(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/9
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Березень , 2016/№ 24

Єдиний податок. 3. Єдиний податок для груп 1 — 3 (ч. 3)

3.3. Книги обліку для підприємців

Підприємці-єдиноподатники звільнені від ведення бухгалтерського обліку. Водночас облік своєї діяльності вони повинні вести у спеціальних книгах ( пп. 296.1.1 і 296.1.2 ПКУ):

— Книзі обліку доходів (далі — КОД) — єдиноподатники груп 1, 2 і 3 (неплатники ПДВ);

— Книзі обліку доходів і витрат (далі — КОДВ) — єдиноподатники групи 3 (платники ПДВ).

Форми обох книг та порядки їх ведення затверджені наказом № 579. Загальні правила їх заповнення, а також аналіз вмісту кожної графи КОД і КОДВ представлено в цьому підрозділі.

Загальні правила ведення

Реєстрація Книги. Перш ніж розпочати записи у Книзі, її треба зареєструвати в органі ДФСУ за основним місцем обліку. Порядок ведення КОД і Порядок ведення КОДВ передбачають 2 варіанти ведення Книги обліку: у паперовому вигляді або в електронному. Залежно від обраного способу різниться і процедура її реєстрації в органі ДФСУ.

При реєстрації Книги в паперовому вигляді необхідно завчасно (до початку отримання доходів на спрощеній системі) подати її в орган ДФСУ. При цьому важливо, щоб:

1) Книга відповідала формі, затвердженій наказом № 579;

2) була пронумерована і прошнурована;

3) на її титульному аркуші були наведені дані ФОП-єдиноподатника (інакше приналежність Книги неможливо буде визначити). Так, на титульному аркуші Книги потрібно зазначити (п.п. 1 п. 3 Порядку ведення КОД і п.п. 1 п. 3 Порядку ведення КОДВ):

— прізвище, ім’я та по батькові підприємця-єдиноподатника;

— реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта — для фізосіб, які відмовилися від отримання ідентифікаційного номера і мають відповідну відмітку в паспорті;

— податкову адресу.

Реєстрація КОД або КОДВ здійснюється безоплатно

Зареєстрована Книга обліку повинна видаватися в день подання її єдиноподатником до органу ДФСУ (див. роз’яснення з категорії 107.07 БЗ). Вона посвідчується підписом керівника органу ДФСУ або його заступника та скріплюється печаткою.

При реєстрації електронної Книги єдиноподатник повинен виконати такі дії (п.п. 1 п. 4 Порядку ведення КОД і п.п. 1 п. 4 Порядку ведення КОДВ):

1) отримати в акредитованому центрі сертифікації ключів, уключеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді, посилені сертифікати відкритих ключів;

2) укласти договір про визнання електронних документів з органом ДФСУ за основним місцем обліку;

3) сформувати та надіслати такому органу ДФСУ заяву про обрання способу ведення Книги в електронній формі засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови про реєстрацію електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Контролюючий орган, що отримав заяву про обрання способу ведення Книги обліку в електронній формі, реєструє її в реєстрі поданих заяв. Після цього протягом 3 робочих днів він формує та надсилає єдиноподатнику повідомлення про реєстрацію Книги із зазначенням її реєстраційного номера та дати реєстрації. Після цього ви можете користуватися Книгою обліку в електронній формі.

У разі закінчення сторінок у паперовій Книзі єдиноподатник повинен завести та зареєструвати нову Книгу. Записи в ній продовжуються наростаючим підсумком. При цьому попередня Книга залишається в єдиноподатника.

Під час переходу підприємця з паперової на електронну форму Книги записи в електронній Книзі йому потрібно так само продовжувати наростаючим підсумком, а стару, паперову, Книгу залишити в себе.

Якщо підприємець змінює податкову адресу (місце проживання) у зв’язку зі зміною адміністративного району, йому необхідно зареєструвати нову Книгу в органі ДФСУ за новим місцем обліку (див. роз’яснення з категорії 107.07 БЗ).

У разі зміни податкової адреси (місця проживання) у межах одного адміністративного району реєструвати нову Книгу не потрібно

Скільки книг обліку потрібно єдиноподатнику? Підприємці-єдиноподатники, які здійснюють декілька видів підприємницької діяльності (торгівля, послуги, виконання робіт), повинні вести тільки одну КОД або КОДВ. У ній фіксуються доходи (та витрати) за всіма видами діяльності, без розподілу на кожен вид діяльності окремо. Раніше це підтверджували й податківці в консультації, розміщеній у категорії 107.07 БЗ (на сьогодні втратила чинність).

Крім того, достатньо ведення тільки однієї Книги обліку й у разі здійснення підприємцем господарської діяльності за декількома адресами. Єдиноподатник у такому випадку щодня (за підсумками робочого дня) відображає в ній суми доходів, отриманих за всіма місцями здійснення господарської діяльності.

Не потрібно заводити окремі книги і на найманих працівників, що займаються торгівлею (див. роз’яснення, наведене в категорії 107.07 БЗ).

Таким чином,

ФОП-єдиноподатнику достатньо вести тільки одну Книгу обліку

Порядок ведення книг обліку. Записи в паперовій Книзі здійснюють розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою (п.п. 3 п. 3 Порядку ведення КОД і п.п. 3 п. 3 Порядку ведення КОДВ). Тобто Книга обліку в паперовому вигляді повинна вестися від руки.

Якщо протягом робочого дня підприємець не отримував дохід, то заповнювати Книгу за цей день не потрібно (див. категорію 107.07 БЗ). Немає необхідності заповнювати Книгу й у вихідний день, якщо підприємець не працював і відповідно не отримував дохід.

ФОП-єдиноподатники здійснюють записи у Книзі за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід (здійснено витрати). При цьому застосовують касовий метод.

Так, у доходах відображають кошти, що надійшли за день на поточний рахунок підприємця або отримані готівкою, фактично безоплатно отримані товари (роботи, послуги).

Витрати в КОДВ заповнюють також за підсумками дня, протягом якого вони були понесені. Зокрема, тут показують плату за товари (роботи, послуги), виплачену заробітну плату, сплачений ЄСВ тощо.

Зверніть увагу: записи в електронних книгах також здійснюють за підсумками робочого дня щодня, але не пізніше наступного календарного дня (п.п. 3 п. 4 Порядку ведення КОД і п.п. 3 п. 4 Порядку ведення КОДВ). Проте якщо єдиноподатник має справу з доходами в готівковій формі, то запис до електронної Книги такого доходу наступного дня може обернутися для нього порушенням касової дисципліни. Річ у тім, що п. 2.6 Положення № 637 вимагає оприбутковувати готівку в день її надходження. А запис готівкового доходу у Книзі обліку для єдиноподатника якраз і є оприбуткуванням. Тому записувати готівкові суми до електронної Книги обліку рекомендуємо день у день.

При заповненні книг обліку доходи та витрати в них проставляють у гривнях з копійками

Про це прямо говорять п. 8 Порядку ведення КОД і п. 8 Порядку ведення КОДВ.

Як зазначено в п.п. 2 п. 6 Порядку ведення КОД, щоденні суми доходів підсумовуються наприкінці місяця, кварталу та року. І хоча Порядок ведення КОДВ прямо про це не говорить, проте, на наш погляд, визначати підсумкові суми є сенс і в КОДВ. Таким чином, наприклад, у кінці березня 2016 року у Книзі будуть два підсумкові записи: «Разом за березень 2016 року» і «Разом за I квартал 2016 року». У свою чергу, наприкінці року у Книзі будуть три підсумкові записи: «Разом за грудень 2016 року», «Разом за ІV квартал 2016 року» і «Разом за 2016 рік».

Зберігання Книги. КОД/КОДВ зберігається безпосередньо в підприємця (див. категорію 107.07 БЗ). У разі її закінчення зберігати Книгу потрібно протягом 3 років після звітного періоду, в якому було здійснено останній запис (п. 7 Порядку ведення КОД і п. 7 Порядку ведення КОДВ).

Виправлення в Книзі. У Книзі обліку підприємцю дозволено робити виправлення. Виправлення в паперовій Книзі обліку здійснюється шляхом внесення нового запису з відображенням від’ємного або додатного значення. Таку вимогу встановлено п.п. 3 п. 3 Порядку ведення КОД і п.п. 3 п. 3 Порядку ведення КОДВ. Внесений запис засвідчується підписом підприємця.

Порядок виправлення помилок і коригування даних в електронних книгах обліку установлено п.п. 4 п. 4 Порядку ведення КОД і п.п. 4 п. 4 Порядку ведення КОДВ. Коригування здійснюють шляхом додавання рядка, в якому відображається від’ємне або додатне значення.

Якщо Книга загубилася. Якщо Книгу загублено (пошкоджено чи знищено), то підприємцю-єдиноподатнику потрібно, керуючись нормами п. 44.5 ПКУ, у 5-денний строк з дня такої події письмово повідомити про це орган ДФСУ за місцем обліку в порядку, установленому ПКУ для подання податкової звітності. А відновити втрачені документи необхідно протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення в орган ДФСУ.

Крім того, податківці, посилаючись на п. 6.10 Положення № 88, рекомендують підприємцю-єдиноподатнику звернутися до органів внутрішніх справ із заявою про втрату Книги обліку та отримати довідку про подання такої заяви.

Про такий порядок дій фіскали говорять у роз’ясненні, наведеному в категорії 107.07 БЗ.

Відповідальність. За неведення або неналежне ведення обліку доходів і витрат до підприємця може бути застосовано штраф, передбачений ст. 1641 КУпАП. Його розмір становить від 3 до 8 нмдг* (від 51 до 136 грн.), за повторне порушення особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню за те саме порушення, — від 5 до 8 нмдг (від 85 до 136 грн.).

* Тут і далі — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Уважно поводьтеся з готівкою!

За неоприбуткування готівки, а саме

за невнесення відповідного запису про отримання готівкового доходу до Книги підприємцю може загрожувати штраф у 5-кратному розмірі неоприбуткованої суми

Це випливає з п. 1.2 Положення № 637 і ст. 1 Указу № 436/95. Безготівкових розрахунків цей штраф не стосується.

Бережіть і не губіть Книгу! За її втрату, псування (непридатність) підприємцю доведеться викласти чималу суму — штраф у розмірі 510 грн. на підставі п. 121.1 ПКУ як за незабезпечення зберігання документів з питань сплати податків і зборів. Повторна втрата/псування особою, на яку протягом року накладався штраф за це саме порушення, обійдеться в 1020 грн. (див. лист ДПСУ від 17.04.2012 р. № 11206/7/17-1217, роз’яснення в категорії 107.07 БЗ).

Аналіз заповнення граф КОД і КОДВ

А тепер розглянемо порядок заповнення граф КОД і КОДВ за формами, затвердженими наказом № 579**. Спершу зупинимося на заповненні дохідної частини книг обліку.

** Єдиноподатники, які зареєстрували книги обліку до набуття чинності цим наказом (до 28.07.2015 р.), можуть продовжувати вести ці книги до їх закінчення (п. 5 наказу № 579).

Зверніть увагу: порядки заповнення відповідних граф КОД і розділу I «Доходи» КОДВ ідентичні, за винятком того, що у КОДВ єдиноподатники групи 3 — платники ПДВ усі суми доходу фіксують без ПДВ. Тому ми не зупинятимемося окремо на кожній з книг, а опишемо загальну схему дій при заповненні їх граф (див. табл. 3.7 на с. 56).

Таблиця 3.7. Порядок заповнення граф КОД і розділу I «Доходи» КОДВ

Номер графи

Книга

Назва графи / Пояснення до заповнення

1

КОД і КОДВ

Дата запису

Тут проставляють дати всіх робочих днів підприємця, протягом яких отримано дохід. Вихідні дні, а також дні, коли в підприємця не було доходу, тут не наводяться. У цій графі також зазначають період, за який підбивається підсумок доходу за місяць, квартал, рік.

2 — 6

КОД

Дохід від провадження діяльності

2 — 7

КОДВ

У цих графах фіксують доходи, що оподатковуються за основними ставками, у вигляді:

— вартості проданих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (графи 2 — 4 КОД і розділу І КОДВ);

— вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (графа 5 КОД і графа 5 розділу І КОДВ);

— суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (графа 6 розділу І КОДВ). Оскільки кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності, згідно з абзацом третім п. 292.3 ПКУ включається тільки до доходу єдиноподатників групи 3 на ставці 3 % (зі сплатою ПДВ), ця графа присутня тільки в КОДВ.

У графі 6 КОД та у графі 7 розділу І КОДВ відображають загальну суму доходу за день, яку оподатковують за основними ставками.

2

КОД

сума, грн, коп.

КОДВ

сума без податку на додану вартість, грн, коп.

Тут вказують щоденний підсумок доходу, отриманого від продажу товарів, виконання робіт, надання послуг у межах «єдиноподатної» діяльності ФОП. «Громадянські» доходи ФОП (наприклад, від продажу автомобіля або відсоток від депозиту) у цій графі та у Книзі у принципі не зазначають.

До цієї графи вносять тільки той дохід, який отримано у вигляді готівкових грошових коштів (у тому числі отримано реалізаторами) або коштів, що надійшли на поточний рахунок підприємця.

Зверніть увагу: дохід сюди записують з розбиттям за видами доходу. Тобто у графі 2 необхідно окремо показати готівковий дохід і окремо безготівковий (п.п. 2 п. 6 Порядку ведення КОД і п.п. 3 п. 6 Порядку ведення КОДВ). Як зазначено у листі ГУ ДФС у м. Києві від 25.02.2016 р. № 1529/Л/26-15-12-02-14, при отриманні протягом дня доходу у готівковій та безготівковій формах кожен вид доходу відображають підсумково за день окремим рядком.

До цієї графи не потрапить дохід, що оподатковується за ставкою 15 %. Місце такому доходу у графі 8 КОД і в графі 9 розділу І КОДВ (див. нижче пояснення до цих граф).

Інтерес викликають надходження в межах посередницьких договорів. З одного боку, оскільки доходом єдиноподатника в межах таких договорів є сума винагороди, то й у КОД/КОДВ потрібно показувати тільки суму винагороди. По суті, на користь цього свідчать самі форми книг: у графі 2 КОД (графі 2 розділу I КОДВ) відображається дохід від здійснення діяльності, а значить, там місце тільки для суми винагороди агента (повіреного). Але, з іншого боку, є небезпека, що при готівкових розрахунках не будуть дотримані вимоги п. 2.6 Положення № 637 про те, що вся готівка, яка надходить до каси, має бути своєчасно (у день отримання готівкових коштів) і в повній сумі оприбуткована — облікована в КОД/КОДВ. За неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки, як ми зазначили вище, підприємцю загрожує штраф у 5-кратному розмірі неоприбуткованої суми. Тому безпечніше, звичайно ж, навести в цій графі всю суму готівки, що надійшла, і одночасно рядком нижче зі знаком «-» зазначити транзитні суми, які не є доходом єдиноподатника. Такий порядок заповнення виключить усі спроби звинуватити підприємця в неоприбуткуванні готівки, що надійшла.

У разі отримання доходу в іноземній валюті дохід перераховують у гривні за курсом НБУ на день його отримання ( п. 292.5 ПКУ). Детальніше див. у табл. 3.6 на с. 45.

До графи 2 рекомендуємо включати й доходи, що не пов’язані з продажем товарів (робіт, послуг), безоплатним отриманням товарів (робіт, послуг) і списанням простроченої кредиторської заборгованості, зокрема:

— унесення власних грошових коштів фізособи на підприємницький рахунок (якщо ФОП керується роз’ясненнями податківців);

— суми поворотної фінансової допомоги, якщо минуло 12 місяців з дня її отримання;

— суми неустойки (штрафів, пені), фактично отримані у зв’язку з порушенням контрагентом умов договору;

— суми відшкодування орендарем комунальних платежів за переданим в оренду майном (якщо вони не включені до складу орендної плати та передбачені договором оренди).

Детальніше про те, які саме доходи включаються до бази обкладення єдиним податком, а які ні, див. у підрозділі 3.2 на с. 41.

До цієї графи не повинна потрапляти вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Такі суми необхідно відображати у графі 5 КОД і в графі 5 розділу І КОДВ (див. нижче пояснення до цієї графи).

Крім того, не місце у графі 2 розділу І КОДВ і кредиторській заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Єдиноподатники групи 3, які є платниками ПДВ, зазначають суми такої заборгованості у графі 6 розділу І КОДВ (див. нижче пояснення до цієї графи).

3

КОД

сума повернутих коштів за товар (роботи, послуги) та/або передплати, грн, коп.

КОДВ

сума повернутих коштів за товар (роботи, послуги) та/або передплати без податку на додану вартість, грн, коп.

У цій графі відображають суму коштів (у тому числі отримані аванси), яку єдиноподатник повернув своїм покупцям або замовникам у зв’язку з розірванням договору, поверненням товару або за листом-заявою про повернення коштів ( п.п. 5 п. 292.11 ПКУ).

Записи в цій графі повинні підтверджуватися відповідним документом (платіжне доручення, угода про розірвання договору, лист-заява про повернення коштів тощо).

Дані з графи 3 Книги враховують при заповненні графи 4. Тобто зазначені тут показники зменшать загальну суму «єдиноподатного» доходу, наведеного у графі 6 КОД і в графі 7 розділу І КОДВ.

Більше про відображення повернених авансів в обліку та звітності єдиноподатників ви можете прочитати в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 32, с. 9.

4

КОД і КОДВ

скоригована сума доходу, грн, коп. (гр. 2 - гр. 3)

У цій графі наводять скориговану суму доходу за продані товари (виконані роботи, надані послуги), яка визначається як різниця між значеннями граф 2 і 3. Тобто скориговану суму доходу визначають за вирахуванням повернених покупцям коштів.

Значення цієї графи може бути від’ємним. Але! Фіскали дотримуються іншої думки (див. категорію 107.07 БЗ). Із їхньої точки зору, відомості у графі 4 не можуть зазначатися з від’ємним значенням.

5

КОД

вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), грн, коп.

КОДВ

вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) без податку на додану вартість, грн, коп.

У цій графі відображають вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). До безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) для цілей сплати єдиного податку, нагадаємо, належать ( абзац другий п. 292.3 ПКУ):

1) товари (роботи, послуги), надані єдиноподатнику згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними відповідно до законодавства, які не передбачають грошової чи іншої компенсації їх вартості або їх повернення;

2) товари, передані на відповідальне зберігання єдиноподатнику та використані ним.

Такий дохід виникає на дату підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

6

КОДВ

сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, без податку на додану вартість, грн, коп.

У цій графі зазначають кредиторську заборгованість єдиноподатника, за якою минув строк позовної давності. Нагадаємо: згідно зі ст. 257 ЦКУ загальний строк позовної давності встановлено тривалістю у 3 роки (детальніше про це див. у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 15, с. 33).

При цьому встановлена п. 292.3 ПКУ вимога (про включення до складу «єдиноподатного» доходу) стосується виключно кредиторської заборгованості, що списується у зв’язку із закінченням строку позовної давності (тобто яка списується за цією ознакою).

Якщо кредиторська заборгованість списується за домовленістю сторін до закінчення строку позовної давності, то в цій графі їй не місце. Таку заборгованість потрібно відобразити у графі 5 Книги обліку як доходи від безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Кредиторську заборгованість зі строком позовної давності, що минув, до складу доходів включають тільки ті підприємці-єдиноподатники групи 3, які є платниками ПДВ і сплачують єдиний податок за ставкою 3 %.

Дохід показують на дату списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

На наш погляд, не слід відображати у графі 6 розділу І КОДВ кредиторку, що списується після закінчення строку позовної давності, за авансами отриманими та поворотною фінансовою допомогою, не поверненою протягом 12 місяців з дати її отримання. Адже ці суми вже були раніше включені до доходів.

Що стосується ФОП-єдиноподатників груп 1 і 2, а також групи 3, які не зареєстровані платниками ПДВ, то вони із суми простроченої кредиторської заборгованості єдиний податок не сплачують. Тому, власне, в КОД цієї графи й немає.

Детальніше про включення до доходу ФОП-єдиноподатника кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув, див. у журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 29, с. 33.

6

КОД

всього, грн, коп. (гр. 4 + гр. 5)

7

КОДВ

всього, грн, коп. (гр. 4 + гр. 5 + гр. 6)

Тут відображають загальну суму оподатковуваного за основною ставкою доходу, який отримано єдиноподатником. Значення цієї графи є сумою значень граф 4 і 5 КОД / значень граф 4, 5 і 6 розділу І КОДВ.

Показник цієї графи слугує підставою для заповнення єдиноподатником:

— групи 1 — рядка 01 розділу II декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця;

— групи 2 — рядка 03 розділу III декларації;

— групи 3 — рядка 05 (06) розділу IV декларації.

Більше про заповнення декларації ФОП-єдиноподатників ви можете дізнатися в підрозділі 4.2 на с. 73.

На наш погляд, значення цієї графи може бути від’ємним. Проте податківці дотримуються іншої думки (див. категорію 107.07 БЗ). Із їхньої точки зору, відомості у графі 6 КОД не можуть зазначатися з від’ємним значенням. Вважаємо, така думка поширюється і на графу 7 розділу І КОДВ.

7 — 8

КОД

Дохід, що оподатковується за ставкою 15 %

8 — 9

КОДВ

7

КОД

вид доходу

8

КОДВ

У цій графі наводять вид доходу, отриманого з порушенням правил роботи на спрощеній системі оподаткування та оподатковуваного за ставкою 15 %. Згідно з приміткою до цієї графи для зазначення виду доходу використовують цифру від 1 до 5, що відповідає виду доходу, наведеного в пп. 1 — 5 п. 293.4 ПКУ. Так, у цій графі потрібно вказати цифру:

«1» — для суми перевищення граничної річної суми доходу відповідної «єдиноподатної» групи, визначеної пп. 1 — 3 п. 291.4 ПКУ. Нагадаємо: «дохідна» межа для групи 1 становить 300 тис. грн., для групи 2 — 1,5 млн грн., для групи 3 — 5 млн грн.;

«2» — для доходу, отриманого від здійснення діяльності, не зазначеної в реєстрі платників єдиного податку групи 1 або 2. Такий вид доходу не вказують єдиноподатники групи 3 (як зі сплатою, так і без сплати ПДВ), тому у графі 8 розділу І КОДВ він апріорі не може бути наведений;

«3» — для доходу, отриманого при використанні негрошових форм розрахунків;

«4» — для доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, що не дозволяють застосовувати спрощену систему оподаткування (перелічених у п. 291.5 ПКУ);

«5» — для доходу, отриманого єдиноподатниками групи 1 або 2 від здійснення діяльності, не передбаченої в пп. 1 і 2 п. 291.4 ПКУ відповідно. Цей вид доходу не вказують єдиноподатники, які заповнюють КОДВ.

Як ми зазначили раніше, вказані доходи обкладають єдиним податком за ставкою 15 %. Крім того, єдиноподатники, які отримали такий дохід, зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування ( п.п. 298.2.3 ПКУ). Виняток становлять єдиноподатники груп 1 і 2, які при перевищенні допустимого розміру доходу можуть перейти до «старшої» групи.

Зверніть увагу: усе зазначене стосується тільки тих випадків, коли такий дохід був отриманий за договором, в якому єдиноподатник виступав підприємцем, а не як громадянин-фізособа. Якщо фізособа отримала заборонений для єдиноподатників дохід як громадянин (з якого було утримано ПДФО), а не як ФОП, то податківці не повинні позбавляти її права працювати на спрощеній системі.

8

КОД

сума, грн, коп.

9

КОДВ

У графі 8 КОД і в графі 9 розділу І КОДВ зазначають суму доходу, вид якого було записано у графі 7 КОД і в графі 8 розділу І КОДВ відповідно.

Зверніть увагу: єдиноподатники групи 3 — платники ПДВ відображають тут дохід без ПДВ.

Показник цієї графи слугує підставою для заповнення:

— рядка 02 розділу II декларації єдиноподатниками групи 1;

— рядка 04 розділу III декларації єдиноподатниками групи 2;

— рядка 07 розділу IV декларації єдиноподатниками групи 3.

Далі розглянемо, як заповнити розділ II «Витрати» КОДВ.

У цьому розділі єдиноподатники групи 3 на ставці 3 % відображають суми здійснених витрат, зокрема на оплату товарів (робіт, послуг), виплату заробітної плати, сплату ЄСВ тощо.

Для того щоб записати до КОДВ суму витрат, єдиноподатник не зобов’язаний чекати отримання доходу, пов’язаного з такими витратами. Сума витрат відображається у Книзі в день сплати грошових коштів незалежно від того, отримано вже дохід, пов’язаний з цими витратами, чи ще ні.

Витрати у Книзі показують за датою списання коштів з поточного рахунка або за датою оплати готівкою.

На те, що витрати відображаються на дату фактичної сплати грошових коштів на підставі документа про оплату, звертають увагу і фіскали в консультації, розміщеній у категорії 107.07 БЗ.

Витрати підприємець-єдиноподатник має право записувати до Книги загальним підсумком за день, без розшифровки в ній, кому і за що перераховано оплату (п. 5 Порядку ведення КОДВ).

Про те, як заповнити розділ II КОДВ, див. у табл. 3.8.

Таблиця 3.8. Порядок заповнення граф розділу II «Витрати» КОДВ

Номер графи

Назва графи / Пояснення до заповнення

1

Дата запису

У цій графі зазначають дату запису. Тут проставляють дати усіх робочих днів підприємця, протягом яких було здійснено витрати. Вихідні дні, а також дні, коли у підприємця не було витрат, у графі 1 не наводять.

2 — 3

Витрати, пов’язані з придбанням товарів (робіт, послуг)

2

вид витрат

До цієї графи записують види витрат на придбання товарів (робіт, послуг), наприклад:

— вартість сплачених постачальнику (підряднику) товарів (робіт, послуг) згідно із договором;

— суми ввізного мита;

— суми непрямих податків, сплачені у зв’язку з купівлею товарів (робіт, послуг), які не відшкодовуються підприємцю;

— транспортно-заготівельні витрати;

— інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням товарів (робіт, послуг) і доведенням їх до стану, придатного для використання в запланованих цілях.

3

сума без податку на додану вартість, грн, коп.

У цій графі зазначають підсумкову суму коштів, витрачену підприємцем протягом дня у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) за кожним видом витрат. При цьому, щоб здійснити запис про витрати, підприємцю не потрібно чекати моменту отримання доходу від продажу куплених товарів — достатньо одного тільки факту сплати грошових коштів. Інакше кажучи, записи до цієї графи повинні потрапляти за касовим методом: сплатив гроші — записав до графи 3 загальним підсумком за день. Вартість придбаних товарів (робіт, послуг) записують без ПДВ.

Витрати, які єдиноподатники відображають у цій графі, мають бути підтверджені первинними документами. Цю вимогу містить п. 44.1 ПКУ. Якщо документів, що підтверджують витрати у платника єдиного податку, не буде, податківці можуть застосувати до нього штраф у розмірі 510 грн. (при повторному порушенні особою, яка протягом року вже була оштрафована за це порушення, — 1020 грн.) на підставі ст. 121 ПКУ (див. роз’яснення з категорії 107.11 БЗ).

Крім того, наявність первинних документів убереже вас від можливих претензій податківців з приводу того, що бездокументні товари (роботи, послуги) могли бути отримані безоплатно або придбані у громадян без утримання з них ПДФО і ВЗ та відображення відповідних сум у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ. Адже якщо виявиться, що не підтверджені документально товари (роботи, послуги) були придбані у громадян без відповідного оподаткування, до підприємця застосують ще і штраф як до податкового агента на підставі п. 127.1 ПКУ. Також на суму податкового боргу буде нараховано пеню відповідно до ст. 129 ПКУ. Тому, щоб уникнути проблем з контролюючими органами, документи, що підтверджують витрати, краще все ж таки мати.

4

Витрати на оплату праці найманих працівників, грн, коп.

Якщо у підприємця є наймані працівники, то до цієї графи він записує суму нарахованої їм зарплати (без вирахування ПДФО і ВЗ, тобто «грязну» суму). Запис здійснюється в день виплати зарплати.

5

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, грн, коп.

У цій графі, на наш погляд, слід відображати суму ЄСВ, нарахованого на зарплату працівників. Утім, назва самої графи 5 не виключає можливості вписувати сюди й суми ЄСВ, сплачені підприємцем за себе. Запис у графі 5 здійснюють у день перерахування (сплати) ЄСВ на рахунки органу ДФСУ.

6

Інші витрати, грн, коп.

Тут зазначають суму інших витрат, пов’язаних з підприємницькою діяльністю єдиноподатника (наприклад, на рекламу, оренду, оплату вартості електроенергії, тепла, води, телефонного зв’язку, на передплату спеціалізованих періодичних видань, на сплату податків тощо).

7

Всього, грн, коп. (гр. 3 + гр. 4 + гр. 5 + гр. 6)

У цій графі підраховують загальну суму витрат за день. Значення цієї графи є сумою значень граф 3, 4, 5 і 6 розділу II КОДВ.

Тепер ви знаєте, як вести облік в КОД і КОДВ, форми яких затверджено наказом № 579. Проте згідно з п. 5 зазначеного документа єдиноподатники можуть продовжувати застосовувати книги, зареєстровані до набуття чинності цим наказом (тобто до 28.07.2015 р.), до їх закінчення. Таким чином, ви можете продовжувати вести Книгу обліку за формою, затвердженою наказом № 1637.

При цьому виникає запитання: як показувати в цій Книзі суми доходів і витрат — з копійками чи в цілих гривнях? На думку фіскалів (див. роз’яснення в категорії 107.07 БЗ), заповнювати Книгу старої форми треба відповідно до вимог порядку її ведення, затвердженого наказом № 1637. Тобто суми доходів і витрат у такій Книзі (аж до її закінчення) податківці пропонують показувати у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Проте, на наш погляд, такий підхід є помилковим. Пояснимо.

По-перше, про те, в яких одиницях заповнювати книги за старими формами, відповідні порядки, затверджені наказом № 1637, замовчували. Те, що доходи (витрати) у книгах слід було зазначати в цілих гривнях, можна було здогадатися тільки з назв граф КОД і КОДВ, де копійки не згадувалися.

По-друге, на сьогодні декларацію з єдиного податку складають у гривнях з копійками. А отже, щоб уникнути викривлення об’єкта оподаткування, доходи (витрати) в КОД і КОДВ мають бути показані також у гривнях з копійками. Інакше коректно заповнити декларацію не вийде.

Таким чином, на нашу думку, зараз книги обліку слід заповнювати у гривнях з копійками незалежно від того, яку форму ви застосовуєте.

3.4. Наслідки порушення правил роботи на єдиному податку

Як ви могли побачити в попередніх матеріалах спецвипуску, щоб стати платником єдиного податку груп 1 — 3 і працювати на спрощеній системі оподаткування, потрібно обійти чимало обмежувальних бар’єрів і дотримуватися численних обов’язкових правил. А що буде, якщо правила роботи на єдиному податку порушити? Про наслідки таких порушень ми розповімо у цьому підрозділі спецвипуску.

Порушення порядку подання звітності, нарахування або сплати єдиного податку. За зазначені порушення єдиноподатники несуть таку відповідальність, передбачену ПКУ (див. табл. 3.9):

Таблиця 3.9. Відповідальність єдиноподатників

Порушення

Норма ПКУ

Відповідальність

За неподання звітності

Неподання або несвоєчасне подання декларації єдиноподатником

П. 120.1

Штраф у розмірі 170 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання

Неподання або несвоєчасне подання декларації при повторному порушенні платником, до якого протягом року вже було застосовано штраф за таке порушення

Штраф у розмірі 1020 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання

За неправильне заповнення звітності

(помилка не вплинула на розмір податкового зобов’язання)

Помилки в обов’язкових реквізитах декларації єдиноподатника

П. 48.7

Декларацію визнають недійсною. Вважатиметься, що декларація не подана — відповідальність настане, як за неподання декларації (див. вище)

Інші помилки в декларації, що не вплинули на суму податкового зобов’язання

Відповідальність не передбачено

За несплату єдиного податку

для єдиноподатників груп 1 і 2

Несплата (неперерахування) фізичними особами — платниками єдиного податку груп 1 і 2 ( пп. 1 і 2 п. 291.4 ПКУ) авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ

П. 122.1

Штраф у розмірі 50 % ставки єдиного податку*, обраної єдиноподатником відповідно до ПКУ

* Зверніть увагу: розмір штрафу не залежить від суми несплаченого авансового внеску з єдиного податку. Як у ситуації, коли платник податків зовсім не сплатив єдиний податок, так і в ситуації, коли сума недоплати склала усього 1 грн., розмір штрафу буде однаковий — 50 % ставки єдиного податку.

для єдиноподатників групи 3

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного податку, заявленого в декларації, при затримці сплати:

до 30 календарних днів (включно), що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання

П. 126.1

Штраф у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу

більше 30 календарних днів, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання

Штраф у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу

Пеня за несвоєчасне перерахування податкових зобов’язань

П.п. 129.1.1, п. 129.4

Пеня, що нараховується на суму податкового боргу з урахуванням штрафів (за їх наявності) за кожен календарний день прострочення* з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення податкового боргу або на день його погашення (залежно від того, яка зі ставок більше)

* Нарахування пені починається:

а) при самостійному визначенні суми грошового зобов’язання — після закінчення 90 днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати єдиного податку, визначеного ПКУ;

б) при нарахуванні суми грошового зобов’язання органом ДФСУ — з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно з ПКУ.

За заниження податкових зобов’язань з єдиного податку в декларації,

якщо донарахування здійснює орган ДФСУ

Заниження суми податкових зобов’язань, виявлене органом ДФСУ

П. 123.1

Штраф у розмірі 25 % суми донарахованого податкового зобов’язання

Повторне протягом 1095 днів визначення органом ДФСУ суми податкового зобов’язання з єдиного податку

Штраф у розмірі 50 % суми донарахованого податкового зобов’язання

Пеня за заниження податкових зобов’язань

П.п. 129.1.2, п. 129.4

Пеня, що нараховується з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день заниження, за весь період заниження

Самостійне виправлення помилок

Заниження податкового зобов’язання з єдиного податку єдиноподатниками:

— груп 1 і 2 (коли в результаті виправлення нараховується єдиний податок за ставкою 15 %);

— групи 3

П. 50.1*

Штраф 5 % від суми недоплати — якщо помилка виправляється в поточній декларації за будь-який наступний звітний період.

Штраф 3 % від суми недоплати — якщо помилка виправляється в уточнюючій декларації**

П.п. 129.1.2, п. 129.4

Пеня з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день заниження зобов’язань, за весь період заниження***

* Перелічені в п. 50.1 ПКУ штрафні санкції платники податків розраховують самостійно. Ці штрафи не застосовують, якщо після подання декларації за звітний період єдиноподатник подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за цей самий звітний період.

** Штраф у розмірі 3 % разом із сумою недоплати необхідно перерахувати до подання уточнюючого розрахунку.

*** Якщо зміни до податкової звітності внесено протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, пеня не нараховується ( п. 129.9 ПКУ). Якщо виправлення внесено пізніше, пеня починає нараховуватися з 91-го дня. Це підтверджують і податківці в консультації з категорії 138.02 БЗ.

Порушення правил роботи на єдиному податку. Щодо платників єдиного податку груп 1 — 3 встановлено досить багато обмежень, переступивши які, суб’єкту господарювання майже напевно доведеться (1) залишити спрощену систему оподаткування (у деяких випадках допускається перехід у «старшу» групу), а також (2) сплатити підвищену ставку єдиного податку.

Про наслідки, що чекають на єдиноподатників залежно від виду порушення, ви можете дізнатися з табл. 3.10.

Таблиця 3.10. Наслідки порушення правил роботи на єдиному податку

№ з/п

«Злочин»

«Покарання»

1

Перевищення протягом календарного року граничних розмірів доходу

1. Перехід у «старшу» групу (можливий для груп 1 і 2 за бажанням і з урахуванням умов, що висуваються п. 291.4 ПКУ) або на загальну систему оподаткування ( пп. 1 — 3 п. 293.8 ПКУ).

2. Із суми перевищення граничного розміру доходу доведеться сплатити єдиний податок за підвищеною ставкою ( п.п. 1 п. 293.4 і п.п. 1 п. 293.5 ПКУ)

2

Проведення негрошових розрахунків

1. Перехід на загальну систему ( пп. 4, 5 і 9 п.п. 298.2.3 ПКУ).

2. Із суми доходу, отриманого з порушенням, доведеться сплатити єдиний податок за підвищеною ставкою ( пп. 3 — 5 п. 293.4, пп. 2 і 3 п. 293.5 ПКУ)

3

Здійснення видів діяльності, заборонених на єдиному податку (спеціальні обмеження, установлені пп. 1 і 2 п. 291.4 ПКУ для єдиноподатників груп 1 і 2, і загальні обмеження, що визначені п. 291.5 ПКУ та поширюються на всіх платників єдиного податку незалежно від групи)

4

Здійснення діяльності, не зазначеної в реєстрі платників єдиного податку

1. Перехід на загальну систему оподаткування ( п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ).

2. Єдиноподатникам груп 1 і 2 із суми доходу, отриманого з порушенням, доведеться сплатити єдиний податок за підвищеною ставкою ( п.п. 2 п. 293.4 ПКУ)

5

Невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання*

Перехід на загальну систему оподаткування у строки, визначені в пп. 5, 6 і 8 п.п. 298.2.3 ПКУ

6

Перевищення допустимої кількості працівників, установленої п. 291.4 ПКУ

7

Наявність податкового боргу на кожне 1-ше число місяця протягом двох послідовних кварталів**

Перехід на загальну систему оподаткування у строки, визначені в пп. 5, 6 і 8 п.п. 298.2.3 ПКУ

* Як зазначено в консультації фіскалів (див. підкатегорію 108.01.07 БЗ), підприємства-єдиноподатники, в яких стався перерозподіл часток статутного капіталу таким чином, що 25 або більше відсотків статутного капіталу стали належати юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, в якому відбулися такі зміни.

** Майте на увазі: податковим боргом вважається борг не тільки з єдиного податку, а й з інших податків та зборів, який платник мав можливість сплатити протягом двох кварталів.

Отже, тепер ви знаєте, які наслідки чекають порушника правил роботи на спрощеній системі оподаткування. Вони не дуже приємні, тому, безумовно, таких ситуацій краще уникати. Але якщо це все ж сталося, які дії повинен здійснити єдиноподатник? Про це вам розповість табл. 3.11.

Таблиця 3.11. Дії спрощенця при порушенні «єдиноподатних» правил

Порушення роботи на єдиному податку

Платники єдиного податку

група 1

група 2

група 3

Перевищення гранично допустимого доходу

Єдиноподатникам потрібно:

1) прийняти одне з двох рішень ( пп. 1 і 2 п. 293.8 ПКУ):

— з календарного кварталу, що настає за кварталом перевищення, перейти у «старшу» групу (2 або 3), подавши заяву про зміну групи не пізніше 20-го числа місяця, що настає за кварталом перевищення,

або

— перейти на загальну систему оподаткування з 1-го числа місяця, що настає за кварталом перевищення ( п.п. 1 п.п. 298.2.3 ПКУ);

2) подати декларацію єдиноподатника у строки, установлені для квартального звітного періоду ( п.п. 296.5.1 ПКУ). Річну декларацію при цьому подавати не потрібно;

3) оподаткувати суму перевищення за ставкою 15 % ( п.п. 1 п. 293.4, пп. 1 і 2 п. 293.8);

4) сплатити єдиний податок із суми перевищення протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації за квартал ( п. 295.7 ПКУ);

5) сплатити суму авансового внеску з єдиного податку за кожен місяць кварталу перевищення в загальному порядку (не пізніше 20-го числа поточного місяця)

Єдиноподатникам потрібно:

1) перейти на загальну систему оподаткування з 1-го числа місяця, що настає за кварталом перевищення ( п.п. 3 п. 293.8, п.п. 3 п.п. 298.2.3 ПКУ);

2) тим, хто працював на ставці 5 %, — за необхідності* зареєструватися платниками ПДВ;

3) тим, хто працював на ставці 3 % та застосовував квартальний звітний період з ПДВ, — перейти на місячний період ( п. 202.2 ПКУ);

4) суму доходу в допустимих межах оподаткувати за основною ставкою (3 або 5 %);

5) суму перевищення доходу оподаткувати за ставкою ( п.п. 1 п. 293.4, п.п. 1 п. 293.5, п.п. 3 п. 293.8 ПКУ):

15 % — для ФОП;

6 % — для юросіб-«ПДВшників»;

10 % — для юросіб-«безПДВшників»;

6) суму податку, нарахованого за зазначеними вище ставками, сплатити протягом 10 календарних днів після закінчення граничних строків подання декларації за квартал ( п. 295.7 ПКУ)

Негрошові розрахунки

Єдиноподатникам потрібно:

1) сплатити суму авансового внеску з єдиного податку в місяці порушення і далі протягом звітного періоду в загальному порядку (не пізніше 20-го числа поточного місяця);

2) перейти на загальну систему з 1-го числа місяця, що настає за звітним періодом, у якому допущено порушення ( пп. 4, 5 і 7 п.п. 298.2.3 ПКУ);

3) подати декларацію за звітний період, в якому сталося порушення;

4) оподаткувати суму доходу, отриману з порушеннями, за ставкою 15 % ( пп. 2 — 4 п. 293.4 ПКУ);

5) сплатити єдиний податок із «забороненого» доходу протягом 10 днів після закінчення граничних строків подання декларації за звітний період

Єдиноподатникам потрібно:

1) перейти на загальну систему з 1-го числа місяця, що настає за кварталом порушення ( пп. 4, 5 і 7 п.п. 298.2.3 ПКУ);

2) суму доходу, отриманого без порушень, оподаткувати за основною ставкою (3 або 5 %);

3) суму доходу, отриманого з порушеннями**, оподаткувати за ставкою ( пп. 3 і 4 п. 293.4, пп. 2 і 3 п. 293.5 ПКУ):

15 % — для ФОП;

6 % — для юросіб-«ПДВшників»;

10 % — для юросіб-«безПДВшників»;

4) сплатити суму єдиного податку протягом 10 календарних днів після закінчення граничних строків подання декларації за квартал;

5) тим, хто працював на ставці 5 %, — за необхідності* зареєструватися платниками ПДВ;

6) тим, хто працював на ставці 3 % та застосовував квартальний звітний період з ПДВ, — перейти на місячний період ( п. 202.2 ПКУ)

Здійснення видів діяльності, заборонених на єдиному податку

Здійснення діяльності, не зазначеної в реєстрі платників єдиного податку

Здійснення діяльності, забороненої для роботи у групах 1 і 2

Єдиноподатникам потрібно:

1) сплатити суму авансового внеску з єдиного податку за кожен місяць кварталу, в якому сталося зазначене порушення, в загальному порядку (не пізніше 20-го числа поточного місяця);

2) перейти на загальну систему з 1-го числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, в якому здійснювалася така діяльність ( п.п. 9 п.п. 298.2.3 ПКУ);

3) подати декларацію за квартал, в якому сталося порушення (див. консультацію в категорії 107.08 БЗ). Річну декларацію при цьому подавати не потрібно;

4) оподаткувати суму доходу, отриману з порушеннями, за ставкою 15 % ( п.п. 5 п. 293.4 ПКУ);

5) сплатити єдиний податок із «забороненого» доходу протягом 10 днів після закінчення граничних строків подання декларації за квартал

Перевищення максимальної чисельності працівників

Єдиноподатникам потрібно:

1) сплатити суму авансового внеску з єдиного податку в місяці порушення і далі протягом звітного періоду в загальному порядку (не пізніше 20-го числа поточного місяця);

2) перейти на загальну систему оподаткування з 1-го числа місяця, що настає за звітним періодом, в якому було допущено порушення ( п.п. 6 п.п. 298.2.3 ПКУ);

3) подати декларацію за звітний період, в якому сталося порушення

Податковий борг протягом двох податкових кварталів

Єдиноподатникам потрібно:

1) сплатити суму авансового внеску з єдиного податку у другому кварталі існування боргу в загальному порядку;

2) перейти на загальну систему в останній день другого з двох послідовних кварталів існування податкового боргу ( п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ);

3) подати декларацію у строки, установлені для квартального звітного періоду. Річну декларацію при цьому подавати не потрібно

Єдиноподатникам потрібно:

1) перейти на загальну систему в останній день другого з двох послідовних кварталів існування податкового боргу ( п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ);

2) тим, хто працював на ставці 5 % (без ПДВ), — за необхідності* зареєструватися платниками ПДВ;

3) тим, хто працював на ставці 3 % (з ПДВ) та застосовував квартальний звітний період з ПДВ, — перейти на місячний період ( п. 202.2 ПКУ)

Зміни статусу засновників (учасників), що не дозволяють залишатися спрощенцем

Підприємствам-єдиноподатникам необхідно:

1) перейти на загальну систему з 1-го числа місяця, що настає за кварталом, в якому сталися зміни ( п.п. 5 п.п. 298.2.3 ПКУ);

2) тим, хто працював на ставці 5 % (без ПДВ), — за необхідності* зареєструватися платниками ПДВ;

3) тим, хто працював на ставці 3 % (з ПДВ) та застосовував квартальний звітний період з ПДВ, — перейти на місячний період ( п. 202.2 ПКУ)

* Реєстрація платником ПДВ здійснюється:

— в обов’язковому порядку в разі перевищення єдиноподатником обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців суми в 1 млн грн. ( п. 181.1 ПКУ) або

— за добровільним рішенням ( п. 182.1 ПКУ).

Заяву на реєстрацію платником ПДВ потрібно подати ( п. 183.4 ПКУ):

при обов’язковій реєстрації — не пізніше 10-го числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему;

при добровільній реєстрації — не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ і матимуть право на податковий кредит та виписку податкових накладних.

** Дохід від здійснення діяльності, не зазначеної в реєстрі платників єдиного податку, в єдиноподатників групи 3 оподатковується за основною ставкою (3 або 5 %).

Зверніть увагу! У п.п. 298.2.3 ПКУ щодо багатьох порушень законодавець оперує терміном «звітний період». У випадку з єдиноподатниками груп 1 і 2 це має особливе значення. Річ у тім, що згідно з п. 294.1 ПКУ для таких платників звітним періодом є календарний рік. Крім того, у п.п. 296.5.1 ПКУ зазначено, що єдиноподатники груп 1 і 2 подають квартальну декларацію тільки при перевищенні граничного доходу та/або при самостійному переході до іншої групи. Про інші випадки тут не йдеться.

Це дозволяє припустити, що при порушенні умов перебування на спрощеній системі оподаткування (крім перевищення граничного доходу, здійснення заборонених для груп 1 і 2 видів діяльності та наявності податкового боргу) спрощенці груп 1 і 2 можуть продовжувати сплачувати єдиний податок аж до кінця календарного року.

Проте раніше в категорії 107.01 БЗ було розміщено консультацію, в якій податківці наполягали на тому, що єдиноподатник групи 1, який прийняв найманого працівника, зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування з 1-го числа місяця, що настає за звітним кварталом. Зараз у категорії 107.10 БЗ розміщене інше (більш загальне) роз’яснення, з якого складно зробити якийсь однозначний висновок.

З одного боку, фіскали підтверджують, що при переході на загальну систему у зв’язку з порушенням умов роботи на єдиному податку потрібно керуватися строками, визначеними п.п. 298.2.3 ПКУ. А як ви вже знаєте, у цьому підпункті не в усіх випадках згадується квартальний період. При цьому спрощенцю-порушнику контролери пропонують подати заяву про перехід на загальну систему оподаткування не пізніше 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).

З іншого боку, податківці нагадують: якщо порушення умов перебування на спрощеній системі виявить орган ДФСУ, то анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється з 1-го числа місяця, що настає за кварталом порушення.

У зв’язку з цим обережні єдиноподатники напевно вважатимуть за краще самостійно перейти на загальну систему оподаткування з наступного за порушенням кварталу (незалежно від виду порушення).

А якщо проігнорувати вимогу п.п. 298.2.3 ПКУ? Тоді реєстрація єдиноподатника буде анульована за рішенням органу ДФСУ після проведення перевірки такого платника. Як це відбувається, розповімо далі.

Порушення роботи на єдиному податку виявили податківці. Якщо перелічені в табл. 3.11 (див. с. 64) порушення контролюючий орган виявить у платника єдиного податку під час проведення перевірки, то за власним рішенням на підставі акта перевірки він анулює реєстрацію платника єдиного податку ( п. 299.11 ПКУ).

Як ми вже зазначили,

реєстрація анулюється з 1-го числа місяця, що настає за кварталом, в якому допущено порушення

Тобто якщо перевіряючі виявлять «давні» порушення критеріїв перебування на спрощеній системі (допущені в минулих періодах), то вони анулюють реєстрацію платника єдиного податку заднім числом.

Чим це може загрожувати єдиноподатнику?

По-перше, податківці донарахують:

— відповідні податкові зобов’язання (оскільки з моменту анулювання реєстрації платника єдиного податку суб’єкт господарювання вважатиметься загальносистемником);

— штрафи;

— пеню.

По-друге, на відміну від єдиноподатників, загальносистемники зобов’язані:

— вести складніший облік доходів і витрат;

— застосовувати РРО;

— сплачувати деякі додаткові податки (збори).

З того моменту, коли суб’єкт господарювання вважається таким, що перебуває на загальній системі, на нього покладаються всі ці обов’язки. Тому перевіряючі, швидше за все, візьмуть і цей факт до уваги.

Тоді суб’єкту господарювання може загрожувати:

5-кратний штраф за неоприбуткування готівки ( п. 1.2 Положення № 637, ст. 1 Указу № 436/95);

— штраф за непроведення розрахункових операцій через РРО і за нероздрукування відповідних розрахункових документів. Якщо порушення допущене вперше, штраф становить 1 грн., а за кожне наступне порушення — 100 % вартості товарів (послуг), проданих з порушенням ( ст. 17 Закону про РРО).

По-третє, підприємець, який порушив умови перебування на «спрощенці», але, як і раніше, вважає себе єдиноподатником, продовжує вести Книгу обліку доходів (Книгу обліку доходів і витрат), призначену для єдиноподатників. Сумніваємося, що податківці вважатимуть записи про доходи та витрати в цих книгах припустимими для загальносистемників.

При цьому ФОП може загрожувати штраф за неправильне ведення обліку доходів і витрат (куди цілком вписується не та форма книги) від 51 до 136 грн. ( ст. 1641 КУпАП).

Перебування на загальній системі оподаткування також зумовлює обов’язок ПДВ-реєстрації за наявності підстав для цього.

У цій ситуації тішить одне: якщо податківці прийдуть на перевірку до кінця кварталу, в якому сталося порушення порядку перебування на спрощеній системі, єдиноподатнику наведені вище санкції не загрожують.

Назад повернутися на «спрощенку» після проведеного податківцями «рейду» і зняття з реєстрації платником єдиного податку суб’єкт господарювання зможе після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення про анулювання такої реєстрації ( п. 299.11 ПКУ).

висновки

  • Для єдиноподатників груп 1 і 2 встановлюються фіксовані ставки єдиного податку залежно від виду їх господарської діяльності, а для єдиноподатників групи 3 — відсоткові ставки до їх доходу.

  • Платники єдиного податку груп 1 і 2 сплачують щомісячні авансові платежі із цього податку не пізніше 20-го числа (включно) поточного місяця.

  • До доходів єдиноподатника включають доходи, отримані протягом звітного періоду як у грошовій формі, так і в матеріальній або нематеріальній формі (у випадках, передбачених п. 292.3 ПКУ).

  • ФОП-єдиноподатники ведуть облік своєї діяльності у спеціальних книгах обліку (у паперовому або електронному вигляді), зареєстрованих в органах ДФСУ за основним місцем їх обліку.

  • Недотримання обмежень, передбачених для роботи на єдиному податку, загрожує переходом на загальну систему оподаткування (у деяких випадках допускається перехід у «старшу» групу), а також у більшості випадків — сплатою підвищеної ставки єдиного податку.

єдиний податок додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті