1) Якщо платник податків вирішив отримати БВ. Урахуйте: сума від’ємного значення в межах ліміту реєстрації, перш ніж перетворитися на БВ, має бути зменшена на суму податкового боргу з ПДВ ( п. 200.12 ПКУ). Так-от, та частина, що йде на погашення податкового боргу, у додатку Д4 не фігурує. У додатку Д4 зазначаємо «чисту» суму БВ (тобто за вирахуванням податкового боргу). Її беремо з ряд. 20.2 декларації з ПДВ. Причому сам розрахунок суми БВ, звичайно ж, наводимо в додатку Д3. А в додатку Д4 зазначаємо спрямування БВ: на поточний рахунок (рядок 20.2.1 декларації) або в рахунок сплати інших «бюджетних» платежів (рядок 20.2.2 декларації з ПДВ, таблиця 1 додатка Д14.
2) Коли необхідно використати/повернути зайві кошти (таблиці 2, 3 і 4 додатка Д4), накопичені на електронному ПДВ-рахунку (причому як у результаті його поповнення, так і в результаті повернення переплат з бюджету згідно зі ст. 43 ПКУ), перерахувавши їх до бюджету (в рахунок боргу з ПДВ) або на свій поточний рахунок.
3) Коли проводимо реорганізацію. З’явилися нові таблиці 5 і 6, які пов’язані з передачею залишку регліміту від платника податків, який реорганізується, до його правонаступника. У такому разі заяву (таблицю 5) подає платник податків, що реорганізується, за свій останній (звітний) період, а його правонаступник заповнює заяву (таблицю 6) винятково після підтвердження такої суми документальною перевіркою контролюючих органів. При цьому в таблиці 6 правонаступник зазначає інформацію про сам акт (довідку) такої перевірки.
Крім того, з Д4 виключені таблиці 1 і 2, що втратили свою актуальність, (відповідно, колишня нумерація таблиць змінилася). Пов’язано це з тим, що з нового року два реєстри «відшкодуванців» об’єднали в один. Віднині для включення до єдиного Рєєстру БВ достатньо заповнити таблицю 1 оновленої форми додатка Д4. Опускаючи заголовну частину додатка Д4, переходимо до порядку заповнення його першої частини в ситуації, коли ви вирішили заявити на БВ.
Заяви на БВ
У цій частині додатка Д4 нічого не змінилося. Даємо «загальну» інформацію — наводимо звітний поточний період, в якому декларується БВ (зазначаємо місяць/квартал). Ідемо далі.
(а) Якщо вирішили заявити БВ собі на рахунок (заповнили ряд. 20.2.1 декларації), то спершу словами, а потім і цифрами запишіть суму БВ, що заявляється, а нижче наведіть номер свого рахунку, куди хочете отримати гроші, МФО і найменування банку.
Пам’ятайте! Вписаний вами рахунок має бути обов’язково зареєстрований у ДФС. Це дуже важливо, інакше при перевірці ваш додаток Д4 може не пройти контроль.
(б) Якщо вирішили спрямувати суму БВ у рахунок сплати грошових зобов’язань за іншими платежами, що сплачуються до Держбюджету (заповнили ряд. 20.2.2 декларації), то заповнюємо таблицю 1, в якій слід зазначити «бюджетне» спрямування БВ*.
* Щоправда, скористатися цим механізмом не виходило (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 98, с. 20).
Для цього, обравши один напрям або декілька напрямів за платежами до бюджету, у графі 2 зазначте код бюджетної класифікації платежу (див. наказ Мінфіну від 14.01.2011 р. № 11), рахунок платежу в Казначействі (графа 3), а також розпишіть суму словами (графа 4) і цифрами (графа 5).
Майте на увазі! Значення графи 5 ряд. «Усього» повинне відповідати значенню ряд. 20.2.2 декларації з ПДВ.
Використання «зайвих» коштів на ПДВ-рахунку
Важливо! Таблиця 2 додатка Д4 заповнюється тільки у тому випадку, коли у платника є «зайві» гроші на ПДВ-рахунку і він вирішив їх використати (див. категорію 101.20 БЗ). Зауважимо, що ця таблиця скоротилася на одну графу, пов’язано це з оновленими нормами пп. 200.12 і 2001.6 ПКУ. З таблиці прибрали графу (у старій формі додатка Д4 — це графа 4), де відображалася сума, яку (до 01.01.2017 р.) можна було спрямувати в рахунок інших «бюджетних» платежів. Тепер же ця норма відсутня в ПКУ. Розглянемо порядок заповнення таблиці 2 порядково.
Таблиця 2. Визначаємо «зайву» суму на ПДВ-рахунку
| Графа | Опис |
| 1 | Сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на момент подання декларації |
| У гр. 1 слід зазначити суму коштів, яка є на ПДВ-рахунку на момент подання декларації. Для того, щоб отримати інформацію про цю суму, платнику потрібно надіслати податківцям запит («Запит») за формою J/F1302301 * (п. 13 Порядку № 569). І отримати відповідь («Витяг») за формою J/F1402301*. Причому зазначаємо тут абсолютно всю (!) суму з цього Витягу | |
| 2 | Сума узгоджених податкових зобов’язань з податку поточного звітного періоду (рядок 18.1 декларацій 0110, 0121 — 0123, 0130) |
| До цієї графи слід перенести значення ряд. 18 декларації, а не рядка 18.1, як зазначено в назві графи 2. Адже рядка 18.1 більше немає. | |
| 3 | Сума податкового боргу з податку на момент подання декларації |
| У графі 3 слід зазначити суму податкового боргу з ПДВ, якщо він є на момент подання декларації з додатком Д4. Дізнатися його розмір можна з інтегрованої картки платника через електронний кабінет або подавши письмовий запит податківцям. Суму податкового боргу, якщо вона є, обов’язково зазначаємо у гр. 3 незалежно від того, яке рішення прийняв платник щодо «зайвих» грошей на ПДВ-рахунку | |
| 4 | Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що може бути перерахована на поточний рахунок платника (графа 1 - графа 2 - графа 3) |
| У цій графі відображаємо суму, яка може бути отримана на поточний рахунок. Вона визначається розрахунковим шляхом як різниця: гр. 1 - гр. 2 - гр. 3. Це «вільна» від поточних зобов’язань і податкового боргу сума коштів на ПДВ-рахунку. Зауважимо, що ця графа заповнюється завжди, незалежно від того, яке рішення (повернути на поточний рахунок чи спрямувати до бюджету) прийняв для себе платник щодо надлишку на ПДВ-рахунку | |
| * Форми «Запитів» і «Витягів» можна переглянути на сайті ДФСУ за посиланням (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/elektronni-servisi-dlya-platnikiv-poda/). | |
Далі під таблицею 2 зазначаємо напрям бажаного використання «зайвих» коштів. Для цього заповнюємо таблиці 3 і 4. Причому «другим» можливим напрямом з 01.01.17 р. став залік у рахунок податкового боргу, але тільки з ПДВ (за іншими податками не можна).
Таблиця 3. При заяві грошей на поточний рахунок їх сума не повинна перевищувати суму з гр. 4 таблиці 2. Суму зазначаємо словами і цифрами. А в спеціально передбачених полях не забудьте зазначити всі необхідні реквізити: номер вашого поточного рахунку, на який ви бажаєте отримати надлишок; МФО відповідного банку та його найменування.
Важливо! На суму коштів, заявлених до перерахування на поточний рахунок платника податків, підлягає зменшенню його регліміт ( п. 2001.6 ПКУ).
Таблиця 4. При заяві грошей у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, згідно з п. 87.1 ПКУ, зазначаємо суму, яку ви бажаєте спрямувати на погашення податкового боргу.
Важливо! Така сума завжди має бути менше або дорівнювати сумі податкового боргу з ПДВ, вказаного у гр. 3 таблиці 2 додатка Д4.
Передача регліміту в операціях реорганізації
Механізм передачі регліміту від платника, що реорганізується, до правонаступника прописано в п. 14 розд. ІІІ Порядку № 21 (у редакції наказу № 276) і засновано на п. 2001.3 ПКУ (у редакції, що діє з 01.01.2017 р.).
Остання частина додатка Д4 складається із двох заяв (таблиця 5 і таблиця 6), які підлягають заповненню у зв’язку з операцією реорганізації: підприємством, що реорганізується (ліквідується), та його правонаступником. Цей механізм аналогічний передачі суми від’ємного значення, який ми розглядали в додатку Д2.
Майте на увазі: інформація про такі кошти регліміту до рядків декларації з ПДВ не переноситься: вони стосуються тільки регліміту.
Перейдемо до порядкового заповнення заяв. Таблицю 5 заповнює платник, який реорганізується, за свій останній звітний період.
Заява платника податку, що реорганізується (подається в складі податкової декларації з податку на додану вартість за останній звітний (податковий) період)
| Зазначається словами | Зазначається цифрами |
| Заповнюється платником податків, що реорганізується, в останньому звітному періоді реєстрації його платником ПДВ. Зазначаємо загальну суму регліміту. При реорганізації шляхом виділення, поділу таких правонаступників може бути декілька, у цій графі показуємо загальну суму | Зазначаємо загальну суму регліміту цифрами |
Таблиця 5. Заява платника, що реорганізується
| Графа таблиці 5 додатка Д4 | Номер графи | Опис | |
| Платник податку — правонаступник (індивідуальний податковий номер) | 2 | Зазначаємо ІПН правонаступника. Якщо реорганізація відбувається шляхом ділення (виділення), то зазначаємо ІПН усіх правонаступників | |
| Сума ∑Накл, що підлягає включенню до обрахунку суми ∑Накл правонаступника згідно з часткою, зазначеною в передавальному акті / розподільчому балансі | 3 | Зазначаємо суму регліміту на момент подання декларації за останній звітний період його реєстрації платником ПДВ. Якщо правонаступників декілька, то значення регліміту розподіляємо між ними пропорційно переданому їм майну за розподільчим балансом | |
| Передавальній акт / розподільчий баланс | дата | 4 | Зазначаємо дату передавального / розподільчого балансу |
| номер | 5 | Зазначаємо номер передавального / розподільчого балансу. Якщо декілька правонаступників, відповідно заносимо дані розподільчого балансу кожного з них у своєму рядку | |
| Усього | У цьому рядку показуємо загальну суму регліміту. Підкреслимо: цей показник у рядках декларації не відображається | ||
Перейдемо до таблиці 6, яку заповнює правонаступник реорганізованої юрособи. Зауважте: норми ПКУ не прописують проведення попередньої перевірки сум регліміту, що передається, проте таку вимогу містить п. 14 розд. ІІІ Порядку № 21, та й сама форма заяви передбачає попереднє підтвердження такої суми перевіркою. Тому правонаступник подає заяву (заповнює таблицю 6) винятково після підтвердження суми регліміту документальною перевіркою податківців.
Таблиця 6. Заява платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано (подається у складі податкової декларації з податку на додану вартість після узгодження реєстраційної суми за результатами документальної перевірки контролюючим органом)
| Графа таблиці 6 додатка Д3 | Номер графи | Опис | ||
| Цю таблицю заповнює правонаступник після підтвердження суми регліміту реорганізованої юрособи документальною перевіркою | ||||
| Платник податку, якого реорганізовано | індивідуальний податковий номер | 2 | Зазначаємо ІПН реорганізованого платника ПДВ | |
| сума ∑Накл, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи | 3 | Зазначаємо показник регліміту, сформований на момент ліквідації юрособи. Це значення повинне відповідати сумі, заявленій реорганізованою юрособою в таблиці 5 додатка Д4 за останній звітний період, у частині, переданій правонаступнику | ||
| Підтверджено документальною перевіркою контролюючого органу | реєстраційна сума ∑Накл | 5 | Із рядка 3 цієї таблиці беремо суму регліміту, що підтверджена перевіркою | |
| документ (акт або довідка) | дата | 6 | Зазначаємо дату акта або довідки про результати перевірки | |
| номер | 7 | Зазначаємо номер акта або довідки про результати перевірки | ||
| Усього | У цьому рядку показуємо загальну суму регліміту, яку правонаступник уключає до розрахунку свого показника регліміту згідно з п. 2001.3 ПКУ. При цьому в рядках декларації вона не відображається | |||
