(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 77
  • № 76
  • № 75
  • № 74
  • № 73
  • № 72
  • № 71
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/17
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2016/№ 78

Списуємо стару позику, видану фізособі: що з оподаткуванням?

Хороший роботодавець, крім головного мотиваційного фактора — гідної зарплати, завжди може запропонувати своїм працівникам додаткові види заохочення за їх працю. Наприклад, безпроцентну позику на певний строк. А якщо після закінчення строку давності таку позику працівник так і не повернув? Тоді роботодавцю залишається цю суму списати. А ось позичальника чекає неприємний сюрприз — неповернена сума потрапляє до його оподатковуваного доходу з усіма наслідками, що із цього випливають. Якими саме? Про це ви дізнаєтеся з цієї статті.

Спочатку, видаючи позику працівнику, роботодавець планує, що той поверне йому отриману суму в установлений строк. Але минають дні, а працівнику й за вухом не свербить — борг за ним як висів, так і висить. Ось уже і строк позовної давності минув. Що робити?

Як рахувати строк позовної давності за виданою позикою?

Одразу вас попередимо: до договорів позики застосовується загальна позовна давність* тривалістю у 3 роки ( ст. 257 ЦКУ).

* Детальніше про те, що таке позовна давність, читайте на с. 3 цього номера.

Перебіг позовної давності розпочинається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Так говорить ч. 1 ст. 261 ЦКУ.

Якщо в договорі позики чітко встановлено дату повернення отримувачем запозиченої суми, то саме вона буде точкою відліку строку позовної давності. Тобто в цьому випадку строк позовної давності ви починаєте обчислювати з дня, що настає за днем, коли згідно з договором позика має бути повністю погашена.

А якщо конкретний строк повернення позики не встановлено або визначено моментом пред’явлення вимоги? Тоді позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів з дня пред’явлення позикодавцем вимоги про повернення ( ч. 1 ст. 1049 ЦКУ). Цього у відведений 30-денний строк не сталося? Починайте відлічувати строк позовної давності з 31-го дня після пред’явлення позичальнику вимоги про повернення позики.

Після закінчення строку позовної давності нестягнуту суму боргу за договором позики можете сміливо виключати з активів.

Списуємо заборгованість: відображаємо в обліку

Бухгалтерський облік. Поворотна фінансова допомога (позика) в обліку підприємства-позикодавця — не що інше, як дебіторська заборгованість. І якщо за нею минув строк позовної давності, вона перетворюється на безнадійну дебіторську заборгованість. Це випливає з п. 4 П(С)БО 10.

Порядок списання такої заборгованості в бухобліку залежить від того, створювався під неї резерв сумнівних боргів (далі — РСБ) чи ні.

Якщо безнадійну заборгованість ви списуєте за рахунок РСБ, в обліку відображайте це проводкою: Дт 38 — Кт 37.

Але таке списання можливе тільки в межах суми РСБ

Якщо ж суми РСБ не вистачило, суму перевищення включайте прямо до інших операційних витрат: Дт 944 — Кт 37 ( п. 11 П(С)БО 10).

Податковоприбутковий облік. У платників, які при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток бухгалтерський фінрезультат не коригують (малодохідники), витрати на створення РСБ, а також прямі витрати від списання безнадійної заборгованості, відображені в бухобліку, без жодних коригувань «перекочують» і в податковоприбутковий.

А ось у тих, для кого коригування обов’язкове (високодохідники і малодохідники-добровольці), справи йдуть не дуже радісно.

Коротко нагадаємо, що ці платники повинні збільшити фінрезультат на суму витрат на формування РСБ, а також на суму безнадійної заборгованості понад РСД, а ось зменшити — тільки на суму коригування (зменшення) РСБ.

Причому під таким коригуванням податківці розуміють тільки ситуацію, коли РСБ спочатку був створений у більшій сумі, ніж сама сума заборгованості, тобто коли РСБ зменшують записом: Дт 38 — Кт 719 (або записом: Дт 944 — Кт 38 методом «червоне сторно»).

У результаті після всіх коригувань у податковоприбутковому обліку залишаться тільки витрати від списання безнадійної (згідно з п.п. 14.1.11 ПКУ) заборгованості, що в бухобліку пройшли повз РСБ.

Детальніше про податковоприбутковий порядок списання заборгованості ви можете прочитати на с. 13 цього номера.

Тепер давайте поглянемо, чим закінчення строку позовної давності загрожує отримувачу позики?

Списуємо борг — визнаємо дохід фізособи

ПДФО. Після закінчення строку позовної давності заборгованість працівника в розмірі, що перевищує у 2016 році 689 грн., перетворюється на оподатковуваний дохід (див. п.п. 164.2.7 ПКУ).

Працівник-позичальник повинен відобразити суму заборгованості зі строком давності, що минув, у річній декларації про доходи* і самостійно сплатити з оподатковуваної її частини ПДФО

* На сьогодні форму декларації про майновий стан і доходи затверджено наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. № 859.

Ставка податку — 18 %.

А що ж роботодавець-позикодавець? Його завдання тільки в тому, щоб відобразити суму списаного боргу в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ. Як це зробити правильно? Податківці в консультаціях у підкатегорії 103.25 БЗ пропонують зазначати цю суму так:

— неоподатковувану суму списаного боргу (у межах 689 грн.) — з ознакою доходу «127» (з прокресленнями у графах 4а і 4 розділу I);

— оподатковувану — з ознакою доходу «107» (також з прокресленнями у графах 4а і 4 розділу I, оскільки ПДФО підприємство не утримує та не сплачує).

Власне за такою самою схемою підприємство-позикодавець діє і в тому випадку, якщо позичальником виступає непрацівник.

Цікаво: чи виникає оподатковуваний дохід у позичальника-фізособи, якщо він погашає позику з порушенням строків, установлених договором позики (графіком погашення), але в межах строку позовної давності? Вважаємо, що ні. І ось чому.

Непогашення позики в установлений договором строк не означає, що такий договір втрачає чинність. Він продовжує діяти й далі, зобов’язання позичальника за договором не припиняються.

Інша справа, що тут «підключаються» норми цивільного законодавства, що регулюють порядок повернення позики після граничної дати її погашення, а також сплати фінансових санкцій і неустойки ( ст. 1050, 625 і 549 ЦКУ).

Якщо позичальник не бажає погасити борг добровільно, позикодавець може повернути свої грошові кошти у судовому порядку.

Отже, за таких обставин у ПДФО-цілях потрібно орієнтуватися все ж таки на момент закінчення строку позовної давності.

Хоча про всяк випадок будьте насторожі. Адже нещодавно податківці хотіли суми позики, отриманої фізособою, за якою минув строк повернення, передбачений договором, бачити у складі оподатковуваного доходу такої фізособи. Причому незважаючи на те, що до моменту закінчення строку позовної давності тут іще як до Бога пішки. Цю думку контролери виклали в консультації в підкатегорії 103.04 БЗ. І хоча ця консультація зараз втратила чинність, немає гарантії, що контролери повністю змінили свою думку.

Військовий збір. Підприємство із суми заборгованості, списаної після закінчення строку позовної давності, ВЗ не утримує. Проте, як і у випадку з ПДФО, воно показує всю суму списаного боргу фізособи в розділі II форми № 1ДФ.

А ось фізособа-позичальник зобов’язана відобразити суму доходу у вигляді списаного боргу у своїй річній декларації про доходи плюс самостійно сплатити за підсумками декларування з оподатковуваної частини доходу ВЗ за ставкою 1,5 %. Про це нагадують податківці в консультації в підкатегорії 103.05 БЗ.

ЄСВ. Списана заборгованість, за якою минув строк позовної давності, на нашу думку, не потрапляє до бази для нарахування ЄСВ. Причому незалежно від того, хто виступає в ролі позичальника — працівник підприємства чи непрацівник. Аргументи тут прості:

відносини в межах договору позики не є трудовими, вони регулюються ЦКУ, а не КЗпП

Така виплата не є ані заробітною платою, ані винагородою за цивільно-правовим договором на виконання робіт (надання послуг).

Та й Інструкція № 5 не згадує списаний після закінчення строку позовної давності борг за договором позики в числі виплат, що включаються до фонду оплати праці. Тому справляти з такої виплати ЄСВ підстав немає.

Як бачите, зі списанням суми позики, не погашеної позичальником-фізособою протягом строку позовної давності, немає жодних проблем.

висновки

  • До договорів позики застосовується загальна позовна давність тривалістю у 3 роки.
  • Поворотна фіндопомога (позика) зі строком позовної давності, що минув, в обліку підприємства-позикодавця — не що інше, як безнадійна дебіторська заборгованість.
  • Після закінчення строку позовної давності заборгованість працівника в розмірі, що перевищує у 2016 році 689 грн., перетворюється на оподатковуваний дохід.
  • Завдання підприємства-позикодавця — відобразити суму списаного боргу позичальника-фізособи в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ.
позика фізособі, списання, позика працівнику, закінчення строку позовної давності, оподатковуваний дохід додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті