(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 72
  • № 71
  • № 70
  • № 69
  • № 67-68
  • № 66
  • № 65
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/19
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2016/№ 73

Визнаний банкрутом, але ще не безнадійний: списання дебіторської заборгованості

Нашого покупця-дебітора 05.09.2016 р. визнали банкрутом. Чи можна списати на операційні бухвитрати заборгованість такого покупця на підставі роздрукованого з вільних джерел (Інтернет) рішення суду про визнання його банкрутом, якщо ми самі до суду не подавали і резерв сумнівних боргів у бухобліку не створювали? Які особливості слід при цьому враховувати? Чи може, треба ще подавати до суду?

Звертатися потрібно не до суду, а спочатку слід пред’явити вимоги до боржника про стягнення заборгованості (абзац дев’ятий ч. 1 ст. 38 Закону № 2343*). Що стосується відображення витрат, то тут дійсно є особливості, що залежать від двох факторів.

* Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 г № 2343-XII.

Перший: чи зобов’язано ваше підприємство нараховувати резерви сумнівних боргів (РСБ) у бухгалтерському обліку?

Другий: чи проводите ви коригування фінансового результату на податкові різниці, передбачені розд. III ПКУ?

А оскільки визначення об’єкта обкладення податком на прибуток з 2015 року орієнтоване на бухгалтерський облік, то з нього й почнемо.

Бухгалтерський облік: шлях до витрат через РСБ

У бухобліку питання відображення безнадійної та/або сумнівної дебіторської заборгованості регулює П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Так, згідно з п. 4 П(С)БО 10 безнадійною вважають поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує впевненість в її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності.

Постанова суду про визнання боржника банкрутом тільки «запускає» процедуру банкрутства строком на дванадцять місяців (ст. 37 Закону № 2343), протягом якої є ймовірність, що заборгованість буде погашена. Тому можна говорити, що на дату визнання судом боржника банкрутом з’являються сумніви щодо погашення такої заборгованості, а не впевненість в її неповерненні. Отже, така заборгованість у бухгалтерському обліку відповідає критеріям сумнівної заборгованості ( п. 4 П(С)БО 10).

Зауважте, сумнівною така заборгованість могла стати з моменту виникнення перших сумнівів в її погашенні, тобто навіть раніше, ніж боржника визнали банкрутом. Наприклад, якщо боржник не виконав свої зобов’язання в строк, передбачений договором (прострочення становило 3 — 6 місяців). Такий часовий критерій для визнання заборгованості сумнівною підприємство фіксує в наказі про облікову політику**.

** Детальніше про визнання заборгованості сумнівною можна прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 45, с. 11.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (за винятком придбаної заборгованості і заборгованості, призначеної для продажу), уключається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю ( п. 7 П(С)БО 10). Тобто за вирахуванням резерву сумнівних боргів. Нарахування РСБ відображається у складі інших операційних витрат ( п. 11 П(С)БО 10). У нашому випадку боржник винен нам гроші, тобто заборгованість є фінактивом, і на дату визнання її сумнівною (за умови застосування методу абсолютної суми) вам необхідно врахувати таку заборгованість у розрахунку РСБ.

Право не створювати РСБ з 24.07.2015 р. отримали тільки суб’єкти мікропідприємництва

Про це говорить п. 8 розд. I П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва». Про таке своє рішення вони зазначають у наказі про облікову політику. Крім того, можуть не створювати резерв підприємства, що складають фінансову звітність відповідно до МСФЗ. Річ у тім, що П(С)БО 10 на них не поширюється, а МСФЗ 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» питання створення резерву віддає на відкуп суб’єктам господарювання. Для визначення суми дебіторської заборгованості в балансі вони повинні протестувати її на предмет знецінення.

Тому, якщо ви не потрапили у виняток, формувати РСБ ви зобов’язані. Про такий обов’язок усіх комерційних підприємств зазначається в листі Мінфіну від 07.07.2004 р. № 31-04200-01-29/12137. Інша справа, розмір РСБ залежатиме від методу його визначення, що встановлюється підприємством і фіксується в наказі про облікову політику.

Так, якщо застосовується метод абсолютної суми, то дійсно складно «відкрутитися» від списання в резерв дебіторки за фактом банкрутства. А ось якщо РСБ створюється через коефіцієнт сумнівності, то на його розрахунку факт банкрутства контрагента ніяк не позначиться.

Отже, для цілей бухгалтерського обліку дебіторська заборгованість покупця, визнаного постановою суду банкрутом, не вважається безнадійною і не підлягає списанню з балансу. Відображення у фінансовій звітності безпосередньо залежить від обов’язку формування підприємством РСБ і методу його розрахунку.

Тобто, виходячи з умов прикладу, у бухгалтерському обліку у підприємств, зобов’язаних нараховувати РСБ, сума дебіторки визнається сумнівною і через формування РСБ (за умови застосування методу абсолютної суми) відображається у складі операційних витрат.

А ось реальні підстави для визнання заборгованості безнадійною з’являться тільки після закінчення «банкрутної» процедури і винесення судом визначення про завершення провадження у справі про банкрутство (ч. 1 і 2 ст. 46 Закону № 2343). Згідно з умовами питання імовірність настання такої події може припасти як на 2016, так і на 2017 рік.

На дату такого визнання безнадійну заборгованість списуємо з балансу за рахунок РСБ ( п. 11 П(С)БО 10) проводками Дт 38 «Резерв сумнівних боргів» — Кт 34 «Короткострокові векселі одержані», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». У разі недостатності суми нарахованого РСБ сума перевищення безнадійної дебіторки відображається у складі інших операційних витрат за дебетом субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги».

Податковий облік: витрати не для всіх

Для цілей податкового обліку згідно з п.п. «з» п.п. 14.1.11 ПКУ безнадійною заборгованістю вважається заборгованість суб’єкта господарювання, визнаного банкрутом у встановленому законодавством порядку. Причому той факт, що кредитор не пред’являв своїх вимог боржнику у процедурі банкрутства, значення не має (у зазначеному підпункті ПКУ немає такої умови).

Зверніть увагу: контролери у листі ДФСУ від 17.12.2015 р. № 27022/6/99-99-19-02-02-15 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 43, с. 6) зазначили, що наявність постанови госпсуду про визнання боржника банкрутом є достатньою підставою для визнання заборгованості безнадійною. Незважаючи на такі позитивні для платника податків висновки листа, ми не рекомендуємо ними користуватися.

По-перше, у цьому листі контролери відповідали на запитання конкретного платника податків, а отже, тільки він може безпечно ним скористатися ( пп. 52.2 і 53.1 ПКУ).

По-друге, як зазначалося вище, у момент визнання боржника банкрутом «банкрутна» процедура тільки починається і заборгованість цілком ще може бути погашена. І тільки після завершення такої процедури, затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, стане зрозуміло, буде така заборгованість погашена частково чи повністю, або не буде погашена зовсім (ст. 46 Закону № 2343).

Отже,

дебіторська заборгованість, що залишилася непогашеною, буде визнана безнадійною одночасно в податковому та бухгалтерському обліку тільки на дату ліквідації боржника-банкрута

У такому разі документальним підтвердженням факту визнання підприємства-боржника банкрутом будуть Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців (далі — ЄДР). Отримати такі відомості можна як у паперовій, так і в електронній формі ( ст. 9, 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV).

У податковому обліку підприємства-малодохідники, які прийняли рішення не застосовувати податкові різниці, передбачені розд. III ПКУ, орієнтовані повністю на дані бухгалтерського обліку. Отже, сформований РСБ зменшить об’єкт обкладення податком на прибуток.

Що стосується суб’єктів господарювання, які зобов’язані або добровільно прийняли рішення коригувати бухгалтерський фінансовий результат до оподаткування на податкові різниці, то щодо безнадійної та/або сумнівної заборгованості вони повинні діяти так.

1. Згідно з п.п. 139.2.1 ПКУ збільшити бухгалтерський фінансовий результат:

— на суму резерву сумнівних боргів, сформованого у звітному періоді проводкою Дт 944 — Кт 38 (ряд. 2.1.2 додатка PI до декларації з податку на прибуток);

— на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, що не відповідає ознакам, зазначеним у п.п. 14.1.11 ПКУ, понад суму нарахованого РСБ проводкою Дт 944 — Кт 34, 36, 37 (ряд. 2.1.3 додатка PI до декларації з податку на прибуток).

2. Згідно з п.п. 139.2.2 ПКУ зменшити бухгалтерський фінансовий результат:

— на суму коригування (зменшення) РСБ, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування, нараховану проводкою Дт 38 — Кт 719 (ряд. 2.2.3 додатка PI до декларації з податку на прибуток).

Таким чином, для цілей податкового обліку витрати, сформовані в бухгалтерському обліку за рахунок РСБ, не враховуються при розрахунку об’єкта оподаткування.

Щодо списання безнадійної заборгованості зверніть увагу на таке. Як випливає з п.п. 139.2.1 ПКУ, у зменшення оподатковуваного податком на прибуток фінансового результату потрапляє безнадійна заборгованість у розумінні п.п. 14.1.11 ПКУ тільки в сумі, що перевищує сформований РСБ. Хоча логічно було б її ураховувати в повному обсязі, тобто також частину заборгованості, списану за рахунок РСБ проводкою: Дт 38 — Кт 34, 36.

Але, на жаль, для підприємств, зобов’язаних нараховувати податкові різниці, складається зовсім не радісна перспектива. У цьому питанні ДФСУ підтверджує, що при списанні безнадійної дебіторки, що відповідає вимогам п.п. 14.1.11 ПКУ, за рахунок резерву сумнівних боргів фінрезультат не підлягає зменшенню на суму такої списаної заборгованості (лист ДФСУ від 22.12.2015 р. № 27433/6/99-99-19-02-02-15).

Отже, якщо ваше підприємство проводить коригування фінансового результату на податкові різниці, а також зобов’язане формувати РСБ у бухгалтерському обліку, то відображаємо всі маніпуляції з РСБ через додаток РІ до декларації з податку на прибуток за звітний період. А подальше відображення дебіторки залежатиме від процесу банкрутства контрагента і відповідно визнання дебіторки безнадійної. Адже залишається надія, що заборгованість все ж таки буде погашена.

дебіторська заборгованість, банкрутство, резерв сумнівних боргів додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті