Ні для кого не секрет, що практично всі оператори МЗ оформляють ПН на свої послуги як їм зручно — за своїми власними правилами, а не за правилами ПКУ. При цьому абсолютно не думаючи про те, що споживачам їх послуг будь-який перевіряючий за бажання може вказати на «недієздатність» таких «мобільних» ПН. З усіма наслідками, що звідси випливають.
Як повинно бути
Спершу нагадаємо, як воно має бути.
Послуги, що надаються мобільними операторами, можуть трактуватися послугами, що мають як безперервний, так і ритмічний характер. І те, і інше є достатньою умовою для виписування зведених ПН.
Отже, що ж конкретно прописано в ПКУ щодо зведених ПН і таких способів постачання послуг?
Згідно з п. 201.4 ПКУ платники податку в разі здійснення постачань товарів/послуг, що мають безперервний або ритмічний* характер, можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, покупцям — платникам ПДВ зведені ПН на кожного платника, постачання якому мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг цьому платнику протягом періоду, за який складається зведена ПН, протягом такого місяця.
* Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два і більше рази на місяць.
Якщо на дату складання зведених ПН сума коштів, що надійшла на рахунок продавця у вигляді оплати (передоплати) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця,
таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається окрема ПН у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця
Якщо ж з документів випливає, що передоплата сплачується не за поточний, а за наступний(і) місяць(і), то постачання поточного місяця (що входять у зведену ПН) її не перекривають. Тобто на таку «далекоглядну» передоплату має складатися звичайна ПН за датою її надходження. Детальніше на цю тему читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 20, с. 27.
Отже, згідно з п. 201.4 ПКУ, коли вартість постачання товарів/послуг менше суми оплат/передоплат, що надійшли в конкретному місяці, то платник зобов’язаний скласти отримувачу товарів/послуг — платнику податку крім зведеної (зведених) ПН ще й окрему ПН (не пізніше останнього дня такого місяця) на суму перевищення оплат над фактичними постачаннями.
Про те, що в разі, коли сума оплат/передоплат перевищує суму поставлених у звітному місяці «мобільних» послуг, оператор МЗ, так само, як і інші платники, зобов’язаний складати дві ПН (зведену і на передоплатний «хвостик»), головні фіскали прямо зазначили у своєму листі від 26.05.2015 р. № 11051/6/99-99-19-03-02-15, присвяченому, до речі, саме цьому питанню. Але якщо законодавчі акти для операторів МЗ не мають жодного значення, то якийсь там лист — і поготів...
А що — на ділі?
А на практиці, як уже зазначалося, більшість мобільних операторів зазвичай виписують платникам ПДВ — споживачам послуг МЗ тільки одну, зведену, ПН — за підсумками звітного місяця. У тому числі і в тих випадках, коли грошей їм надійшло більше, ніж було надано послуг МЗ! Адже більшість договорів на такі послуги передбачають постійне авансування споживачами (абонентами). І більшість споживачів МЗ мають на кінець місяця суми «неотоварених» послугами зв’язку передоплат.
Тобто фактично оператори складають тільки одну — «зведену» ПН — «за грошима». Їм так, зрозуміло, зручніше, але при цьому наявне
порушення мобільними операторами механізму виписки ПН, передбаченого п. 201.4 ПКУ
Цей підхід призводить до того, що замість двох «кондиційних» ПН (однієї — зведеної та однієї — на передоплатний «хвіст») споживач отримує одну «дефективну» — що ставить під сумнів його ПК за послугами МЗ.
Зауважимо, що при цьому останній абзац п. 201.10 ПКУ може не врятувати ПК у споживача послуг МЗ і не перетворить таку ПН у дійсну. У цій нормі, нагадаємо, зазначено, що ПН, що містить помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), що не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що поставляються), період, сторони та суму податкових зобов’язань (!), є підставою для віднесення покупцем сум податку до ПК.
Адже такі «зведені» ПН якраз містять перекручену (збільшену) суму ПЗ!
І хоча загальна сума ПЗ за місяць оператором МЗ буде обчислена/нарахована правильно, але вона має бути ним розділена на дві ПН, а не «звалена» в одну.
Як із цим жити
Хто винен, зрозуміло. Тепер — про «що робити».
Скарга Д8. Якщо платники ПДВ — споживачі послуг МЗ дружно змовляться і одночасно подадуть на недбалих операторів чималу кількість додатків — заяв Д8 до своїх декларацій з ПДВ, то така «акція» напевно дасть ефект. І оператори МЗ, втомившись від перевірок, урешті-решт наведуть у себе лад з випискою ПН.
Проте досвідчений бухгалтер спочатку гарненько подумає, перш ніж так робити. Адже оператори можуть і виплутатися, а фіскали платникам-скаржникам можуть викосити весь «мобільний» ПК за ті попередні періоди, коли він заявлявся згідно з «дефективними» зведеними ПН. Тому до учасників такої «Д8-акції» без вагань можуть записатися тільки ті, хто не грішив віднесенням до ПК згідно з «дефективними» ПН, або ж — новостворені платники ПДВ.
ПК «за рахунками». Проте нишком відображати ПК за такими «зведеними» ПН і сидіти на цій пороховій бочці — теж не варіант. І як же бути платникам ПДВ — споживачам послуг МЗ? На наш погляд, для розрулювання цієї ситуації вони можуть скористатися п.п. «а» п. 201.11 ПКУ.
У ньому зазначається, що підставою для включення ПДВ до ПК без отримання ПН також є, зокрема, рахунок, що виставляється платнику за послуги зв’язку, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.
Отже, належним чином оформленого рахунка за послуги зв’язку повинно бути достатньо для відображення ПК за «мобільними» послугами («незважаючи на» ПН).
Підтверджує це й висновок згаданого вище листа ДФСУ від 26.05.2015 р. № 11051/6/99-99-19-03-02-15, де зазначено, що
отримувач телекомунікаційних послуг має право сформувати ПК або на підставі рахунка, що виставляється платнику за послуги зв’язку, або на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН
Але при цьому слід мати на увазі, що рахунки від операторів МЗ зазвичай надходять у кінці наступного місяця, і до цього точна сума спожитих послуг і вхідний ПДВ, що міститься в ній, не відомі. Отже, використання п.п. «а» п. 201.11 ПКУ має свої негативні моменти.
По-перше, потрібно отримати від мобільного оператора належно оформлений рахунок за відповідний місяць споживання його «мобільних» послуг.
По-друге, як ми згадали, рахунки від операторів МЗ часто надходять тільки до кінця наступного місяця — уже після того, коли платник відзвітував за цей місяць з ПДВ. Або ж — у самий переддень граничного терміну подання ПДВшної декларації. Тому вам потрібно постаратися отримати від оператора такий рахунок до настання цього строку. Інакше доведеться ПК за рахунками мобільних операторів заявляти шляхом подання уточнюючого розрахунку до вже поданої декларації (адже, на відміну від ПН, за рахунками та іншими «замінниками ПН» законодавець не передбачив «люфт» у 365 днів для цілей відображення ПК).
По-третє, оскільки практично всі оператори МЗ працюють за передоплатою, то сума вхідного ПДВ, яку ви зможете віднести до ПК за рахунком, як правило, буде менша, ніж зазначена в «дефективній» зведеній ПН. Тобто ПДВ з вашого перехідного «передоплатного хвоста» весь час відставатиме з потраплянням до ПК.
Та все ж деякі обережні бухгалтери, усвідомлюючи занепадність «зведених» «мобільних» ПН, цією нормою користуються і заявляють ПК за рахунками.
Але більшість чомусь продовжує відображати ПК за «дефективними» зведеними ПН, як на аргумент посилаючись при цьому ще чомусь і на СЕА. Ну так, за формулою в СЕА сума регліміту буде вам автоматично збільшена на всю суму ПДВ, відображену у виписаній оператором «зведеній» ПН. Але один цей факт не перетворить «дефективну» ПН на нормальну.
І якщо відображати ПК за рахунком, у вас може бути перекіс у показниках декларації з показниками СЕА. Цей перекіс у наступному періоді «анулюється» («хвіст» переплати «отовариться» послугами), хоча через невідповідність сум знову може виникати.
Тож через «ПН-косяки» операторів МЗ у вас буде одноразове «бонусне» збільшення регліміту на ПДВ з «передоплатного хвостика», на який оператор повинен був оформити окрему ПН. І надалі можливі деякі сумові розбіжності між ПН і рахунком. У цьому якраз немає нічого поганого, і ніхто вам за ці відхилення від СЕА нічого не зробить.
Зрозуміло, що ПК за рахунками — це «не фонтан», але синиця в руках все ж краще, ніж ПК за «дефективними» ПН. Краще пожертвувати один місяць частиною ПК (з передоплати), ніж чекати, доки фіскали його «викосять» весь (плюс штраф 25 % і пеня!). Спокій дорожчий.
«Говоримо ПН, маємо на увазі рахунок». До речі, якщо у вас захочуть під час перевірки викосити такий ПК, наполягайте на тому, що ви його відображали на підставі рахунка (а не на підставі ПН) — просто зазначили неправильну суму (а, можливо, й дату — якщо дати рахунка та ПН не збігаються). Вважаємо, що так можна при перевірці відбитися від основної частки донарахувань (і штрафів з пенею), пов’язаних з «мобільними» ПН.
Адже при розшифровці ПК у графі 4 таблиці 2 додатка 5 до декларації з ПДВ не зазначається, на підставі конкретно якого документа (ПН чи рахунка) ви відобразили ПК у декларації
Але крім такої, не дуже зручної страховки, намагайтеся також усіляко давити на операторів МЗ, щоб ті налагодили в себе «випуск» коректних зведених ПН.
висновки
- Послуги, що надаються мобільними операторами, як правило, мають характер, що дозволяє складати на такі послуги зведені ПН згідно з п. 201.4 ПКУ.
- На практиці більшість мобільних операторів звичайно за підсумками місяця виписують платникам ПДВ — споживачам послуг МЗ тільки одну, зведену, ПН, уключаючи до неї й ту частину передоплати, що не перекрита наданими послугами. А це є порушенням порядку виписки ПН.
- Боротися з такими порушеннями операторами МЗ порядку виписки ПН можна шляхом подання додатків — заяв Д8 до декларації з ПДВ. Проте на практиці платники, як правило, до цього способу не вдаються.
- Досвідчені бухгалтери йдуть шляхом відображення ПК за послугами операторів МЗ на підставі щомісячних рахунків, що оформляються на такі послуги. Таке відображення ПК дозволяє п.п. «а» п. 201.11 ПКУ. Але цей спосіб відображення ПК теж має свої негативні моменти.
