Вважаємо, що в цьому випадку нецільового використання коштів бути не повинно, у будь-якому разі «поборотися» за його відсутність підстави є. Але про все по черзі.
Спершу розберемося з тим, що означає використання профспілкою коштів за цільовим призначенням?
Нагадаємо, вимогу про цільове використання коштів для збереження статусу «неприбутковості» прописано в п.п. 133.4.2 ПКУ. Воно полягає у використанні доходів профспілки виключно для фінансування витрат на її утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямків діяльності, визначених її установчими документами.
Водночас, до нецільового використання п.п. 133.4.1 ПКУ відносить розподіл отриманих доходів (прибутку) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб.
Так, підтвердженням використання коштів профспілки за цільовим призначенням є виконання двох умов:
(1) використання коштів на утримання профспілки та реалізацію цілей її статутної діяльності;
(2) відсутність розподілу доходів (прибутків) серед учасників, працівників тощо.
А чим є для профспілки кошти, що залишилися у збанкрутілому банку?
У розумінні ПКУ заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією, вважають безнадійною заборгованістю ( п.п. «з» п.п. 14.1.11 ПКУ). Водночас, у бухгалтерському обліку безнадійна дебіторська заборгованість — поточна «дебіторка», за якою існує впевненість у її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності ( п. 4 П(С)БО 10).
Зараз не говоритимемо про момент визнання заборгованості безнадійною — детально про це ви можете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 101, с. 8. Виходимо з того, що банк припинив своє існування, а грошові кошти профспілки так у ньому й залишилися. Отже, неповернені грошові кошти повністю «вписуються» у визначення безнадійної заборгованості і за правилами бухобліку підлягають списанню ( п. 5 П(С)БО 10).
При списанні «безнадійки» розподілу доходів між учасниками (працівниками) не відбувається, а отже, нецільове використання в розумінні п.п. 133.4.1 ПКУ виключаємо одразу. Також очевидно, що списання безнадійної заборгованості не може бути прописаним у статутній діяльності підприємства як одна із цілей його створення. Це абсурд. Скоріше, така подія безпосередньо пов’язана з діяльністю профспілки.
Водночас, ключовим у цьому випадку є слово «використовується». Вважаємо, що тут, у принципі, відсутній факт використання профспілкою коштів, як цільового, так і нецільового напряму. А списання «безнадійки» є виконанням вимоги стандартів бухобліку, що, по суті, є обов’язковим заходом, пов’язаним із діяльністю профспілки.
Тому, логічно визнати, що в цьому випадку порушення п. 133.4 ПКУ немає. Отже, операція зі списання «безнадійки» не може бути підставою для виключення профспілки з «неприбуткового» Реєстру.
Проте, ураховуючи відсутність прямих законодавчих норм та офіційної позиції контролерів з цього питання, рекомендуємо заручитися індивідуальним податковим роз’ясненням.
