Звернемося до першоджерела, тобто до ПКУ. Перелік витрат, понесених працівником у відрядженні, які в разі їх компенсації роботодавцем не включаються до його оподатковуваного доходу, наведено в п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ. Серед них названі витрати на обов’язкове страхування, підтверджені документально.
Давайте ж поглянемо, чи можна віднести до таких витрат, що компенсуються без податкових наслідків, витрати на страхування на транспорті і в готелі в разі відрядження по Україні, а також страхування при відрядженнях за кордон.
У відрядженні по Україні...
... витрати на страхування в транспорті. Особисте страхування від нещасних випадків на транспорті віднесене п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону про страхування до обов’язкових видів страхування. Порядок здійснення такого страхування щодо пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час поїздки або перебування на вокзалі, у порту, на станції, пристані прописано в Положенні № 959.
Пасажири вважаються застрахованими з моменту оголошення посадки на морське або річкове судно, поїзд, в автобус або інший транспортний засіб і до моменту завершення поїздки.
Страховий платіж з обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті утримує з пасажира перевізник, що діє від імені страховика за винагороду на підставі договору доручення.
Кожній застрахованій особі перевізник, який є агентом страховика, видає страховий поліс. Цей поліс може бути оформлено або на окремому бланку, або на зворотному боці квитка. У страховому полісі, серед іншого, зазначають вид обов’язкового страхування, розміри страхового платежу та страхової суми.
Підіб’ємо підсумок?
Транспортний квиток — це документ, що одночасно підтверджує витрати відрядженої особи як на проїзд, так і на особисте страхування від нещасних випадків на транспорті
Якщо такі витрати будуть визнані пов’язаними з відрядженням (це відбувається в момент затвердження керівником авансового звіту), підприємство має повне право компенсувати працівнику суму страхових платежів. У цьому випадку сума страхового платежу з обов’язкового особистого страхування на транспорті не потрапить до оподатковуваного доходу працівника.
... витрати на страхування в готелі. Цей вид страхування не названо серед обов’язкових у Законі про страхування. Але! У п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ йдеться про обов’язкове страхування відповідно до закону. А закони бувають різні ☺. Наприклад, Закон про туризм. До чого тут туризм?
Річ у тім, що зазначений Закон трактує туризм як тимчасовий виїзд особи з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових та інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці, куди особа від’їжджає.
А туристами він вважає осіб, які здійснюють, зокрема, подорож по Україні з незабороненою метою без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений термін. Тобто практично наш випадок ☺.
Так-от,
ч. 1 ст. 16 Закону про туризм страхування туристів (медичне і від нещасного випадку) віднесене до обов’язкових
Забезпечується воно суб’єктами туристичної діяльності на підставі договорів із страховиками.
Готелі, як інші суб’єкти підприємницької діяльності, які надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), вважаються суб’єктами туристичної діяльності (див. ст. 1 і 5 Закону про туризм).
Причому відряджена особа, що прибула до іншого населеного пункту і тимчасово проживає при цьому в готелі*, зважаючи на ч. 1 ст. 16 цього Закону не може уникнути необхідності застрахуватися як турист.
* Щоправда, не в кожному, а тільки в тих, що є суб’єктами туристичної діяльності.
Обов’язкове (медичне і від нещасного випадку) тур-страхування здійснює безпосередньо готель як агент страховика. Документом, що підтверджує статус застрахованої особи (страховим полісом), є готельний рахунок. У ньому страховий платіж виділено окремим рядком.
Отже, ми з’ясували, що витрати на страхування входять до вартості готельних послуг. Вони безпосередньо пов’язані з відрядженням, і їх неможливо уникнути.
Ідемо далі. Статтею 121 КЗпП установлено, що працівники мають право на відшкодування витрат і отримання інших компенсацій у зв’язку зі службовим відрядженням. Отже, підприємство зобов’язане відшкодувати відрядженому працівнику витрати на страхування, виділені в готельному рахунку (зрозуміло, за наявності документів в оригіналі, що підтверджують суму таких витрат). Розглядати таку компенсацію як дохід працівника не потрібно.
У відрядженні за кордон...
...витрати на медичне страхування та страхування від нещасного випадку. Ми впевнені, що для цілей застосування п.п. 170.9.1 ПКУ під обов’язковим страхуванням слід розуміти також страхування, обумовлене правилами оформлення документів на виїзд в закордонне відрядження.
Простіше кажучи,
якщо для отримання візи наявність медичної страховки є обов’язковою умовою, то витрати на її придбання мають бути компенсовані працівнику
за умови, звичайно, що вони належним чином документально підтверджені.
А якщо медична страховка для в’їзду до зарубіжної країни не потрібна? Тоді, на жаль, працівник не має права на компенсацію понесених ним витрат на її оформлення. Якщо ж роботодавець (з панського плеча) вирішить таки відшкодувати йому витрати на необов’язкову страховку, то їх сума перетвориться для працівника на оподатковуваний дохід. Який саме? На наш погляд, вартість страховки у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат увійде до складу заробітної плати (див. п.п. 2.3.4 Інструкції № 5). А отже, «привіт» ПДФО, ВЗ і ЄСВ. Детальніше див. статтю на с. 22.
Чим же підтвердити обов’язковість медичної страховки? На наш погляд, буде достатньо пред’явити перевіряючим перелік документів, необхідних для оформлення дозволу на в’їзд (візи) до країни відряджання.
Умови компенсації зазначених витрат роботодавці-небюджетники встановлюють самостійно в документі, регулюючому порядок відряджання працівників за кордон, наприклад, у Положенні про відрядження.
При розробці такого Положення ви використовували норми Інструкції № 59? Тоді зверніть увагу на такі вимоги, що прописані в ній. Можливо, ви їх також продублювали у своєму Положенні про відрядження.
Якщо правилами в’їзду та перебування в державі, до якої відряджається страхувальник, установлено вимоги щодо розміром страхової суми, у договорі страхування визначається мінімальна страхова сума. При цьому строк дії договору страхування повинен відповідати строку відрядження.
Якщо в державі, до якої відряджається страхувальник, медична допомога надається іноземним громадянам безоплатно, вартість страхового полісу не відшкодовується. З інформацією про надання медичних послуг громадянам України за кордоном і про країни, при відряджанні до яких громадянам України надається невідкладна медична допомога на безоплатній основі, можна ознайомитися, наприклад, на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України (http://moz.gov.ua/ua/portal/sogl_med.html).
... витрати на страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Тут наш головний орієнтир — ст. 16 Закону про страхування. Нею встановлено: при виїзді зареєстрованого в Україні автотранспортного засобу на територію іншої держави — члена міжнародної системи автострахування «Зелена карта», власник такого транспортного засобу зобов’язаний:
1) укласти договір міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів перед третіми особами, дія якого поширюється на ці країни;
2) отримати від страхувальника — повного члена Моторного (транспортного) страхового бюро страховий сертифікат «Зелена карта» єдиного зразка, який прийнятий у всіх країнах — членах цієї міжнародної системи страхування.
Контроль за наявністю «Зеленої карти» при виїзді зареєстрованого в Україні транспортного засобу за кордон покладено постановою КМУ від 06.07.98 р. № 1024 на прикордонслужбу. Тобто поліс страхування «Зелена карта» формально обов’язковий і без нього до країн — учасників цієї системи страхування виїхати не можна.
Таким чином, якщо
відрядження здійснюється з використанням транспортного засобу підприємства до країн, що беруть участь у системі страхування «Зелена карта», воно зобов’язане придбати страховий поліс «Зелена карта»
Якщо ж «Зелену карту» придбав працівник за рахунок коштів, виданих йому на відрядження, то її вартість має бути компенсована йому підприємством, знову-таки якщо понесені витрати належним чином документально підтверджені.
А якщо працівник вибуває у відрядження до країни, де обов’язково має бути такий страховий поліс, на власному автомобілі? Як це не сумно, але якщо роботодавець компенсує йому витрати, понесені у зв’язку з отриманням «Зеленої карти», то у працівника виникне дохід.
Сума компенсації вартості страховки автомобіля буде для працівника заробітною платою (див. п.п. 2.3.4 Інструкції № 5). Отже, з неї потрібно буде утримати ПДФО, ЄСВ і нарахувати на неї ЄСВ.
Тож будьте уважні, коли бачите в авансовому звіті відрядженого працівника витрати на страховку.
висновки
- Особисте страхування від нещасних випадків на транспорті — це вид обов’язкового страхування. Тому витрати відрядженого працівника на таке страхування підлягають компенсації і не є його оподатковуваним доходом.
- Підприємство зобов’язане відшкодувати відрядженому працівнику витрати на страхування, виділені в готельному рахунку. Розглядати таку компенсацію як дохід працівника не потрібно.
- Якщо медична страховка для в’їзду до зарубіжної країни не потрібна, то працівник не має права на компенсацію понесених ним витрат на її оформлення.
