(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 101
  • № 100
  • № 99
  • № 98
  • № 97
  • № 96
  • № 95
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2017/№ 102

Розраховуємо середній заробіток за 2 місяці

Не лише для розрахунку відпускних і компенсації за невикористану відпустку потрібне визначення середньої заробітної плати. Вона необхідна і для обчислення низки інших виплат, перелічених у пп. «в» — «л» п. 1 Порядку № 100. Про розрахунок «середньої» для таких «інших» виплат ми і поговоримо в цій статті.

Спершу роз’яснимо, про які саме «інші» виплати йдеться.

Тут ми маємо на увазі всі виплати, які розраховують виходячи із середньої заробітної плати, визначеної згідно з Порядком № 100, крім відпускних і компенсації за невикористану відпустку. А саме оплата працівникам часу:

— виконання державних і громадських обов’язків у робочий час;

— переведення на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров’я;

— переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років, на іншу легшу роботу;

— надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;

— вимушеного прогулу;

— направлення працівників на обстеження до медичних закладів;

— звільнення працівників-донорів від роботи;

— залучення працівників до виконання військових обов’язків;

— тимчасового переведення в разі виробничої необхідності на іншу нижчеоплачувану роботу.

Також описаний у цій статті порядок розрахунку середнього заробітку застосовують:

— при визначенні суми вихідної допомоги;

— для порівняння «середньої» з денним заробітком при оплаті часу перебування працівника у відрядженні;

— в інших випадках, коли відповідно до чинного законодавства виплати здійснюються виходячи із середньої заробітної плати*.

* Крім середнього заробітку, який визначають відповідно до Порядку № 1266 для виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (див. с. 56).

Хоча обчислення «відпускної» й «іншої» середньої заробітної плати регламентує один і той же документ, правила їх розрахунку різні. Переконайтеся в цьому самі.

Так, для визначення «іншої» середньої заробітної плати використовують таку формулу:

ЗПсер = ЗПф : Рф,

де ЗПсер — середньоденна (середньогодинна) заробітна плата;

ЗПф — сума заробітної плати за фактично відпрацьовані працівником робочі дні (години) протягом розрахункового періоду та інших виплат, що включаються до розрахунку середнього заробітку і нараховані у розрахунковому періоді;

Рф — кількість робочих днів (годин), фактично відпрацьованих у розрахунковому періоді.

На відміну від «відпускної» формули, в цьому розрахунку фігурують виключно фактично відпрацьовані робочі дні (години)

Щоб їх розрахувати, необхідно спочатку визначити розрахунковий період. Далі ви дізнаєтеся, як це правильно зробити.

Кількість днів (годин) у розрахунковому періоді

Розпочнемо із загального правила визначення розрахункового періоду. Згідно з абзацом третім п. 2 Порядку № 100 у випадках, указаних в пп. «в» — «л» п. 1 цього документа, середню заробітну плату необхідно розраховувати виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Після того, як розрахунковий період визначено, установлюють кількість робочих днів (годин), фактично відпрацьованих працівником у такому розрахунковому періоді. При цьому час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключають з розрахункового періоду (абзац шостий п. 2 Порядку № 100). Нагадаємо, що до таких «виняткових» поважних причин належать:

— дні простою не з вини працівника, за які за працівником частково зберігався заробіток;

— дні, коли працівник не працював у зв’язку зі встановленням режиму неповного робочого тижня з незалежних від нього причин (на підставі ст. 32 КЗпП);

— час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років (6/16/18* років — згідно з медичним висновком);

* Залежно від захворювання дитини.

— дні відпустки без збереження зарплати як за ст. 25, так і за ст. 26 Закону про відпустки.

Більше про це див. на с. 41.

Крім того, при обчисленні середнього заробітку для «інших» виплат не враховують час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (період перебування у відпустці, на лікарняному, час виконання державних і громадських обов’язків, а також час перебування у відрядженні, якщо оплата здійснювалася виходячи із «середньої»). Такий висновок випливає з абзацу другого п. 4 Порядку № 100. На це вказувалося і в листі Мінсоцполітики від 26.01.2009 р. № 70/13/84-09 (ср. 025069200).

Розглянемо, як визначити розрахунковий період для обчислення «інших» виплат, на прикладах.

Приклад 1. Працівник працює на підприємстві з 2013 року. З 13 по 15 грудня 2017 року він перебував у відрядженні. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Згідно зі ст. 121 КЗпП оплата праці за час відрядження здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором. При цьому розмір такої оплати не може бути нижчим середнього заробітку. Тобто денний заробіток працівника потрібно порівняти із середнім за останні 2 місяці.

Розрахунковим періодом для обчислення «відряджальної» середньої заробітної плати в цій ситуації буде жовтень — листопад 2017 року. У випадку якщо вказані місяці розрахункового періоду відпрацьовані повністю, кількість робочих днів, що беруть участь у розрахунку середньоденного заробітку, становитиме 43 дні (21 роб. дн. у жовтні + 22 роб. дн. у листопаді).

Приклад 2. Працівниця працює на підприємстві з 2016 року. З 4 по 7 грудня 2017 року вона перебувала у відрядженні.

З 2 по 11 жовтня 2017 року працівниця була у щорічній відпустці. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу і неділю.

У цьому випадку розрахунковим періодом буде жовтень — листопад 2017 року. При цьому з розрахункового періоду виключаємо дні перебування працівниці в щорічній відпустці, оскільки вони не були нею фактично відпрацьовані. Таким чином, кількість робочих днів, що беруть участь у розрахунку середньоденної заробітної плати, становитиме 35 днів (13 роб. дн. у жовтні + + 22 роб. дн. у листопаді).

Але це загальний випадок. Може статися так, що працівник протягом зазначеного двомісячного строку не працював (наприклад, хворів або перебував у відпустці). Що робити тоді?

Середню зарплату потрібно обчислювати виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи

Якщо ж і протягом цих 2 місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, розрахунок середньої заробітної плати здійснюють виходячи з його тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абзац четвертий п. 2 Порядку № 100).

Продемонструємо вищевикладене на прикладах.

Приклад 3. З 27.09.2017 р. по 01.12.2017 р. працівник хворів, що підтверджує наданий ним листок непрацездатності. З 4 грудня 2017 року за станом здоров’я працівник з його згоди був тимчасово переведений на легшу нижчеоплачувану роботу відповідно до медичного висновку. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними в суботу і неділю.

Нагадаємо: при переведенні на легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров’я за працівником протягом 2 тижнів** із дня переведення зберігається середній заробіток за попередньою посадою (ст. 170 КЗпП).

** У випадках, установлених законодавством, попередній середній заробіток зберігається за весь час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Оскільки переведення працівника на легшу нижчеоплачувану роботу здійснюють у грудні 2017 року, розрахунковим періодом має бути жовтень — листопад 2017 року. Проте працівник протягом цих місяців не відпрацював жодного робочого дня. Отже, за розрахунковий період потрібно брати попередні 2 місяці роботи — серпень — вересень. Таким чином, кількість робочих днів, що беруть участь у розрахунку середньоденної заробітної плати, становитиме 40 днів (22 роб. дн. у серпні + + 18 роб. дн. у вересні).

Приклад 4. Працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років до 20 грудня 2017 року. Після закінчення відпустки її 21 грудня 2017 року було направлено на обов’язкове профілактичне медичне обстеження.

Згідно зі ст. 123 КЗпП за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов’язаними проходити таке обстеження, зберігається середній заробіток. Оскільки протягом попередніх 2 місяців перед направленням працівниці на медобстеження і 2 місяців перед ними вона не відпрацювала жодного робочого дня, розрахунок середньої заробітної плати необхідно здійснювати виходячи зі встановленої їй у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Важливо! Якщо на підприємстві облік робочого часу ведуть у годинах, то для нарахування відповідних виплат потрібно розрахувати середньогодинну зарплату. Для цього підприємство повинне визначити кількість відпрацьованих у розрахунковому періоді годин.

Окремо зупинимося на працівниках-новачках, які відпрацювали менше 2 місяців. Абзац третій п. 2 Порядку № 100 в цьому випадку вимагає здійснювати розрахунок «середньої» виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Але що вважати фактично відпрацьованим часом? Роз’яснення із цього питання були надані Мінсоцполітики в листі від 08.11.2016 р. № 1537/13/84-16 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 95, с. 11).

Так, якщо в таких працівників перед настанням події, що вимагає розрахунку середньої заробітної плати, є дні, фактично відпрацьовані:

— у двох календарних місяцях, що передують місяцю настання такої події, — середню зарплату обчислюють виходячи з виплат, нарахованих за такі дні (в межах 2 місяців розрахункового періоду). Тобто не має значення, що ці 2 місяці відпрацьовані не повністю;

— тільки в місяці, що передує місяцю настання такої події, та/або в місяці настання такої події і при цьому в працівника немає жодного повністю відпрацьованого місяця (з 1-го до 1-го числа) — середню заробітну плату обчислюють виходячи з виплат за весь фактично відпрацьований час.

А якщо працівник був прийнятий на роботу з першого календарного числа місяця, що передує місяцю настання події, з якою пов’язаний розрахунок «середньої»? У цьому випадку середньоденну (середньогодинну) зарплату розраховуємо виходячи з виплат, нарахованих за такий повний календарний місяць (з 1-го до 1-го числа).

Краще зрозуміти цей принцип допоможуть приклади.

Приклад 5. Працівник, прийнятий на роботу 27.11.2017 р., 12 грудня 2017 року надав довідку про те, що у свій робочий день 11 грудня 2017 року він пройшов медичне обстеження і добровільно здав кров. Додатковий день відпочинку за донорство крові буде приєднано до щорічної відпустки і надано 1 березня 2018 року.

День медичного обстеження / здавання крові та додатковий день відпочинку за донорство крові оплачують виходячи із середнього заробітку. У загальному випадку його розрахунок здійснюють виходячи з виплати за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Такою подією є день проходження медичного обстеження / здавання крові й окремо — додатковий день відпочинку за донорство крові.

У цьому випадку працівник пройшов медичне обстеження і здав кров в один день — 11.12.2017 р. Отже, розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати для оплати цього дня працівнику-новачку буде період з 27 листопада по 10 грудня 2017 року. Адже в працівника немає жодного повністю відпрацьованого місяця.

Тепер про оплату додаткового дня відпочинку за донорство крові. Працівник використовує його 1 березня 2018 року. Розрахунок середньої зарплати для оплати цього дня буде здійснений виходячи з виплат, нарахованих за період січень — лютий 2018 року.

Приклад 6. Працівниця, що має дитину віком до 3 років, працевлаштована на підприємство 04.12.2017 р. З 18 грудня 2017 року на підставі ст. 178 КЗпП її переведено на легшу роботу.

У такій ситуації згідно зі ст. 178 КЗпП за працівницею повинен зберігатися середній заробіток за попередньо роботою до досягнення дитиною 3-річного віку*. Причому оскільки працівниця має фактично відпрацьовані дні тільки в місяці переведення, розрахунок здійснюють виходячи з виплат за фактично відпрацьований час — з 04.12.2017 р. по 17.12.2017 р.

* Якщо заробіток на легшій роботі є вищим, ніж той, який жінка одержувала до переведення, їй виплачується фактичний заробіток.

Приклад 7. Працівник працевлаштувався на підприємство 09.10.2017 р. 14 грудня 2017 року у зв’язку з виробничою необхідністю він відповідно до ст. 33 КЗпП був тимчасово переведений на іншу нижчеоплачувану роботу.

Оплата праці в цьому випадку здійснюється за виконану роботу, але не нижче середнього заробітку за попередньою роботою. За умовами прикладу працівник мав відпрацьовані дні у двох місяцях, що передують переведенню, — жовтні та листопаді. Тому в цьому випадку середньоденний заробіток визначаємо виходячи з виплат, нарахованих за відпрацьовані дні жовтня і листопада 2017 року (з 09.10.2017 р. по 30.11.2017 р.).

І ще один «винятковий» випадок при визначенні розрахункового періоду для «інших» виплат передбачено абзацом четвертим п. 2 Порядку № 100. Так, працівникам плавскладу суден флоту рибної промисловості та працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в усіх випадках збереження середнього заробітку він може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців.

Виплати, що включаються у розрахунок

З розрахунковим періодом розібралися.

А які виплати потраплять до розрахунку середньої заробітної плати

Перелік виплат, які включаються до розрахунку середнього заробітку, наведений у п. 3 Порядку № 100. У свою чергу, не можуть взяти участі в розрахунку «середньої» виплати:

— перелічені в абзаці першому п. 4 Порядку № 100;

— нараховані за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної та додаткової відпустки, відрядження, якщо оплата здійснювалася за «середньою», тощо) (абзац другий п. 4 Порядку № 100);

— нараховані у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абзац другий п. 4 Порядку № 100).

Детально про те, які виплати слід включати до розрахунку «середньої» для «інших» виплат, а які ні, ви можете дізнатися з таблиці, наведеної на с. 6. Усі виплати, навпроти яких у графі «за 2 місяці» стоїть «+», візьмуть участь у розрахунку такої середньої зарплати. Відповідно, якщо ви бачите «-», включати таку виплату до розрахунку не потрібно.

Зауважте: усі виплати включають до розрахунку середньої заробітної плати в тому розмірі, в якому вони були нараховані, тобто без зменшення на суми утриманих податків і зборів, стягнення аліментів тощо** (абзац третій п. 3 Порядку № 100).

** За винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Виняток становлять (див. абзаци перший і другий п. 3 Порядку № 100):

— квартальні премії, а також премії, нараховані за триваліший проміжок часу. Їх включають у заробіток у частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді;

— одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років, нарахована в поточному році за попередній календарний рік***. Її суму розподіляють, додаючи до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди;

*** Зверніть увагу: якщо одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років була нарахована в поточному році за поточний календарний рік, то вона не бере участі в розрахунку середньоденної зарплати.

— премії (місячні, квартальні тощо), винагороди та інші заохочувальні виплати, якщо робочі дні в розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю. У цьому випадку зазначені виплати враховують пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Проте якщо місячні премії виплачують місяць у місяць і вони вже обчислені пропорційно відпрацьованому часу, то їх суми включають у заробіток у фактично нарахованому розмірі (див. лист Мінсоцполітики від 18.04.2012 р. № 283/13/155-12).

Важливо! Мінсоцполітики наполягає, що при розрахунку середньої зарплати тільки премії включають у зарплату того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю із заробітної плати. Усі інші виплати повинні враховуватися в тих місяцях, за які їх здійснено (див. лист Мінсоцполітики від 09.12.2011 р. № 1105/13/81-11).

Приклад 8. Працівник направлений у відрядження з 27.11.2017 р. по 01.12.2017 р. Розрахунковий період: вересень — жовтень 2017 року. Місяці, що ввійшли до розрахункового періоду, відпрацьовані працівником повністю. У вересні 2017 року йому була нарахована квартальна премія в розмірі 1800 грн.

Працівником були відпрацьовані всі робочі дні за графіком роботи підприємства. Тому при розрахунку середньої заробітної плати квартальну премію враховуємо шляхом додавання до заробітку за кожен місяць розрахункового періоду 1/3 її суми. Тобто до заробітку за вересень і жовтень додаємо по 600 грн. (1800 грн. х 1/3).

Приклад 9. Використовуючи умови прикладу 8, припустимо, що працівник з 12 по 17 жовтня 2017 року перебував на лікарняному. Вересень був відпрацьований працівником повністю.

Загальна кількість робочих днів за розрахунковий період за нормою становить 42 робочі дні. Фактично в розрахунковому періоді відпрацьовано 39 робочих днів. У вересні 2017 року працівнику було нараховано квартальну премію в розмірі 1800 грн.

Визначимо, який розмір квартальної премії припадає на кожен місяць розрахункового періоду:

1800 грн. : 3 міс. = 600 грн.

Робочі дні в розрахунковому періоді були відпрацьовані працівником не повністю. Тому розподілені суми квартальної премії мають бути включені до розрахунку середньої зарплати пропорційно відпрацьованому в розрахунковому періоді часу.

Таким чином, загальна сума премії, що включається до розрахунку середньої зарплати, становить:

(600 + 600) : 42 х 39 = 1114,29 (грн.).

Ще один цікавий момент пов’язаний з обчисленням «середньої» за останні 2 місяці роботи, якщо працівнику в поточному році за попередній календарний рік було нараховано одноразову винагороду за підсумками роботи за рік або за вислугу років. У такій ситуації, на думку Мінсоцполітики (див. лист від 20.04.2017 р. № 1225/0/101-17/282), протягом усього року винагорода повинна враховуватися при обчисленні середньої заробітної плати шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 нарахованої суми. Тобто, з точки зору фахівців згаданого відомства, не важливо, чи «потрапило» нарахування такої одноразової винагороди у двомісячний розрахунковий період. Головне, щоб воно здійснювалося в поточному році за попередній календарний рік.

Зазначимо, що при обчисленні середнього заробітку в усіх випадках його збереження необхідно дотримуватися вимог п. 10 Порядку № 100. Нагадаємо: цією нормою встановлено обов’язок проводити коригування виплат, якщо в розрахунковому періоді або в періоді збереження середнього заробітку підвищувалися тарифні ставки (оклади). Принцип здійснення коригування такий самий, як і у випадку з розрахунком середньої заробітної плати для обчислення суми відпускних (див. с. 44).

Розрахунок виплат

Нарахування виплат, розрахованих виходячи із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, здійснюють шляхом множення середньоденного (середньогодинного) заробітку на кількість робочих днів/годин* (абзац перший п. 8 Порядку № 100).

* В окремих передбачених законодавством випадках — на кількість календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Проте якщо середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги (наприклад, вихідної допомоги), її обчислюють шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді. У свою чергу, середньомісячну кількість робочих днів визначають діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні 2 календарні місяці відповідно до графіка роботи підприємства.

Розглянемо вищезгадане на прикладах.

Приклад 10. Працівник підприємства перебував у відрядженні з 12.12.2017 р. по 14.12.2017 р. У розрахунковому періоді (жовтень — листопад 2017 року) йому було нараховано такі виплати (див. таблицю):

Виплати працівнику

Вид доходу

Жовтень

Листопад

Зарплата за відпрацьований час

6700,00

4872,73

Оплата періоду тимчасової непрацездатності (з 07.11.2017 р. по 14.11.2017 р.)

1411,76

Щомісячна премія (10 % зарплати за відпрацьований час поточного місяця)

670,00

487,27

Разом нараховано

7370,00

6771,76

Кількість робочих днів згідно з графіком роботи підприємства:

— у жовтні — 21 дн.;

— у листопаді — 22 дн.

На основі наведених даних розрахуємо середню заробітну плату для визначення мінімального розміру оплати днів перебування працівника у відрядженні.

Спершу визначимо суму виплат, що враховуються при розрахунку середньої заробітної плати. Вона складатиметься із заробітної плати, нарахованої за відпрацьований час у жовтні і листопаді 2017 року, а також щомісячної премії, нарахованої за ці місяці. Причому оскільки премія нараховується місяць у місяць і її розмір уже розрахований пропорційно відпрацьованому часу, вона потрапить до розрахунку у фактично нарахованій сумі (див. лист Мінсоцполітики від 18.04.2012 р. № 283/13/155-12). А ось оплату періоду тимчасової непрацездатності в розрахунок середньої заробітної плати для оплати днів відрядження ми не включаємо на підставі абзацу другого п. 4 Порядку № 100. Таким чином, сума виплат, що враховується при розрахунку середньої заробітної плати, становить:

6700,00 + 4872,73 + 670,00 + 487,27 = = 12730,00 (грн.).

Тепер визначимо кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді:

21 + 22 - 6* = 37 (роб. дн.).

* Робочі дні, протягом яких працівник не працював у зв’язку з хворобою з 07.11.2017 р. по 14.11.2017 р., не враховуємо при розрахунку кількості робочих днів, що припадають на розрахунковий період.

Сума середньоденної заробітної плати для оплати днів відрядження становитиме:

12730,00 грн. : 37 роб. дн. = 344,05 грн./роб. дн.

Цю суму слід порівняти з денною заробітною платою за грудень 2017 року. Якщо «середня» виявиться нижчою, дні відрядження оплачують виходячи з денного заробітку, тобто як звичайні робочі дні. В іншому випадку оплату днів відрядження здійснюють виходячи із «середньої».

Таким чином, оплата днів перебування працівника у відрядженні повинна становити не менше:

344,05 грн. х 3 роб. дн. = 1032,15 грн.

Приклад 11. Працівник звільнений 15.12.2017 р. на підставі п. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП і йому відповідно до законодавства виплачується вихідна допомога в розмірі середнього місячного заробітку. У розрахунковому періоді (жовтень — листопад 2017 року) всі робочі дні були відпрацьовані ним повністю. За фактично відпрацьований час у цьому періоді працівнику було нараховано заробітну плату в розмірі 11200 грн. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними в суботу і неділю.

Згідно зі ст. 44 КЗпП вихідна допомога, що виплачується відповідно до законодавства при звільненні на підставі п. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП, повинна становити не менше розміру середнього місячного заробітку працівника, що звільняється. Щоб її визначити, спершу розраховуємо середньоденну заробітну плату працівника:

11200,00 грн. : (21 роб. дн. + 22 роб. дн.)* = = 260,47 грн./роб. дн.

* Кількість робочих днів у жовтні та листопаді 2017 року відповідно.

Далі визначаємо середньомісячну кількість робочих днів:

21 роб. дн. + 22 роб. дн. : 2 = 21,5 роб. дн.

Таким чином, сума вихідної допомоги, що підлягає виплаті працівнику при звільненні, має бути не менше:

260,47 грн./роб. дн. х 21,5 роб. дн. = = 5600,11 грн.

Тепер ви без помилок зможете розрахувати середню заробітну плату відповідно до Порядку № 100. Далі розглянемо, яким чином визначають середній заробіток для виплати лікарняних і декретних.

висновки

  • У випадках, зазначених у пп. «в» — «л» Порядку № 100, середню заробітну плату розраховують виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.
  • У загальному випадку виплати, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати, враховують у тому розмірі, в якому вони були нараховані.
  • Вихідну допомогу при звільненні обчислюють шляхом множення середньоденної заробітної плати працівника, що звільняється, на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді.
обчислення середньої зарплати, розрахунок середнього заробітку, розрахунковий період, виплати працівникові, включення виплат, розрахунок виплат додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті