Працівники-іноземці

1. Іноземці й особи без громадянства мають право здійснювати в Україні інвестиційну, зовнішньоекономічну та інші види діяльності відповідно до законодавства. Але (!) робити це вони можуть тільки за наявності спеціального дозволу на працевлаштування (абзац другий ч. 4 ст. 3 Закону про зайнятість).

Важливо! Без цього документа дозволено працевлаштовувати лише окремі категорії іноземців, прямо перелічені в ч. 6 ст. 42 Закону про зайнятість.

Але повернемося до тих, кому без дозволу на працевлаштування не обійтися. Отримати такий дозвіл роботодавець може за умови, що виплачуватиме зарплату в розмірі не менше ніж:

— 5 мінзарплат (у 2017 році — 16000 грн.) — іноземним найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях і навчальних закладах;

— 10 мінзарплат (у 2017 році — 32000 грн.) — усім іншим категоріям найманих працівників.

Водночас вимоги щодо мінімальної заробітної плати не застосовуються, якщо український роботодавець укладає трудовий договір з особливими категоріями іноземців, переліченими в ч. 2 ст. 42¹ Закону про зайнятість.

2. Фізособи-підприємці мають право працевлаштовувати до себе іноземців і отримувати дозвіл на роботу. Раніше вони не мали такої можливості.

3. Як і раніше, дозвіл на працевлаштування надає право роботодавцеві використовувати працю працівника-іноземця на конкретній посаді.

Тобто тут діє дуже простий і зрозумілий принцип: скільки посад — стільки дозволів.

Виняток із цього правила — іноземні високооплачувані професіонали. З 27.09.2017 р. вони можуть працювати за сумісництвом без отримання на це окремого дозволу. Проте в цьому випадку строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не повинен перевищувати строку дії дозволу на працевлаштування за основним місцем роботи (ч. 2 ст. 42 Закону про зайнятість).

І ще один цікавий момент. Законодавець зафіксував право іноземного найманого працівника суміщати роботу на посаді, визначеній дозволом на працевлаштування, з роботою на посаді тимчасово відсутнього працівника за умови, що суміщення триває не більше 60 календарних днів протягом календарного року (див. ч. 2 ст. 42 Закону про зайнятість).

4. Змінився розмір плати за видачу або продовження дозволу на працевлаштування. Починаючи з 27.09.2017 р. він складає:

1) для дозволів, які видаються на строк від 1 до 3 років або їх дія подовжується на такий строк, — 6 ПМПО*; 2) для дозволів, які видаються на строк від 6 місяців до 1 року включно або їх дія подовжується на такий строк, — 4 ПМПО;

* Прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавець подав документи на отримання дозволу на працевлаштування (на 1 січня 2017 року — 1600 грн.).

3) для дозволів, які видаються на строк до 6 місяців або їх дія подовжується на такий строк, — 2 ПМПО.

Плату за видачу або продовження дозволу не стягують для осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про надання статусу біженця або особи, що потребує додаткового захисту.

До речі, майте на увазі: перелік документів, необхідних для отримання дозволу на працевлаштування, змінений.

Що ще ми писали на цю тему