платники податків розраховують самостійно. Ці штрафи не застосовують, якщо після подання декларації за звітний період єдиноподатник подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за цей самий звітний період.

** Штраф у розмірі 3 % разом із сумою недоплати необхідно перерахувати до подання уточнюючого розрахунку.

*** Якщо зміни до податкової звітності внесено протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, пеня не нараховується ( п. 129.9 ПКУ). Якщо виправлення внесено пізніше, пеня починає нараховуватися з 91-го дня. Це підтверджують і податківці в консультації з категорії 138.02 БЗ.

1

Перевищення протягом календарного року граничних розмірів доходу

1. Перехід у «старшу» групу (можливий для груп 1 і 2 за бажанням і з урахуванням умов, що висуваються п. 291.4 ПКУ) або на загальну систему оподаткування ( пп. 1 — 3 п. 293.8 ПКУ).

2. Із суми перевищення граничного розміру доходу доведеться сплатити єдиний податок за підвищеною ставкою ( п.п. 1 п. 293.4 і п.п. 1 п. 293.5 ПКУ)

2

Проведення негрошових розрахунків

1. Перехід на загальну систему ( пп. 4, 5 і 9 п.п. 298.2.3 ПКУ).

2. Із суми доходу, отриманого з порушенням, доведеться сплатити єдиний податок за підвищеною ставкою ( пп. 3 — 5 п. 293.4, пп. 2 і 3 п. 293.5 ПКУ)

3

Здійснення видів діяльності, заборонених на єдиному податку (спеціальні обмеження, установлені пп. 1 і 2 п. 291.4 ПКУ для єдиноподатників груп 1 і 2, і загальні обмеження, що визначені п. 291.5 ПКУ та поширюються на всіх платників єдиного податку незалежно від групи)

4

Здійснення діяльності, не зазначеної в реєстрі платників єдиного податку

1. Перехід на загальну систему оподаткування ( п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ).

2. Єдиноподатникам груп 1 і 2 із суми доходу, отриманого з порушенням, доведеться сплатити єдиний податок за підвищеною ставкою ( п.п. 2 п. 293.4 ПКУ)

5

Невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання*

Перехід на загальну систему оподаткування у строки, визначені в пп. 5, 6 і 8 п.п. 298.2.3 ПКУ

6

Перевищення допустимої кількості працівників, установленої п. 291.4 ПКУ

7

Наявність податкового боргу на кожне 1-ше число місяця протягом двох послідовних кварталів**

Перехід на загальну систему оподаткування у строки, визначені в пп. 5, 6 і 8 п.п. 298.2.3 ПКУ

* Як зазначено в консультації фіскалів (див. підкатегорію 108.01.07 БЗ), підприємства-єдиноподатники, в яких стався перерозподіл часток статутного капіталу таким чином, що 25 або більше відсотків статутного капіталу стали належати юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, в якому відбулися такі зміни.

** Майте на увазі: податковим боргом вважається борг не тільки з єдиного податку, а й з інших податків та зборів, який платник мав можливість сплатити протягом двох кварталів.

Єдиноподатникам потрібно:

1) прийняти одне з двох рішень ( пп. 1 і 2 п. 293.8 ПКУ):

— з календарного кварталу, що настає за кварталом перевищення, перейти у «старшу» групу (2 або 3), подавши заяву про зміну групи не пізніше 20-го числа місяця, що настає за кварталом перевищення,

або

— перейти на загальну систему оподаткування з 1-го числа місяця, що настає за кварталом перевищення ( п.п. 1 п.п. 298.2.3 ПКУ);

2) подати декларацію єдиноподатника у строки, установлені для квартального звітного періоду ( п.п. 296.5.1 ПКУ). Річну декларацію при цьому подавати не потрібно;

3) оподаткувати суму перевищення за ставкою 15 % ( п.п. 1 п. 293.4, пп. 1 і 2 п. 293.8);

4) сплатити єдиний податок із суми перевищення протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації за квартал ( п. 295.7 ПКУ);

5) сплатити суму авансового внеску з єдиного податку за кожен місяць кварталу перевищення в загальному порядку (не пізніше 20-го числа поточного місяця)

Єдиноподатникам потрібно:

1) перейти на загальну систему оподаткування з 1-го числа місяця, що настає за кварталом перевищення ( п.п. 3 п. 293.8, п.п. 3 п.п. 298.2.3 ПКУ);

2) тим, хто працював на ставці 5 %, — за необхідності* зареєструватися платниками ПДВ;

3) тим, хто працював на ставці 3 % та застосовував квартальний звітний період з ПДВ, — перейти на місячний період ( п. 202.2 ПКУ);

4) суму доходу в допустимих межах оподаткувати за основною ставкою (3 або 5 %);

5) суму перевищення доходу оподаткувати за ставкою ( п.п. 1 п. 293.4, п.п. 1 п. 293.5, п.п. 3 п. 293.8 ПКУ):

— 15 % — для ФОП;

— 6 % — для юросіб-«ПДВшників»;

— 10 % — для юросіб-«безПДВшників»;

6) суму податку, нарахованого за зазначеними вище ставками, сплатити протягом 10 календарних днів після закінчення граничних строків подання декларації за квартал ( п. 295.7 ПКУ)

Єдиноподатникам потрібно:

1) сплатити суму авансового внеску з єдиного податку в місяці порушення і далі протягом звітного періоду в загальному порядку (не пізніше 20-го числа поточного місяця);

2) перейти на загальну систему з 1-го числа місяця, що настає за звітним періодом, у якому допущено порушення ( пп. 4, 5 і 7 п.п. 298.2.3 ПКУ);

3) подати декларацію за звітний період, в якому сталося порушення;

4) оподаткувати суму доходу, отриману з порушеннями, за ставкою 15 % ( пп. 2 — 4 п. 293.4 ПКУ);

5) сплатити єдиний податок із «забороненого» доходу протягом 10 днів після закінчення граничних строків подання декларації за звітний період

Єдиноподатникам потрібно:

1) перейти на загальну систему з 1-го числа місяця, що настає за кварталом порушення ( пп. 4, 5 і 7 п.п. 298.2.3 ПКУ);

2) суму доходу, отриманого без порушень, оподаткувати за основною ставкою (3 або 5 %);

3) суму доходу, отриманого з порушеннями**, оподаткувати за ставкою ( пп. 3 і 4 п. 293.4, пп. 2 і 3 п. 293.5 ПКУ):

— 15 % — для ФОП;

— 6 % — для юросіб-«ПДВшників»;

— 10 % — для юросіб-«безПДВшників»;

4) сплатити суму єдиного податку протягом 10 календарних днів після закінчення граничних строків подання декларації за квартал;

5) тим, хто працював на ставці 5 %, — за необхідності* зареєструватися платниками ПДВ;

6) тим, хто працював на ставці 3 % та застосовував квартальний звітний період з ПДВ, — перейти на місячний період ( п. 202.2 ПКУ)

Єдиноподатникам потрібно:

1) сплатити суму авансового внеску з єдиного податку за кожен місяць кварталу, в якому сталося зазначене порушення, в загальному порядку (не пізніше 20-го числа поточного місяця);

2) перейти на загальну систему з 1-го числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, в якому здійснювалася така діяльність ( п.п. 9 п.п. 298.2.3 ПКУ);

3) подати декларацію за квартал, в якому сталося порушення (див. консультацію в категорії 107.08 БЗ). Річну декларацію при цьому подавати не потрібно;

4) оподаткувати суму доходу, отриману з порушеннями, за ставкою 15 % ( п.п. 5 п. 293.4 ПКУ);

5) сплатити єдиний податок із «забороненого» доходу протягом 10 днів після закінчення граничних строків подання декларації за квартал

—

Єдиноподатникам потрібно:

1) сплатити суму авансового внеску з єдиного податку в місяці порушення і далі протягом звітного періоду в загальному порядку (не пізніше 20-го числа поточного місяця);

2) перейти на загальну систему оподаткування з 1-го числа місяця, що настає за звітним періодом, в якому було допущено порушення ( п.п. 6 п.п. 298.2.3 ПКУ);

3) подати декларацію за звітний період, в якому сталося порушення

—

Єдиноподатникам потрібно:

1) сплатити суму авансового внеску з єдиного податку у другому кварталі існування боргу в загальному порядку;

2) перейти на загальну систему в останній день другого з двох послідовних кварталів існування податкового боргу ( п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ);

3) подати декларацію у строки, установлені для квартального звітного періоду. Річну декларацію при цьому подавати не потрібно

Єдиноподатникам потрібно:

1) перейти на загальну систему в останній день другого з двох послідовних кварталів існування податкового боргу ( п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ);

2) тим, хто працював на ставці 5 % (без ПДВ), — за необхідності* зареєструватися платниками ПДВ;

3) тим, хто працював на ставці 3 % (з ПДВ) та застосовував квартальний звітний період з ПДВ, — перейти на місячний період ( п. 202.2 ПКУ)

—

Підприємствам-єдиноподатникам необхідно:

1) перейти на загальну систему з 1-го числа місяця, що настає за кварталом, в якому сталися зміни ( п.п. 5 п.п. 298.2.3 ПКУ);

2) тим, хто працював на ставці 5 % (без ПДВ), — за необхідності* зареєструватися платниками ПДВ;

3) тим, хто працював на ставці 3 % (з ПДВ) та застосовував квартальний звітний період з ПДВ, — перейти на місячний період ( п. 202.2 ПКУ)

* Реєстрація платником ПДВ здійснюється:

— в обов’язковому порядку в разі перевищення єдиноподатником обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців суми в 1 млн грн. ( п. 181.1 ПКУ) або

— за добровільним рішенням ( п. 182.1 ПКУ).

Заяву на реєстрацію платником ПДВ потрібно подати ( п. 183.4 ПКУ):

— при обов’язковій реєстрації — не пізніше 10-го числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему;

— при добровільній реєстрації — не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ і матимуть право на податковий кредит та виписку податкових накладних.

** Дохід від здійснення діяльності, не зазначеної в реєстрі платників єдиного податку, в єдиноподатників групи 3 оподатковується за основною ставкою (3 або 5 %).