Теми статей
Обрати теми

Добровільна ПДВ-реєстрація: ДФСУ «шикує» місцевих фіскалів

Нестеренко Максим, податковий експерт

висновок документа


У заяві на добровільну ПДВ-реєстрацію суб’єкт господарювання не зобов’язаний зазначати обсяг оподатковуваних операцій, а також інші реквізити, які не є обов’язковими. Податкові органи не мають права вимагати, аби необов’язкові реквізити у заяві ПДВ-«добровольця» були заповнені, а їх відсутність не є підставою для відмови у ПДВ-реєстрації

У листі, що коментується, податківці приділили незвично багато уваги питанню добровільної ПДВ-реєстрації. Зазвичай воно залишається в тіні обов’язкової реєстрації, і ось податківці влаштували йому «бенефіс».

Причину такої уваги фахівці ДФСУ зазначають самі — їх підлеглі на місцях дозволяють собі необґрунтовано відмовляти у ПДВ-реєстрації тим суб’єктам господарювання, які добровільно хочуть повісити собі на шию таке «щастя» — бути платником ПДВ. Хоча що тут говорити — ви, шановні читачі, про цю проблему знаєте не лише із наших публікацій. ☹

І от настав день, коли центральний орган ДФСУ вирішив «дати по шапці» своїм підлеглим за порушення прав платників.

До добровільної ПДВ-реєстрації звертаються ті суб’єкти господарювання, які або не мають оподатковуваних операцій, або їх обсяг становить менше ніж 1 млн грн. сукупно за останні 12 місяців. Правила добровільної реєстрації прописані у ст. 182 ПКУ, а також у розд. ІІІ Положення № 1130*. Зокрема, встановлено, що реєстраційна заява (ф. № 1-ПДВ) при добровільній ПДВ-реєстрації подається не пізніше 20 календарних днів до початку бажаного податкового ПДВ-періоду.

* Положення про реєстрацію платників ПДВ, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130.

Підстави для відмови у ПДВ-реєстрації перелічені у п. 183.8 ПКУ. Назагал таких підстав три: (1) за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, 182 і п. 183.7 ПКУ; (2) існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно зі ст. 184 ПКУ і (3) при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного дня реєстрації не дотримано порядок та строки, встановлені ст. 183 ПКУ.

У листі, що коментується, ДФСУ констатує: перелічені підстави для відмови у ПДВ-реєстрації є вичерпними. Якщо зазначені підстави для відмови відсутні, податківці зобов’язані зареєструвати заявника платником ПДВ.

Відсутність або помилки в обов’язкових реквізитах реєстраційної заяви — це ще не привід усувати платника від ПДВ-реєстрації. Протягом 3-х робочих днів від дня отримання заяви податківці мають звернутися до заявника з пропозицією надати нову заяву ( п. 3.9 розд. ІІІ Положення № 1130). І нещодавно було запроваджено нову можливість для суб’єктів господарювання, які добровільно хочуть зареєструватися платником ПДВ. Вони можуть ліквідувати недоліки у своїй реєстраційній заяві і подати нову заяву з тією самою бажаною датою реєстрації (не пізніше, ніж за 3 робочих дні до початку того самого бажаного ПДВ-періоду).

Також у листі, що коментується, податківці роблять надзвичайно важливе застереження. Якщо у реєстраційній заяві виявлено одну помилку в обов’язкових реквізитах — це ще не привід припиняти розгляд цієї заяви. Звичайно, податковим органам на місцях було би значно простіше знехтувати заявою як тільки в ній виявлено одну помилку. Але податковий орган зобов’язаний перевірити усі обов’язкові відомості, зазначені у заяві, і повідомити заявнику про всі недоліки в ній. Запам’ятаймо це!

Водночас щодо НЕобов’язкових реквізитів реєстраційної заяви фахівці ДФСУ висловлюють, здавалося б, очевидні, але від цього не менш важливі речі. А саме: якщо заявник не заповнив якийсь із необов’язкових реквізитів реєстраційної заяви — це НЕ підстава відмовляти йому у прийнятті заяви.

Особливо зауважимо: серед необов’язкових реквізитів реєстраційної заяви ДФСУ називає бажаний день реєстрації. Ми вже звертали вашу увагу, що суб’єкт господарювання, який реєструється добровільно, може зазначати цей день у заяві, а може і не зазначати. Різниця тут всього лише в тому, що тоді, коли ви не зазначили у реєстраційній заяві бажаний день реєстрації, вас мають зареєструвати платником ПДВ з першого числа місяця, наступного за днем, у якому сплило 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви ( абзац третій п. 183.9 ПКУ). Жодних підстав відмовляти вам у ПДВ-реєстрації у цьому випадку немає (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 21, с. 17).

Нарешті, у листі, що коментується, податківці люб’язно надали нам перелік тих реквізитів реєстраційної заяви, які заявник не зобов’язаний заповнювати при добровільній ПДВ-реєстрації. До таких реквізитів належать:

— бажана дата реєстрації (розділ 6 реєстраційної заяви);

— дата досягнення «порогу обов’язковості» оподатковуваних операцій (частина друга розділу 7);

— дата початку здійснення операцій, визначених у пп. 3 — 8 п. 180.1 ПКУ (частина третя розділу 7);

— кількість працівників (розділ 8). У цьому розділі ПДВ-«доброволець» може також зазначити «0» (нуль);

— (для заявника-підприємця) відомості про відповідальних осіб (розділ 10).

Розділ 9 реєстраційної заяви стосується винятково учасників договору про спільну діяльність, управителів майна та інвесторів угоди про розподіл продукції. Решта заявників його не заповнюють.

Причини ПДВ-реєстрації (розділ 5 реєстраційної заяви) заповнюються згідно з додатком до ф. № 1-ПДВ. При добровільній реєстрації заявник обирає причину «Абзац перший пункту 182.1 статті 182 розділу V Кодексу». Сам додаток разом із заявою не подається.

Мабуть, найважливіше: при добровільній ПДВ-реєстрації заявник не зобов’язаний зазначати свої обсяги оподатковуваних операцій (частина перша розділу 7 реєстраційної заяви). Він може у цьому полі зазначити «0» (нуль).

Окрім того, нам відомо, що новостворені юрособи або підприємці можуть одразу добровільно зареєструватися ПДВшниками. Для цього їм треба подати реєстраційну заяву не податківцям, а держреєстратору як додаток до заяви про держреєстрацію суб’єкта господарювання ( абзац третій п. 183.7 ПКУ).

Так от, якщо ви подаєте саме таку реєстраційну заяву про добровільну ПДВ-реєстрацію — ви в ній можете не заповнювати найменування податкового органу, де здійснюється реєстрація (розділ 1 реєстраційної заяви). А юрособи можуть у ній не заповнювати також дані про ІПН (розділ 2).

Виняток із зазначеного правила становлять тільки новостворені суб’єкти господарювання, які одразу реєструються платниками єдиного податку. Їм подавати реєстраційну заяву (ф. № 1-ПДВ) як додаток до заяви про держреєстрацію немає сенсу.

Справа в тому, що із дня держреєстрації новостворена особа може перебувати на спрощеній системі лише як «безПДВшник» (наприклад, у групі 3 за ставкою 5 %). На цій ставці зазначена особа буде перебувати до кінця поточного кварталу. При цьому вона може не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу подати заяву про перехід на сплату єдиного податку за ставкою 3 % та одночасно подати заяву на реєстрацію платником ПДВ. Таке міркування податківці висловлюють у своїй консультації із БЗ, підкатегорія 107.05. Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 21, с. 18.

Що ж, в цілому цей лист приніс нам гарні новини. Сподіваємося, що податкові органи на місцях дослухаються до свого керівництва і припинять створювати усілякі перешкоди перед тими, хто добровільно хоче стати платником ПДВ.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі