«Ягода-малина нас к себе манила…»
Ні для кого не секрет, що відносини в межах трудового договору передбачають дотримання роботодавцем маси законів і підзаконних актів. На варті інтересів працівника стоять не тільки контролери, а й суди. Тому бажання роботодавця вирватися з кола «зобов’язаний — повинен — слід» цілком зрозуміло.
І тут рятівною соломинкою виглядає варіант «звільнення найманих працівників — оформлення їх підприємцями на єдиному податку (ППЄП) — укладення з ними як з ППЄПами договорів на виконання робіт / надання послуг». Тим паче, що цей варіант дозволяє мінімізувати відрахування до бюджету, про що ми з вами поговоримо нижче.
Чому необхідна реєстрація підприємцем? Усе просто. Систематичне виконання робіт або надання послуг без такої реєстрації загрожує серйозними штрафами. Детальніше читайте на с.33.
Зауважимо, що ППЄПи можуть укладати договори підряду або послуг з підприємствами, на яких вони працюють за трудовим договором. Але тут слід бути особливо обережними. В ідеалі бажано, щоб у таких випадках ці особи в межах своїх трудових обов’язків не виконували роботу, аналогічну виду їх підприємницької діяльності. Інакше в контролерів може виникнути бажання перекласифікувати цивільно-правові відносини у трудові.
Причина такого завзяття — у невдалому формулюванні п.п. 14.1.226 ПКУ. У ньому зазначено, що самозайнята особа — це платник податків, який є фізичною особою — підприємцем або здійснює незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької або незалежної професійної діяльності.
Але не кваптеся опускати руки. ПКУ не може встановлювати заборон на укладення самозайнятими особами трудових договорів. Це не сфера його регулювання. А отже, п.п. 14.1.226 ПКУ слід «читати вкупі» з вимогами інших актів законодавства. Саме з цього й слід виходити.
До того ж характер діяльності працівника може не збігатися з видами діяльності підприємства, але це не заважає перевести його на ППЄПа.
Шукаємо вигоду
Ми вже зазначали, що робота з ППЄПами за ЦПД, а не з найманими працівниками за трудовим договором, приваблива з точки зору мінімізації відрахувань до бюджету. Час підтвердити свої слова цифрами (див. таблицю нижче).
Оподаткування найманої праці ми порівняємо з оподаткуванням ППЄПів груп 2 (можуть виконувати роботи / надавати послуги єдиноподатникам) і 3 (ці можуть працювати з усіма). Усі інші не з нашої пісочниці ☺.
Оподаткування виплат за трудовим договором і підприємницьких доходів
| Найманий працівник звичайного підприємства | ППЄП | |||
| звичайний | інвалід | група 2 | група 3 | |
| ЄСВ | 22 % бази нарахування | 8,41 %* бази нарахування | 22 % бази нарахування, розмір якої ППЄП визначає самостійно для себе, але не вище за максимальну величину бази нарахування ЄСВ (сьогодні це — 36250,00 грн.). При цьому сума ЄСВ не може бути менше розміру мінімального страхового внеску (сьогодні це — 319,00 грн.). Звільнені від сплати ЄСВ за себе: пенсіонери за віком та інваліди, які отримують згідно із законом пенсію або соціальну допомогу** | |
| ВЗ | 1,5 % бази оподаткування | Х | ||
| ПДФО | 18 % бази оподаткування | Х | ||
| ЄП | Х | До 20 % від мінзарплати*** | а) 3 % доходу (для платників ПДВ) б) 5 % доходу (для неплатників ПДВ) | |
| Хто платить | Страхувальник / податковий агент, який нараховує (виплачує) дохід найманому працівнику | ППЄП самостійно | ||
| * На базу нарахування ЄСВ, визначену за працівником-інвалідом, роботодавці-підприємці нараховують ЄСВ за ставкою 22 %. ** Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно на умовах їх добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. *** При цьому платники єдиного податку групи 2, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця в році на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією лікарняного листка (листків), якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ПКУ). | ||||
Зауважимо: про сплату податків з трудових виплат ми розповідали у статті на с. 9. Детально про платежі, які єдиноподатники повинні сплачувати до бюджету зі своїх доходів, читайте у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 24. Тут же порівняємо дані таблиці.
Ніде правди діти — для роботодавця вигідніший варіант з ППЄПом.
Він перераховує підприємцю дохід за виконані роботи / надані послуги, а сплата податків і внесків не його біда. Головне — правильно оформити ЦПД і мати на руках документи, що підтверджують підприємницький статус виконавця/підрядника.
Та й сам ППЄП не у програші. Базу для справляння ЄСВ він може «тримати» на рівні мінімальної зарплати. Якщо ж єдиноподатник — пенсіонер за віком або інвалід, то має право взагалі не сплачувати ЄСВ (див. ч. 4 ст. 4 Закону № 2464). Ставка єдиного податку в нього нижча, ніж сума ПДФО і ВЗ. Плюс з цього року він може розраховувати на допомогу по тимчасовій непрацездатності і по вагітності та пологах, що виплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
Але повернемося до документів, що підтверджують підприємницький статус виконавця/підрядника.
Документик до документика
Суб’єкт господарювання має право не справляти ЄСВ з виплачуваної підприємцю винагороди за ЦПД, якщо виконані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців і громадських формувань (далі — ЄДР). Це витікає з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, п.п. 1 п. 1 розд. II Інструкції № 449 (ср. ). Тобто щоб уникнути непорозумінь з податківцями, нам потрібно мати копію витягу з ЄДР із зазначенням видів діяльності підприємця-контрагента. Це може бути і друкована копія паперового витягу, і роздруківка електронного витягу, і електронна копія електронного витягу.
Тепер що стосується ПДФО і ВЗ.
Підприємницькі доходи, з яких сплачено єдиний податок, не обкладаються ПДФО і ВЗ.
Підстави: п.п. 165.1.36 і п. 297.1, пп. 1.2 і 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Чим підтвердити підприємцю свій «єдиноподатний» статус?
Як стверджують фіскали в консультації, наведеній у категорії 107.12 БЗ, для підтвердження «єдиноподатного» статусу підприємця досить наявності відомостей про нього в Реєстрі платників єдиного податку на дату виплати доходу. Цей реєстр оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФСУ (cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx).
Отже, якщо знаходите свого ППЄПа в Реєстрі платників єдиного податку, утримувати ПДФО і ВЗ із суми виплачуваної йому винагороди за виконані роботи / надані послуги не потрібно. Інакше оподатковуєте такий дохід у загальному порядку як дохід звичайної фізособи (див. с. 10).
Підіб’ємо підсумки?
висновки
- За інших рівних умов, укладаючи ЦПД на роботи/послуги з підприємцем, підприємство економить на сплаті ЄСВ.
- Не у програші залишається й сама фізособа. Зареєструвавшись ППЄПом, вона сплачуватиме зі свого доходу меншу суму податків, ніж звичайний найманий працівник.
- Виплачуючи доходи ППЄПам, майте на руках документи, що підтверджують їх «єдиноподатний» статус.
