висновок документа
Платник податку на прибуток може без штрафів та пені подати уточненки до декларацій за період АТО, щоб зняти витрати (2014 — 2016 рр.) і відкоригуватити зменшення податку на прибуток (2015, 2016 рр.) на суми «нерухомого» податку за об’єкти, розташовані на тимчасово окупованій території та/або в населених пунктах на лінії зіткнення. В іншому випадку — податківці застосовуватимуть штрафи згідно з п. 123.1 ПКУ.
Як про саму проблему, пов’язану з реалізацією приписів «зноворічного» п. 38.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, так і про подібний варіант її вирішення ви вже знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 9, с. 14 і зі свіжішої 106.07 БЗ («Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 25, с. 3).
Лист, що коментується, прямо говорить тільки про «нерухомий» податок, який заднім числом став «необ’єктним» щодо об’єктів нерухомості із зони АТО на підставі зазначеного пункту ПКУ. Але ж нагадаємо, що в ПКУ є схожий п. 38.7 підрозд. 10 розд. ХХ, присвячений платі за землю. Там проблема по суті та сама — за винятком того, що суми цієї плати не зменшували податок на прибуток двічі — як за рахунок уключення до витрат, так і за рахунок зменшення власне суми податку (плата тільки потрапляла до витрат). Отже, виправити її вплив на показники «прибуткових» декларацій 2014 — 2016 рр. буде трохи простіше.
На жаль, будь-яке благе починання в результаті обертається для платників додатковими складнощами. Адже податківці, щоб вилучити «переплачений» АТО-податок на нерухомість із витрат (а також відкоригувати зменшення податку на прибуток), запропонували непростий варіант: через уточнення декларацій з прибутку. Одразу запитання, а як бути із фінзвітністю? Адже її не можна визнавати помилковою і коригувати. Однак, схоже, доведеться це зробити на догоду прибутку. ☹
Здавалося б, «добродійники» придумали «нульовий варіант»: з одного боку, платник «нерухомого» податку отримає сплачені раніше суми назад (як переплату), з іншого — виключить ці суми зі своїх колишніх декларацій з податку на прибуток. Технічно це означає: він самоусуне в них без штрафів і пені колишні «недоплати», що «утворилися» заднім числом, за 2014 — 2016 роки, про які він дізнався у 2017 році. Зрозуміло, при цьому йому доведеться доплатити податок на прибуток: за «мінус» витрат за лютий — грудень 2014 року (за аналогією з п.п. 266.8.1 ПКУ) і за «мінус» витрат і «мінус» зменшення податку на прибуток за 2015 — 2016 роки. Тобто для не збиткових у 2014 — 2016 роках платників податку на прибуток цей варіант виходить не таким уже «нульовим»… А сам «нерухомий» податок коригується через подання «нерухомих» уточненок (див. БЗ 106.07).
Погана новина: за законопроектом від 17.03.2017 р. № 6210 щойно ухвалено (але ще не підписано) Закон від 23.03.2017 р. № 1957-VIII, який передбачає скасувати повернення сплачених сум «нерухомого» податку (і плати за землю), що одержали статус переплати згідно з чинною (поки що) редакцією пп. 38.6, 38.7 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Ані повернення, ані заліку в рахунок інших податків — тільки в рахунок майбутніх зобов’язань з відповідного податку. І найгірше, що податок на нерухомість і плату за землю не повернуть грошима, а статус «переплати» за ними залишиться. Виходить, з витрат приберіть, а переплату якось потім зарахуєте в рахунок майбутніх зобов’язань за цими самими податками. Невже ж так вчинять з платниками?
Ось і зрозумій цих «добродійників»...
