висновок документа
Колишній єдиноподатник, проводячи дооцінку основних засобів, може зменшити свій фінрезультат до оподаткування на суму такої дооцінки в межах минулих віднесених до витрат уцінок ще на спрощеній системі
Абсолютно справедливі висновки податківців. Та іншим по суті й узятися нізвідки.
Адже на щастя для колишніх єдиноподатників (!) ця «зменшуюча» дооціночно-уціночна різниця зав’язана на даних виключно бухгалтерського обліку основних засобів (ОЗ) і нематеріальних активів (НМА).
Як випливає з п. 138.2 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму дооцінки і вигод від відновлення корисності ОЗ або НМА в межах попередньо віднесених до витрат уцінок відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.
Отже, якщо платник, перебуваючи на спрощеній системі, відображав витрати за уцінкою основних засобів відповідно до НП(С)БО, то він може врахувати минулу уцінку для розрахунку податкової різниці в цілях визначення та сплати податку на прибуток. Тут потрібно тільки простудіювати минулорічні бухгалтерські дані, що стосуються уцінок. І все.
Що дає ця різниця? Якщо проводиться дооцінка, то дохід, відображений у межах попередніх уцінок, збільшить бухгалтерський фінрезультат ( п. 20 П(С)БО 7 «Основні засоби»). Проте завдяки різниці, передбаченій п. 138.2 ПКУ, фінрезультат буде зменшено на суму дооцінки, відображену в межах минулих уцінок, що потрапили до витрат.
Щоправда, будьте уважні! По-перше, звичайна дооцінка (без попередньої уцінки) різницю не формує. На це звертали увагу й податківці (див. лист МГУ ДФС від 04.12.2015 р. № 26508/10/28-10-06-11). Об’єкт оподаткування можна буде зменшити тільки на дооцінку раніше уцінених об’єктів.
По-друге, це можна зробити тільки в частині, в якій уцінка потрапила в минулому до витрат. В іншому випадку (якщо попередня уцінка була, але витрат не сформувала, наприклад, оскільки до неї була ще більша дооцінка) фінрезультат на суму дооцінки не зменшують.
Від себе зробимо поправку. Ця консультація стосується тільки тих платників, які згідно з п.п. 134.1.1 ПКУ вимушені (оскільки мають дохід за останній річний період вище 20 млн грн.) застосовувати різниці. У них вибору, коригувати чи не коригувати фінрезультат на різниці, немає. Показати «зменшуючу» дооціночно-уціночну різницю такий колишній єдиноподатник повинен у ряд. 1.2.2 додатка PI до декларації з податку на прибуток.
А ось малодохідним колишнім спрощенцям (з доходом за останній річний період не більше 20 млн грн.) радимо не зв’язуватися з різницями і вже за підсумками першого звітного періоду (для тих, хто перейшов на загальну систему у 2016 році — у декларації з податку на прибуток за 2016 рік) відмовитися від них. Для цього в основній частині першої податковоприбуткової декларації обов’язково:
— зробити позначку в полі «Наявність рішення»;
— у полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» зазначити номер і дату розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення (див. БЗ 101.23.02).
Адже крім дооціночно-уціночних різниць, колишнім єдиноподатникам доведеться мати справу і з «амортизаційною» різницею з п. 138.2 ПКУ. Проте ця різниця наразі висить у повітрі. Річ у тому, що перехідні правила для розрахунку податкової амортизації для колишніх єдиноподатників у ПКУ не врегульовано. А те, що пропонують податківці — розрахунок податкової амортизації з «нуля» за старими правилами — впровадити украй складно (див. детальніше «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 33, с. 4).
Отже, хотілося б почути від податківців виразні пояснення і щодо цієї різниці.
