Немає «зменшуючого» РК: коригуємо ПК і заповнюємо додаток Д1

В обраному У обране
Друк
Василенко Ольга, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Листопад, 2016/№ 91
У вересні 2016 року підприємство придбало товар. У цьому самому періоді на це придбання було отримано податкову накладну (ПН) і відображено податковий кредит (ПК). У жовтні 2016 року здійснено повернення товару. Але розрахунок коригування (РК) постачальник не складає. Підкажіть, чи потрібно коригувати ПК у цьому випадку і як відобразити таке коригування в додатку Д1?

Як відомо, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, — одна із ситуацій, що вимагає відкоригувати ПК. У загальному випадку здійснюють таке коригування на підставі складеного постачальником РК ( п. 192.1 ПКУ). При цьому п.п. «б» п.п. 192.1.1 ПКУ зобов’язує покупця зменшити суму ПК за результатами періоду, в якому відбувається зменшення суми компенсації, якщо він:

1) на дату проведення коригування зареєстрований як платник податку;

2) збільшив ПК у зв’язку з отриманням товарів/послуг.

Жодних інших умов немає. Як бачите, необхідність зменшити ПК у покупця виникає незалежно від того, чи отриманий РК від постачальника. Підтверджують це й податківці (див. БЗ 101.07). Тому

незалежно від того, чи отриманий «зменшуючий» РК, у періоді повернення товару покупець повинен відкоригувати ПК

Підставою для здійснення коригування в такому разі може бути бухгалтерська довідка.

У додатку Д1 коригування ПК, здійснене на підставі бухдовідки, відображають так само, як і коригування, підтверджене РК.

Так, у графі 2 таблиці 2 додатка Д1 відображається індивідуальний податковий номер постачальника, якому повернено товар, у графі 3 — період складання ПН, яка коригується, у графі 4 — вартість поверненого товару (без урахування ПДВ), у графах 5, 6 — сума «поверненого» ПДВ.

Зверніть увагу: «довідкове» коригування не вплине на ваш регліміт. Він зменшиться тільки в разі, якщо відповідний «зменшуючий» РК все ж таки буде складений та зареєстрований в ЄРПН ( п. 18 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569). До речі, такий «післядовідковий» РК відображати в декларації не потрібно.

Крім того, пам’ятайте: якщо постачальник надішле вам РК вже після закінчення строків для його своєчасної реєстрації, то формально вам світять штрафи згідно з пп. 1201.1, 1201.2 ПКУ, що явно несправедливо. Ми вважаємо, у цьому випадку можна взагалі РК не реєструвати — вимоги ПКУ ви при цьому не порушите (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 48, с. 34).

Приклад. У вересні 2016 року підприємство придбало у постачальника (ІПН — 323456789987) товар вартістю 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.). У цьому самому періоді отримано ПН і відображено ПК. У жовтні 2016 року товар було повернено. РК не отримано. Жодних інших змін сум компенсації вартості товарів/послуг у цьому періоді не було.

Таблицю 2 додатка Д1 за жовтень 2016 року підприємство повинне заповнити так, як показано на рисунку.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити