Псування товару

При цьому зауважте: списати частину зіпсованої продукції за рахунок норм природного убутку, про які ми говорили в попередньому розділі (див. с. 64), не вийде, оскільки природний убуток передбачає втрату кількості, а не якості продукції. Інших норм для списання товарів, що застосовуються в обліку торговельних підприємств, немає. Тому

псування, з облікової точки зору, є нічим іншим, як понаднормовою нестачею

Зауважте: виявлення факту псування товарів слугує підставою для проведення інвентаризації ( абзац п’ятий п. 7 розд. І Положення № 879). Причому стартувати вона повинна саме в день виявлення факту псування товару. Всі нюанси проведення цього заходу ви можете почерпнути із спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 93.

А ось про облік псування товарів поговоримо далі.

Бухгалтерський облік. Оскільки, як ми з’ясували вище, псування належить до понаднормових втрат, облік псування «підозріло» схожий на облік нестач, виявлених при інвентаризації. Стисло нагадаємо його.

Перш за все зауважимо, що підтверджене під час інвентаризації псування товарів відображають у бухобліку і фінансовій звітності того звітного періоду, в якому завершена інвентаризація ( п. 3 разд. ІV Положення № 879).

Зіпсовані товари слід списати до складу інших операційних витрат за їх фактичною собівартістю (з урахуванням ТЗВ) ( п. 5.7 Методрекомендацій № 2). Для цього використовують субрахунок 947.

Зверніть увагу: якщо облік товарів ведеться за цінами продажу, то списати потрібно ще й відповідну суму торгової націнки. Для цього роблять запис: Дт 285 — Кт 282.

Одночасно зі списанням на витрати втрати від псування слід відобразити в позабалансовому обліку за дебетом субрахунку 072 ( п. 27 П(С)БО 9). Тут такі суми обліковують до моменту, доки не буде знайдений винний у цій події.

Після встановлення винної особи суми збитків від псування товарів списують за кредитом позабалансового субрахунку 072. Крім того, відображають заборгованість винної особи і одночасно визнають дохід на суму такої заборгованості (Дт 375 — Кт 716).

Якщо винну особу не встановлено,

суму збитку обліковують на позабалансовому субрахунку до закінчення строку позовної давності — протягом 3 років з моменту встановлення факту псування товару

Витрати на утилізацію зіпсованого (простроченого) товару відображають за дебетом субрахунку 949.

ПДВ. Якщо при купівлі товарів, що стали непридатними (зіпсувалися), був відображений податковий кредит, то на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ доведеться нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання в періоді, в якому зіпсовані товари списують.

Причому не важливо, чи встановлені винні у псуванні особи і чи відшкодовують вони збитки — податкові зобов’язання в будь-якому разі мають бути нараховані (див. підкатегорію 101.02 БЗ).

Цікаво, що фіскали дозволяють не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ при списанні товару, який втратив товарний вигляд, якщо це відбувається в межах норм природного убутку (див. підкатегорію 101.02 БЗ). Проте таке ліберальне трактування слід сприймати з обережністю, адже, як ви вже зрозуміли, втрату якості товару обґрунтувати нормами природного убутку не можна. Це правило, за логікою, повинно діяти тільки в тому випадку, коли мають місце кількісні втрати товару в межах норм природного убутку. Тому обережним бухгалтерам радимо все ж нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з усього розміру псування.

Базою оподаткування для такого нарахування є ціна придбання товару, що зіпсувався ( пп. 198.5 і 189.1 ПКУ).

Для нарахування податкових зобов’язань платник повинен скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду зведену податкову накладну для себе та зареєструвати її в ЄРПН. Хоча ніщо не забороняє платнику не чекати закінчення періоду для узагальнення, а скласти окрему податкову накладну вже на дату оформлення первинного документа на списання зіпсованих товарів (у такому разі не включіть ці податкові зобов’язання повторно при складанні зведеної податкової накладної в кінці місяця).

Якщо підприємством установлено факт псування товарів, придбання та постачання яких звільнені від обкладення ПДВ, то податкові зобов’язання з цього податку нараховувати не потрібно.

І ще один важливий момент. Відшкодування винною особою завданого збитку не призводить до виникнення податкових зобов’язань з ПДВ (див. підкатегорію 101.02 БЗ). Тобто

гроші, що надійшли від винної особи у вигляді компенсації, в ПДВ-обліку не відображають

Податок на прибуток. Що стосується цього податку, то і малодохідники, і високодохідники можуть зітхнути з полегшенням — розраховувати будь-які різниці в разі виявлення псування товарів їм не доведеться. Тут повністю орієнтуємося на бухоблікові правила.

Розглянемо облік псування товару на прикладі.

Приклад 8.1. За результатами інвентаризації на підприємстві роздрібної торгівлі виявлено зіпсовані товари (минув строк придатності) на загальну суму 9000 грн. (з них 6200 грн. припадають на первісну вартість, а 2800 грн. — на торгову націнку). За рішенням керівника зіпсований товар підлягає списанню. Витрати на утилізацію товару зі строком придатності, що минув, склали 600 грн. (у тому числі ПДВ — 100 грн.). Особи, винні у псуванні товару, не встановлені.

Як відобразити зазначені операції в обліку, див. у табл. 8.1.

Таблиця 8.1. Облік псування товарів у роздрібі

висновки

• Виявлення факту псування товарів слугує підставою для проведення інвентаризації.
• Зіпсовані товари списують до складу інших операційних витрат (Дт 947) за їх фактичною собівартістю.
• Зважаючи на негосподарське використання зіпсованих товарів, на їх купівельну вартість необхідно нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ (якщо при купівлі за ними був відображений податковий кредит).