(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 71
  • № 70
  • № 69
  • № 67-68
  • № 66
  • № 65
  • № 64
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2016/№ 72

Недоліки в первинних документах і діях контрагента — не перешкода для податкового кредиту

Суть спору
Підприємство звернулося до суду з позовом, у якому вимагало скасувати податкове повідомлення-рішення. Суд першої інстанції позов платника відхилив, суд апеляційної інстанції — задовольнив. Не погоджуючись із цим рішенням, податківці звернулися до ВАСУ з касаційною скаргою.

Позиція податкових органів

На думку податківців, платник неправомірно відобразив податковий кредит з ПДВ за операціями, які, на думку податківців, мають ознаки фіктивності. На підтвердження своєї думки податківці посилаються на недоліки в первинних документах, якими підтверджено господарські операції, а також на дані зустрічних перевірок його контрагентів.

Вирішення справи судом

Суд відкинув аргументи податківців і підтвердив право платника на податковий кредит. ВАСУ вкотре зауважив, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов’язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності в них основних фондів.

Платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов’язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає, що у платника виникає додатковий обов’язок з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування. І якщо податківці не довели, що існує замкнута схема руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій платника та його постачальників для одержання платником незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

ВАСУ також залишив поза увагою посилання податкового органу на недоліки у первинних документах платника. Суд зауважив: сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що мали місце фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов’язаннях платника у зв’язку з його господарською діяльністю.

Виходячи з цього, суд залишив без змін рішення суду апеляційної інстанції, а касаційну скаргу податківців — відхилив.

Думка редакції

Рішення, яке коментується, стосується двох надзвичайно розповсюджених проблем ПДВ-обліку. Податківці взяли за правило позбавляти податкового кредиту тих платників, у яких контрагенти не подали декларацію, не сплатили ПДВ до бюджету, не мають на балансі основних засобів для виконання господарської операції, не знаходяться за місцем реєстрації і т. д. і т. п.

ВАСУ вчергове нагадав, що платник за всі ці порушення своїх контрагентів своїм податковим кредитом не відповідає. Є податкова накладна? Вона складена належним чином? Зареєстрована в ЄРПН? Є первинні документи, які підтверджують факт придбання товарів (робіт, послуг)? Якщо так — право платника на податковий кредит від інших обставин не залежить. Головне, аби операцію було реально здійснено і були докази такої реальності.

За неправомірні дії своїх контрагентів платник не відповідає, бо законодавство не покладає на нього обов’язку їх контролювати. Рішень із аналогічними висновками у найсвіжішій практиці ВАСУ — купа (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 05.07.2016 р. у справі № К/800/51113/15*, від 12.07.2016 р. у справі № К/800/8639/15** і від 16.08.2015 р. у справі № К/800/9884/15***).

* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58786164.

** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58983944.

*** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59813471.

Окрім того, в мотивувальній частині рішення ВАСУ зробив ще одне суттєве застереження. А саме: одного тільки припущення податківців про фіктивність (безтоварність) операції недостатньо, аби операція була визнана такою. Потрібно доводити, що в діях платника і його контрагентів були умисел і цілеспрямовані дії, направлені на одержання незаконної податкової вигоди. І доводити цей умисел повинні саме податківці! А не платник повинен доводити, що умислу не було. Якщо податківці злий умисел не довели — дії платника вважаються правомірними і добросовісними. Зрештою, такої думки ВАСУ дотримувався і раніше (докладно з нашим попереднім аналізом його позиції ви можете ознайомитися у статті «Безтоварність, фіктивність, нікчемність... Практика ВАСУ» // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 12, с. 41).

Не менш послідовну позицію ВАСУ займає і в питанні недоліків у первинних документах, які підтверджують факт здійснення господарських операцій. Суд послідовно зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов’язаннях платника податку у зв’язку з його господарською діяльністю мали місце (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 05.07.2016 р. у справі № К/800/501/16****, від 12.07.2016 у справі № К/800/7801/16***** і від 12.07.2015 р. у справі № К/800/45555/15******).

**** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58786124.

***** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59082111.

****** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58953707.

Окрім того, ВАСУ неодноразово заявляв, що незначні недоліки в складанні первинних документів не дають підстав ставити під сумнів реальність господарських операцій і їх податкові наслідки. Детальний аналіз позиції ВАСУ у цьому питанні ми проводили у статті "Получи и распишись!» (щодо підпису відповідальної особи у «первинці»)» // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 65, с. 33.

Зокрема, до незначних недоліків первинного документа ВАСУ відносив: помилку у прізвищі особи, відповідальної за операцію; відсутність підпису такої особи; незаповнення деяких граф документа тощо. Однак не розслабляйтеся: якщо у вас будуть серйозні дефекти в обов’язкових реквізитах первинного документа (ст. 9 Закону про бухоблік), це може позбавити такі документи юридичної сили. Тож намагайтеся все-таки складати первинні документи принаймні без грубих помилок.

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року м. Київ К/800/50811/15

Вищий адміністративний суд України <...> встановив:

<...> умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги), є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірності відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дотримався правових позицій, що висловлені Верховним Судом України в постановах від 21 січня 2011 року (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 14367304) та від 27 березня 2012 року (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 24068062), та надав вірну оцінку обставинам реального здійснення господарських операцій.

Так, на підставі доказів, що містяться у справі: договір, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акт приймання виконаних підрядних робіт та ін., оцінка яким надана з дотриманням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зробив юридично правильний висновок про підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

На час укладання договору із позивачем його контрагент був платником ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, тобто мав достатній об’єм правоздатності для укладення спірної угоди.

Крім того, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов’язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов’язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов’язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов’язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Також документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції — умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надають, тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов’язаннях платника податку у зв’язку з його господарською діяльністю мали місце.

<...>

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. <...>.

В той же час, податковим органом під час розгляду адміністративної справи не наведено об’єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

<...>

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу <...> об’єднаної державної податкової інспекції <...> відхилити.

<...>

первинні документи, недоліки, контрагент, податковий кредит додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті