бюджетне відшкодування
Якщо детальніше, то «ненадійною» виявилася ПН грудня 2014 року. Її податковий кредит узяв участь у розрахунку БВ січня 2015-го. Нагадаємо, що таке бюджетне відшкодування «на повну» перевірялося*. І до речі, усе ще не відшкодоване старе «доспецрахункове» БВ під пильним наглядом досі. Адже в п. 37 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ чорним по білому написано: бюджетне відшкодування, задеклароване до 1 липня 2015 року, здійснюється за «старими» правилами — у порядку, визначеному ст. 200 ПКУ в редакції, що діяла станом на 01.07.2015 р.
* Зауважимо, що на БВ не поширюється мораторій на перевірки, введений на 2015 — 2016 рр. для «малодохідних» (тобто з доходом за попередній календарний рік до 20 млн грн.) суб’єктів господарювання (п. 3 розд. II Закону України від 28.12.2014 р. № 71-VIII). Детальніше про мораторій див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 51, с. 21.
А ось зі «свіжим» БВ (заявленим починаючи з липня 2015 року) усе складається простіше. Його в більшості випадків перевіряють тільки камерально у 30-денний строк з граничного строку подання декларації ( п. 200.10 ПКУ) і тільки в деяких випадках — документально ( п. 200.11 ПКУ). Детальніше про перевірки сум БВ ви можете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 45, с. 19.
Тому насамперед з’ясуємо такий момент. А що коли, скажімо, в цьому випадку взагалі не виправлятися, оскільки БВ уже перевірено та отримано «на рахунок»? До речі, таким питанням також задавалося підприємство. І воно насправді пов’язане з побоюваннями: наскільки ймовірно те, що цей недолік можуть виявити контролери? Тобто чи мають право вони перевірити ще раз уже відшкодоване БВ?
Повторна БВ-перевірка: чи можлива?
Слід зауважити, що терміном «повторна перевірка» (ані БВ, ані будь-чого іншого) ПКУ не оперує. Але водночас там закріплено «залізне» право контролерів проводити як перевірки, так і звірки (!) платників податків ( п.п. 20.1.4 ПКУ). До того ж, є «вагомий» п. 78.1 ПКУ, що встановлює підстави для проведення документальних позапланових перевірок, серед яких, зокрема, випадки, коли:
— виявлена недостовірність даних у поданих податкових деклараціях (якщо платник не надасть пояснення на письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня його отримання) ( п.п. 78.1.4 ПКУ);
— платник подав УР (уточнюючий розрахунок) за період, що перевірявся ( п.п. 78.1.3 ПКУ);
— податкові органи вищого рівня перевіряють податкові органи нижчого рівня і результати їх перевірки, якщо щодо посадових осіб податкового органу нижчого рівня розпочато службове розслідування або вони повідомлені про підозру у вчинені кримінального правопорушення ( п.п. 78.1.12 ПКУ).
І нарешті, для отримання податкової інформації контролери мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання ( п. 73.5 ПКУ). Тобто зіставляти їх первинку з метою підтвердження господарських відносин, здійснюваних операцій, розрахунків для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку. Нагадаємо, що Порядок проведення контролюючими органами зустрічних звірок затверджено постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1232, а Методичні рекомендації щодо їх проведення — наказом ДФСУ від 17.07.2015 р. № 511.
Загалом, так чи інакше, а
підібратися до підприємства через «ненадійного» контрагента контролери можуть
А отже, можуть виявити і завищення БВ (а там можливий 25 % штраф, про який — далі).
Причому самі податківці вже озвучили свою позицію з цього приводу в підкатегорії 101.16 БЗ. Вони роз’яснили, що за наявності достатніх підстав контролюючий орган має право проводити документальну позапланову перевірку за період, що вже був перевірений, для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування (у тому числі якщо подано УР, яким зменшується сума бюджетного відшкодування, яка вже була відшкодована платнику). Отже, фіскали зі свого боку попередили, що можуть перевіряти ще раз.
Тому, якщо не хочете ризикувати, радимо виправитися. Утім, якщо претензії контролерів про фіктивність контрагентів занадто вже надумані, то за підтримкою можна звертатися до суду. Серед позитивної судової практики, що захищає платників, зокрема: ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 р. у справі № 816/525/16, ухвала Львівського апеляційного суду від 13.09.2016 р. у справі № 813/1264/15, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 р. у справі № 808/5441/15, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 р. у справі № 810/1101/15*.
** Див. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61574911, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61282862, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61522532, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53651692 відповідно.
Знімаємо «зайве» БВ
Як виявилося, до податкового кредиту (ПК) потрапила податкова накладна (ПН) хисткого контрагента. Тому від гріха подалі було вирішено усунути завищення та «очистити» від неї ПК. Для цього довелося виключити з ПК «ненадійну» ПН. А через це зменшилася й сума відшкодування.
Завищення ПК, що виникло, виправляємо як звичайну помилку — через УР
Причому в підприємства це була груднева ПН 2014 року. Через неї виявився завищений ПК грудня 2014 року, який через тодішні правила заявили до відшкодування слідом у січні 2015 року. Ну а оскільки помилка «зачепила» два періоди і вплинула на суму відшкодування, її виправляємо за допомогою двох УР: до грудня 2014 року (зменшуємо ПК) і січня 2015 року (зменшуємо БВ). У результаті за другим УР підприємство частково зменшило січневе відшкодування (тоді як у цілому січневий «мінус» зберігся і до недоплати податку за грудень-січень помилка не призвела).
Проте вся пікантність в тому, що січневе БВ уже отримане. Як же тепер його повернути до бюджету?
Як правило, найлегший шлях повернення можливий у «стабільних» відшкодуванців. Так, якщо підприємство заявляло і далі відшкодування (у періодах, що настають за «помилковим»), але його наразі не отримало, то податківці зазвичай самі пропонують здійснити внутрішній залік: тобто зарахувати це «вже отримане» БВ у рахунок наступного БВ «поки що неотриманого». Тоді найближче підприємство БВ отримає просто в меншій сумі (з урахуванням «перевідшкодування»).
Але, на жаль, цей зручний варіант не універсальний і можливий не завжди. Адже він може бути реалізований тільки за наявності «в запасі» ще не відшкодованих сум БВ і за умови, що вони покривають суму «перевідшкодування».
А як же бути, якщо далі БВ не заявляли і невідшкодованих сум «у запасі» немає? Тоді, на жаль, надміру отриману суму відшкодування доведеться повернути до бюджету «живими грошима». Для цього, вважаємо, відповідну суму грошей доведеться закинути на поточний особовий рахунок з ПДВ (увага (!) не електронний ПДВ-спецрахунок, а саме «бюджето-ПДВшний»). А далі з нею контролери самі розберуться (фактично повинні зарахувати її в рахунок зменшення БВ за УР).
Набагато приємніше, якщо на особовому рахунку з ПДВ уже є достатня переплата, що покриває «перевідшкодування». Тоді, думаємо, кидати ще «зайві» гроші на особовий рахунок з ПДВ не потрібно. А все повинно вирішитися за рахунок переплати — її контролери за ідеєю повинні зарахувати з «перевідшкодуванням». І все ж таки щоб уникнути непорозумінь, усі ці «заліково-поворотні» тонкощі радимо утрусити зі своїми податківцями.
Чи загрожують штрафи?
Оскільки в цьому випадку «знімаємо» (зменшуємо) відшкодування, то чи загрожує штраф за завищення БВ і чи нараховувати 3 % самоштраф при виправленні помилки через УР?
Штраф за завищення БВ ( ст. 123 ПКУ). Нагадаємо, що за завищення БВ передбачено штраф у розмірі 25 % від суми завищення БВ ( п. 123.1 ПКУ). Зауважте: у «штрафному» п. 123.1 ПКУ (як, утім, і в назві самої «штрафної» ст. 123) йдеться про накладення штрафних санкцій при донарахуванні податкових зобов’язань/зменшенні БВ (увага!) контролюючим органом. Тобто
ідеться про штраф, якщо таке порушення виявляють контролери
Тоді платнику дійсно загрожує 25 % штраф.
Загалом, якщо контролери самі виявлять завищення (скажімо, знімуть ПК/донарахують ПЗ, через що зменшиться БВ), вони надішлють «штрафне» податкове повідомлення-рішення (ППР) за формою «В1» (додаток 6 до Порядку надіслання ППР, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 р. № 1204), в якому зазначать суму завищення БВ і штрафні санкції ( п.п. «б» п. 200.14 ПКУ).
Але це, повторимо, тільки (!) якщо завищення БВ власноручно розкриють контролери. Інша справа, якщо платник сам «з’явиться з повинною» і усуне таке завищення БВ через УР. Тоді оштрафувати його не зможуть: нема за що . Адже завищення БВ виявили не контролери, а самостійно платник. І більше того, цю помилку він сам же й виправив через УР. А отже, «скасував» і нівелював завищення БВ.
Отже,
самовиправлення (зменшення) БВ врятує від штрафу згідно зі ст. 123 ПКУ
Інших же штрафів, скажімо, «за самозменшення БВ» (навіть отриманого), на щастя, в ПКУ немає.
3 % самоштраф. Друге питання: чи потрібно, виправляючись через УР, нараховувати 3 % самоштраф у ряд. 18.3? Все ж таки бентежить те, що відшкодування отримане — звідси й сумніви: чи малювати штраф?
Але річ у тім, що самоштраф при виправленні помилок нараховують від суми недоплати ( ст. 50 ПКУ). Тобто від суми, помилково недоплаченої до бюджету. До речі, у листі ДФСУ від 17.08.2016 р. № 17938/6/99-99-15-03-02-15 також підкреслювалося: штраф, передбачений абзацом четвертим п. 50.1 ПКУ, нараховується платником тільки (!) в разі, якщо така помилка призвела до заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів. Тому майте на увазі: не всяка помилка тягне за собою автоматом самоштраф.
У нас же в результаті виправлень сума БВ у «помилковому» періоді просто зменшується. І до недоплати податку це не призводить (немає заниження ПЗ). А
якщо не виникає недоплати, то немає приводу нараховувати і 3 % самоштраф
Отже, за зменшення БВ (якщо воно не переходить у недоплату) 3 % самоштраф також не загрожує.
Що маємо у підсумку? Як бачимо, якщо обирати шлях самовиправлень, то ситуація для підприємства, на щастя, не штрафонебезпечна. Тому спокійніше все ж таки самовиправитися, не чекаючи неприємностей з боку податківців.
висновки
- За необхідності вже отримане відшкодування можна зменшити через УР. Якщо при цьому в «помилковому» періоді не виникає недоплати, то 3 % штраф в УР не нараховуєте.
- При самовиправленнях штраф за завищення БВ з п. 123.1 ПКУ не загрожує.
