* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 21, с. 29.
Подібні ситуації мають місце не тільки в Харкові. Щоб розібратися з правомірністю таких фіскальних «заявок», потрібно звернутися не тільки до ПКУ, а й до чинного «міськрадівського» нормативу про сплату місцевих податків.
Почнемо все ж таки з ПКУ як основи податкових основ. Зауважимо, що його п. 293.2 встановлює граничний розмір ставок ЄП: для групи 2 — це 20 % від розміру МЗП на 1 січня звітного року. Звертаємо увагу, що наша розмова стосується тільки «стандартних» (king-size ☺) ставок ЄП. Про 15 % ставку ЄП, що застосовується до суми доходу, що перевищила граничний обсяг, ми сьогодні не говоримо…
При цьому пріоритет у встановленні ставок ЄП для платників 1 і 2 груп віддається місцевим радам.
У ПКУ для таких платників наведено тільки два винятки, коли застосовується збільшена ставка ЄП:
1) якщо ФОП здійснює декілька видів госпдіяльності. Тоді застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, установлений для таких видів госпдіяльності (п. 293.6 ПКУ).
Зверніть увагу, що тут ідеться про розмір ставки не максимальної, установленої в ПКУ, а про найбільшу із ставок, установлених місцевими радами для здійснюваних платником видів діяльності (звичайно, йдеться тільки про ті випадки, коли ці ставки різняться). Тобто, якщо для «найдорожчого» (оподатковуваного за більшою ставкою ЄП) з видів діяльності ФОП місцева рада не встановила ставку 20 % від МЗП, то вимоги фіскалів незаконні (за умови, що ФОП не підпадає під п. 2 — читайте далі);
2) якщо ФОП здійснює госпдіяльність на територіях більше ніж однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад. У такому разі застосовується максимальний розмір ставки ЄП, установлений ст. 293 ПКУ для відповідної групи таких платників ЄП (п. 293.7 ПКУ).
Тому, якщо ФОП, наприклад, працює тільки на території м. Харкова (підвладній Харківській міськраді), то застосування максимальної ставки ЄП на підставі п. 293.7 ПКУ є некоректним.
Дивіться, рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 р. № 542/17 було встановлено фіксовану ставку єдиного податку з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників ЄП — 10 % розміру МЗП. Причому розмір ставки вже не пов’язаний з конкретними видами діяльності ФОП. Цей документ набув чинності з 1 березня 2017 року. Тому за січень — лютий переважна більшість** харківських єдинників групи 2 й так сплачували ЄП за максимальною ставкою — 20 % від МЗП (640 грн.).
** У старому положенні про сплату ЄП, затвердженому рішенням сесії Харківської міськради від 12.01.2011 р. № 126/11, для деяких видів діяльності передбачалися ставки ЄП менше максимальної.
Із чого робимо висновок: якщо ФОП, перебуваючи у 2 групі, здійснює діяльність тільки в межах м. Харкова, то вимога місцевих фіскалів про сплату ЄП за ставкою 20 % від МЗП за місяці починаючи з березня 2017 року є неправомірною.
