Якщо виправлення заниженого податкового зобов’язання минулих періодів відбувається шляхом подання УР, платник повинен (!) суму недоплати і 3 % штраф сплатити до надання такого уточнюючого розрахунку ( п. 50.1 ПКУ).
Тобто граничним строком для сплати донарахованого в УР податкового зобов’язання і 3 % штрафу є дата відправлення УР податківцям
Тим паче, що саме на дату подання донараховані в УР податкові зобов’язання засвітяться і в інтегрованій картці платника.
Відобразивши в УР донараховані податкові зобов’язання (позитивне значення графи 6 за ряд. 18.1) і суму 3 % штрафу (у ряд. 18.3), ви фактично погоджували своє грошове зобов’язання. І в разі його несплати (!) до подання УР таке грошове зобов’язання (уключаючи штраф) перетворюється на податковий борг.
Як пояснюють податківці, у разі непогашення платником у встановлені строки самостійно певного грошового зобов’язання, платникові (точніше, посадовим особам такого платника) загрожує штраф за ст. 1632 КУпАП (див. підкатегорію 138.01 БЗ). Причому ця адмінвідповідальність загрожує не тільки в разі звичайного прострочення, а й у разі перерахування погоджених сум не на той код бюджетної класифікації.
Нагадаємо: накладається адмінштраф за ст. 1632 КУпАП за ненадання або невчасне надання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Він може бути накладений у розмірі від 5 до 10 ннмдг (від 85 грн. до 170 грн.), а посадовій особі, яка повторно попалася протягом року на цьому самому порушенні, світить уже від 10 до 15 ннмдг (від 170 грн. до 255 грн.).
На думку податківців, несвоєчасне надання платіжних доручень на внесення платежів до бюджету є разовим правопорушенням. Днем вчинення правопорушення в такому разі є день, що настає за останнім днем граничного строку надання платіжки (див. лист ДФСУ від 11.09.2015 р. № 33814/7/99-99-17-03-01-17, підкатегорію 138.03 БЗ). Отже, згідно з ч. 1 ст. 38 і ст. 221 КУпАП стягнення за таке правопорушення може бути накладене у строк не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Протокол у такому разі складають як на керівника підприємства, так і на головного бухгалтера. Причому якщо штатним розписом не передбачено посаду головбуха, то протокол складуть на особу, на яке покладено ведення бухобліку (див. підкатегорію 138.03 БЗ).
А детальніше про те, що загрожує самому платнику податку в такій ситуації, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 17, с. 30.
