(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 70
  • № 69
  • № 67-68
  • № 66
  • № 65
  • № 64
  • № 63
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
10/19
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2016/№ 71

Goodbye, «ЗЕД-пеня»?

Борги повертай! І про пеню пам’ятай... (Народна мудрість)
Сьогодні ми поговоримо про деякі способи відстрочення або уникнення сплати ЗЕД-пені за порушення встановлених Законом № 185* строків повернення валютної виручки/постачання передоплачених імпортних товарів (робіт, послуг). Упевнені, наша публікація допоможе вам у разі виникнення проблем у розрахунках при виконанні зовнішекономконтрактів, і ви знайдете якнайзручніший для себе вихід із своєї ЗЕД-ситуації з найменшими фінансовими втратами.

* Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.

З проблемами ЗЕД-розрахунків та зняття експортних/імпортних операцій з валютного контролю стикалися і стикаються багато хто з наших читачів. Пошукаємо сьогодні разом шляхи їх вирішення, якщо існує небезпека прострочення граничного строку у ЗЕД-розрахунках (нагадаємо, з 29 липня його збільшено до 120 днів**).

** Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 63, с. 3, № 69, с. 6.

Адже, крім неприємних наслідків за прострочення у розрахунках — у вигляді нарахування фіскалами ЗЕД-пені*** (0,3 % на день від суми недонадходження), максимальний розмір якої може досягати усієї суми непогашеної заборгованості нерезидента, тут до порушника ще можуть застосувати режим індивідуального ЗЕД-ліцензування або взагалі заблокувати ЗЕД — на підставі ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-ХІІ.

*** Про правила її нарахування та сплати читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 9, с. 25.

Отже, перейдемо до того, як «стелити соломку» або «гасити пожежу» у критичних ситуаціях із ЗЕД-розрахунками.

Способи легального уникнення пені

Мову ведемо про способи, прямо передбачені в Законі № 185. Їх там три основних.

1. Подаємо до суду на недбалого нерезидента. Згідно зі ст. 4 Закону № 185 у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом (МКАС) або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті (ТПП) України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання ним строків, передбачених експортно-імпортними контрактами,

відлік граничних строків ЗЕД-розрахунків зупиняється, і пеня за їх порушення у цьому періоді не сплачується

Але! У разі якщо суд прийме рішення про відмову в позові повністю або частково або припинить (закриє) провадження у справі чи залишить позов без розгляду, ці строки поновлюються. Причому пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який такі строки було зупинено.

Отже, якщо встигнете до закінчення граничного строку розрахунків (зараз — це 120 днів) подати позовну заяву до суду****, то є шанс взагалі уникнути пені (або ж відстрочити її). Тут усе залежатиме від долі вашої заяви. У той же час, подання позову до МКАС при ТПП — річ недешева і нешвидка.

**** Подати позов можна і після його спливу, але частина пені (розрахованої до дати подання позову) тоді вже нікуди від вас не дінеться...

Оскільки в ст. 4 Закону № 185 згадано і просто суд, то можна подати позов і до звичайного українського господарського суду. Це може виявитися набагато швидшим і дешевшим. Проте таку можливість слід передбачити у контракті з нерезидентом.

Якщо розгляд справи судом буде припинено з тієї причини, що «нерез» добровільно сплатив борг, то це не повинно потягти за собою нарахування пені (хоча формально ніби напрошується інше). Про неправомірність нарахування пені в таких ситуаціях, у тому числі коли оплату боргу було здійснено після закінчення граничного строку, див., наприклад, у постановах ВСУ від 13.02.2012 р. у справі № 21-422а11 та від 27.02.2012 р. у справі № 21-387а11.

2. Отримуємо висновок Мінекономіки щодо продовження строків. У ст. 1 та 2 Закону № 185 зазначено, що перевищення граничного строку ЗЕД-розрахунків потребує висновку Мінекономіки. У ст. 6 розписано детальніше. Для реалізації цих норм передбачено два нормативи: Порядок, затверджений постановою КМУ від 29.12.2007 р. № 1409, та Положення, затверджене наказом Мінекономіки від 18.01.2008 р. № 15.

Проте такі «преференції» доступні далеко не всім — у п. 2 кабмінівського Порядку наведено перелік досить специфічних операцій, щодо яких може бути продовжено граничний ЗЕД-строк. З більш-менш поширених там згадуються

договори виробничої кооперації, договори консигнації і ще, мабуть, імпорт складно-технічних виробів

Отже, ваш контракт цілком може і не вписатися в перелік…☹

Але навіть якщо вам і вдасться «упхатися» до якихось з операцій цього переліку, то, щоб отримати від Мінекономіки висновок, доведеться пройти дуже тернистий і довгий шлях. Як показує практика, висновок отримує мало прохачів. Але ж, догнав не догнав, а погнатися можна...

Перелік необхідних документів, які потрібно подати (строку на їх розгляд у Мінекономіки — 10 днів з дня подання), причини відмови та інші нюанси знайдете в згаданих нормативах.

На наш погляд, по висновок можна звернутися до Мінекономіки і після закінчення граничного строку. Видача самого висновку теж може бути після закінчення граничних строків ЗЕД-розрахунків. І в таких випадках, якщо висновок ви все-таки отримали, пеня за прострочення в періоді «до дозволу» вже нараховуватися не повинна (подібний висновок викладено, наприклад, у постанові Верховного Суду України від 01.07.2008 р. у справі № 08/162).

3. Отримуємо від нерезидентів довідку про форс-мажорні обставини. Таку «відмазку» від пені (її ненарахування за увесь період дії форс-мажорних обставин) передбачено в тій же ст. 6 Закону № 185. Там само додатково зазначено, що підтвердженням «форс-мажорів» є сертифікат ТПП України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Тут зауважимо, що податківці у листі ДПАУ від 07.08.2009 р. № 19122/7/15-0517 конкретизують цю норму, зазначаючи, що довідка ТПП України є підставою для підтвердження дії форс-мажорних обставин на території України. Виходить, форс-мажори поза Україною мають підтверджувати тільки організації відповідних країн?

Про перелік уповноважених організацій у деяких країнах, а також про форми «форс-мажорної» довідки можна прочитати в додатку до листа ДПАУ від 10.08.2004 р. № 15183/7/23-5317 (ср. 025069200). Крім того, у цьому листі фіскали наводять свій перелік «форс-мажорів» та нагадують про процедури надання таким документам офіційного статусу.

А ще і в згаданому листі, і в листі ДПАУ від 18.05.2005 р. № 4402/6/23-5315 податківці вимагають для підтвердження періоду дії форс-мажорних обставин в такому документі зазначати початок та закінчення дії непереборної сили.

У світлі сказаного також зауважимо, що при укладенні зовнішекономконтракту слід приділяти серйозну увагу оформленню «форс-мажорного» розділу, у тому числі зазначенню конкретного органу, що видає підтвердження (див. також «форс-мажорний» п. 1.10 у Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженому наказом Мінекономіки від 06.09.2001 р. № 201).

Інші способи уникнення пені

1. Переводимо борг (у тому числі шляхом видачі переказного векселя). Якщо нерезидент не може сплатити борг за експорт або своєчасно отоварити (чи повернути) імпортну передоплату, укладається угода про переведення боргу. Ця угода укладається між двома нерезидентами — первісним і новим боржником, причому, згідно з українським законодавством ( ст. 520 ЦКУ) угода про переведення боргу повинна обов’язково узгоджуватися з кредитором (тобто — резидентом). Потім новий (платоспроможний) боржник-нерезидент погасить борг.

Можна обійтися і без оформлення угоди про переведення боргу, а просто за домовленістю сторін замінити в контракті особу, відповідальну за проведення розрахунків, та подати копії такої додаткової угоди у банк, який контролює ці розрахунки.

Здійснити переведення боргу з нерезидента на резидента України проблематично, оскільки використання інвалюти на території України як засобу платежу потребує отримання індивідуальної ліцензії НБУ*****

***** Див. п.п. «г» п. 4 ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93.

Переведення боргу можна також здійснити за допомогою видачі переказного векселя (тратти). Векселедавцем (трасантом) такого векселя буде нерезидент-боржник, а платником за векселем (трасатом) буде інший нерезидент. Таку можливість розрахунку векселем слід внести до тексту контракту, подавши копію додаткової угоди до контракту та копію такого векселя у банк, в якому операція стоїть на контролі, щоб у разі оплати векселя контроль зняли.

Увага! Самий лише факт передання нерезидентом-боржником переказного або простого векселя як розрахунку за експортним контрактом (навіть коли це буде від самого початку передбачено в тексті контракту) до його оплати проблеми із ЗЕД-пенею не вирішить. Точкою відліку граничного строку надходження інвалюти все одно буде дата вивізної МД. Оформлену векселем операцію знято з контролю не буде, і новий строк з дати заміни договірного зобов’язання на вексельне відлічуватися не почне. Тобто, попри заміну договірного зобов’язання на вексельне, доки інвалюта не надійде, лічильник продовжуватиме «цокати». Тому так ризикувати не радимо, і свіжа судова практика — ще одне тому підтвердження (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 07.07.2016 р. № К/800/11695/16).

2. Відступаємо право вимоги боргу (цесія). Резидент відступає право вимоги боргу за зовнішекономконтрактом на платній основі іншому нерезиденту. І як компенсацію за таке відступлення отримує від нового кредитора оплату, що дорівнює сумі боргу.

Але при надходженні такої оплати експортна (або імпортна) операція може бути не знята банком з контролю — оскільки оплата надходить уже за іншою угодою, а за підконтрольним контрактом фактично відбудеться перехід права вимоги до нового кредитора, що рівнозначно заліку, проти якого НБУ зараз заперечує. В той же час, у цьому разі в Україну надійде «жива» інвалюта, тому такі формальності зайві. Крім того, суд у подібній ситуації вважає, що операція має бути знята з контролю і нарахування пені є неправомірним (див. ухвалу Харківського апеляційного адмінсуду від 12.05.2016 р. у справі № 820/420/16). Тому тут доведеться аргументовано поспілкуватися з банкірами.

3. Проводимо залік зустрічних однорідних заборгованостей. Цей вид проведення розрахунків законодавчо допускається, у тому числі таку можливість розрахунку для цілей зняття операції з контролю прямо згадано в п. 1.10 Інструкції № 136******. Проте НБУ у своїх щоквартальних постановах регулярно продовжує заборону на такий (негрошовий) вид розрахунків для інвалют 1 групи Класифікатора та російських рублів.

****** Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136.

За іншими групами інвалют залік можливий, якщо сума призначених до заліку зобов’язань не перевищує еквівалент 500000 дол. США

Отже, за певних умов можна укладати зустрічні контракти в інвалютах 2-ї (крім російських рублів) або 3-ї групи Класифікатора і проводити залік у межах згаданої суми.

Ті, хто вирішує йти на ризик і проводить зовнішекономзалік за забороненими видами інвалют (подавши до банку всі необхідні документи про ЗЕД-залік), мусить далі боротися за зняття операцій з валютного контролю та ненарахування пені у судах. І хоча чітких гарантій на виграш немає, але в цьому питанні є й позитивні приклади (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 07.07.2016 р. № К/800/11695/16).

4. Укладаємо договір поруки. Це ще один із реальних шляхів вирішення проблеми неплатоспроможності нерезидента-контрагента. Договір поруки укладається між поручителем (роль якого відіграє нерезидент — «гаситель» боргу нерезидента-контрагента) та кредитором-резидентом. Копію такої угоди має бути обов’язково подано до відповідного банку, щоб у разі надходження коштів було зрозуміло, на якій підставі гроші за контрактом надходять від третьої особи.

5. Міняємо імпорт на імпорт без ввезення. За певних розкладів можна спробувати закрити заборгованість з передоплати за імпортним контрактом шляхом укладення другого контракту — на продаж іншому нерезиденту передоплаченого товару. Уклавши другий контракт, слід внести зміни до «підконтрольного» контракту, змінивши в ньому адресата постачання на реквізити, зазначені нерезидентом № 2 (покупцем за другим контрактом). Копії цих усіх належно оформлених документів необхідно буде подати до банку-контролера, щоб у разі надходження оплати від нерезидента № 2 передоплатну заборгованість було знято з контролю.

Щодо зняття з контролю таких імпортних операцій є спеціальний норматив (Порядок), затверджений постановою КМУ від 05.12.2007 р. № 1392. Згідно з п. 3 цього Порядку при надходженні виручки від нерезидента № 2 імпортна операція вважатиметься завершеною (див. також п. 3.6 Інструкції № 136).

6. Здійснюємо передоплату за імпорт від нерезидента (у тому числі іноземного банку), з яким укладено договір позики/кредиту. У цьому випадку, оскільки інвалюта з України не йде, операція під валютний контроль не потрапляє, і пеня нараховуватися не повинна незалежно від строку постачання імпортного товару після передоплати. Щоправда, оформлення таких позикових операцій має низку своїх нюансів та обмежень. У тому числі слід буде реєструвати такий договір у НБУ, інакше згодом виникнуть проблеми з поверненням позики/кредиту «нерезу»-позикодавцю.

Крім того, для перерахування валюти з метою погашення такого кредиту, а також відсотків, комісійних тощо, потрібно буде уповноваженому банку, крім іншого, подати відповідні документи від нерезидента-позикодавця про оплату ним вашого імпортного контракту за рахунок позикових коштів. Тим, хто хоче піти таким шляхом, варто спершу уважно вивчити чинну редакцію Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів…, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р. № 270.

7. Змінюємо контракт на бартер. Коли у «нереза» немає коштів, але є товари, якими можна заткнути (хоча б умовно) боргову діру за отриманий експорт, сторони можуть домовитися про перегляд способу розрахунків і змінити експортний контракт на бартерний. Після чого передати таку додаткову угоду банку та митниці.

Перебіг строку для нарахування пені така «товарна» додаткова угода до контракту не зупинить, втім, дещо продовжить граничний строк розрахунку (до 180 днів)

І якщо поквапитися із ввезенням імпортної частини, можна встигнути уникнути нарахування пені (чи обійтися дрібними «пеньовими» втратами).

У зв’язку з цим нагадаємо, що Законом України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.98 р. № 351-XIV за неввезення імпортної частини бартерного контракту протягом 180 днів з моменту вивезення експортної частини (дати вивізної МД) також нараховується пеня у розмірі 0,3 % за кожний день прострочення (але не більше суми контракту).

8. Зменшуємо контрактну ціну, знижуємо ціну на експорт з перерозподілом її частини на відсотки за товарним кредитом. Якщо ваш «нерез» взагалі не може оплатити контракт, то, можливо, є резон до певних меж знизити ціни на експортовані товари. Це законодавчо не заборонено. Проте, варто уточнити на митниці, раптом щодо окремих товарних позицій є обмеження. І не забувати про ст. 39 ПКУ, якщо ви підпадаєте «під трансферт»! До того ж особливо нахабніти з цим не варто, щоб фіскали та інші доглядачі правопорядку не угледіли в цьому ще й якихось кримінальних відтінків…

Якщо нерезидент готовий заплатити вашу ціну, але з перевищенням граничних строків, тоді є резон оформити контракт з ознаками товарного кредиту. При цьому максимально зменшивши контрактну ціну, яка має бути погашена «нерезом» у межах 120 днів з моменту вивізної МД (чи іншого граничного строку, який діятиме в конкретному періоді). А інша частина вартості товарів оплачуватиметься у вигляді відсотків за товарним кредитом, які слід обумовити в договорі до сплати в прийнятні нерезиденту строки (адже саме в ці строки для «відсотків» вмикатиметься «лічильник» граничного строку оплати).

9. Укладаємо договір консигнації з режимом тимчасового вивезення товарів. Коли ваш «нерез»-контрагент «не при грошах», то краще укладати з ним договір консигнації на реалізацію ваших товарів. І замитнюватися в режимі тимчасового вивезення до моменту фактичного продажу товарів. Після чого оформлятиметься звичайна вивізна МД, від дати якої і увімкнеться розрахунковий «лічильник».

Ще кілька зауважень

Утримання. Якщо виручку буде зменшено на комісію банку-кореспондента або на суму «нерез-податку», то, по-перше, такі факти повинні згадуватися в контракті, а по-друге, підтверджуватися документально (наприклад, при утриманні податку/збору банк може вимагати письмове підтвердження не лише від контрагента, а й від податкового органу країни нерезидента).

90/120 днів не поширюється на продаж корпоративних прав. Зауважимо, що Закон № 185 не застосовується до зовнішекономоперацій з корпоративними правами. Наприклад, Комітет ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності давно вказував на цей факт — див. його лист від 21.04.2000 р. № 06-10/269. Там, зокрема, зазначено, що положення ст. 1 Закону № 185 не застосовується до операцій з продажу акцій українських емітентів нерезидентам на вторинному ринку цінних паперів. Крім того, щодо таких операцій можна спокійно робити залік, оскільки НБУ забороняє залік тільки щодо контрольованих операцій (точніше, не знімає їх після заліку з контролю).

висновки

  • Існує три «офіційні» способи уникнення/припинення ЗЕД-пені:
    — подання до суду на нерезидента-контрагента;
    — отримання висновку Мінекономіки про продовження строків;
    — наявність підтверджених форс-мажорних обставин.
  • Що стосується інших способів боротьби із ЗЕД-пенею, то тут на практиці вдаються до різних варіантів. Наприклад, до заміни платника за контрактом (шляхом переведення або відступлення вимоги боргу, у тому числі за допомогою векселя, поруки тощо), застосування договорів консигнації, товарного кредиту, заміни експортного контракту на бартерний тощо.
ЗЕД-пеня, імпортні товари, валютна виручка додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті