Теми статей
Обрати теми

Контроль за дотриманням касової дисципліни

редактор Вороная Наталія, податкові експерти Чернишова Наталія, Нестеренко Максим
Після того, як ми детально описали правила поводження з готівкою, перейдемо до питань контролю за дотриманням цих правил. Про те, хто та яким чином здійснює цей контроль, а також як оформляються результати контролю, ми з вами поговоримо в цьому розділі.

Перш за все зазначимо, що контроль за операціями з готівкою можна поділити на внутрішній та зовнішній.

Внутрішній контроль здійснюють самі суб’єкти господарювання шляхом регулярного проведення інвентаризацій каси. Крім того, під час документальних ревізій обов’язково проводять інвентаризацію кас і перевіряють дотримання порядку ведення касових операцій:

— організації вищого рівня (у разі їх наявності) на всіх підвідомчих підприємствах;

— аудитори (аудиторські фірми) відповідно до укладених договорів.

У господарських товариствах, якщо це передбачено їх статутом, такі ревізії проводять ревізійні комісії.

Зовнішній контроль за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою здійснюють контролюючі органи. Указом № 436 до них віднесено:

— органи Державної фіскальної служби України;

— органи Державної фінансової інспекції України*;

* Див. лист Держфінінспекції від 04.06.2013 р. № 02-18/624.

— органи Міністерства внутрішніх справ України;

— фінансові органи.

Почнемо з внутрішнього контролю.

10.1. Інвентаризація каси

Періодичність проведення

Як ми зазначили раніше, внутрішній контроль підприємства здійснюють за допомогою інвентаризацій каси.

Об’єкти та періодичність проведення інвентаризації визначає власник (керівник) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим відповідно до законодавства ( ч. 2 ст. 10 Закону про бухоблік).

Перелік підстав для обов’язкової інвентаризації активів (у тому числі готівки в касі) встановлено п. 7 розд. І Положення № 879. Зокрема, в обов’язковому порядку інвентаризацію каси проводять:

— перед складанням річної фінансової звітності (у період 2 місяців до дати балансу);

— при зміні матеріально відповідальної особи (на день приймання-передачі справ);

— якщо встановлені факти крадіжок або зловживань (на день установлення таких фактів);

— за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа, складеного органом, який має право вимагати проведення інвентаризації (у строки, зазначені в цих документах, але не раніше їх отримання);

— у разі техногенних аварій, пожежі або стихійного лиха (на день їх закінчення);

— у разі припинення підприємства;

— при переході на складання звітності за МСФЗ;

— в інших випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, періодичність і строки, в які повинна проводитися інвентаризація каси, установлюються керівником підприємства з урахуванням підстав, передбачених Положенням № 879.

Коли йдеться про готівку в касі, інвентаризацію бажано проводити не тільки за наявності обов’язкових підстав, а набагато частіше.

Як правило, планова інвентаризація каси проводиться не рідше 1 разу на квартал

Поширений спосіб об’єктивного контролю за готівкою в касі — так звані раптові інвентаризації. Їх проводять з періодичністю, установленою спеціальним наказом про касову дисципліну. Особливість цих інвентаризацій полягає в тому, що вони неочікувані для особи, яка перевіряється.

Крім того, в обов’язковому порядку інвентаризація каси здійснюється на підвідомчих підприємствах організацією вищого рівня, а також аудиторами (аудиторськими фірмами) відповідно до укладених договорів при проведенні документальної перевірки ( п. 4.10 Положення № 637).

Зауважте: необхідність в інвентаризації каси може виникнути при податковій перевірці. Так, органи ДФСУ мають право під час перевірки вимагати від вас провести інвентаризацію грошових коштів, у тому числі зняти залишки готівки ( п.п. 20.1.9 ПКУ). Причому якщо ви відмовитеся проводити таку інвентаризацію, фіскали можуть застосувати ст. 94 ПКУ «Адміністративний арешт майна» (див. п.п. 8 п. 3.1 Порядку № 568, консультацію в категорії 136.02 БЗ).

Якщо податківці вимагають такої інвентаризації, вона має бути проведена до закінчення перевірки. Адже результати інвентаризації вплинуть і на результати перевірки. Саме такого висновку податківці дійшли в листі ДПАУ від 26.05.2011 р. № 6322/5/23-4016.

Інвентаризаційна комісія

Будь-яка інвентаризація починається з того, що на підприємстві створюється інвентаризаційна комісія ( п. 1 розд. ІІ Положення № 879). До її складу входять:

— представники апарату управління підприємства;

— представники бухгалтерської служби (ауди­торської фірми, централізованої бухгалтерії, фізособи-підприємця, яка здійснює ведення бух­обліку на підприємстві на договірних засадах);

— досвідчені працівники підприємства, які знають об’єкт інвентаризації та первинний облік.

Очолює таку комісію керівник підприємства або його заступник. Склад інвентаризаційної комісії затверджується наказом керівника. На невеликих підприємствах уся інвентаризаційна робота, у тому числі інвентаризація каси, проводиться саме цією (основною) інвентаризаційною комісією.

А як бути на підприємствах, де великий обсяг робіт і одна комісія фізично не може його виконати? У такому разі створюють робочі інвентаризаційні комісії ( п. 2 розд. ІІ Положення № 879). До їх складу повинні входити представники апарату управління, бухгалтерської служби та досвідчені працівники, які добре знайомі з об’єктом інвентаризації. Також до складу робочих комісій можуть бути включені члени інвентаризаційної комісії ( п.п. 2.2 розд. ІІ Положення № 879).

Голову та склад робочих інвентаризаційних комісій розпорядчим документом затверджує керівник підприємства. При цьому пам’ятайте: заборонено призначати головою робочої комісії для перевірки активів, що перебувають на відповідальному зберіганні в тих самих матеріально відповідальних осіб, одного й того самого працівника два роки підряд ( п.п. 2.4 розд. ІІ Положення № 879).

Інвентаризацію проводять повним складом інвентаризаційної комісії та у присутності матеріально відповідальної особи.

Зверніть увагу:

самі матеріально відповідальні особи до складу інвентаризаційної комісії не включаються, проте мають бути присутніми при проведенні інвентаризації

Якщо член інвентаризаційної комісії відсутній з поважної причини, наприклад у зв’язку з хворобою чи відрядженням, керівник відповідним розпорядженням може здійснити його заміну. На це звертає увагу Мінфін у листі від 15.12.2003 р. № 31-04200-30-23/191.

Нарешті, якщо провести інвентаризацію від вас вимагають податківці, їх посадові особи також можуть (за їх згодою) бути присутніми під час такої інвентаризації ( п. 1 розд. ІІ Положення № 879).

Інвентаризацію каси інвентаризаційна комісія здійснює на підставі наказу керівника підприємства про її проведення.

Проводимо інвентаризацію каси

При інвентаризації комісія має перевірити фактичну наявність грошових коштів, що перебувають у касі, цінних паперів, чекових книжок тощо.

Інвентаризацію краще приурочити до початку або до закінчення робочого дня, коли в касовій книзі касир підбив підсумки за день і вивів залишок готівки на початок наступного дня.

Інвентаризацію готівки проводять у такій послідовності:

1. Перед початком інвентаризації касир дає розписку про те, що всі документи здані до бухгалтерії, всі грошові кошти, що надійшли, повністю оприбутковані, а ті, що вибули, — списані у витрати. Ця розписка наведена на титульному боці Акта про результати інвентаризації наявних коштів ( додаток 7 до Положення № 637).

2. Комісія підраховує фактичну наявність у касі грошових коштів. Причому повинен здійснюватися повний покупюрний перерахунок усієї готівки.

Жодні документи або розписки до залишку готівки не включаються

Заяви касира про наявну в касі готівку та інші цінності, що не належать підприємству, до уваги не беруться.

3. Перевіряють правильність оприбуткування та списання готівкових грошових коштів, а також оформлення касових документів. Тобто слід перевірити оформлення:

— касової книги (типова форма № КО-4);

— прибуткових касових ордерів (типова форма № КО-1), видаткових касових ордерів (типова форма № КО-2) і відомостей на виплату грошей;

— журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (типова форма № КО-3 або № КО-3а);

— реєстрів депонованої заробітної плати;

— книги обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей (типова форма № КО-5).

Якщо касова книга ведеться в електронній формі, слід звертати увагу на те, чи правильно працюють програмні засоби обробки касових документів.

4. Залишок готівки в касі звіряють з даними касової книги.

5. Фактичну наявність грошових коштів зіставляють з даними бухгалтерського обліку.

Якщо підприємство застосовує РРО, сума фактичної готівки звіряється з сумою, зазначеною в денному Х-звіті РРО.

Цінні папери в документарній формі, що зберігаються в касі, інвентаризуємо поштучно. Особливу увагу приділяємо:

— фактичній наявності цінних паперів;

— правильності їх оформлення та реальності вартості, за якою вони відображені в балансі підприємства;

— тому, наскільки повно та своєчасно відображені в бухгалтерському обліку доходи від фінансових інвестицій.

Інвентаризація цінних паперів проводиться за окремими емітентами.

Оформляємо результати інвентаризації

Щоб оформити результати інвентаризації каси, складають Акт про результати інвентаризації наявних коштів. Його форму наведено в додатку 7 до Положення № 637. Для грошових документів і бланків суворої звітності може застосовуватися Акт інвентаризації наявності грошових документів, бланків документів суворої звітності, форму якого затверджено наказом № 572.

При складанні актів інвентаризації дотримуються вимог, установлених п.п. 6.1 розд. ІІІ Положення № 879:

— в Акті зазначають фактичний залишок готівки та залишок грошей за даними бухобліку, після чого визначається результат інвентаризації;

— відомості про готівку в іноземній валюті вносять до Акта таким чином:

1) зазначають назву та суму іноземної валюти;

2) наводять курс НБУ на початок робочого дня інвентаризації;

3) зазначають суму іноземної валюти в перерахунку у гривні;

— до Акта інвентаризації грошових документів, бланків документів суворої звітності вносять дані про їх назву, номер, серію та номінальну вартість.

При інвентаризації цінних паперів, що перебувають у касі, в Акті зазначають назву, серію, номер, номінальну та балансову вартості цінних паперів, а також строки їх погашення ( п.п. 6.4 розд. ІІІ Положення № 879).

Акт складається у двох примірниках та підписується всіма членами інвентаризаційної комісії

Також Акт повинна підписати матеріально відповідальна особа (касир). При цьому один примірник Акта передається до бухгалтерії, а інший залишається в матеріально відповідальної особи.

А що коли інвентаризацію проводять у зв’язку зі зміною матеріально відповідальної особи? Нагадаємо: в такому разі згідно з Положенням № 879 інвентаризація проводиться обов’язково. У цій ситуації Акт складають у трьох примірниках, оскільки примірник Акта повинні отримати як матеріально відповідальна особа, яка передає, так і та, яка приймає цінності.

Отже, ми визначили фактичну наявність у касі підприємства грошових коштів, грошових документів, цінних паперів тощо і звірилися з даними бухгалтерського обліку.

Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вважається надлишком. Якщо готівкових коштів у касі зберігається менше, ніж за даними обліку, наявна нестача. І нестачі, і надлишки відображають в Акті інвентаризації. Крім того, в цьому випадку обов’язково треба описати причини, через які виникли розбіжності між даними бухобліку і фактичною наявністю цінностей в касі.

Суму надлишку готівки зараховують до доходу підприємства (див. п. 4.10 Положення № 637, п.п. 2.5.19 листа ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572) і прибуткують у касі шляхом виписки прибуткового касового ордера.

Сума нестачі, що виникла з вини касира, стягується з нього в повному обсязі

Адже касир є матеріально відповідальною особою і з ним укладається договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Касир підприємства має право добровільно відшкодувати нестачу шляхом унесення грошових коштів до каси або на поточний рахунок підприємства. Якщо працівник добровільно не відшкодовує суму нестачі, то слід керуватися нормами ст. 136 КЗпП. Зазначена стаття передбачає два способи стягнення з працівника завданої підприємству шкоди (залежно від її розміру):

а) якщо сума нестачі менше середнього місячного заробітку касира — відшкодування здійснюється за розпорядженням власника підприємства або уповноваженого ним органу. Сума нестачі в цьому випадку утримується із заробітної плати касира;

б) якщо сума нестачі більше середнього місячного заробітку — відшкодування здійснюється через судовий позов.

Більше про відшкодування матеріальної шкоди працівниками підприємства див. у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 93, с. 115.

10.2. Зовнішній контроль за дотриманням касової дисципліни

Ми вже перелічували органи, які мають право здійснювати контроль за дотриманням касової дисципліни на підприємствах і у ФОП (див. с. 103). Зрозуміло, що найчастіше звичайні суб’єкти господарювання стикаються з органами ДФСУ.

Існує спеціальний порядок, за яким контролюючі органи проводять і оформляють перевірки дотримання касової дисципліни. Його встановлено гл. 7 Положення № 637. Крім того, посадові особи органів ДФСУ керуються Методрекомендаціями № 210 (ср. ). Перелічимо основні правила проведення зовнішніх перевірок.

Що перевіряють фіскали

Періодичність перевірок і строк, протягом якого вони здійснюються, визначають безпосередньо контролюючі органи. При цьому перелік суб’єктів господарювання, які підлягають перевірці за конкретний період, визначається з урахуванням обсягів готівкових операцій у них ( пп. 7.1 і 7.2 Положення № 637).

Перевірка безпосередньо за місцезнаходженням підприємства (підприємця) здійснюється на підставі документів, установлених законодавством України, за певний період — квартал, півріччя, рік тощо.

Основні напрями перевірок:

— правильність ведення підприємством касової книги, інших касових документів та їх оформлення;

— наявність у підприємства журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів і книги обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей, а також правильність їх ведення;

— дотримання порядку оприбутковування готівки в касі підприємств і підприємців;

— дотримання підприємствами встановленого ліміту каси;

— контроль за видачею та використанням значних сум готівки;

— дотримання порядку, в якому готівка видається під звіт, і як вона використовується;

— дотримання обмежень готівкових розрахунків.

При перевірці касової книги встановлюється сам факт її наявності на підприємстві, а також ( п. 7.8 Положення № 637):

— відповідність її оформлення вимогам чинного законодавства;

— правильність ведення касової книги, оформлення в ній касових операцій з приймання та видачі готівкових грошових коштів;

— відповідність зазначених у касовій книзі сум прийнятої та виданої готівки даним прибуткових і видаткових касових ордерів;

— якість і своєчасність записів касира згідно із зазначеними в касовій книзі касовими документами;

— наявність підпису бухгалтера, який перевірив записи в касовій книзі щодо кількості прий­нятих ним касових ордерів;

— правильність підрахунку в касовій книзі фактичних залишків готівки в касі на кінець дня.

Також під час перевірки встановлюють правильність заповнення всіх реквізитів прибуткових і видаткових касових ордерів та відомостей на виплату грошей. Сюди належить наявність дат, номерів, сум, зазначення підстав для виписки, наявність підписів посадових осіб та отримувачів коштів, печатки та штампів, оформлення депонованих сум тощо. За окремими відомостями на виплату грошей може вибірково перераховуватися сума виплаченої готівки ( п. 7.9 Положення № 637).

Припустимо тепер, що під час перевірки виявлено касові ордери або відомості на виплату грошей, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом отримувача. У такому разі сума готівки за цими видатковими документами додається до залишку готівки в касі в день, в якому оформлено зазначені видаткові документи. Якщо при цьому виявиться, що перевищено ліміт залишку готівки в касі, підприємству-порушнику загрожує штраф (див. розділ 11 на с. 110).

Зауважте:

надалі зазначена сума не береться до розрахунку понадлімітних залишків готівки ( п. 7.24 Положення № 637)

Крім того, перевіряючі аналізують:

— чи правильно відображено в касових документах номера кореспондуючих рахунків;

— чи відповідають одна одній кореспонденції рахунків, зазначені в касовій книзі та в касових ордерах;

— наявність необхідних документів, що додаються до касових ордерів та є підставою для видачі готівки (заяви, накладні, рахунки, довідки тощо), і відмітки про їх погашення.

У касових документах, що викликають сумніви стосовно їх достовірності, перевіряється достовірність підписів отримувачів коштів і посадових осіб підприємства ( п. 7.10 Положення № 637).

Перевіряючи, наскільки повно та своєчасно оприбутковувалися готівкові надходження, контролери перш за все аналізують загальний стан касових оборотів. Ідеться про надходження готівки з кас банку до каси підприємства. Банківські виписки та записи в касовій книзі звіряють з даними відповідних прибуткових касових ордерів за сумами отриманих коштів і датами. У разі необхідності можуть також порівнюватися дані корінців грошових чеків з виписками банку ( пп. 7.13 і 7.14 Положення № 637).

А ось якщо готівка надійшла до каси від здійснення господарської діяльності, то повнота і своєчасність її оприбутковування перевіряється інакше. А саме: записи в касовій книзі звіряються за сумами та строками з даними відповідних прибуткових касових ордерів. У разі потреби для перевірки залучають розрахункові документи, квитанції до прибуткових касових ордерів, рахунки-фактури, товарно-транспортні та податкові накладні тощо. Перевіряється також факт реєстрації зазначених ордерів (за сумами і датами) в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів ( п. 7.16 Положення № 637).

Нарешті, для контролю за повним і своєчасним оприбуткуванням готівки конкретним суб’єктом господарювання контролюючі органи можуть застосовувати зустрічні документальні перевірки. Їх здійснюють безпосередньо у покупців (замовників), які сплатили готівкові кошти. Перевіряючі залучають до такої перевірки відповідні первинні документи та звіряють касові документи отримувачів готівки з даними покупців.

Якщо під час перевірки контролюючі органи виявили в касі готівку, не підтверджену прибутковими ордерами,

вона вважається неоприбуткованою в касі і зараховується до доходу підприємства

Перевірка на предмет дотримання ліміту каси ( пп. 7.21 і 7.22 Положення № 637) полягає в такому:

— визначається, чи встановлено на підприємстві ліміт каси і чи правильно він розрахований;

— перевіряється, чи довело підприємство суми ліміту своїм відокремленим підрозділам (за допомогою відповідних наказів, розпоряджень чи інших розпорядчих документів)*;

* Для підприємств, у складі яких є відокремлені підрозділи.

— з’ясовується, як підприємство дотримується встановленого ліміту каси, строків та порядку здачі готівкової виручки.

Механізм для підрахунку понадлімітних сум описано в п. 7.23 Положення № 637 і п. 4.4 Методрекомендацій № 210.

Згідно з нормами зазначених документів щоб визначити понадлімітні залишки готівки, фактичні залишки (за даними касової книги) порівнюють із сумою встановленого ліміту за кожен день. При цьому не має значення, здійснювалися цього дня касові обороти (надходження або видача готівки) чи ні.

Якщо виявлено перевищення ліміту каси, то інспектор з’ясовує ( п. 7.23 Положення № 637):

— суму понадлімітних залишків;

— час (у днях), протягом якого понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку;

— причини того, що утворилися понадлімітні залишки;

— загальну суму понадлімітної готівки.

Приклад того, як визначати понадлімітні надходження до каси, наведено в п. 7.23 Положення № 637.

До розрахунку понадлімітних залишків не включають суми, які не вважаються понадлімітними відповідно до п. 5.9 Положення № 637

Крім того, не збільшують понадлімітний залишок і суми, які призначені для виплат, що належать до фонду оплати праці, стипендій, дивідендів та перебувають у касі протягом строків, передбачених п. 2.10 Положення № 637.

Детальніше про те, які суми не вважаються понадлімітними, читайте на с. 62 цього спецвипуску.

При здійсненні перевірок у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг фіскали звертають увагу ще на один додатковий обов’язок. Суб’єкти господарювання, які працюють у цій сфері за готівку, повинні завжди мати в касах розмінну монету всіх дрібних номіналів, щоб видавати здачу. Виняток — ті номінали банкнот і монет, які НБУ припинив випускати в обіг ( п. 7.25 Положення № 637).

Під час перевірки порядку видачі готівки під звіт та її використання:

— аналізується порядок видачі підзвітних сум;

— виявляються факти неправомірної видачі готівки під звіт (наприклад, працівникам, які не відзвітували за раніше видані їм кошти);

— виявляються випадки передачі підзвітних коштів одним працівником іншому тощо.

При перевірці звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особливу увагу приділяють тому, наскільки підзвітні особи дотримувалися встановлених строків їх складання. Також контролюють своєчасність повернення до каси залишку невикористаних коштів та наявність оригіналів підтвердних документів. Крім того, враховується, що подання звітів з порушенням установлених строків може дозволятися тільки у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, які мають документальне підтвердження ( п. 7.39 Положення № 637).

У свою чергу, при перевірці дотримання порядку видачі під звіт готівки на відрядження установлюється ( п. 7.43 Положення № 637):

— наявність розпорядчих документів на службові відрядження (наказу, розпорядження);

— дотримання граничної тривалості службового відрядження;

— своєчасність звітності за витрачені під час відрядження кошти;

— правильність відшкодування витрат працівникам тощо.

Оформлення результатів перевірки

Остаточні результати перевірки оформляються в порядку, викладеному в п. 7.4 Положення  № 637.

Якщо під час перевірки підприємства було виявлено порушення, то за її результатами складається спеціальний акт у трьох примірниках (форму цього акта наведено в додатку 9 до Положення № 637).

В акті перевірки має бути викладено зміст порушення з відповідним його обґрунтуванням

Акт повинен містити висновки про результати перевірки, а також рекомендацію керівництву підприємства (підприємцю) щодо усунення виявлених недоліків. Акт підписують посадові особи, які проводили перевірку, а також керівник і головний бухгалтер підприємства (або підприємець).

Перший примірник акта прямує органам ДФСУ за місцем державної реєстрації суб’єкта господарювання для прийняття заходів, передбачених чинним законодавством. Другий примірник акта передається безпосередньо підприємству (підприємцю), а третій — залишається в документах контролюючого органу.

Якщо ж порушення не виявлено, то посадові особи, які проводили перевірку, складають довідку за довільною формою. У довідці зазначають найменування підприємства, на якому проводилася перевірка (прізвище, ім’я та по батькові підприємця), строк перевірки, посилання на відповідну норму законодавства, згідно з яким проводилася перевірка, питання, що перевіряються. Довідку підписують посадові особи, які проводили перевірку, а також керівник і головний бухгалтер підприємства (підприємець).

Керівник підприємства (ФОП) має право при складанні акта перевірки не погодитися з її результатами. У цьому випадку він може подати відповідні обґрунтовані зауваження (пояснення) у письмовій формі, які додаються до акта. Результати перевірки розглядаються керівництвом підприємства (підприємцем), як правило, у 3-денний строк після її закінчення.

Залежно від специфіки діяльності суб’єкта господарювання і завдань, які стоять перед контролюючими органами під час перевірки, можуть розглядатися й інші питання, не передбачені гл. 7 Положення № 637. Також можуть використовуватися інші форми актів перевірок, ніж установлена додатком 9 до Положення  № 637 (п. 7.6 цього Положення).

висновки

  • Внутрішній контроль за дотриманням касової дисципліни здійснює саме підпри­ємство шляхом інвентаризації залишків готівки.

  • Інвентаризація каси проводиться інвентаризаційною комісією на підставі наказу керівника підприємства, як правило, не рідше одного разу на квартал.

  • Інвентаризація проводиться обов’язково у випадках, передбачених Положенням № 879, а також на вимогу органів ДФСУ при перевірці.

  • Результати інвентаризації оформляються актом, що підписується всіма членами комісії та матеріально відповідальною особою.

  • У госпрозрахункових підприємствах (у ФОП) зовнішній контроль за дотриманням касової дисципліни здійснюють органи ДФСУ.

  • Контроль за дотриманням ліміту каси здійснюється шляхом порівняння фактичних залишків із сумою встановленого ліміту за кожен день.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі