(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 79
  • № 78
  • № 77
  • № 76
  • № 75
  • № 74
  • № 73
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/19
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2016/№ 80

Кредит в іноземній валюті

Останнім часом попит на кредити в іноземній валюті значно знизився. Це і зрозуміло, адже економію на нижчій (порівняно з гривневими кредитами) процентній ставці сьогодні дуже складно порівняти з ризиками, пов’язаними з постійною зміною курсу. Втім, інвалютне кредитування — ще один спосіб профінансувати підприємство. Про його особливості розповімо в цій статті.

Особливості отримання валютного кредиту

Почнемо з того, що українське підприємство може отримати кредит в іноземній валюті як від резидента, так і від нерезидента. Залежно від цього процедури його отримання будуть абсолютно різними.

Якщо валютний кредит отримано від резидента, процедура його отримання відповідатиме порядку отримання гривневого кредиту (див. с. 14). До речі, індивідуальна ліцензія для надання кредитів в іноземній валюті українським банкам не потрібна. Вони здійснюють свою діяльність на підставі банківської та генеральної ліцензій на здійснення валютних операцій або письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями. І на сьогодні цих документів вистачає. Усе тому, що строки та суми кредитів в інвалюті як критерії їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування законодавством України не встановлені. А отже, п.п. «в» п. 4 ст. 5 Декрету № 15-93, що вимагає наявність індивідуальної ліцензії на операції з видачі іноземних кредитів у сумах і на строки, які перевищують установлені законодавством межі, фактично не діє (п. 5 постанови № 5).

Якщо ж кредитор — нерезидент, при отриманні кредиту потрібно врахувати чимало нюансів. По-перше, такий кредит резидент-позичальник може залучити тільки через уповноважений банк, який обслуговуватиме операції за договором (п. 1.2 гл. 1 розд. I Положення № 270). По-друге, такий кредит ще до фактичного отримання потрібно зареєструвати в Нацбанку (п. 1.7 гл. 1 розд. I Положення № 270). Для цього суб’єкт господарювання подає уповноваженому банку (п. 2.1 гл. 2 розд. I Положення № 270):

1) повідомлення про договір за формою згідно з додатком 1 до Положення № 270;

2) оригінал/копію договору.

Якщо поданий пакет документів відповідає вимогам законодавства, банк не пізніше 7 робочих днів, що настають за днем його подання, передає інформацію до Нацбанку. А той також протягом 7 робочих днів видає позичальнику повідомлення з відміткою про реєстрацію, що є реєстраційним свідоцтвом до договору. Проте якщо уповноважений банк установив наявність індикаторів ризикової фінансової операції, установлених у додатку 2 до Положення № 369, і сума кредиту перевищує 500000 дол. США (або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті), дата отримання реєстраційного свідоцтва може «відсунутися» ще до 30 календарних днів. Оскільки в цьому випадку до початку процедури реєстрації пакет документів підлягає розгляду та аналізу Нацбанком (п. 2.6 гл. 2 розд. I Положення № 270). Урахуйте: на сьогодні плата за реєстрацію договору в Нацбанку не передбачена (див. Тарифи № 333).

Не вимагають реєстрації в Нацбанку договори про отримання комерційних кредитів, а також кредитів, що залучаються державою або під державні гарантії

Про це зазначено в п. 1.10 гл. 1 розд. I Положення № 270.

Відсутність реєстрації кредиту призводить до накладення штрафу в розмірі 1 % суми отриманого кредиту, перерахованого за обмінним курсом НБУ на день його отримання, та зобов’язання зареєструвати договір (п. 2 Указу № 734). Крім того, обслуговувати кредитні операції без реєстраційного свідоцтва обслуговуючий банк не буде (п. 1 Указу № 734).

Урахуйте також:

щодо валютних кредитів, отриманих від нерезидентів, діє обмеження розміру процентів

Так, згідно з п. 1.11 гл. 1 розд. I Положення № 270 розмір виплат за встановленою процентною ставкою з урахуванням комісій, неустойки та інших платежів, у тому числі санкцій за неналежне виконання умов договору, не повинен перевищувати розмір виплат, розрахований виходячи з максимальної процентної ставки, встановленої в постанові № 363. Не поширюється зазначена вимога тільки на договори, укладені з міжнародними фінорганізаціями, членом яких є Україна, а також на договори з міжнародними фінорганізаціями, щодо яких Україна зобов’язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим міжнародним фінорганізаціям або резидентам (п. 1.18 гл. 1 розд. I Положення № 270).

До речі, уже зазначений нами п.п. «в» п. 4 ст. 5 Декрету № 15-93 вимагає наявність індивідуальної ліцензії як на операції з видачі іноземних кредитів, строки та суми яких перевищують установлені законодавством межі, так і на операції з їх отримання. Але оскільки такі межі не встановлено, виконувати цю вимогу позичальнику теж не потрібно. Проте в деяких випадках без ліцензії йому не обійтися. Так, згідно з п.п. «д» п. 4 ст. 5 Декрету № 15-93 індивідуальна ліцензія має бути отримана в разі розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України. Тому запам’ятайте:

якщо договором з нерезидентом передбачено отримання кредиту на рахунок за межами України та/або погашення заборгованості відбуватиметься з такого рахунка, то резидент-позичальник повинен отримати індивідуальну ліцензію на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України

Підтверджує це й п. 1.2 гл. 1 розд. I Положення № 270.

Порядок отримання такої ліцензії регламентовано Положенням № 485 (ср. 025069200). Зверніть увагу: дата видачі ліцензії має передувати даті розміщення валютних цінностей на закордонному рахунку (п. 1.9 Положення № 485). За операції з «неліцензійним» закордонним рахунком позичальнику загрожує штраф у сумі, еквівалентній сумі використаних в операціях валютних цінностей, перерахованій за обмінним курсом НБУ на день їх здійснення (п. 2 ст. 16 Декрету № 15-93).

Бухгалтерський облік валютного кредиту

Незалежно від того, в якій валюті отримано кредит, за своєю суттю він є зобов’язанням. А проценти, сплачені за кредитним договором, — фінансовими витратами. Тому правила відображення «гривневих» і «валютних» кредитів багато в чому збігаються. Із загальними «бухобліково-кредитними» правилами ви можете ознайомитися у статті на с. 13. Наразі ж ми зупинимося тільки на валютних особливостях.

Для обліку «валютних» кредитів Інструкцією № 291 передбачено окремі субрахунки. Так, довгострокові валютні кредитні зобов’язання обліковують на субрахунках:

— 502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»;

— 504 «Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті».

А короткострокові — на субрахунках:

— 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті»;

— 604 «Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті».

Частина «інвалютних» довгострокових кредитів, що підлягають погашенню протягом 12 місяців з дати балансу / операційного циклу підприємства, обліковують у складі короткострокової заборгованості на субрахунку 612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в іноземній валюті».

Суму кредиту, отриманого в іноземній валюті, а також проценти (та інші витрати), нараховані за кредитним договором, перераховують у валюту звітності із застосуванням офіційного курсу НБУ на дату здійснення операції ( п. 5 П(С)БО 21). Крім того, урахуйте:

заборгованість перед банком (як у сумі кредиту, так і в сумі процентів) формує монетарну статтю балансу

А тому підлягає перерахунку на дату здійснення операції (у межах суми такої операції або за всією статтею — згідно з обліковою політикою), а також на дату балансу ( п. 8 П(С)БО 21). Дохід від курсових різниць відображається на субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці», а витрати — на субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці».

Податкові наслідки

Виплачуючи нерезиденту проценти за користування кредитом, резидент повинен утримати з такого «нерезидентського» доходу податок за ставкою 15 % ( п.п. «а» п.п. 140.4.1, п.п. 140.4.2 ПКУ). Не утримувати його можна тільки з нерезидентів тих країн, з якими Україна уклала договори про усунення подвійного оподаткування (їх перелік див. у листі ДФСУ від 28.01.2016 р. № 2815/7/99-99-12-01-03-17). І тільки в тому випадку, якщо нерезидент надасть довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що він є резидентом тієї країни, з якою укладено такий міжнародний договір, а також інші документи, передбачені цим договором ( п. 103.4 ПКУ). Урахуйте:

довідка має бути належним чином легалізована та переведена відповідно до законодавства України ( п. 103.5 ПКУ)

До речі, стандартну процедуру консульської легалізації проходити потрібно далеко не завжди. Наприклад, довідку, складену на території країн — учасниць Конвенції, що скасовує вимогу про легалізацію іноземних офіційних документів від 05.10.61 р., і засвідчену штампом апостиль, додатково легалізовувати не потрібно. А довідки з країн, з якими укладено міжнародні договори про правову допомогу, згідно з положеннями яких офіційні документи іноземних країн — партнерів приймаються без жодного підтвердження, узагалі не вимагають ані легалізації, ані апостилю. Підтверджують це й податківці (див. БЗ 102.18). Переклад довідки має бути засвідчений нотаріусом (якщо він знає обидві мови) або перекладачем, достовірність підпису якого теж засвідчує нотаріус (БЗ 102.18).

Зверніть увагу: податківці наполягають на тому, що податок з доходів нерезидентів повинні утримувати у тому числі і єдиноподатники (див. лист ДФСУ від 07.04.2016 р. № 7782/6/99-99-19-02-02-15). Але ми з цим погодитися не можемо. Адже згідно з п.п. 14.1.213 ПКУ під резидентами для цілей розд. III ПКУ розуміються особи, визначені п. 133.1 ПКУ. А єдиноподатники до переліку цих осіб не входять ( п.п. 133.1.1, п. 133.5 ПКУ).

Урахуйте також: за деякими «нерезидентськими» позиками доведеться рахувати податкові різниці. Так, згідно з п. 140.2 ПКУ для платника, в якого сума боргових зобов’язань за кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, фінлізинговими договорами та іншими запозиченнях незалежно від їх юридичного оформлення, що виникли за операціями з позв’язаними особами — нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж у 3,5 раза (для фінустанов і лізингових компаній — більш ніж у 10 разів), фінрезультат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухобліку процентів за такими зобов’язаннями над 50 % суми фінрезультату до оподаткування, фінвитрат і суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому нараховуються проценти (детальніше про розрахунок цієї різниці див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 100, с. 34).

Приклад. У вересні 2016 року отримано довгостроковий кредит від нерезидента (країни, з якою укладено договір про усунення подвійного оподаткування; довідка, що підтверджує резидентність, отримана) у сумі $100000 під 10 % річних (метод розрахунку — факт/факт). За вересень 2016 року підприємство має погасити $1000 тіла кредиту, за жовтень 2016 року — вересень 2017 року — $20000.

Облік кредиту в іноземній валюті


з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Курс НБУ, грн./$

Сума, $/грн.

Дт

Кт

1

Отримано на розподільчий рахунок довгостроковий кредит

316

502

26,0

$100000

2600000

2

Перераховано валюту для обов’язкового продажу (65 %)

334

316

26,0

$65000

1690000

3

Перераховано залишок валюти на поточний валютний рахунок

312

316

26,0

$35000

910000

4

Зараховано на поточний рахунок кошти від продажу валюти (курс продажу — 26,2 грн. /$)

311

334

26,1

1694485

5

Відображено комісію банку за продаж валюти (0,5 %)

92

334

8515

6

Відображено дохід від продажу валюти

(26,2 грн./$ - 26,1 грн./$) х $65000

334

711

26,1

6500

7

Відображено курсову різницю на дату продажу валюти*

(26,1 грн./$ - 26,0 грн./$) х $65000

334

714

26,1

6500

8

Нараховано проценти за кредитом за вересень

$100000 х (10 % х 30 : 366)

951

684

26,2

$819,67

21475,35

9

Відображено курсові різниці на дату балансу:

— на суму заборгованості за кредитом

(26,2 грн./$ - 26,0 грн./$) х $100000

945

502

26,2

20000

— на залишок валюти на рахунку

(26,2 грн./$ - 26,0 грн./$) х $35000

312

714

7000

10

Переведено частину довгострокової заборгованості в поточну (на дату балансу в сумі погашень за жовтень 2016 року — вересень 2017 року)

502

612

26,2

$20000

524000

11

Оплачено проценти за кредитом за вересень

684

312

26,4

$819,67

21639,29

12

Погашено заборгованість за кредитом за вересень

502

312

26,4

$1000

26400

13

Відображено курсові різниці на дату погашення тіла кредиту і процентів*:

— за процентами

(26,4 грн./$ - 26,2 грн./$) х $819,67

945

684

26,4

163,94

— за тілом кредиту

(26,4 грн./$ - 26,2 грн./$) х $1000

945

502

26,4

200

* Згідно з обліковою політикою курсові різниці на дату здійснення операції підприємство розраховує в межах суми такої операції.

кредит, іноземна валюта додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті