Теми статей
Обрати теми

Додаток 3 (Д3)

Адамович Наталія, Альошкіна Наталя, Солошенко Людмила, Бобро Анатолій, Вишневський Михайло, податкові експерти
Додаток Д3 заповнюють платники податків, які мають право і прийняли рішення заявити на отримання бюджетного відшкодування (БВ) з ПДВ. У такому разі обов’язково заповнюємо рядок 20.2 декларації з ПДВ і подаємо разом з нею два додатки: Д3 і Д4.

Щоправда, заявляти на відшкодування ПДВ — це право, а не обов’язок платника податків ( п. 200.4 ПКУ). Тому якщо ви з якихось причин не хочете цим правом скористатися, то сформоване від’ємне значення спокійно переносимо на наступні періоди (із ряд. 20 до ряд. 20.3 і ряд. 21 поточної декларації, а звідти — до ряд. 16.1 наступної декларації). Тоді ряд. 20.2 у поточній декларації не заповнюємо і додатки Д3 і Д4 з декларацією не подаємо.

Якщо в декларації ви заявили БВ у рахунок платежів до держбюджету (ряд. 20.2.2 декларації), а потім вирішили змінити його напрям на «грошовий» (ряд. 20.2.1) або навпаки, то таке право платника податків прямо прописано в п. 200.12 ПКУ, а зробити це можна шляхом подання уточнюючого розрахунку (п. 5 розд. IV Порядку № 21).

У ситуації, коли БВ спочатку заявили, але пізніше передумали (хочете «скасувати» і знову повернути «мінус» до ряд. 20.3 декларації у вигляді перехідного ПК), то раніше (див. категорію 101.16 БЗ) податківці це робити забороняли, хоча законодавчо така заборона не простежується. Незважаючи на те що ця консультація з 01.01.2017 р. втратила чинність, позиція податківців у цьому питанні може залишатися колишньою.

Декілька слів про новий порядок БВ. Нагадаємо: що у 2016-му всі «відшкодуванці» були поділені на дві групи і два Реєстри БВ: Реєстр 1 для експортерів, які відповідали умовам п. 200.19 ПКУ (у редакції, що діяла до 01.01.2017 р.), і Реєстр 2 для інших «відшкодуванців». З 01 січня 2017 року введено один для всіх Реєстр заяв про повернення суми БВ (далі — Реєстр БВ). Щоправда, БВ, заявлене до 01.02.2016 р. і не відшкодоване станом на 01.01.2017 р. ( п. 56 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ), обліковуватимуть в окремому Тимчасовому реєстрі. Усе ж таки, поки що від двох реєстрів ми не підемо, але це «тимчасові незручності».

Тепер заяви автоматично потрапляють до Реєстру БВ протягом операційного дня їх отримання у хронологічній послідовності. Згідно із хронологічною послідовністю відбувається також повернення узгоджених сум БВ ( п.п. 200.7.2 ПКУ). Дані з обох реєстрів (Реєстр БВ і Тимчасовий реєстр) щодня (крім вихідних/святкових/неробочих днів) повинен оновлювати Мінфін на сайті http://http://sfs.gov.ua (див. категорію 101.16 БЗ).

Проте, новий «прозорий» порядок обліку БВ запрацював тільки з 1 квітня 2017 року. До цієї дати порядок повернення БВ, сформованого згідно з п. 52 підрозд. 2 розд. ХХ Перехідних положень ПКУ, повинен був здійснюватися за правилами, що діяли до 1 січня 2017 року (у п. 2 Порядку № 26, що набув чинності з 01.02.2017 р.).

Що стосується форми додатка ДЗ, то вона залишилася практично незмінною. Єдине нововведення: з’явилася графа 6. Вона знадобиться правонаступнику на той випадок, коли він вирішить скористатися правом на БВ на суму від’ємного значення, отриманого від реорганізованого платника.

Річ у тім, що з січня 2017 року, згідно з п. 198.7 ПКУ, законодавчо прописали право правонаступника на включення до складу свого податкового кредиту від’ємного значення реорганізованого платника податків*. Зробити це він може тільки після підтвердження такої суми документальною перевіркою. Підтверджений таким чином «мінус» потрапляє до рядка 16.3 його декларації за звітний період з обов’язковим поданням заяви (таблиця 3 додатка Д2). Причому якщо поточні ПЗ у декларації з ПДВ не перекриють суму такого від’ємного значення, її (за рішенням платника податків) можна направити на БВ. Для цього у графі 6 таблиці 2 додатка Д3 навпроти суми, узятої з рядка 16.3 декларації з ПДВ, ставимо відмітку «+».

* Раніше правонаступник на бюджетне відшкодування розраховувати не міг (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 66).

Далі розглянемо порядок заповнення таблиці 1 додатка Д3.

Таблиця 1. Розрахунок суми бюджетного відшкодування

Рядок

Опис

1

Сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 - рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду)

У рядку 1 показуємо те від’ємне значення, що може брати участь у розрахунку БВ (рядок 20 - рядок 20.1 декларації з ПДВ). Адже заявляти до БВ можна від’ємне значення, що не перевищує ліміту реєстрації на момент подання декларації податковому органу після погашення податкового боргу (у разі його наявності, п. 200.12 ПКУ).

Нагадаємо, що заявити БВ (за від’ємним значенням, що оплачено) можна вже в першому періоді виникнення від’ємного значення ( п. 200.4 ПКУ). Причому незалежно від стажу перебування в ПДВ-платниках

2

Фактично сплачено в попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (значення рядка «Усього» графи 6 таблиці 2)

У ряд. 2 вказують частину «мінусу» із ряд. 1 який є фактично оплаченим (тобто ряд. 2 не може перевищувати ряд. 1) у попередньому і звітному періодах.

Нагадаємо, що традиційно під «оплаченим» податківці розуміють ПДВ, сплачений постачальникам або до бюджету (при імпорті) виключно грошовими коштами. І не вважають «оплатою» бартер (лист ДПАУ від 12.09.2008 р. № 18527/7/16-1517-27), розрахунки векселями (п. 5 розд. II листа ДПАУ від 13.09.2006 р. № 10-3018/4049).

Важливо! Розшифровку оплаченої частини від’ємного значення проводять у таблиці 2 додатка Д3. Тому в Д3 значення ряд. 2 табл. 1 = ряд. «Усього» гр. 7 табл. 2

3

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (зазначається сума рядка 1, яка не більша значення рядка 2) (значення цього рядка переноситься до рядка 20.2 декларації за поточний звітний (податковий) період)

У ряд. 3 виводимо суму, яку хочемо заявити до БВ. Тобто до ряд. 3 заносимо:

— суму із ряд. 2, якщо все оплачене від’ємне значення заявляємо до БВ, або

частину суми із ряд. 2, якщо тільки частину сплаченого «мінуса» хочемо «бачити» в БВ.

Значення ряд. 3 додатка Д3 переносимо до ряд. 20.2 декларації і відповідно залежно від того, в який спосіб хочемо отримати БВ, потім показуємо в ряд. 20.2.1 або 20.2.2 декларації. Якщо хочемо цю суму БВ «розбити» за двома напрямами, наприклад: частину БВ заявити «грошима», а частину — «у рахунок платежів до держбюджету», то заборон для цього жодних немає. Тільки дотримуємо рівність: ряд. 20.2 = ряд. 20.2.1 + ряд. 20.2.2. І ще: заявляючи БВ (заповнивши додаток Д3), не забудьте також подати разом з декларацією додаток Д4, у якому зазначити, в якій сумі та в який спосіб/способи бажаєте отримати БВ, оскільки ці два додатки «ходять парою»

Таблиця 2 додатка Д3 слугує для детальної розшифровки від’ємного значення (із ряд. 1 табл. 1 додатка Д3) за періодами виникнення/постачальниками/оплатами.

Важливо (!): від’ємне значення в таблиці 2 додатка Д3 розписуємо у хронологічному порядку його виникнення — від найсвіжішого від’ємного значення до найстарішого (лист ДФСУ від 22.07.2016 р. № 24830/7/99-99-15-03-02-17). Тобто періоди до таблиці 2 додатка Д3 заносимо в порядку убування, аналогічно порядку заповнення Д2.

Таблиця 2. Розшифровка суми податку, фактично сплаченої в попередніх і звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України

Графа

Опис

гр. 2

Постачальник (індивідуальний податковий номер)*

У гр. 2 (просуваючись у зворотному напрямі за періодами виникнення від’ємного значення: від зовсім свіжих періодів до зовсім старих) наводимо індивідуальний податковий номер (ІПН) постачальників, за рахунок купівель у яких виникло від’ємне значення. А оскільки жодних правил відбору контрагентів немає, то, думаємо, що їх «усередині» кожного періоду можна обирати в будь-якому порядку. Але, щоправда, краще з тих, що надійніше і з ким розрахувалися за купівлі (оскільки збираємося в Д3 заявляти БВ).

Важливо! У гр. 2 проставляють (див. виноску (*) до цієї графи):

свій власний ІПН, якщо від’ємне значення виникло за рахунок увезення товарів на митну територію України (при імпорті). Тобто коли немає «вхідної» ПН з ІПН постачальника, а є імпортна митна декларація (МД). Утім, цілком можлива ще одна ситуація, коли потрібно ставити свій ІПН — коли від’ємне значення виникло в результаті повернення товарів. Але ставити цю суму на відшкодування не рекомендуємо, краще записати її як неоплачену (або взагалі не включайте цю суму до табл. 2 Д3);

умовний ІПН постачальника «500000000000» ( п. 12 Порядку № 1307), якщо від’ємне значення виникло за рахунок послуг, отриманих від нерезидента з місцем постачання на території України

звітний (податковий) період, у якому виникло значення

місяць

рік

гр. 3

гр. 4

У гр. 3 і 4 у числовому форматі («ММ РРРР»: дві цифри місяця і чотири цифри року) зазначають звітний (податковий) період, у якому вперше виникло від’ємне значення. Графи заповнюють у хронологічному порядку виникнення від’ємного значення — починаючи з найсвіжішого звітного періоду і закінчуючи найстарішим

гр. 5

сума

У гр. 5 показують суму ПК, що відповідає кожному постачальнику. Це може бути і частина суми ПК за операцією з постачальником (якщо у формуванні від’ємного значення взяла участь тільки частина ПК, тобто увійшла тільки частина купівлі)

гр. 6

ознака від’ємного значення (графа 5), отриманого правонаступником від реорганізованого платника податку**

Ставимо відмітку «+», якщо заявлено до БВ суму від’ємного значення, сформованого за рахунок реорганізованого платника податків. Дані для заповнення решти граф таблиці (ІПН постачальника, дата і рік виникнення «мінуса») беремо з первинних документів, отриманих від реорганізованої юрособи, і за період, коли від’ємне значення було узгоджене (таблиця 3 додаток Д2)

гр. 7

у тому числі сплачено постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, отримано послуг від нерезидента на митній території України

У гр. 7 виділяють оплачену частину. Тому для заповнення гр. 7 необхідно з’ясувати, які суми від’ємного значення з гр. 5 оплачено. Для цього дивимося на стан розрахунків і перевіряємо, за якими купівлями розрахувалися з контрагентами (сплатили ПДВ при імпорті/ПЗ з послуг, отриманих від нерезидента, уключили до декларації). Тоді ту частину з гр. 5, що оплачена, заносимо до гр. 7 табл. 2 додатка Д3

Зауважте, що в таблиці 2 додатка Д3 немає рядка «Залишок...» — для старих переплат, що виникли станом на 01.07.2015 р. (подібно до того, що в додатку Д2). Нагадаємо, що суми старих переплат можна враховувати тільки у зменшення податку, що підлягає сплаті, і за жодних умов не можна заявляти БВ (лист ДФСУ від 22.06.2015 р. № 22408/7/99-99-19-03-01-17). Тому, якщо у від’ємному значенні (тобто в ряд. 1 табл. 1 Д3) усе ще «сидить» сума старих переплат (їх частина), то до розшифровувальної таблиці 2 Д3 її включати не потрібно. Адже із ряд. 20 така сума в будь-якому разі відправиться до ряд. 20.3, а з нього — до ряд. 21 (де в додатку Д2 її й розшифруємо). А отже, у цьому випадку в табл. 2 Д3 розшифровуватимемо суму меншу, ніж у ряд. 1 табл. 1 Д3 (тобто без урахування залишку старих переплат).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі