(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 44
  • № 43
  • № 42
  • № 41
  • № 40
  • № 39
  • № 38
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/21
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Червень , 2016/№ 45

Бюджетне відшкодування в запитаннях та відповідях

Сьогодні поговоримо про бюджетне відшкодування (БВ). 2016 рік тут приніс свої новинки. Тому запитання продовжують наростати як снігова куля. Давайте знайдемо на них відповіді разом.

ПДВ

БВ — право (не обов’язок)

У нас у декларації з ПДВ виникло від’ємне значення. Чи обов’язково його заявляти до БВ? Чи можна його буде заявити до БВ пізніше — у наступних періодах, якщо «мінус» збережеться?

Так, заявлення БВ можна «відкласти» на майбутнє. Рішення щодо БВ ви маєте право приймати самостійно (якщо, звичайно, дотримуються БВ-умови, про які скажемо дещо пізніше).

Усе тому, що заявляти БВ — ваше право (не обов’язок). Дивіться, п. 200.4 ПКУ свідчить: отримане в декларації від’ємне значення (у частині, що не перевищує величину ліміту реєстрації з п. 2001.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації) за відсутності/після погашення податкового боргу:

або підлягає БВ за заявою платника в сумі податку, фактично сплаченій у звітному і попередніх періодах постачальникам товарів/послуг або до бюджету ( п.п. «б» п. 200.4 ПКУ);

або зараховується в рахунок податкового кредиту (ПК) наступного звітного (податкового) періоду ( п.п. «в» п. 200.4 ПКУ).

Отже, у вас є право вибору. До речі, про «право на БВ» і «рішення платника» йдеться і в п. 200.7 ПКУ. Зауважимо, що такі правила діють ще з 01.01.2015 р. Тому

вам самим вирішувати, як вчинити з від’ємним значенням, що виникло: заявляти чи не заявляти його до БВ

І не турбуйтеся: якщо одразу БВ не заявили, надалі на нього право не втрачаєте. Заявити БВ можна і з часом — у наступних періодах (причому прямо в поточній декларації, уточнюючий розрахунок (УР) подавати не обов’язково), однак не пізніше 1095 днів з виникнення права на БВ ( п. 102.5 ПКУ).

І до речі, навіть при ПДВ-розреєстрації за результатами останнього податкового періоду можна заявляти БВ, яке отримаєте незалежно від того, залишатиметеся в зареєстрованих платниках цього податку на момент отримання БВ чи ні ( пп. 184.8, 184.9 ПКУ; підкатегорія 101.16 БЗ).

БВ у новачків

У платниках ПДВ — нещодавно (менше року). Чи можемо ми «мінус» у декларації заявляти до БВ?

Так, сьогодні «юні» ПДВ-платники нарівні з «дорослими» можуть заявляти БВ. Заборон більше немає. З 01.01.2016 р. всі перешкоди зняв Закон України від 24.12.2015 р. № 909-VIII (ср. 025069200). Він виключив «обмежуючий» п. 200.5 ПКУ, що в минулому забороняв заявляти БВ: (1) «молодим» платникам (зареєстрованим менше 12 календарних місяців) і (2) «малообсяговим» платникам (з обсягами оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців меншими, ніж сума БВ). Хіба що, як виняток, таким платникам дозволялося заявляти БВ при придбанні або спорудженні (будівництві) основних фондів.

Тепер такого п. 200.5 ПКУ більше немає — обмеження зняті (лист ДФСУ від 15.02.2016 р. № 3154/6/99-99-19-03-02-15). Тому

з 2016 року для БВ ані стаж перебування в ПДВ-платниках, ані обсяги операцій значення не мають

Отже, хоча ви ПДВ-платником не пробули й року, маєте повне право заявити БВ.

Умови для заявлення БВ

У декларації з ПДВ отримали «мінус». Чи можна його в усій сумі заявити до БВ? Чи є якісь умови?

Дійсно, сьогодні «мінус» у декларації можна одразу заявляти до БВ. Тобто заявляти БВ можна вже в першому періоді виникнення від’ємного значення (а не через період, як це було до 01.01.2015 р.). Проте для цього необхідно дотримуватися таких БВ-умов ( п. 200.4 ПКУ):

1) сума БВ обмежена лімітом реєстрації (тобто сумою, обчисленою згідно з п. 2001.3 ПКУ) на момент отримання контролюючим органом податкової декларації. Тому заявити БВ, скажімо, у сумі більшій, ніж ліміт, не вийде (сума перевищення, потрапивши до ряд. 20.3, а з нього до ряд. 21, перейде на наступний період як перехідний «мінус»);

2) якщо є податковий борг, то заявити БВ можна тільки після погашення податкового боргу (у тому числі розстроченого або відстроченого, ряд. 20.1 декларації);

3) БВ підлягають суми ПДВ, фактично сплачені в попередніх і звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг або до бюджету. Тобто важливо поглянути на стан розрахунків та оплату ПДВ: до БВ можна заявити тільки ту частину від’ємного значення, що сплачена постачальникам товарів/послуг, а при імпорті — до бюджету. Причому майте на увазі:

традиційно під «оплаченим» податківці розуміють ПДВ, сплачений постачальникам або до бюджету виключно грошовими коштами

І не вважають «оплатою» бартер (лист ДПАУ від 12.09.2008 р. № 18527/7/16-1517-27), розрахунки векселями (п. 5 розд. II листа ДПАУ від 13.09.2006 р. № 10-3018/4049), внески до статутного капіталу (хоча при імпорті основних засобів до статутного капіталу заявляти до БВ сплачений «ввізний» ПДВ, на щастя, дозволяли, лист ДПАУ від 19.06.2008 р. № 12463/7/16-1517-08/№ 6099/6/16-1515-08, консультація в підкатегорії 101.16 БЗ, що діяла до 01.01.2015 р.). Ну і для особливо сміливих скажемо, що суди деколи допомагали відстояти взаємозалік, тобто БВ з ПДВ, погашеного сторонами заліком зустрічних однорідних (грошових) вимог (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 73, с. 15).

Отже, якщо у вас всі перелічені умови дотримуються (достатньо ліміту реєстрації, немає податкового боргу і від’ємне значення оплачено), то в декларації весь «мінус», що виник, можна заявити до БВ.

Проте якщо «мінус» утворився, припустимо, через великі повернення, його не можна заявити до БВ. Його враховують як перехідний «мінус». Детальніше про заповнення в такому разі додатка Д2 до декларації див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 31, с. 17.

У будь-якому разі врахуйте: до заявлення БВ потрібно підходити уважно. Адже за завищення БВ передбачено штраф у розмірі 25 % від суми завищення БВ ( п. 123.1 ПКУ). Тоді якщо контролери виявлять завищення (наприклад, знімуть ПК/донарахують податкові зобов’язання (ПЗ), через що зменшиться БВ), вони надішлють «штрафне» повідомлення-рішення за формою «В1» (додаток 6 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 р. № 1204), в якому зазначать суму завищення БВ і суму штрафних санкцій ( п.п. «б» п. 200.14 ПКУ).

Хоча якщо, припустимо, осіклися в оплатах (до БВ огульно заявили неоплачений ПК, тобто помилилися з перерозподілом від’ємного значення між БВ і перехідним «мінусом»), у такому разі «за неоплатами» контролери побачать відсутність права на БВ ( п.п. «в» п. 200.14 ПКУ). Тому на «неоплачену» частину вони відмовлять у відшкодуванні і в цьому випадку надішлють «нештрафуюче» повідомлення-рішення за формою «В3» (додаток 7 до зазначеного Порядку). Загалом, з БВ будьте дуже уважні.

Заявлене БВ зменшує ліміт реєстрації

У декларації заявили суму до відшкодування.

Як це позначиться на ліміті реєстрації?

Візьміть на замітку: заявлене відшкодування враховується у формулі ліміту реєстрації. Яким чином? На суму БВ зменшується ліміт. Усе тому, що в компонентах формули, що віднімаються, є показник ∑Відшкод. Його формують суми заявленого платником БВ, задекларовані в деклараціях ( п. 2001.3 ПКУ) або УР (п. 9 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569), з урахуванням коригувань за результатами перевірок. Тож, знайте:

якщо заявите БВ, ліміт на нього зменшать одразу ж після подання декларації або УР (а не «відкладено» — за фактом отримання БВ)

Мабуть, ще згадаємо лист ДФСУ від 12.01.2016 р. № 349/6/99-99-19-03-02-15, в якому повідомлялося, що ліміт реєстрації платнику зменшать і на суму, що направляється в рахунок погашення податкового боргу (тобто ряд. 20.1, про що ми попереджали ще в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 74, с. 5). Також урахуйте, що при БВ-перевірках показник ∑Відшкод контролери можуть коригувати.

До речі, значення показника ∑Відшкод покаже ряд. 5 Витягу J1401206. Ну а розгорнуто його формування розкриє гр. 12 Витягу J1401902 (його назва — «Витяг у розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ»). Отже, завжди є можливість звіритися за сумами.

БВ за «старим» ПК з послуг нерезидента

У нас у від’ємному значенні «сидить» старий ПК 2010 року з послуг нерезидента. Чи можемо ми його зараз заявити до БВ?

Одразу зазначимо, що заявити до БВ настільки старий ПК зараз не вийде, проте це не привід «прибирати» такі суми взагалі з декларації. Тепер трохи історії.

Нагадаємо, що відшкодовувати ПДВ з послуг нерезидента платники змогли з переходом на ПКУ (у початковій редакції його п.п. «а» п. 200.4 прямо згадувалися «нерезидентські» послуги). До цього в «докодексні часи» податківці такої можливості не визнавали, відмовляючи платникам у «нерезидентському» відшкодуванні (лист ДПАУ від 15.04.2010 р. № 7466/7/16-1517-04).

А якщо до того ж пригадати, що за старими правилами (до 01.01.2015 р.) при виникненні права на БВ заявляти його потрібно було обов’язково (!), то виходить, що такий «нерезидентський» ПДВ-2010 належало заявити до БВ ще в декларації за січень 2011 року (тобто одразу з переходом на ПКУ у періоді, коли отримали право на БВ). Тому якщо тоді цього не зробили, а далі проґавили 1095 днів і не виправилися ( п. 102.1 ПКУ), то тепер заявити до БВ таку суму не вийде. Причина — п. 102.5 ПКУ, який обмежує строк заявлення БВ. Він передбачає, що

заяви на відшкодування податку можна подавати не пізніше 1095 днів, що настають за днем отримання права на таке відшкодування

А в цьому випадку цей строк пропущено, адже з січня-2011 минуло 1095 днів. Тому старий «нерезидентський» ПДВ заявити до БВ вже не вийде.

Проте не переймайтеся: така сума залишається в декларації і продовжує враховуватися у складі від’ємного значення (може переходити в ряд. 16.1 поточної декларації з ряд. 21 попередньої декларації і зменшувати позитивні ПЗ). До речі, частково її таку «долю» підтверджує п.п. «а» п. 200.14 ПКУ.

Щоправда, відомо, що податківці люблять чіплятися до від’ємного значення, яке «старше» 1095 днів (хоча інколи його існування все ж допускали, лист ДПСУ від 12.01.2012 р. № 808/7/15-3417-16). Насправді, такі причіпки контролерів незаконні, адже вік від’ємного значення ПКУ ніяк не обмежує (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 104, с. 22). Причому на захист платників податків виступають і суди, зазначаючи, що норми податкового законодавства право платника на перенесення залишку від’ємного значення до складу податкового кредиту наступного періоду в часі ніяк не обмежують (ухвала ВАСУ від 04.02.2016 р. № К/800/14105/13).

Ну і декілька слів з приводу БВ зі «свіжих» послуг нерезидента. Зауважте, що з 01.01.2015 р. у п.п. «а» п. 200.4 ПКУ вони не згадуються. Напевно, від того, що починаючи з цієї дати, «в ідеалі», ПЗ з ПК за ними виникають в одному періоді (тобто ПК виникає на дату складання отримувачем послуг ПН, за умови, що така ПН зареєстрована, пп. 187.8, 198.2, 208.2 ПКУ) і, отже, «згортаються». Тож потрапити до БВ для них, скоріше, окремий випадок, хіба що при запізнілій реєстрації ПН/відкладеному відображенні ПК з урахуванням 365 днів (лист ДФСУ від 27.11.2015 р. № 25331/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 104, с. 3). Тоді ПК виникне пізніше, ніж ПЗ. У такому разі, думаємо, як і до 2015 року такий ПК потрібно вважати «сплаченим». Тобто під його «оплатою» розуміти включення до складу ПЗ за декларацією. Напевно, саме тому у гр. 6 додатка Д2, відведеній для фіксації ПК-оплат, згадуються також і послуги, отримані від нерезидента. А оскільки ПК оплачено, його можна заявляти до БВ.

«Молоді» експортери: БВ за Реєстром 1 чи Реєстром 2?

Нещодавно зареєструвалися платниками ПДВ (ще не минуло 12 місяців). Здійснюємо експортні операції (частка експорту більше 40 %). Чи може наше БВ потрапити до Реєстру 1?

Нагадаємо, що з 01.02.2016 р. всіх «відшкодуванців» поділили на дві групи ( п. 200.7 ПКУ): які (1) відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 ПКУ, і (2) не відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 ПКУ. І тому ввели два Реєстри «відшкодуванців»: Реєстр 1 і Реєстр 2. До них «відшкодуванці» потрапляють на підставі поданої з декларацією заяви про повернення сум БВ (тобто додатка Д4; причому таблицю 1 в ньому податківці на місцях вимагають заповнювати в будь-якому разі, незалежно від того, на який з Реєстрів ви претендуєте).

Ведення таких Реєстрів регулює Порядок № 68* (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 17, с. 5). З урахуванням цього характеристики кожної групи «відшкодуванців» представимо на рис. 1 (с. 23).

* Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 22.02.2016 р. № 68.

Отже, існують два Реєстри: Реєстр 1 (для «бездоганних» «відшкодуванців»-експортерів, які відповідають певним умовам) і Реєстр 2 (для всіх інших «відшкодуванців»). Зауважте, що до Реєстру 1 потрапляють саме експортери (тобто платники, які здійснюють вивезення товарів у митному режимі експорту), а не будь-які платники, які здійснюють операції, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ (див. про це також «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 38, с. 46).

До Реєстрів заяви платників (тобто додатки Д4) уключаються автоматично протягом операційного дня їх отримання у міру надходження у хронологічному порядку ( п.п. 200.7.1 ПКУ, п. 4 Порядку № 68). Реєстри відкриті для загального доступу і щодня публікуються та оновлюються на сайті ДФСУ ( п.п. 200.7.3 ПКУ, пп. 7, 10 Порядку № 68). Знайти їх можна в розділі Головна/Діяльність/Відшкодування ПДВ/Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування або за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/vidshkoduvannya-pdchv/reestri-vidshkoduvannya-pdv.

Утім, глобальна відмінність між тонкощами відшкодування за Реєстрами і, скажімо, перевагою якогось з них так і не зрозуміла. Наразі уявляється, що в кожному все вирішує черга. Адже п.п. 200.7.2 ПКУ «в цілому» встановлює, що в тому ж хронологічному порядку черговості за кожним Реєстром відбуватиметься і повернення узгоджених сум БВ.

Тепер повернемося до початкового запитання. У вас хоча й експорт, але наразі ви пропрацювали менше 12 місяців. А отже, умова «частка експорту не менше 40 % за попередні 12 місяців» не виконується. Отже, у критерії п. 200.19 ПКУ ви не вписуєтеся і поки що не маєте права претендувати на Реєстр 1 (але можете опинитися в Реєстрі 2). Тому, заявляючи відшкодування, в таблиці 3 додатка Д4 поставте відмітку «+» у рядку про невідповідність критеріям п. 200.19 ПКУ. Тоді ваша заява опиниться в Реєстрі 2.

Перевірка БВ

Як довго перевіряють відшкодування? Чи загрожує нам документальна перевірка, якщо до БВ ми заявляємо свіжий «мінус», що виник у 2016 році?

Платників, які заявили відшкодування, чекає «подвійний» контроль. Тобто спершу їх перевірять на приналежність «своєму» Реєстру, а далі проконтролюють і суму відшкодування. Щоправда, у більшості випадків все повинна вирішити камеральна перевірка і тільки в деяких випадках — документальна (детальніше див. на рис. 2 на с. 24).

Причому під час перевірки за Реєстрами «відшкодуванця» можуть перевести з Реєстру 1 у Реєстр 2.

Коли це можливо? Якщо платника визнають не відповідним Реєстру 1 (тобто таким, що не відповідає критеріям п. 200.19 ПКУ). Тоді протягом 17 календарних днів після граничного строку подання звітності податковий орган надішле платнику рішення про таку невідповідність з поясненнями ( п. 200.21 ПКУ). При цьому одночасно датою надіслання платнику такого рішення його виключають з Реєстру 1 і включають до Реєстру 2 (п. 6 Порядку № 68). Хоча таке рішення контролерів можна оскаржити ( п. 200.21 ПКУ).

А ось якщо у вас все чисто, тобто ви потрапили до Реєстру 1, поставивши в додатку Д4 відмітку про відповідність критеріям п. 200.19 ПКУ, і потім у 17-денний строк не надійшло жодних «відкидаючих» рішень від податківців, то, значить, ви так і залишилися в черзі на БВ за Реєстром 1 ( п. 200.21 ПКУ).

До речі, сам порядок перевірки платників на відповідність Реєстрам і критеріям п. 200.19 ПКУ от-от повинен затвердити Мінфін ( п. 200.20 ПКУ). Наразі є тільки його проект (розміщений за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2016-rik/66772.html), який багато в чому схожий з нині чинним «автоматичним» Порядком, затвердженим наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1128.

Тепер про камеральну/документальну перевірку сум БВ. Тут ситуацію в цілому спробували спростити. Так,

якщо до БВ заявлено свіжий «мінус» (що виник після 01.07.2015 р. не за рахунок придбань у спецрежимників-сільгоспників), чекайте тільки камеральну перевірку

Тим паче, що п. 37 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ прямо забороняє контролерам здійснювати документальні позапланові виїзні перевірки достовірності БВ, заявленого після 01.07.2015 р. (за винятком випадків, визначених п. 200.11 ПКУ). До того ж і п. 200.10 ПКУ встановлює: заявлене «свіже» БВ контролери узгоджують за результатами камеральної перевірки (і тільки (!) у випадках з п. 200.11 ПКУ — за результатами документальної перевірки, що підтверджують самі ж податківці, див. підкатегорію 101.16 БЗ). Тобто платники, які заявили «свіже» БВ, отримують таке БВ після його узгодження податківцями за результатами камеральної перевірки.

Тому оскільки у вас до БВ заявлено свіжий «мінус» 2016 року, вам документальна перевірка не загрожує. Заявлене БВ податківці перевірять тільки камерально.

З урахуванням цього максимальний строк отримання «свіжого» БВ становитиме: 30 днів (камеральна перевірка) + 5 днів (для надіслання висновку Казначейству) + 5 днів (для зарахування Казначейством грошей на поточний рахунок платника) = 40 днів (з граничного строку подання декларації із заявленим БВ; точніше, у крайньому випадку, з урахуванням «неробочих» субот і неділь — 44 дні). Це теоретично. Поглянемо, що вийде на практиці і хто опиниться серед «щасливчиків», які отримали відшкодування.

Що цікаво, усі вирішальні дати перевірки/отримання БВ (зокрема, дата узгодження податківцями сум БВ, дата надісланого Казначейству висновку, дата повернення платнику БВ на рахунок і навіть дати при оскарженні, якщо до нього вдалися) — словом, уся «історія» БВ — має бути видимою з Реєстрів, розміщених на сайті ДФСУ (для цього в них задумана друга частина, п. 10 Порядку № 68). Проте контролери вже попередили, що практична реалізація опублікування на сайті ДФС другої частини Реєстрів здійснюватиметься поетапно, після розробки відповідного програмного забезпечення (див. http://sfs.gov.ua/diyalnist-/vidshkoduvannya-pdchv/povidomlennya-pro-reestri-zayav/240062.html).

Тож, як завжди, чекаємо «покращення» ☺.

висновки

  • Заявляти чи не заявляти БВ — право платника. Також платник сам вирішує, коли заявляти БВ: одразу чи з часом (проте не пізніше 1095 днів з моменту отримання права на БВ).
  • Заявляти БВ можуть абсолютно всі платники незалежно від стажу та обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 місяців (з 2016 року ці обмеження зняті).
  • З 01.02.2016 р. з’явилися два Реєстри «відшкодуванців»: Реєстр 1 (для «ідеальних» експортерів) і Реєстр 2 (для всіх інших «відшкодуванців»). Реєстри щодня оновлюються на сайті ДФСУ.
  • Заявлене БВ платники отримують після його узгодження податківцями за результатами камеральної перевірки (і тільки у випадках, визначених п. 200.11 ПКУ, — за результатами документальної перевірки).
бюджетне відшкодування додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті