Цей додаток складають платники ПДВ, причому як продавці, так і покупці, які відповідно до п. 201.10 ПКУ вирішили поскаржитися на контрагента, який своєчасно не зареєстрував у ЄРПН податкову накладну (ПН) / розрахунок коригування (РК). Також можна подати заяву зі скаргою на постачальника, який допустив помилок, заповнюючи обов’язкові реквізити ( п. 201.1 ПКУ) під час складання ПН. Зверніть увагу: подання скарги за допущені помилки у розрахунку коригування ПКУ не передбачено.
Отже, є дві причини подання скарги:
— (1) несвоєчасна реєстрація продавцем/покупцем ПН та/або РК;
— (2) допущені продавцем помилки в обов’язкових реквізитах ПН
Важливо! Підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту (ПК) може бути податкова накладна, що містить помилки в обов’язкових реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД). За умови, що такі помилки не заважають ідентифікувати здійснену операцію. Про це прямо зазначено в останньому абзаці п. 201.10 ПКУ щодо ПН, складеної постачальником. Тому завдяки такій «пом’якшувальній» нормі з січня 2016 року з’явилося більше ситуацій, коли не варто особливо чіплятися до постачальника (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 20, с. 41).
Подати додаток Д8 можна до декларації з ПДВ вже за звітний період, у якому отримано дефектну ПН чи порушено граничний строк реєстрації ПН та/або РК. При цьому за платником ПДВ це право зберігається протягом 365 календарних днів, наступних за граничним строком подання декларації за такий звітний період.
Зверніть увагу: сам факт подання заяви зі скаргою не надає платнику ПДВ права відобразити ПК чи зменшити податкові зобов’язання (ПЗ), а тільки стає підставою для обов’язкового проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки зазначеного продавця. Мета перевірки — виявити достовірність та повноту нарахування продавцем зобов’язань щодо оскаржуваної операції.
Зауважте: вимоги щодо обов’язкової перевірки покупця в аналогічній ситуації (але у випадку з несвоєчасною реєстрацією зменшуючого РК) п. 201.10 ПКУ не містить, проте це не привід покупцю «спустити ситуацію на гальма». Адже таке порушення є однією з підстав для проведення його позапланової перевірки відповідно до п.п. 78.1.9 ПКУ та надіслання контролюючим органом потенційному порушнику письмового запиту з метою надання інформації ( п. 73.3 ПКУ). Крім того, відтягування покупцем моменту реєстрації в ЄРПН «зменшуючого» РК позбавляє права постачальника зменшити свої ПЗ, оскільки таке зменшення можливе тільки після реєстрації покупцем РК в ЄРПН ( п.п. 192.1.1 ПКУ). Цей момент може негативно позначитися на ділових стосунках із постачальником. У той же час для покупця факт реєстрації «зменшуючого» РК, за великим рахунком, погоди не робить (хоча на якийсь час і «відтягне» зменшення регліміту). Річ у тім, що незалежно від факту такої реєстрації зменшити ПК покупцю потрібно вже у звітному періоді, в якому складено такий РК. Про це зазначено у п. 17 Порядку № 569 і на цьому однозначно наполягають податківці (див. лист ДФСУ від 10.02.2016 р. № 2643/6/99-99-19-03-02-15, підкатегорія 101.20 БЗ).
Далі після подання додатка Д8 «скаржнику» залишається тільки чекати, коли буде виправлено помилку або проведено довгоочікувану реєстрацію податкового документа. Ще одним «батогом» для постачальника, що спонукає його провести якнайскоріше виправлення помилки в ПН, є застосування з січня 2016 року штрафних санкцій за помилки, допущені в обов’язкових реквізитах ПН ( п. 1201.4 ПКУ). Але пам’ятайте: штрафи застосовні тільки до постачальника і тільки за помилки у ПН.
На жаль, подання скарги не завжди приводить до бажаного результату. Детально про те, чи має сенс скаржитися і в якому випадку, а також які наслідки подання скарги для обох сторін госпоперації, ви можете дізнатися з матеріалів у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 11, с. 4, № 48, с. 34 і 37. Тут же поговоримо про порядок заповнення додатка Д8.
Зауважимо, що з унесенням змін із січня 2016 року до механізму «роботи» заяви-скарги ( п. 201.10 ПКУ)*, певних змін зазнала і форма додатка Д8. Як ви встигли помітити, додаток Д8 з двох таблиць скоротили до однієї. У цій таблиці об’єднали обидві причини подання скарги та вмістили усю необхідну для цього інформацію.
До заяви, як і раніше, потрібно додавати копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Цього вимагають норми п. 201.10 ПКУ та п. 18 Порядку № 21. Як зазначають самі податківці (див. категорію 101.20 БЗ), на сьогодні не реалізована технічна можливість процедури подання в електронній формі разом з декларацією з ПДВ сканованих копій первинних документів. У зв’язку з чим платнику податків необхідно подати до контролюючого органу (тобто, віднести власноруч) паперові копії таких документів. Причому укластися з їх поданням потрібно у строки подання декларації, до якої вони додаються. І не забудьте у заяві зазначити кількість аркушів таких підтвердних документів.
Тепер розглянемо безпосередньо порядок заповнення додатка Д8.
Заповнення додатка 8 (Д8)
| Найменування графи | Номер графи | Опис | |
| Назва документа (податкова накладна / розрахунок коригування) | 2 | Вносимо назву документа, «очікування» якого не виправдалися. Наприклад: «податкова накладна» або «розрахунок коригування» | |
| Платник податку, на якого подається заява зі скаргою (продавець/покупець) | найменування (прізвище, ім’я, по батькові — для фізичної особи) | 3 | Тут зазначаємо повну або скорочену назву юрособи, що «провинилася», згідно з її статутними документами або повністю П. І. Б. особи — платника ПДВ |
| індивідуальний податковий номер | 4 | ІПН такого постачальника/покупця. Найменування та ІПН контрагента беремо з первинних документів. Також можна переконатися в достовірності цих даних, звернувшись до загальнодоступних джерел в Інтернеті на сайті ДФСУ: http://sts.gov.ua/reestr_new | |
| Податкова накладна / розрахунок коригування | дата | 5 | Дата зіпсованої/незареєстрованої ПН/РК. За відсутності такого податкового документа — дата податкової події, коли документ мав бути виписаний. Беремо інформацію з первинних документів |
| номер | 6 | Зазначаємо номер складеної ПН/РК, зіпсованої/незареєстрованої в ЄРПН. Якщо ПН/РК не була складена і отримана в електронній формі (відповідно, номер такого документа платник не знає), то цей рядок, очевидно, не заповнюємо | |
| обсяг поставки, коригування (без податку на додану вартість), грн | 7 | Відображаємо обсяг постачання товарів/послуг без ПДВ. Переносимо дані з первинних документів, що підтверджують факт здійснення госпоперації. Причому, на відміну від старої форми цього додатка, тут враховуються абсолютно всі придбання, незалежно від мети їх подальшого використання. Раніше ж заявити можна було тільки про дефектну ПН на товари/послуги, що використовуються у межах господарської діяльності для здійснення оподатковуваних операцій | |
| сума податку на додану вартість / коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту, грн (+/-) | 8 | Безпосередньо сама сума ПДВ: що збільшується — зі знаком «+», що зменшується — зі знаком «-». Беремо її також з первинних документів або із зіпсованої/незареєстрованої в ЄРПН ПН/РК | |
| Опис допущених продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування | 9 | Тут слід описати порушення, допущені контрагентом: зазначити суть помилки у заповненні ПН або повідомити про факт порушення термінів реєстрації ПН/РК. Наприклад: «Не вказано код УКТ ЗЕД», «Покупець порушує термін реєстрації РК у ЄРПН. Граничний термін (15 календарних діб) закінчився 18.08.2016 р.» | |
От і все. Як ви встигли помітити, скласти і подати скаргу на контрагента зовсім не складно. Але хочеться побажати вам таких ділових партнерів, з якими не доведеться вдаватися до скарг.
