спецрежим ПДВ
Спершу нагадаємо, що сільгоспники-спецрежимники повинні вести ПДВ-облік податкових зобов’язань (ПЗ) і податкового кредиту (ПК) окремо за: (1) операціями із зерновими; (2) операціями з продукцією тваринництва; (3) іншими сільгоспопераціями.
Адже результат (позитивна різниця між ПЗ і ПК звітного періоду), визначений за кожним видом сільгоспоперацій, повинен потрапити до бюджету і на спецрахунок у «своїй» пропорції ( п. 209.2 ПКУ).
Результати такого обліку відображають у окремих таблицях 1 — 3 додатка ДС10 до спецрежимної ПДВ-декларації.
Зауважимо, що нещодавно в БЗ 101.21 з’явилася й консультація податківців, де вони, посилаючись на листи ДФСУ від 27.01.2016 р. № 2533/7/99-99-19-03-01-17 і від 14.03.2016 р. № 8763/7/99-99-19-03-02-17, пояснили, куди спецрежимнику направити та як розподілити ПК при здійсненні декількох сільгоспоперацій…
висновок документа
Розподіл суми ПК за видами сільгоспоперацій здійснюється у відповідних рядках таблиць 1 — 2 додатка ДС10 до декларації з ПДВ «0121» — «0123» виходячи з частки, розрахованої в додатку ДС9.
Якщо товари/послуги/основні фонди, вироблені та/або придбані, використовуються сільгосппідприємством виключно для одного виду операцій, то суму ПДВ повністю відносимо до складу ПК за таким видом операцій.
Процедуру подальшого перерозподілу таких сум податкового кредиту ПКУ не передбачає
Ураховуючи спрямованість цієї консультації для «всіх», зважати на її висновки все ж таки доведеться. Які основні моменти слід ураховувати? Розглянемо на конкретних ситуаціях.
Одночасне використання
У цій ситуації, коли товари/послуги/ОЗ призначені одночасно для декількох видів сільгоспоперацій (причому фактичну частку використання визначити неможливо), сільгоспник неодмінно повинен користуватися нормою абзацу третього п.п. «а» п.п. 209.15.1 ПКУ.
У ній по суті йдеться про розподіл «вхідного» ПДВ пропорційно питомій вазі/частці (розрахунок частки для всіх трьох видів сільгоспоперацій якраз і проводять у додатку ДС9), коли:
— має місце часткове використання придбаних товарів/послуг/ОЗ одночасно в декількох видах сільгоспдіяльності;
— визначити фактичну частку такого використання в тій чи іншій діяльності неможливо навіть після їх фактичного використання.
Отже, придбавши товари/послуги або ОЗ з «невизначеною» часткою використання, розподіляємо «вхідний» ПДВ пропорційно частці операцій з додатка ДС9
Єдине, що хотілося б уточнити щодо висновків податківців, які акцентують увагу тільки на використанні частки з додатка ДС9, — цей додаток допоможе не завжди. Інакше доведеться діяти, коли товари/послуги/ОЗ будуть використані сільгоспником тільки у двох із трьох здійснюваних ним видів операцій. Наприклад, витратилися на ремонт косарки, що задіяна у виробництві зернових культур та інших сільгоспопераціях, але вона не використовується для операцій тваринництва.
Тоді сільгоспнику, крім загальних часток, визначених у додатку ДС9, доведеться додатково «для себе» визначити частки для розподілу «вхідного» ПДВ саме між двома задіяними видами операцій. Для цього беремо обсяг кожного з двох видів операцій і ділимо на загальний обсяг двох видів операцій, звичайно ж, перерахований, як і в додатку ДС9 — за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.
Далі у міру фактичного використання таких товарів/послуг/ОЗ перерозподіляти ПК не потрібно.
Напрям відомий
У такій ситуації, коли напрям використання товарів/послуг/ОЗ чітко відомий, сільгоспник повинен спиратися на основний принцип, закладений у п. 209.2 ПКУ: суми ПЗ і ПК звітного періоду визначаються окремо за кожним видом операцій.
Звідси й висновок податківців про те, що якщо товари/послуги/ОЗ, вироблені та/або придбані, використовуються (!) сільгосппідприємством виключно для одного виду операцій, то суму ПДВ повністю відносимо до складу ПК за таким видом операцій.
Вважаємо, що аналогічно слід чинити і в ситуації, коли товари/послуги/ОЗ призначені для декількох видів сільгоспоперацій і сільгоспник знає, яка кількість товарів буде використана в тому чи іншому вигляді сільгоспоперацій.
Підставою для розподілу ПК можуть бути заплановані витрати, заявки та інша інформація, що надійшла від відповідних підрозділів.
У такому разі ПК за видами операцій розподіляється прямим рахунком
згідно з цими даними, а не питомою вагою з додатка ДС9 (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 79, с. 12).
Ще раз повторимо, користуватися часткою з додатка ДС9 слід тільки тоді, коли ви не в змозі розрахувати або хоча б передбачити «напряму» частку участі купленого товару в декількох видах сільгоспдіяльності.
Напрям змінюється за товарами/послугами
Тепер розглянемо ситуацію, коли сільгоспник придбав товар або послуги, орієнтуючись на передбачуване використання, відніс ПК до певного виду (видів) операцій. Далі за фактом використання спрямованість куплених товарів/послуг змінюється. Так-от, у такому разі перерозподілу ПК не уникнути. Інакше буде порушена основна суть повидового обліку сільгоспоперацій.
Зауважимо: прямо про таке коригування — перерозподіл — у п.п. «а» п.п. 209.15.1 ПКУ нічого не прописано. Прямого застереження щодо проведення повидового коригування в межах сільгоспдекларації немає і в Порядку заповнення ПДВ-звітності, затвердженому наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21. Та і в консультації з БЗ 101.21, а також листах, на які податківці у ній попутно посилаються, про цю ситуацію теж ані слова.
Однак є інші консультації, в яких податківці якраз рекомендують проводити таке коригування-перерозподіл (див. «Вісник. Право знати все про податки та збори», 2016, № 38, с. 12, лист ГУ ДФС у Миколаївській обл. від 25.05.2016 р. № 1730/10/14-29-12-01-10). У них податківці прямо зазначають, що
якщо змінюється напрям використання куплених/ввезених товарів/послуг, необоротних активів у межах спецрежиму, сільгоспник повинен відкоригувати показники відповідних рядків таблиць 1 — 3 додатка ДС10
При цьому податківці правильно зазначають, що зміна напряму використання не є помилкою. Отже, коригування-перерозподіл ПК слід проводити не через УР, а безпосередньо в самій спецрежимній декларації та додатку ДС10. Підставою для цього буде бухгалтерська довідка.
Нагадаємо, що бухдовідка використовується в різних ситуаціях для відображення операцій з коригування ПК. Зокрема, з її допомогою можна оформити будь-які уточнення, що вносяться до податкової декларації з ПДВ. Не виняток і сільгоспдекларація, а також її додатки.
Так от, обсяги придбаних/увезених товарів/послуг/ОЗ, раніше показані в одній таблиці додатка ДС10, слід виключити (тобто відобразити зі знаком «мінус»), а до іншої «потрібної» таблиці додати (навести позитивне значення).
Таке міжтабличне коригування ПК податківці радять проводити за рядком 8 таблиць 1 — 3 додатка ДС10.
Тобто весь ПК за товарами/послугами, що «змінює» напрям використання, виключаємо зі знаком «-» за рядком 8 і додаємо цей самий ПК за потрібним напрямом до відповідної таблиці також у рядок 8, але вже з позитивним значенням. Зауважимо, що так неодноразово радили діяти й ми (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 13, с. 15; № 79, с. 16).
Проте все ж таки з дечим ми не згодні. Річ у тім, що сюди для перерозподілу-коригування податківці чомусь залучають і зміну напряму використання ОЗ. Проте ми вважаємо, що перерозподіляти ПК, якщо змінюється напрям використання, можна тільки за фактом першого використання необоротних активів, тобто введення їх в експлуатацію.
Зверніть увагу! Таке коригування якраз не порушить висновків податківців із БЗ 101.21. Процедура перерозподілу ПК проводиться на момент фактичного використання товарів/послуг у сільгоспопераціях, а не після. А ось після факту використання подальші перерахунки ПК якраз уже й не проводимо.
Напрям змінюється за ОЗ
Зауважимо, що в зазначеній вище консультації зі свого відомчого видання податківці зміну напряму використання ОЗ підтягують під перерозподіл ПК. Тобто, коли
об’єкт ОЗ узяв участь спершу в одному виді сільгоспоперацій, а потім став використовуватися в іншому виді, радять також проводити перерозподіл ПК між таблицями 1 — 3 додатка ДС10
При цьому обсяги за такими ОЗ переносити з однієї таблиці додатка ДС10 до іншої його таблиці в межах їх балансової (залишкової) вартості.
Проте, на наш погляд, цього робити не потрібно. Вважаємо:
якщо об’єкт ОЗ купили та використовували для одного виду операцій, то надалі, почавши використовувати його за іншим видом сільгоспоперацій, ПК не коригуємо.
У повидовому розподілі ПК враховуємо тільки первинний факт використання об’єкта ОЗ.
Схожий на наш і висновок консультації з БЗ: (!) процедуру подальшого перерозподілу (мається на увазі — після використання) таких сум податкового кредиту ПКУ не передбачає.
